Рішення № 30072051, 04.03.2013, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.03.2013

Справа № 1507/2574/12

Провадження № 2/497/32/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2013 року, м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бачур А.М.,

відповідачки - ОСОБА_1,

представника відповідачки - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (надалі ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А НО В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом (а.с.2-5) та просить постановити рішення, яким стягнути солідарно на його користь з відповідачів суму заборгованості у розмірі 24 874.16 доларів США (що за курсом НБУ станом на 08.08.2012 року 1 долар США дорівнює 7.99 гривен) в гривневому еквіваленті складає 198 806.75 гривен, у тому числі:

- заборгованість за кредитом 9 359.10 доларів США,

- заборгованість по відсоткам за користування кредитом 14 300.79 доларів США,

- штраф (фіксована частина) 31.28 доларів США,

- штраф (процентна складова) 1 182.99 доларів США

та суму судових витрат у розмірі 1 988.07 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до умов кредитного договору № 250505-GRED від 15 вересня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, банк надав останній кредит у розмірі 10 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.09.2010 року.

У порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та відсотків нарахованих за користування кредитом відповідачка належним чином не виконала, в зв'язку з чим у неї, тобто відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем, тобто ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 08.08.2012 року виникла заборгованість по кредитному договору у розмірі 24 874.16 доларів США.

18 грудня 2009 року між ОСОБА_4 і ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_4 поручилась за належне виконання взятих на себе зобов'язань та разом із позичальником, відповідачкою ОСОБА_1, відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Оскільки по теперішній час відповідачі грошові кошти не повернули, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Представник позивача до суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся згідно вимог законодавства (а.с.42-43, 47, 70-71, 118,126). До суду надіслав заяву, якою підтримав позовні вимоги та просив справу розглядати у відсутність представника (а.с.49).

Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги визнала частково, при цьому не заперечувала факту укладення договору та отримання коштів у розмірі 10 000 долів США. Проте вважає, що позивач:

- не надав жодних доказів того, що він має заінтересованість в чіткому виконанні грошових зобов'язань боржника за кредитним договором, оскільки позивач не направляв повідомлення про дострокове погашення заборгованості, хоча більш ніж три роки мав можливість вимагати повернення всього боргу, не звертав вимог на виконання зобов'язань до поручителів, а тому не має підстав вважати, що нарахування відсотків за користування кредитом тривалий час було невигідно позивачу. Зазначене свідчить про зацікавленість позивача в тривалому порушенні зобов'язання відповідачем з метою збагачення позивача при дефіциті збуту банківського продукту.

- не законно застосовує санкцію, передбачену положеннями п.5.10 кредитного договору щодо порушення строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 120 днів, у зв'язку з чим банк вимушений був звертатись з позовом до суду. Оскільки відсутнє попередження відповідача про звернення до суду з позовом, нарахування штрафу є необґрунтованим;

- у позивача сформована позитивна кредитна історія про відповідачку ОСОБА_1, в зв'язку з чим, позивач мав би реструктурувати борг та переглянути умови кредитного договору з метою поступового погашення заборгованості відповідачкою;

- в зв'язку з тим, що позивач в супереч вимогам договору поруки, не реалізував своє право на звернення вимоги погашення заборгованості за кредитним договором до поручителя з моменту виникнення заборгованості, а тому відповідач ОСОБА_4 повинна втратити статус відповідача по справі (а.с.57-58).

Представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 повністю підтримав заперечення відповідачки та надані нею пояснення. Доповнивши, що позивачем порушені вимоги п.5.10 кредитного договору за яким, при порушенні боржником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань , передбачених чинним договором більш ніж на 120 днів, банк вимушений звернутись до суду. Проте позивач проігнорував вимоги кредитного договору та у визначений час, безпідставно не звертався до суду з позовом, а навмисно тривалий час зволікав з вирішенням цього питання з метою незаконного збагачення шляхом нарахування відсотків за кредитним договором, що є протиправним по відношенню до боржника.

Відповідачка ОСОБА_4 до суду не прибула, щоразу про час та місце розгляду справи сповіщалася належним чином, про що в справі є відповідні докази (а.с.44, 48, 72, 128, 131). Надала суду заяву, якою позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила визнати її неналежним відповідачем по справі та справу розглядати у її відсутність (а.с.60).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши заперечення відповідачки та її представника, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Між сторонами виникли правовідносини, що випливають з кредитного договору.

Судом встановлено, що 15 вересня 2008 року між позивачем Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 250505-GRED, за яким позивач надав відповідачу кредит в сумі 10 000 доларів США (п.1.3 договору) на споживчі цілі (п.1.5) строком до 15.09.2010 року (п.1.4) зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 25.00 % річних (п.3.1).

Відповідачка ОСОБА_4 відповідно до умов договору п.2.2. - 2.2.13. взяла на себе зобов'язання :

- сплачувати відсотки за користування кредитом в порядку та строки згідно графіку, що є невід'ємною частиною договору та п.п.2.3.8., 2.3.9., 3.1., 3.2., 3.3. цього кредитного договору. Повне погашення відсотків здійснити не пізніше фактичного погашення кредиту;

- сплатити банку винагороду згідно п.3.5 і 2.4.1 кредитного договору;

- погасити заборгованість по кредиту в повному розмірі, сплатити нараховані за весь час користування кредитом відсотки, винагороду і неустойку (пеню, штраф), не пізніше дати, вказаної у повідомленні банку, передбаченому п.2.3.1 цього договору;

та інш.

Крім того, згідно п. 3.2 кредитного договору у разі порушення боржником будь-якого зобов'язання щодо погашення кредиту згідно графіку, божник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 48 % річних, розрахованих від суми залишку заборгованості по кредиту.

Пунктом 5. кредитного договору встановлена відповідальність боржника у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором, яка передбачає нарахування пені, неустойки, штрафу.

Відповідно до п.1.1., 1.3. зазначеного договору кредитор, позивач по справі повністю та в строк виконав зобов'язання по кредитному договору, видавши позичальнику, відповідачці ОСОБА_1 кошти в сумі 10 000 доларів США, що не заперечувалось відповідачкою та було підтверджено нею особисто в судовому засіданні.

Відповідачка взяті на себе зобов'язання за умовами кредитного договору, а саме п. 2.2 щодо своєчасного повернення кредитних коштів - не виконала та не сплатила у повному обсязі тіло кредиту та відсотки за користування кредитом. Починаючи з вересня 2010 року жодного платежу нею здійснено не було.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачка станом на 08.08.2012 року має заборгованість - 24 874.16 доларів США (що в гривневому еквіваленті складає 198 806.75 гривен), у тому числі:

- заборгованість за кредитом 9 359.10 доларів США,

- заборгованість по відсоткам за користування кредитом 14 300.79 доларів США,

- штраф (фіксована частина) 31.28 доларів США,

- штраф (процентна складова) 1 182.99 доларів США.

В якості забезпечення кредитного договору між кредитором, позивачем по справі та відповідачкою ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 250505_gred/n від 18.12.2009 року, де відповідно до п.2 поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (а.с.22).

У випадку невиконання позичальником обов'язків за кредитним договором, позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.4).

Позивач надсилав відповідачам 27.06.2012 року за вих. № 30.1.0.0/2-029 повідомлення про необхідність погашення простроченої заборгованості за кредитним договором № 250505-cred в термін не пізніше 5 календарних днів з дати одержання повідомлення. Попереджував про наслідки несплати простроченої заборгованості (а.с.11-12, 13).

Таким чином, відповідачами порушені умови договору, що призвели до виникнення вище вказаної заборгованості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Стороною позивача наданий розрахунок заборгованості по кредитному договору (6-9).

Вимогам ст. 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 1049 ЦК України закріплює обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановленні договором.

Відповідно до вимог ст. 1050 ч. 2 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів за договором позики.

Стороною відповідача не надано суду об'єктивних доказів щодо неправильності розрахунку розміру заборгованості за договором кредиту.

Суд визнає правильним представлений ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунок суми і періоду заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №250505-CRED від 15.09.2008 року.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відповідачкою ОСОБА_1 порушуються умови укладеного договору з своєчасного повернення суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого утворилась заборгованість. Позичальник, тобто відповідачка не довела, що порушення нею умов договору сталося внаслідок випадку або не переробної сили (ст. 617 ЦК України).

Посилання відповідачки ОСОБА_1 на економіко-кризовий період в Україні, що перешкоджає їй продовжувати свою підприємницьку діяльність належним чином, суд до уваги не приймає, оскільки стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Правила даної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання. Частина 1 статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені зазначеною статтею.

Доводи відповідачки ОСОБА_1, що у позивача сформована позитивна кредитна історія про нею, як клієнта, в зв'язку з чим, позивач мав би реструктурувати борг та переглянути умови кредитного договору з метою поступового погашення заборгованості відповідачкою, суд вважає безпідставними. В судовому засіданні відповідачка підтвердила, що з заявою про реструктиризацію боргу до позичальника, тобто позивача - не зверталася, оскільки вважала, що позичальник самостійно мав здійнити зазначену процедуру.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 250505-CRED від 15.09.2008 року з відповідачки ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення суми заборгованості за кредитним договором з відповідачки ОСОБА_4 суд вважає, що в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

За умовам договору поруки ОСОБА_4 поручилась перед кредитором за належне виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 250505-GRED від 15.09.2008 року - п.1.1. (а.с.22). Згідно п.2 договору, відповідачка ОСОБА_4 безвідривно та безспірно зобов'язалася відповідати перед банком за належне виконання позичальником, тобто відповідачкою ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою; боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а відповідно до ч. 2 цієї статті поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, а тому борг підлягає стягненню солідарно з відповідачів.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Аналогічне роз'янення міститься в п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

З договору поруки № 250505_cred/п від 18.12.2009 року вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 10) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором (а.с.22) не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Крім того, у кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту є 15 вересня 2010 року (пункт 1.4) (а.с.14).

За таких обставин у ПАТ КБ «ПриватБанк» виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 15 вересня 2010 року, протягом наступних шести місяців.

Таку вимогу до поручителя банк пред'явив лише 27.06.2012 року, тобто вже після спливу встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку.

Крім того, у відповідності до ч. 1ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Оскільки суд ухвалює рішення на користь позивача, то відповідно позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат, а саме судового збору у розмірі 1 988.07 гривен коп. також підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 251, 252, 536, 553, 554, 559, 607, 611, 617, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 88, 131, 208, 209, 212-215, 224-228, 223, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Виноградівка Болградського району Одеської області, зареєстрованої за адресою: провулок Севастопольський, № 3, с. Виноградівка Болградський район Одеська область, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 27.09.1996 року Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

на користь Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, № 50 (МФО 305229, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111 - для погашення заборгованості, р/р 64993919400001 - для відшкодування судових витрат) заборгованість станом на 08.08.2012 року за кредитним договором № 250505-GRED від 15 вересня 2008 року в розмірі 24 874.16 доларів США (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят чотири долари США шістнадцять центів), що в гривневому еквіваленті за курсом 7.99 складає 198 806.75 гривен (сто дев'яносто вісім тисяч вісімсот шість гривен сімдесят п'ять копійок ), у тому числі:

- заборгованість за кредитом 9 359.10 доларів США,

- заборгованість по процентам за користування кредитом 14 300.79 доларів США,

- штраф (фіксована частина) 31.28 доларів США,

- штраф (процентна складова) 1 182.99 доларів США

та суму судових витрат в розмірі 1 988.07 грн. (тисяча дев'ятсот вісімдесят вісім гривен сім копійок) судового збору.

Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.В. Кодінцева