Ухвала суду № 30067538, 19.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року справа №812/911/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді: Жаботинської С.В. суддів Сіваченка І.В. Шишова О.О.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 р. у справі № 812/911/13-а за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області, третя особа Державне підприємство "Хімічний завод "Південний" про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області, третя особа Державне підприємство "Хімічний завод "Південний" про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 22 листопада 2011 року представником Фонду отримано виконавчий лист № 2а-8450/11/1270 та направлено на адресу відповідача для примусового виконання.

Оскаржуваною постановою від 25.12.2012 відповідач повернув на адресу Фонду виконавчий лист. При цьому відповідач при прийнятті постанови послався на Закон України "Про проведення мораторію на примусову реалізацію майна" та п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження". Позивач вважає, що усі судові рішення підлягають виконанню. Також закони не звільняють державні підприємства від майнової відповідальності.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 р. у справі № 812/911/13-а у задоволенні адміністративного відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодилися позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, виклавши анологічну позицію позовній заявіі, вважає, що постанова підлягає скасуванню, позовні вимоги задоволенню.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Судове рішення першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

23 листопада 2011 року позивачем отримано виконавчий лист по справі № 2а-8450/11/1270 щодо стягнення з Державного підприємства "Хімічний завод "Південний" на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 633551,39 грн. (а.с.9), відкрито виконавче провадження (а.с. 72).

17 січня 2013 року на адресу позивача від ВДВС Рубіжанського МУЮ надійшла постанова від 25.12.2012 року про повернення виконавчого листа та оригінал виконавчого листа.

При прийнятті оскаржуваної постанови від 25.12.2012 року відповідач керувався Законом України "Про проведення мораторію на примусову реалізацію майна" та п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 16).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про проведення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менш 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Статтею 2 цього Закону встановлено, що під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток або паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств в передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належить працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахуванням фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року , та з перерахуванням органам Пенсійного фонду України заборгованості за сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що обмежена примусова реалізація майна підприємств, у статутних фондах яких частка держави становить не менш 25 відсотків, а саме відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, акцій (часток або паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств в передані до статутних фондів цих підприємств з урахуванням визначених ст. 2 цього Закону винятків.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

З урахуванням наведених норм, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо при здійсненні заходів примусового виконання виконавчих документів, державний виконавець вжив заходи щодо встановлення наявності частки держави у статутних фондах підприємств, наявності нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечує ведення виробничої діяльності, та іншого майна, щодо якого може бути звернуто примусова реалізація, наявності акцій (часток або паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств в передані до статутних фондів цих підприємств, та інших цінних паперів, які можуть бути реалізовані у примусовому порядку, та державним виконавцем не було виявлено майно, на яке може бути звернуто стягнення.

Державний виконавець не може реалізувати державне майно згідно із Законом України "Про проведення мораторію на примусову реалізацію майна". Надані представником відповідача документи: копія Статуту ДП "Хімічний завод "Південний", з якого вбачається, що наявне майно боржника перебуває у державній власності, докази накладення арешту на розрахункові рахунки боржника у банках та повернення постанов про арешт коштів боржника без виконання у зв'язку з відсутністю коштів, а також лист Державного концерну "Укроборонпром" (а.с. 29), який є розпорядником майна, про відмову у погодженні на реалізацію майна боржника підтверджують відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 р. у справі № 812/911/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 р. у справі № 812/911/13-а -залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

І.В. Сіваченко О.О. Шишов