Рішення № 30072202, 26.02.2013, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

0508/9454/2012

Провадження № 2/255/164/2013

Справа 0508/9454/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Орєхова О.І.,

при секретарі - Лисенко Л.В., Моруженко Д.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи акціонерне страхове товариство «Вексель», публічне акціонерне товариство «Астра Банк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої при ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, треті особи акціонерне страхове товариство «Вексель», публічне акціонерне товариство «Астра Банк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої при ДТП, посилаючись на наступні обставини.

21 листопада 2008 року нею ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №310000004275000 з відкритим акціонерним товариством «АСТРА БАНК» на придбання легкового автомобілю Форд Фієста № Ky3OBaНОМЕР_4

14 листопада 2008 року вона уклала договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-11115/08/ДПВСТР з акціонерним страховим товариством «Вексель», страховий внесок за даним договором вона внесла у сумі 5341,53грн. та 298,02 13 листопада 2008р., що відповідає усім вимогам даного договору.

04 вересня 2009 року у 16 годин 45 хвилин вона пересувалась на автомобілі Форд Фієста НОМЕР_5 по пр. Ленінський до центру міста зі швідкістю приблизно 50 км/год. Напроти ТЦ «Метро» автомобіль Хюндай Соната НОМЕР_6, яким керувала ОСОБА_2 без попереджувальних знаків став несподівано змінювати траєкторію руху, а саме перебудовуватися на її смугу руху, внаслідок чого вчинила зіткнення з її автомобілем Форд Фієста НОМЕР_5. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) її автомобіль зазнав численних ушкоджень, що підтверджується Довідкою № 5398 від 23.10.09р. відділу ДАЇ з обслуговування адміністративної території м. Донецька. А також вона та її син отримали травми (Висновок нейрохірурга ДОКТМО від 12.10.2009р.).

Відповідно до п.4.1. договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-11115/08/ДПВСТР «Збиток внаслідок ДТП» відноситься до страхового випадку, котрий підлягає відшкодуванню ACT «Вексель».

07 вересня 2009 року вона підготувала та подала необхідний пакет документів до ACT «Вексель» з метою виплати страхового відшкодування по даному ДТП.

17 листопада 2009 року за справою № 3-4787/09 суд Ворошиловського району м. Донецька виніс постанову щодо визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім цього 05 січня 2010 року науково-дослідний інститут судових експертиз склав висновок № 6694/18 та № 6817/19 судової тарнспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, який встановлює, що водій автомобіля Хюндай Соната НОМЕР_6 ОСОБА_2 мала технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання нормативних вимог п.п.10.1,10.3 Правил дорожнього руху, а вона, ОСОБА_4 не мала технічної можливості запобігти ДТП.

Дані документи вона до дала, до справи про виплату страхового відшкодування ACT «Вексель», але дана стракова компанія не реагувала, а на її запити представники у Донецькій філії відповідали їй, що усі її документи на розгляді у основному офісі ACT «Вексель» за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 1.

Відповідно до чого вона була вимушена у терміновому порядку вилітити до м. Київ та пробути там у термін з 08 лютого 2010р. по 16 лютого 2010р. у зв'язку страхових відшкодувань за даним ДТП. Де вона зустрічалась з агентами, представниками фінансового сектору ACT «Вексель», уповноваженими особами управління урегулювання збитків, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та іншими особами, а згодом і з генеральним директором ACT «Вексель» ОСОБА_12 з питань з'ясування на якому етапі знаходиться її справа. Але вона отримувала суперечливі відповіді та представники ACT «Вексель» відповідали, що ті або інші документи загублені, а на її пропозицію додати такі документи до справи, представники відмовлялись ставити вхідні реквізіти на копіях документів, які вона їм додавала. Все це виглядало як велика афера. Тому коли вона повернулась у Донецьк, вона витримала ще деякій час в очікуванні адекватної відповіді від ACT «Вексель», а потім звернулась до адвоката ОСОБА_13 В нього була інформація, що ACT «Вексель» знаходиться у процесі банкрутства. Він порекомендував їй продублювати деякі важливі документи, вона відправила їх Укрпоштою з повідомленням з описом вкладення. А він зробив запит адвоката вих. № 734/04-2010р. від 30.04.2010р., на котрий отримано відповідь 16 серпня 2010р. за вихідним номером 587, по-переше, що ACT «Вексель» з 03.04.2010р. знаходиться у стадії банкрутства, по-друге, що отримані документи зареєстровано у відповідному журналі реєстрації за № 648; по-третє, що ліквідаційна комісія виявила факт недостатності вартості майна ACT «Вексель» для погашення всіх вимог кредторів.

Цей автомобіль вона придбала на кредитній основі та використовувала його для того щоб їздити до іншого міста на роботу та перевозити тяжкі сумки, речі, які були потрібні їй для роботи. У зв'язку з тим, що її автомобіль отримав такі пошкодження, котрі не дають можливість використовувати його як транспортний засіб, вона пересіла на громадський транспорт та втратила можливість перевозити тяжкі речі. Що істотно позначилося на якості її роботи. Як слідство вона втратила її роботу та можливість платити за кредит.

24.03.2010р. ВАТ АСТРА БАНК подав позовну заяву про дострокове погашення кредиту, сплату процентів за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язання № 93000/15и. Вона вимушена була продати аварійний автомобіль Форд Фієста № Ky3OBaНОМЕР_4 за держ.номером НОМЕР_2 за ціною значно нижчою, чим його ринкова вартість. З цієї суми вона погасила частину борга перед ВАТ АСТРА БАНК. Але покрити усі вимоги ця сума не змогла. Тому вона уклала мирову угоду з банком з реструктурізації долгу та залишилася винна банку суму біля чотирнадцяти тисяч гривень тіла по кредиту (без урахування процентів), а с процентами біля двадцяти трьох тисяч гривень. Тому і донині вона сплачую борг за кредитом.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі, є „... витрати, яких особа зазнала у зв 'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права...".

08 вересня 2009 року експерт товарознавець ОСОБА_15 склав Протокол огляду транспортного засобу Форду Фієста НОМЕР_5, № кузова НОМЕР_4, який встановлює перелік та рівень пошкодження транспортного засобу. За рахунком № А-0000 від 16.02.2010р. вартість відновлювального ремонту мого автомобіля складає 40359,00 гривень.

Одночасно до суми відшкодування додає її витрати на лікування у сумі 99,70 грн. (відповідно до квитанцій). А також оплата витрат з транспортування аварійного автомобіля і перебування на стоянці ООО «Тріол-Авто» у сумі 3010 грн (відповідно до счету, чеків), витрат на таксі та бензин у сумі 257,07 грн. (відповідно до счету, чеків), витрат на авіаквітки для термінового з'ясування відносин з ACT «Вексель» у зв'язку страхових відшкодувань за даним ДТП у сумі 2364,00 грн., витрат на поштові послуги з повідомлень ACT «Вексель» у сумі 60,34 грн (відповідно чеків), витрат, пов'язаних з урегулюванням судових відносин з ВАТ АСТРА БАНК у сумі 866,32 грн. (відповідно до квітанцій). Загальна сума 6657,43 грн.

Відповідно до п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" -„...Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб". Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Цей автомобіль вона придбала на кредитній основі та використовувала його для того щоб їздити до іншого міста на роботу та перевозити тяжкі сумки, речі, які були потрібні їй для роботи. У зв'язку з тим, що її автомобіль отримав такі пошкодження, котрі не дають можливість використовувати його як транспортний засіб, вона пересіла на громадський транспорт та втратила можливість перевозити тяжкі речі, що істотно позначилося на якості її роботи. Як слідство вона втратила її роботу та можливість платити за кредит, через що вона тривалий час не могла вночі спокійно спати. І до того її суворий сімейний бюджет довелося спрямувати на непередбачені речі, пов'язані зі станом її здоров'я та пошкодженого в результаті ДТП автомобіля. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого вона почала до всього нервово відноситися, крім того це був її перший і улюблений автомобіль. Від такого стану та нецільового використання сімейних грошей постраждали крім неї самої та й члени її родини, що призвело до розладу стосунків у її родині.

Крім того, раніше дуже часто на вихідних вона із сім'єю виїжджали з міста на відпочинок від тяжкого робочого тижня, після ДТП змога на законний відпочинок зникла.

Розмір заподіяної їй моральної шкоди визначити важко, але Відповідач має хоча б фкомпенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести їй та її родині, та витрати, пов'язані з відновленням психічного стану від усього що сталося з нею та її родиною. Розмір її душевних страждань і страждань її родини вона оцінює в 10 000 (десять тисяч) гривень. Ціна враховує в себе усі страждання, які довелося перенести їй зокрема: порушення звичайного способу життя, втрату роботи, негативного впливу на стан здоров'я, а також моральних страждань, пов'язаних з дорожньо-транспортною пригодою.

Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь її, ОСОБА_4 майнову шкоду завдану їй внаслідок пошкодження автомобіля у сумі 40359,00 гривень, призначити компенсацію за моральну шкоду завдану їй внаслідок ДТП 10 000 гривень, зобов»язати відповідача ОСОБА_2 виплатити їй, ОСОБА_4 компенсацію за моральну шкоду завдану їй внаслідок ДТП у сумі 10 000 гривень, стягнути з відповідача на її користь вартість транспортування, перебування аварійного автомобіля на стоянці та інші витрати, пов»язані з питанням урегулювання страхових відшкодувань по даному ДТП у сумі 6 657,43 гривень, стягнути з відповідача на її користь відшкодування судових витрат на державне мито та оплату експертизи у відповідності до документів, що підтверджують ці витрати, стягнути з відповідача на її користь відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи ( а. с. 1-4 ).

15.01.2013 року представником позивача було надано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд на підставі висновку автотоварознавчого дослідження № 347/09 від 24.09.2009 року збільшити суму відшкодування відновлювального ремонту до 43 646,07 гривень ( а. с. 101 ).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі договору № 29/Т/12 від 25.10.2012 року ( а. с. 53 ) підтримав позовні вимоги позивачки ОСОБА_4 та уточнення, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 в повному обсязі, стягнувши з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 43 646,07 гривень, моральну шкоду у сумі 10 000 гривень, витрати пов»язані з транспортуванням, перебуванням аварійного автомобіля на стоянці та інші витрати, пов»язані з питанням урегулювання страхових відшкодувань по даному ДТП у сумі 6 657,43 гривень, а також судові витрати понесені при зверненні до суду.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_16, який діє на підставі договору № б/н про надання правової допомоги та представництво від 17 листопада 2012 року ( а. с. 73 ) кожний окремо не визнали позовні вимоги позивача ОСОБА_4 та просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа ПАТ «Астра Банк» в судове засідання не з»явилася, надано 14.01.2013 року клопотання про розгляд справи без участі представника ПАТ «Астра Банк» ( а. с. 96 ).

Третя особа АСТ «Вексель» в судове засідання не з»явився.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Судом встановлені наступні обставини.

04 вересня 2009 року у 16 годин 45 хвилин позивачка ОСОБА_4 пересувалась на автомобілі Форд Фієста НОМЕР_5 по пр. Ленінський до центру, напроти ТЦ «Метро» автомобіль Хюндай Соната НОМЕР_6, яким керувала ОСОБА_2 без попереджувальних знаків став несподівано змінювати траєкторію руху, а саме переходити на смугу руху, по якій рухалася ОСОБА_4, внаслідок чого трапилося зіткнення автомобілев.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 листопада 2009 року визнано ОСОБА_2 винною в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано її покаранню у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340 гривень.

З вказаної постанови суду вбачається, що 04.09.2009 року в 16 годині 45 хвилин м. Донецьк, Кіровський район, пр. Ленінський, вул. Одеська, водій керуючи автомобілем «Хундай Соната», д/н НОМЕР_1, під час зміни напрямку руху, не переконалася в безпеці маневру, в результаті чого скоїла зіткнення з автомобілем «Форд», д/н НОМЕР_2 і «Мітцубісі», д/н НОМЕР_3, в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, при цьому водій порушив п.п. 10.1, 10.3 ПДР України.

Вказана постанова набула чинності.

Встановлено, що відповідачкою ОСОБА_2 штраф у сумі 340 гривень був сплочений, що підтвердила в судовому засіданні відповідачка.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

05 січня 2010 року науково-дослідний інститут судових експертиз склав висновок № 6694/18 та № 6817/19 судової тарнспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, який встановлює, що водій автомобіля «Хюндай Соната», д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 мала технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання нормативних вимог п.п.10.1,10.3 Правил дорожнього руху, а ОСОБА_4 не мала технічної можливості запобігти ДТП ( а. с. 16-23 ).

Висновком № 347/09 автотоварознавчого дослідження від 24 вересня 2009 року, вартість поновлювального ремонту, спричиненого власнику автомобіля «Форд», д/н НОМЕР_2 в результаті ДТП, з технічної точки зору, на час проведення даного дослідження складає 43 646,07 гривень ( а. с. 102-105 ).

Частиною 2 п.1 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 п.2 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити по шкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для від новлення пошкодженої речі.

Згідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодуання ) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням ).

Встановлено, що транспортний засіб «Форд Фієста», реєстраційний номер НОМЕР_2, який було пошкоджено під час дорожньо-транспортної пригоди 04.09.2009 року належав позивачу ОСОБА_4 на підставі права власності, що не спростовано в судовому засіданні та підтверджено документами.

Частиною 1 статті 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 статті 57 ЦПК України ці данні встановлюються на підставі сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідач та її представник вказаний висновок № 347/09 автотоварознавчого дослідження від 24 вересня 2009 року в судовому зсіданні не визнали та не погодилися з сумою.

Однак, вищевказаний висновок не спростували, з клопотаннями до суду про призначення судом експертизи не зверталися, на запитання суду щодо необхідності призначення експертизи судом відмовилися.

Відповідно до Полісу № ВС / 8240099 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів автомобіль марки «Хундай Саната», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керувала відповідачка ОСОБА_2, цивільна відповідальність якого була застрахована в АСТ «Вексель».

З вказаного Полісу вбачається, що Страхувальник-особа цивільно-правова відповідальність якої застрахована за цим Полісом є ОСОБА_2 ( а. с. 77 ).

Згідно вказаного Полісу, відповідальність за шкоду, заподіяну майну складає 25 500 гривень, франшиза 0 гривень.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Стаття 22 закону N 1961 «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Закономпорядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 9.2 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов»язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Згідно п.12.1.ст.12 вищевказаного Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Пунктом 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за заподіяні збитки, повинна бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Згідно Полісу № ВС / 8240099 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, франшиза складає 0 гривень.

Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_4 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 матеріальної шкоди є такими, що підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_4 матеріальну шкоду завдану дорожньо-транспортною пригодою у сумі 18 146,07 гривень ( 43 646,07 гривень - вартість поновлювального ремонту згідно висновку № 347/09 автотоварознавчого дослідження - 25 500 гривень ліміт на одного потерпілого згідно до Полісу № ВС / 8240099 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, де Страхувальник-особа цивільно-правова відповідальність якої застрахована за цим Полісом є ОСОБА_2 = 18 146,07 гривень - різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою).

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_4 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди у сумі 10 000 гривень, то суд приходить до наступного.

Згідно ст. 22 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно доданих до матеріалів документів вбачається, що позивачка ОСОБА_4 під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.09.2009 року отримала струс головного мозку, ушиб правого локтевого суставу ( а. с. 13 ).

В розумінні п. 3 ст.22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», моральна шкода і її розмір виплачується страховими компаніями лише за рішенням суду, тобто в добровільному порядку страхового відшкодування в рахунок моральної шкоди чинним законодавством не передбачено.

При цьому п.22.3 ст. 22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що моральна шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. Страховик відшкодовує моральну шкоду у розмірі не більше ніж 5% від 51 000 гривень. = 2 550 грн.

При цьому, зі змісту ст. 9 та 23 цього Закону вбачається, що розмір відшкодування за моральну шкоду, заподіяну потерпілому, включається до розміру ліміту відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю та здоров «ю потерпілого.

Позивач ОСОБА_4 з позовними вимогами до страхової компанії не зверталася, а тому вимоги позивача ОСОБА_4 до відповідача ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди є такими, що не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивачки ОСОБА_4 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрати з транспортування аварійного автомобіля і перебування його на стоянці є такими, що підлігають частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 200 гривень витрати з транспортування аварійного автомобіля та 2 580 гривень витрати у зв»язку з перебування автомобіля на стоянці, понесення яких позивачем документально підтверджено ( а. с. 30, 35 ).

Щодо позовних вимог позивачки ОСОБА_4 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрат на лікування у сумі 99,70 гривень, то такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено та не наданого жодного доказу понесення вказаних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 статті 60 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Стосовно позовних вимог позивача ОСОБА_4 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрат на таксі та бензін у сумі 257,07 гривень, витрат на авіаквітки у сумі 2 364 гривень, витрат на поштові послуги з повідомлень у сумі 60,34 гривень та витрат, пов»язаних з урегулюванням судових відносин з ВАТ «Астра Банк» у сумі 866,32 гривень, то такі витрати понесені позивачкою не підлягають задоволенню, оскільки витрат на таксі та бензін у сумі 257,07 гривень, витрат на авіаквітки у сумі 2 364 гривень, витрат на поштові послуги з повідомлень у сумі 60,34 гривень були витрачені позивачкою з власних міркувань, а витрати, пов»язані з урегулюванням судових відносин з ВАТ «Астра Банк» у сумі 866,32 гривень взагалі не пов»язані з розглядом даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов»язаних з розглядом справи.

Згідно до п. 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов»язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов»язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз.

Щодо вимог позивачки в частині стягнення з відповідачки оплату експертизи, то така вимога позивачки ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, так як позивачем не доведено та не підтверджено документально понесення вказаних витрат та її сума.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 209,26 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ч.2 п.1 ст. 22, ч.1 ст. 1166, 1167, 1187, ч. 1 п. 2 ст. 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 10, 11, 15, 57, 60, ч. 3 ст. 61, 79, 88, 118, 119, 209, 212-215, 218 ЦПК України, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст. 6, 9, 12, 22, 23, 29, 36 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи акціонерне страхове товариство «Вексель», публічне акціонерне товариство «Астра Банк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої при ДТП, - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 18 146,07 гривень, витрати пов»язані з транспортуванням транспортного засобу у сумі 200 гривень, перебування транспотного засобу на стоянці у сумі 2 580 гривень та судовий збір у сумі 209,26 гривень, а всього у сумі 21 135,33 гривень ( двадцять одна тисяча сто тридцять п»ять гривень тридцять три копійки ).

В решті позовних вимог, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя