Ухвала суду № 30068227, 18.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" березня 2013 р. м. Київ К-34238/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуАртемівської об'єднаної державної податкової інспекціїна постановуДонецького окружного адміністративного суду від 15.04.2009та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2009у справі №2-а-3777/09/0570за позовомВідкритого акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод»доАртемівської об'єднаної державної податкової інспекціїпровизнання недійсним рішення,- ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати недійсним рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції №000302343 від 03.02.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50050,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2009 у даній справі, вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- 21.01.2009 відповідачем складено акт планової виїзної перевірки відкритого акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод»№137/23/00952806;

- за висновками наведеного акту встановлено порушення п.2.6 глави 2, п. 3.3 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, зареєстровано у Міністерстві юстиції 13.01.2005 №40/10320 (далі -Положення №637), через неоприбуткування позивачем до каси підприємства готівкових коштів від реалізації продукції кінцевому споживачу на суму 10010,00 грн.;

- на підставі акту перевірки та абз.3 п.1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»відповідачем прийнято рішення №0000302343 від 03.02.2009 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50050,00 грн. (10010 Х 5 = 50050 грн.) за неоприбуткування в касі підприємства готівкових грошових коштів.

Судами також встановлено, що 10.01.2008, 28.01.2008, 30.01.2008 за товарно-транспортними накладними відпущено більше товару на 10010,00 грн., ніж оприбутковано грошей у касі та зазначено у видаткових накладних. Оплата цього товару була проведена працівниками підприємства наступного дня шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства, оскільки його відпуск здійснювався матеріально-відповідальній особі підприємства без попередньої оплати наприкінці робочого дня після закриття каси підприємства. Отже, отримані від працівників грошові кошти були оприбутковані в касі підприємства в день їх отримання, тобто, відповідно 11.01.2008, 29.01.2008 та 31.01.2008. Продаж цього товару відбувався шляхом укладення між позивачем та працівниками підприємства усних угод купівлі-продажу комбікорму та, відповідно, умова наступної сплати на отриманий товар не заперечувалася.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій мотивували своє рішення безпідставністю прийняття спірного рішення податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

На підставі п.3.3 Положення №637 приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Водночас, Указ Президента України №436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»не передбачає жодного виду штрафних санкцій за приймання до каси готівкових коштів (з одночасним їх оприбуткуванням) на наступний день після відпущення товару.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, оприбуткування в касі підприємства виручки, отриманої за реалізацію позивачем продукції власного виробництва, в день її отримання (тобто, відповідно 11.01.2008, 29.01.2008 та 31.01.2008) підтверджується прибутковими касовими ордерами від 11.01.2008, 29.01.2008 та 31.01.2008 та видатковими накладними, зокрема, журналом реєстрації прибуткових та видаткових касових документів за 2008 рік, який у зазначені дати підчисток та виправлень не має. Окрім того, наказом №51-ІІІ від 04.06.2007 встановлений ліміт каси у сумі 72955,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, не спростованим доводами касаційної скарги, що спірне рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний