Постанова № 30067232, 14.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 р. Справа № 2а-1870/6502/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2012р. по справі № 2а-1870/6502/12

за позовом Державної фінансової інспекції в Сумській області

до Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України

про зобов'язання виконати вимогу,-

ВСТАНОВИЛА:

Державна фінансова інспекція у Сумській області (далі - позивач, ДФІ у Сумській області) звернулась з адміністративним позовом до Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" (далі - відповідач, ДП "Охтирський КХП"), в якому просила суд зобов'язати відповідача виконати лист-вимогу від 07 травня 2012 року № 18-06-14-14/3379, а саме:

- пункт 2 в частині проведення претензійно-позовної роботи з одержувачами благодійної та спонсорської допомоги щодо повернення коштів в сумі 28 619, 20 грн.;

- пункт 4 в частині покриття шкоди в сумі 79211, 11 грн. за рахунок винних у відпуску матеріальних цінностей без укладання договорів осіб, у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України;

- пункт 5 в частині проведення звірки з ТОВ "Мілена-2007" та в разі визнання заборгованості у сумі 4 000, 00 грн., звернутися до суду; у разі відмови контрагента від визнання боргу, шкоду в сумі 4000, 00 грн. покрити за рахунок винних у не проведенні претензійно-позовної роботи та списанні заборгованості осіб, у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України;

- пункт 6 в частині проведення звірки з фактичними одержувачами матеріальних цінностей щодо визнання заборгованості в сумі 366173, 40 грн.; у разі відмови одержувачів від визнання боргу, шкоду в сумі 366173, 40 грн. покрити за рахунок винних у відпуску матеріальних цінностей осіб, у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України;

- пункт 7 в частині відображення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості ТОВ "Спецтрубомонтаж" в розмірі 263630, 00 грн. та проведення претензійно-позовної роботи щодо відшкодування ТОВ "Спецтрубомонтаж" зайвих виплат в сумі 263630, 00 грн. шляхом повернення коштів на розрахунковий рахунок чи в касу підприємства або виконання відповідного обсягу робіт; в іншому випадку, шкоду в сумі 263630, 00 грн. покрити за рахунок осіб, винних у проведенні зайвих виплат, у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України;

- пункт 8 в частині відображення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості ТОВ "Будівельна компанія "Кримбілдінг" в розмірі 26 743, 30 грн. та проведення претензійно-позовної роботи щодо відшкодування ТОВ "Будівельна компанія "Кримбілдінг" зайвих виплат в сумі 26743, 30 грн. шляхом повернення коштів на розрахунковий рахунок чи в касу підприємства або виконання відповідного обсягу робіт; в іншому випадку, шкоду в сумі 26743, 30 грн. покрити за рахунок осіб, винних у проведенні зайвих виплат, у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. по справі № 2а-1870/6502/12 задоволено заяви сторін про зупинення провадження у справі за позовом ДФІ у Сумській області до ДП «Охтирський КХП» про зобов'язання вчинити певні дії, та надання строку для примирення. Провадження у справі № 2а-1870/6502/12 зупинено та надано сторонам строк для примирення до 12.11.2012 року.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 р. по справі № 2а-1870/6502/12 провадження у справі за позовом ДФІ у Сумській області до ДП «Охтирський КХП» про зобов'язання вчинити певні дії - поновлено.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 р. по справі № 2а-1870/6502/12 адміністративний позов Державної фінансової інспекції у Сумській області до Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з Державного матеріального резерву про зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Зобов'язано Державне підприємство "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з Державного матеріального резерву (42700, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Червоноармійська, 11, код 00956031) виконати лист-вимогу Державної фінансової інспекції у Сумській області від 07 травня 2012 року № 18-06-14-14/3379, а саме: пункт 2 в частині проведення претензійно-позовної роботи з одержувачами благодійної та спонсорської допомоги щодо повернення коштів в сумі 28619, 20 грн.; пункт 7 в частині відображення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості ТОВ "Спецтрубомонтаж" в розмірі 263630, 00 грн. та проведення претензійно-позовної роботи щодо відшкодування ТОВ "Спецтрубомонтаж" зайвих виплат в сумі 263630, 00 грн. шляхом повернення коштів на розрахунковий рахунок чи в касу підприємства або виконання відповідного обсягу робіт; пункт 8 в частині відображення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості ТОВ "Будівельна компанія "Кримбілдінг" в розмірі 26743, 30 грн. та проведення претензійно-позовної роботи щодо відшкодування ТОВ "Будівельна компанія "Кримбілдінг" зайвих виплат в сумі 26743, 30 грн. шляхом повернення коштів на розрахунковий рахунок чи в касу підприємства або виконання відповідного обсягу робіт.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 р. по справі № 2а-1870/6502/12 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ДФІ в Сумській області задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на ст.ст.138 Кодексу Законів про працю України, п.п.3, 35 Порядку проведення інспектуванням Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550, зазначив, що обов'язок по встановленню осіб, винних у допущенні порушень фінансово-бюджетної дисципліни, які було виявлено ревізією та про усунення яких поставлено питання у спірній вимозі, покладено не на позивача як орган, що проводить інспектування, а на відповідача по справі, який на підставі акту ревізії повинен самостійно довести наявність умов, передбачених статтею 130 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за заподіяну ним шкоду.

14.02.2013 року в судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник відповідача в надісланих до суду письмових запереченнях та 14.02.2013 року в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що вимога ДФІ у Сумській області від 07.05.2012 р. № 18-06-14-14/3379, зобов'язання виконання якої є предметом позову по даній справі, була частково виконана відповідачем, зокрема направлені претензії про повернення коштів на адресу Сумської філії Інституту «Дніпродіпроводогосп», ТОВ «Спецтрубомонтаж», ТОВ «Будівельна компанія «Кримбілдінг» (на виконання п.п.2, 7, 8 вимоги); подано позов до Господарського суду Харківської області про стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_1, який рішенням суду першої інстанції від 12.06.2012 р. було повністю задоволено, забезпечено подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 р., якою вищевказане рішення Господарського суду Харківської області від. 21.06.102 р. було скасовано; направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 акт звірки взаєморозрахунків (на виконання п.6 вимоги); подано до Охтирського міськрайонного суду Сумської області цивільний позов до колишнього директора ДП «Охтирський КХП» ОСОБА_2 щодо відшкодування підприємству збитків, завданої за угодою із ТОВ «Спецтрубомонтаж». Вказує, що спірна вимога в частині покриття шкоди за рахунок винних осіб у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, не може бути виконаною, оскільки під час ревізії позивачем не були визначені та не зазначені в акті ревізії посадові особи, винні в спричиненні шкоди, за рахунок яких цю шкоду необхідно покрити.

14.03.2013 року представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце були повідомлені безпосередньо в суді, надали клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з знаходженням в цей день в іншому суді.

Колегія суддів, враховуючи, що позивач та відповідач не позбавлені можливості направити до суду інших представників, з огляду на відсутність перешкод для розгляду справи за наявними у ній матеріалами (пояснення сторін були заслухані судом 14.02.2013 року), з метою дотримання строків розгляду адміністративної справи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягають, а розгляд справи слід продовжити та провести у відсутність представників сторін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ДФІ у Сумській області про зобов'язання ДП «Охтирський КХП» виконати пункти 2, 4, 5, 6 та 8 вимоги щодо покриття завданої шкоди за рахунок винних осіб в порядку та у розмірі, встановленому ст.ст.130-136 КЗпП України, а також пункту 5 вимоги щодо проведення звірки та звернення до суду з позовом про погашення заборгованості до ТОВ «Мілена-2007» та пункту 6 вимоги в частині проведення звірки щодо визнання заборгованості в сумі 366173,40 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. 2.40 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ у Сумські області на І квартал 2012 року та на підставі направлень №№ 165, 166, 167 від 02.03.2012 р., № 182 від 12.03.2012 р., № 200 від 15.03.2012 р., № 211 від 16.03.2012 р., головними державними фінансовими інспекторами Макаровим О.О., Капоріним О.М., Панченком О.І., державними інспекторами Державної інспекції сільського господарства в Сумській області Кузьменко О.В., Піскун І.А., проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Охтирський КХП" за період з 01 січня 2010 р. по 01 березня 2012 р., за результатами якої 20 квітня 2012 року складений акт № 06-08-08/31 (т. 1 а.с. 11-86).

Згідно акту ревізії позивачем були виявлені порушення бюджетно-фінансової дисципліни, з метою усунення яких відповідачу 07 травня 2012 року був направлений лист-вимога № 18-06-14-14/3379, яким позивача зобов'язано у строк до 07 червня 2012 року усунути виявлені порушення, про що повідомити ДФІ у Сумській області, зокрема:

- провести претензійно-позовну роботу з одержувачами благодійної та спонсорської допомоги щодо повернення коштів в сумі 28 619, 20 грн.; в іншому випадку шкоду в сумі 28 619, 20 грн. покрити за рахунок осіб, винних у безпідставному наданні благодійної допомоги, у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 2 листа-вимоги);

- шкоду в сумі 79 211, 11 грн. покрити за рахунок винних у відпуску матеріальних цінностей без укладання договорів осіб у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 4 вимоги);

- провести звірку з ТОВ "Мілена-2007" та в разі визнання заборгованості у сумі 4000, 00 грн. звернутися до суду; у разі відмови контрагента від визнання боргу, шкоду в сумі 4000, 00 грн. покрити за рахунок винних у не проведенні претензійно-позовної роботи та списанні заборгованості осіб у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 5 вимоги);

- провести звірку з фактичними одержувачами матеріальних цінностей щодо визнання заборгованості в сумі 366 173, 40 гривень; у разі відмови одержувачів від визнання боргу, шкоду в сумі 366173, 40 грн. покрити за рахунок винних у відпуску матеріальних цінностей осіб у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 6 вимоги);

- відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість ТОВ "Спецтрубомонтаж" за невиконані роботи в сумі 263 630, 00 грн.; провести претензійно-позовну роботу з ТОВ "Спецтрубомонтаж" щодо відшкодування зайвих виплат у сумі 263 630, 00 грн. шляхом повернення коштів на розрахунковий рахунок чи в касу підприємства або виконання відповідного обсягу робіт; в іншому випадку шкоду в сумі 263630, 00 грн. покрити за рахунок винних у проведенні зайвих виплат осіб у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 7 вимоги);

- відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість ТОВ "Будівельна компанія "Кримбілдінг" за не виконані роботи в сумі 26 743, 30 грн.; провести претензійно-позовну роботу з ТОВ "Будівельна компанія "Кримбілдінг" щодо відшкодування зайвих виплат в сумі 26743, 30 грн. шляхом повернення коштів на розрахунковий рахунок чи в касу підприємства або виконання відповідного обсягу робіт; в іншому випадку шкоду в сумі 26 743, 30 грн. покрити за рахунок осіб, винних у проведенні зайвих виплат, у порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 8 вимоги) (т. 1 а.с. 7-10).

У зв'язку з тим, що позивачем не було своєчасно та в повному обсязі виконано зазначені приписи вимоги № 18-06-14-14/3379 від 07.05.2012 року добровільно, ДФІ у Сумській області звернулось до суду з даним позовом про зобов'язання відповідача виконати наведені пункти вимоги у примусовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позову ДФІ в Сумській області про зобов'язання ДП «Охтирський КХП» виконати пункти 2, 4, 5, 6 та 8 вимоги щодо покриття завданої шкоди за рахунок винних осіб в порядку та у розмірі, встановленому ст.ст.130-136 КЗпП України, а також пункту 5 вимоги в частині проведення звірки та звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з ТОВ «Мілена-2007», суд першої інстанції виходив з неможливості виконання зазначених приписів у зв'язку з тим, що в констатуючій частині акту ревізії ДФІ у Сумській області не зазначено винних у виявлених порушеннях осіб, за рахунок яких ДП «Охтирський КХП» мало б покрити шкоду, а також з того, що ТОВ «Мілена-2007» ліквідоване за рішенням суду.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині зобов'язання виконати п. 6 вимоги щодо проведення звірки з фактичними одержувачами матеріальних цінностей щодо визнання заборгованості в сумі 366173,40 грн., суд першої інстанції виходив з того, що вказаний пункт вимоги в цій частині виконано.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", чинного на час виникнення спірних правовідносин, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Частинами 2, 5 ст.2 даного Закону передбачено, що державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи.

У відповідності до статті 10 Закону головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема: перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (п.1); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п.7).

Підстави та порядок проведення планової виїзної ревізії регулюються статтею 11 Закону, відповідно до якої плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Колегія суддів зазначає, що Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, на підставі якого ДФІ в Полтавській області здійснило спірну ревізію підконтрольної установи - ДП "Охтирський КХП", затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. № 550 (надалі -Порядку № 550). Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання. Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Як встановлено пунктом 35 Порядку № 550, результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. Акт ревізії містить, зокрема, констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.

Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Відповідно до п.36 Порядку № 550 акт ревізії підписується посадовою особою контролюючого органу та керівником і головним бухгалтером об'єкта контролю або особою, уповноваженою на ведення бухгалтерського обліку (далі - головний бухгалтер), а також за необхідності іншими працівниками об'єкта.

Потреба в ознайомленні з актом ревізії та його підписанні іншими працівниками об'єкта контролю, зокрема колишніми керівником і головним бухгалтером, що є відповідальні за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягає ревізії, визначається посадовою особою контролюючого органу самостійно.

Згідно п.39 Порядку № 550 після складення акта ревізії посадова особа контролюючого органу підписує всі його примірники та забезпечує реєстрацію в журналі реєстрації актів ревізій, форма якого визначається Держфінінспекцією.

Керівник, головний бухгалтер та інші визначені працівники об'єкта контролю зобов'язані ознайомитися з актом ревізії та у разі погодження з викладеними у ньому фактами підписати отримані примірники акта. У разі наявності заперечень (зауважень) щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням (п.40 Порядку № 550).

Пунктом 42 Порядку № 550 передбачено, що у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення контролюючого органу акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то контролюючий орган має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник контролюючого органу.

Відповідно до п.43 Порядку № 550 контролюючий орган аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником контролюючого органу або його заступником.

Згідно пункту 46 Порядку № 550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

У разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб (п.49 Порядку № 550).

У відповідності до пункту 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

За приписами положень ч.2 ст.15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Слід відмітити, що акт ревізії від 20 квітня 2012 року № 06-08-08/31 був підписаний генеральним директором та головним бухгалтером ДП «Охтирський КХП» 25.04.2012 року без зауважень та заперечень, в тому числі, відсутні й зауваження з питань невизначення осіб, винних у допущенні порушень, відображених в акті, та які в подальшому були зазначені у пунктах 2, 4, 5, 6 та 8 вимоги від 07.05.2012 р. № 18-06-14-14/3379.

Матеріалами справи підтверджено, що вимога ДФІ в Сумській області від 07.05.2012 року № 18-06-14-14/3379 "Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства» зі строком виконання до 07.06.2012 року, була одержана відповідачем по справі, у судовому порядку не оскаржена, не скасована та є чинною, а відтак, підлягає обов'язковому виконання ДП «Охтирський КХП».

Колегія суддів також зауважує, що вищенаведеними нормами Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", чинного на час виникнення спірних правовідносин, та Порядку № 550 на посадових осіб ДФІ, що проводять інспектування, не покладено обов'язку самостійного визначення та поіменного зазначення в акті ревізії кожної з осіб, винних у допущених порушеннях.

Колегія суддів зазначає, що загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників визначені статтею 130 Кодексу Законів про працю України.

У відповідності до ч.1 ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Частинами 1-3 статті 136 КЗпП України встановлено, що покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Розпорядження власника або уповноваженого ним органу або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Згідно ст.138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Отже, обов'язок по визначенню осіб, винних у вчиненні порушень фінансової дисципліни, обсягу завданої кожної з них шкоди та наявності у їх діях вини, пов'язаної із заподіяною шкодою, законодавством покладено саме на роботодавця, тобто, в даному випадку, ДП «Охтирський КХП».

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог ДФІ у Сумській області про зобов'язання ДП «Охтирський КХП» виконати 2, 4, 5, 6 та 8 вимоги щодо покриття завданої шкоди за рахунок винних осіб в порядку та у розмірі, встановленому ст.ст.130-136 КЗпП України.

Щодо вимог про зобов'язання ДП «Охтирський КХП» виконати пункт 5 вимоги в частині проведення звірки з ТОВ «Мілена-2007» та в разі визнання заборгованості в сумі 4000,00 грн. звернутися до суду, колегія суддів наступне.

Судом першої інстанції встановлено, ТОВ «Мілена-2007» ліквідоване згідно Ухвали господарського суду Львівської області від 17.05.2012 р. по справі № 5015/751/11, у зв'язку з чим, зроблено висновок про неможливість виконання пункту 5 вимоги у зазначеній частині.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, з наступних підстав.

Колегія суддів вказує, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців урегульовано нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Також колегія суддів зазначає, що згідно ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Статтею 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

У відповідності до ч.12 ст.36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем по справі не надано, а судом першої інстанції в рамках повноважень, наданих частиною 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, не витребувано доказів проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Мілєна-2007».

Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази набрання законної сили ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2011 р. по справі № 5015/751/11 про ліквідацію ТОВ «Мілєна-2007», яка, у відповідності до ст.ст.85, 91, 93 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржена.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ДФІ в Сумській області про зобов'язання ДП «Охтирський КХП» виконати пункт 5 вимоги щодо проведення звірки та в разі визнання заборгованості в розмірі 4000.00 грн. звернутися до суду, - передчасним, а позовні вимоги в цій частині - такими, що підлягають задоволенню.

Щодо відмови в задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача виконати пункт 6 вимоги стосовно проведення звірки з фактичними одержувачами матеріальних цінностей щодо визнання заборгованості в сумі 366173,40 грн., який, за висновком суду першої інстанції, було фактично виконано відповідачем по справі, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справ, вимога у зазначеній частині мотивована позивачем з посиланням на дані договорів, меморіальних ордерів оборотно-сальдових відомостей по субрахунку 3611 «Розрахунки з покупцями», Книги реєстрації обліку наказів на отримання товарно-матеріальних цінностей, наказів на відпуск товарно-матеріальних цінностей, накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей, накладних на відпуск ТМЦ, товарно-транспортних накладних, довіреностей, виписок банку, платіжних доручень, «Журналу обліку ТМЦ, які вивозяться з території ДП «Охтирський КХП», пояснення ФОП ОСОБА_3 від 15.02.2012 р., наданого в ході ревізії, а також проведених зустрічних звірок з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_1, на підставі яких перевіряючими зроблено висновок про те, що кошти в сумі 366173,40 безпідставно віднесено на збільшення заборгованості ФОП ОСОБА_3, яку останній не визнає, та яка не оплачена та не віднесена на розрахунки з іншими покупцями, чим ДП «Охтирський КХП» завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 366173,40 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ДП «Охтирський КХП» до Господарського суду Харківської області було подано позов про стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми в розмірі 285191,74 грн., за результатами розгляду якого рішенням Господарського суду Харківської області від 12.06.2012 р. по справі № 5023/1879/12 позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ДП «Охтирський КХП» 285191,74 грн. основного боргу та 5703,83 грн. судового збору (т.1, а.с.187-189).

Посилаючись на подання зазначеного позову, а також на направлення на адресу ФОП ОСОБА_1 акту звірки, КП «Охтирський КХП», з доводами якого помилково погодився суд першої інстанції, стверджує про те, що пункт 6 вимоги № 18-06-14-14/3379 від 07.05.2012 року фактично виконано, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягає.

Однак, слід відмітити, що у пункті 6 вимоги ставиться питання не про стягнення коштів з ФОП ОСОБА_1 в сумі 285191,74 грн., а про проведення звірки з фактичними одержувачами матеріальних цінностей щодо визнання заборгованості на суму 366173,40 грн.

У зв'язку з чим, подання позову до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 285191,74 грн. та направлення на адресу ФОП ОСОБА_1 акту звірки не є належним способом виконання пункту 6 вимоги № 18-06-14-14/3379 від 07.05.2012 року.

Як вбачається з акту ревізії (арк. 38-47 акту), заборгованість в сумі 366173,40 грн. обліковується не за ОСОБА_1, а за ОСОБА_3, при цьому, наявні розбіжності між даними видаткових накладних та товарно-транспортних накладних , в яких отримувачем ТМЦ зазначено ОСОБА_3, а у Книзі реєстрації наказів одержувачами ТМЦ (борошно житнє, зерновідходи житні) зазначено ПП Кімік, ТОВ «Агро-Стат», ТОВ «Соф-Тек», якими вищевказані товари не оплачено.

Тобто, виконання пункту 6 вимоги полягає, перш за все, у встановлені осіб, які фактично одержали ТМЦ та повинні їх оплатити, а також проведенні з ними звірки щодо розміру заборгованості на предмет визнання останньої.

Однак, зазначені заходи не були вжиті ДП «Охтирський КХП».

Беручи до уваги наведене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позову ДФІ у Сумській області щодо зобов'язання ДП «Охтирський КХП» виконати п.6 вимоги № 18-06-14-14/3379 від 07.05.2012 року, а саме: провести звірку з фактичними одержувачами матеріальних цінностей щодо визнання заборгованості в сумі 366173,40 грн.; у разі відмови одержувачів від визнання боргу, шкоду в сумі 366173,40 грн. покрити за рахунок осіб, винних у відпуску матеріальних цінностей в порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 КЗпП України.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 р. по справі № 2а-1870/6502/12 в частині відмови у задоволенні позовних вимог прийнята з порушенням норм матеріального права, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а тому в силу приписів п.3 ч.1 ст.198, п.п.3, 4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п. 3 ст. 198, п.п. 3, 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Сумській області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2012р. по справі № 2а-1870/6502/12 скасувати в частині відмови в задоволенні позову.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов Державної фінансової інспекції в Сумській області до Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України про зобов'язання виконати вимогу - задовольнити.

Зобов'язати Державне підприємство "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України виконати пункт 2 вимоги № 18-06-14-14/3379 від 07.05.2012 року в частині покриття шкоди в сумі 28619,20 грн. за рахунок осіб, винних у безпідставному наданні благодійної допомоги, в порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України; пункт 4 в частині покриття шкоди в сумі 79211,11 грн. за рахунок осіб, винних у відпуску матеріальних цінностей без укладання договорів, в порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України; пункт 5 вимоги - повністю, а саме: провести звірку з ТОВ "Мілєна-2007" та в разі визнання заборгованості в сумі 4000,00 грн. звернутися до суду, у разі відмови контрагента від визнання боргу шкоду в сумі 4000,00 грн. покрити за рахунок винних у непроведенні претензійно-позовної роботи та списанні заборгованості осіб у порядку та в розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України; пункт 6 вимоги - повністю, а саме: провести звірку з фактичними одержувачами матеріальних цінностей щодо визнання заборгованості в сумі 366173,40 грн., у разі відмови одержувачів від визнання боргу, шкоду в сумі 366173,40 грн. покрити за рахунок винних у відпуску товарно-матеріальних цінностей осіб у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України; пункт 7 вимоги в частині покриття шкоди в сумі 263630,00 грн. за рахунок осіб, винних у проведенні зайвих виплат, у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України; пункт 8 вимоги в частині покриття шкоди в сумі 26743,30 грн. за рахунок осіб, винних у проведенні зайвих виплат, у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.