Постанова № 30070185, 21.10.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2010 р.

справа № А38/393-07(А23/270)

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Католікяна М.О.

при секретарі судового засідання: Коршунові Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2007 року у справі №А38/393-07(А23/270)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»

до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську

про скасування податкового повідомлення–рішення від 16.04.07р. №000922301/0/9622,

в с т а н о в и л а:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»(далі по тексту - "Дніпродзержинська ТЕЦ", позивач) звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення–рішення Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську від 16.04.2007р. №000922301/0/9622, яким було донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 1432629,18грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 972157,59грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що кредиторська заборгованість ВАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" перед ДК „Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" у сумі 1380800грн. за послуги по транспортуванню газу у 2002-2003 роках, яка визнана рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2005р. по справі №39/109, а також кредиторська заборгованість ВАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" перед ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" у сумі 4635700грн. за поставку природного газу, яка встановлена постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2006 р. у справі №28/1, підлягають стягненню з позивача на користь вищевказаних кредиторів, але не відносяться до безнадійної заборгованості ВАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ", оскільки не мають ознак, визначених у п.1.25 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", тобто ані до сумнівної заборгованості, ані до безнадійної заборгованості ці суми не відносяться.

Позивач посилається на норми п.12.1. статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким обов'язок платника податку-покупця із збільшення валових доходів на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної судом, виникає лише за умови, якщо платник податків-продавець у відповідному звітному періоді скористався своїм правом і збільшив суму своїх валових витрат на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) і при цьому повідомив про таке збільшення покупця.

Позивач стверджує, що ДК "Укртрансгаз" та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" не направляли ВАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" будь-яких повідомлень про збільшення своїх валових витрат у відповідному звітному періоді на суму непогашеної заборгованості (її частини) за відвантажені товари (надані послуги), щодо якої подані позови до суду про її стягнення, тому у ВАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" відповідно не виникало обов'язку із збільшення валових доходів на суму непогашеної заборгованості, визнаної судом.

Крім того, зазначає позивач, згідно з п.1 Перехідних положень Закону України від 24.12.2002р. № 349-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" порядок врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості, передбачений новою редакцією статті 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", може застосовуватися виключно щодо заборгованості, яка утворилася після 01.01.2003р., тому неправомірнім є включення до складу валових доходів ВАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" на підставі п.п.12.1.5. п.12.1. статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" сумнівної заборгованості згідно договору про здійснення транспортування природного газу № 11-42 від 03.01.2002 р. у сумі 488 404,75грн., оскільки ця заборгованість виникла до набрання чинності Закону України від 24.12.2002 р. № 349-ІУ.

Позивач також зазначає, що при донарахуванні підприємству податку на прибуток на суму непогашеної кредиторської заборгованості у розмірі 4635700грн. за І кварталі 2006 року, яка була визнана постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2006р. по справі №28/1, відповідачем не враховано, що на момент проведення перевірки на зазначену постанову апеляційного суду ВАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" подана касаційна скарга до Вищого господарського суду України, тому будь-яке рішення господарського суду, що оскаржувалося стороною по справі, а значить не набрало законної сили, не може бути підставою для застосування відповідних наслідків, передбачених п.п.12.1.5 п.12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", аж до прийняття судом остаточного рішення у справі.

Позивач звертає увагу суду, що 20.07.2006р. за №22722/10/234 йому було повідомлено про те, що з 07.08.2006р. по 04.09.2006р. буде проводитися виїзна планова перевірка ВАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" з питань дотримання податкового та валютного законодавства. Але в направленні № 978 від 14.08.2006 р. було зазначено інший строк проведення виїзної планової перевірки: з 14.08.2006р. по 11.09.2006р. Проте, фактично перевірка тривала до 20.09.2006р.

З посиланням на п.п.4.2. п.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. N 327, яким передбачено, що акт документальної виїзної планової перевірки складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів від дня закінчення установленого для проведення перевірки строку (в даному з 5.09.2006 р. по 11.09.2006р. включно), позивач просилається на порушення відповідачем вищевказаного Порядку, а саме: акт виїзної планової перевірки був наданий для ознайомлення та підписання посадовим особам ВАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" лише 20.09.2005р., тобто через дев'ять днів після спливу вищезазначеного п'ятиденного терміну для його підписання.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено в повному обсязі. При цьому суд зазначив, що згідно з пп.12.1.3. п.12.1 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" у разі коли платник податку оскаржує рішення суду у порядку, встановленому законом, збільшення валового доходу, передбачене підпунктом 12.1.2 цієї статті, не відбувається до моменту прийняття остаточного рішення відповідним судовим органом. Таким чином, суд визнав безпідставним застосування в даному випадку пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону № 334 щодо заборгованості ВАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", по якій під час перевірки і в подальшому тривав спір у господарських судах різних інстанцій.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати та винести нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при винесені постанови судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права. Посилаючись на пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»апелянт зазначив, що платник податку-покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визначеної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша із подій. Апелянт стверджує, що висновки, викладені в акті перевірки №142/23-108/00130820 від 20.09.2006р., є обґрунтованими, підтвердженими належними документами. Щодо порушення пп.4.2. п.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, то в даному випадку, останнім днем для складання та підписання акту вважається 18 вересня 2006р.; акт перевірки отримано головним бухгалтером підприємства 20.09.2006р., про що свідчить її особистий підпис. На думку апелянта, отримання акту перевірки після спливу п'ятиденного терміну для його складання та підписання, не впливає на результати перевірки.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обгрунтованим з тих же підстав, що зазначені в позові.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами справи, ДПІ у м.Дніпродзержинську проведено виїзну планову перевірку ВАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2006 р. За результатами перевірки складено акт №142/23-108/00130820 від 20.09.2006р., в якому зазначено, що підприємством позивача в порушення пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України від 28.12.94 р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334) не збільшено валові доходи на суму непогашеної сумнівної заборгованості, визнаної судом, на загальну суму 6016500грн., в т. ч.:

- в 2 кв. 2005 р. на суму 1 380 800 грн. по ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" м.Київ за послуги по транспортуванню газу (рішення суду від 26.04.2005р.);

- в 1 кв. 2006 р. на суму 4 635 700 грн. по ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" м.Київ за поставку природного газу (рішення суду від 28.02.2006 р.).

В акті також зазначено, що кредиторська заборгованість по вищевказаних підприємствах знайшла відображення в бухгалтерському обліку по рах.№ 631 (кредитове сальдо) "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28.09.2006р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 1469400грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 990563грн.

За результатами адміністративного оскарження згідно з пп.5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2001р. № 2181 (далі - Закон № 2181) ДПІ у м.Дніпродзержинську та ДПА у Дніпропетровській області прийняті рішення від 29.11.2006 р. та від 25.01.2007 р. про результати розгляду скарг, якими скарги позивача залишені без задоволення, а визначені суми податку та санкцій залишені без змін.

В рішенні ДПА України від 04.04.07р. "Про результати розгляду повторної скарги" ВАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" зазначено, що під час розгляду скарги господарським судом Дніпропетровської області (рішення від 26.04.2005 р. у справі №39/109) вирішено стягнути з ВАТ „ДТЕЦ" 1233556,74 грн. основного боргу, тоді, як за результатами перевірки визначено суму 1380800,00грн. за II квартал 2005 року, тобто перевіркою неправомірно збільшено податок на прибуток на 36810,82грн. та, відповідно, на 18405,41грн. необґрунтовано застосовано штрафну санкцію.

З урахуванням зазначеного ДПА України скасувала попереднє податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Дніпродзержинську від 28.09.2006р. в частині донарахованого податку на прибуток в сумі 36810,82грн. та застосованої штрафної санкції на суму 18405,41грн. За результатами розгляду вищевказаних скарг прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.11.2006р. № 0015102301/1/36418/10/23 та від 29.01.2007р. №0015102301/2/2125; в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 28.09.2006р. та рішення, прийняті за розглядом скарг, - залишені без змін.

За результатами рішення ДПА України від 04.04.2007р. "Про результати розгляду повторної скарги" ВАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" відповідачем сформоване спірне податкове повідомлення-рішення від 16.04.2007 р. № 0009222301/0/9622 на загальну суму 2404786,77грн., в т.ч. по податковому зобов'язанню з податку на прибуток - 1432629,18грн., штрафні санкції - 972 157,59 грн. (а. с.69).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне. Так, сума спірного податкового повідомлення-рішення складається з урахуванням наступних порушень Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», зі змінами та доповненнями:

-п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: підприємство не збільшило валовий дохід на суму непогашеної сумнівної заборгованості, визнаної постановами суду на загальну суму 5708356,74 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємства у сумі 1427089,18 грн. (нарахована штрафна санкція у розмірі 937284,59грн.);

-п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: підприємством включено до складу валових витрат вартість матеріалів, використаних в невиробничій сфері на суму 18160,00грн., внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 4540,00грн. (нарахована штрафна санкція у сумі 2 270,00 грн.);

-п.4.1 ст.4, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: підприємством несвоєчасно включено витрати на поліпшення основних засобів у сумі 166080,00 грн., в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у розмірі 1000,00 грн. (нарахована штрафна санкція у сумі 32603,00грн.).

Отже, спірним у даній справі є питання щодо правомірності застосування відповідачем норм пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону №334, а саме: неврахування позивачем до суми валових доходів непогашеної сумнівної заборгованості, визнаної судом (кредиторської заборгованості позивача перед ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України").

Слід зазначити, що в ході апеляційного узгодження - розгляду скарг позивача, та в ході судового розгляду справи позивачем оскаржувались тільки висновки щодо застосування пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», решта порушень пунктів Закону №334 позивачем не заперечувались. Таким чином, рішенням суду першої інстанції у даній справі необґрунтовано, без достатніх підстав скасовані суми, нараховані за порушення пп.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та визначені в податковому повідомленні-рішенні від 16.04.2007р., а саме: у сумі основного платежу - 5540,00 грн. та штрафної санкції - 39413,00 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає доцільним визначитись щодо правомірності визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та суми штрафної санкції за порушення п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З матеріалів справи вбачається, що на момент складання акту документальної перевірки та винесення податкового повідомлення - рішення було прийнято два рішення господарського суду про стягнення заборгованості з ВАТ «ДТЕЦ»на користь ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»та ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», а саме:

- від 26.04.2005р. у справі №39/109;

- від 28.02.2006р. у справі №28/1.

Відповідно до пп. 12.1.5 п. 12.1 ст.12 Закону України від 28 12.1094 року № 334/94-ВР «Про оподаткували прибутку підприємств»платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визначеної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша із подій:

а) або 90-й день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її астини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини») або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Враховуючи наявність вищезазначених судових рішень, які набрали законної сили, та відсутності погашення позивачем сум заборгованості, визнаних рішеннями господарських судів, слід зробити висновок про наявність в діях позивача порушень норм пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення не вбачається; апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2007 року у справі №А38/393-07(А23/270) слід задовольнити, а постанову суду - скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2007 року у справі №А38/393-07(А23/270) задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2007 року у справі №А38/393-07(А23/270) скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: М.О. Католікян