Ухвала суду № 30067220, 14.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 р.Справа № 2а-11403/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін: позивача - Худякової Н.О., відповідача - Черніченко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2012р. по справі № 2а-11403/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-95"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія-95" (далі по тексту - ТОВ «Енергія-95»), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі по тексту - СДПІ ВПП у м. Харкові, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, прийнятої судом, просив суд скасувати в повному обсязі ухвалені на підставі висновків Акту перевірки № 113/43-1/24186185 від 15.05.2012 р. податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000160043 від 21.06.2012 р. про визначення ТОВ "Енергія-95" суми податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 268432,50 грн., з них за основним платежем 257817,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 10 615,50 грн., № 0000170043 від 21.06.2012 р. про визначення ТОВ "Енергія-95" суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 139525,25 грн., з них за основним платежем 116286,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 23239,25 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 р. по справі № 2а-11403/12/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-95" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000160043 від 21.06.2012 року та № 0000170043 від 21.06.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-95" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 4, Код ЄДРПОУ 24186185) 2146 грн. витрат зі сплати судового збору.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 р. по справі № 2а-11403/12/2070 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Енергія-95» відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм п.1.1 ст.1, пп.14.1.3, пп.14.1.27, пп.14.1.36, пп.14.1.39 п.14.1 ст.14, п.135.1, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.144.1 ст.144, п.145.1 ст.145, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, п.1.23 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість». Стверджує, що позивачем безпідставно не нараховано податок на прибуток та ПДВ по операціям з безоплатної передачі оператору договору про спільну діяльність № 3 від 03.11.2004 року спеціального дозволу на користування надрами № 1419 від 24.03.2000 року, у зв'язку з чим позивачем допущено заниження податку на прибуток на 139127 грн. та ПДВ на суму 116286 грн. Крім того, вказує на те, що ТОВ «Енергія-95», діючи в межах договорів про спільну діяльність № 3 від 03.11.2004 р. та № 10-03/2002 від 16.01.2002 р., необґрунтовано віднесено до складу власних витрат амортизаційні відрахування в загальній сумі 118690 грн. на спеціальні дозволи на користування надрами № 3462 від 15.10.2004 р. та № 1419 від 24.03.2000 р., що використовувались позивачем в рамках вищезазначених договорів про спільну діяльність. Зазначені витрати, на думку відповідача, підлягали віднесенню до складу витрат договорів спільної діяльності. З огляду на викладене, вважає, що позивачеві правомірно донараховано податок на прибуток та ПДВ, а відтак, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС від 21.06.2012 р. № 0000160043 про визначення ТОВ "Енергія-95" суми податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 268432,50 грн., з них за основним платежем 257817,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 10 615,50 грн., та № 0000170043 про визначення ТОВ "Енергія-95" суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 139525,25 грн., з них за основним платежем 116286,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 23239,25 грн., - відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 р. по справі № 2а-11403/12/2070 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Енергія-95» відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях та у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Зазначив, що висновки відповідача про порушення ТОВ «Енергія-95» пп.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 134.1., пп.135.4.1 п.135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.3, п.п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, п. 138.10.2. п. 138.10. ст. 138, п. 144.1. ст. 144 Податкового кодексу України, викладені в акті № 113/43-1/24186185 від 15.05.2012 р. документальної планової перевірки ТОВ "Енергія-95" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р., суперечать положенням чинного податкового законодавства й законодавства з питань надрокористування та не підкріплені жодними доказами.

Вказує, що отримані ТОВ "Енергія-95" роботи (послуги) по геолого-економічній оцінці запасів, техніко-економічному обгрунтуванню коефіціентів вилучення вуглеводнів для підрахунку запасів стосуються виключно господарської діяльності позивача, були спрямовані на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин Денисівського родовища № 5640 від 18.09.2012 року, та жодним чином не пов'язані з Договором про спільну діяльність № 3 від 03.11.2004 р. Результати вказаних робіт були використані у господарській діяльності ТОВ "Енергія-95": матеріали геолого-економічної оцінки запасів Денисівського газоконденсатного родовища були надані позивачем на розгляд Державної комісії України по запасах корисних копалин, а Звіт "Геолого-економічна оцінка запасів вуглеводнів Денисівського родовища України" передано на постійне зберігання до Державного науково-виробничого підприємства "Геоінформ України", Проект промислової розробки Денисівського ГКР розроблено та затверджено ЦКР Мінпаливенерго для отримання ТОВ "Енергія -95" нового спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин Денисівського родовища. Також, зазначив, що використання нематеріальних активів (спеціальних дозволів на користування надрами Мар'їнського родовища № 3462 від 15.10.2004 р., Денисівської площі №1419 від 24.03.2000 р.) здійснюється ним самостійно у власній господарській діяльності для отримання прибутку від участі у Договорах про спільну діяльність №10-03/2002 від 16.01.2002 р., № 3 від 03.11.2004 р., а тому позивачем правомірно віднесено до складу власних витрат суму амортизаційних відрахувань на вказаний вид нематеріальних активів в розмірі 116286 грн. Враховуючи викладене, вважає прийняті на підставі акту перевірки № 113/43-1/24186185 від 15.05.2012р. податкові повідомлення-рішення № 0000160043 від 21.06.2012 р., № 0000170043 від 21.06.2012 р. незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Енергія-95", код ЄДРПОУ 24186185, зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 11.06.1996 року, номер запису в ЄДРПОУ 1 480 120 0000 005824. Згідно довідки з ЄДРПОУ серії АА № 595172 від 08.06.2012 р., видами діяльності ТОВ "Енергія-95" є добування природного газу, розвідувальне буріння, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах.

Позивач є власником Спеціального дозволу на користування надрами Мар'їнського родовища №3462 від 15.10.2004 р. (термін дії - 20 років, вид користування надрами: видобування), Спеціального дозволу на користування надрами №1419 від 24.03.2000 р. Денисівської площі (строк дії до 24.03.2012 р., вид користування надрами: геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислова розробка) (т.1, а.с.65-66).

В період з 22.03.2012 р. по 07.05.2012 р. фахівцями СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС було проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р.

За результатами проведення зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт № 113/43-1/24186185 від 15.05.2012 р., яким зафіксовано порушення: п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 135.1, пп.135.4.1 ст. 135, пп. 138.10.2 п. 138.10, п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 257817 грн., п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.3, п.п. 4.2 ст. 4, пп.7.3.1. п.7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, пп.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань на загальну суму 288305 грн. (т.1, а.с.11-64).

На підставі вказаних висновків Акту перевірки № 113/43-1/24186185 від 15.05.2012 р. відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000160043 від 21.06.2012 р., № 0000170043 від 21.06.2012 р., № 0000180043 від 21.06.2012 р.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача від 10.07.2012 р. № 51 Рішенням Державної податкової служби у Харківській області № 4486/10/10.2-17 від 07.09.2012 р. було встановлено, що ТОВ "Енергія-95" не надавались послуги з використання дозволів, які належать ТОВ "Енергія-95" іншим суб'єктам господарювання, що врегульовано ст. 14 Закону України "Про нафту і газ", у зв'язку з чим Державною податковою службою у Харківській області скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000180043 від 21.06.2012 р. - повністю, податкові повідомлення-рішення № 0000160043 від 21.06.2012 р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 268432,50 грн., № 0000170043 від 21.06.2012 р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 139525,25 грн. були залишені без змін.

Скориставшись правом, передбаченим п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду з даним позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень від 21.06.2012 р. № 0000160043 та № 0000170043.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки відповідача про порушення позивачем п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 135.1, пп.135.4.1 ст. 135, п. 138.10.2. п. 138.10. ст. 138, п. 144.1. ст. 144, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, не підкріплені належними доказами та є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за січень-грудень 2011 року, а також формування валових витрат за ІІ-ІV квартал 2011 року виникли після 01.01.2011 року, застосуванню при наданні оцінки правомірності формування такого показника податкового обліку підлягають положення Податкового кодексу України, яким (з урахуванням періоду проведення перевірки - з 17.04.2012 року по 17.05.2012 року та з 18.05.2012 року по 31.05.2012 року) регламентовано також порядок та підстави проведення спірної перевірки. При цьому, колегія суддів відмічає, що у відповідності до пп.4 п.1 Розділу ХІХ Податкового кодексу України «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, при наданні оцінки правомірності формування валових витрат за ІV квартал 2010 року та І квартал 2011 року (за період до 01.04.2011 року, що передує набранню чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України) підлягають застосуванню положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а при наданні оцінки правомірності формування податкового кредиту за 4 квіртал 2010 року підлягають застосуванню положення Закону України «Про податок на додану вартість».

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, податкове повідомлення-рішення № 0000160043 від 21.06.2012 р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 268 432,50 грн., з них за основним платежем 257 817,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 10 615,50 грн., ухвалене на підставі висновків Акту перевірки про порушення ТОВ "Енергія-95": п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого підприємством занижено валові доходи на суму 269833 грн. (4 квартал 2010, 1 квартал 2011 р.); п. 135.1, пп.135.4.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Енергія -95" занижено доходи на суму 311 599 грн. (2 - 4 квартали 2011 р.); п. 138.10.2. п. 138.10. ст. 138, п. 144.1. ст. 144 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Енергія-95" завищено адміністративні витрати в частині амортизаційних відрахувань по нематеріальним активам, що не використовувались у власній господарській діяльності товариства у сумі 516045 грн. За твердженням відповідача по справі, наведені порушення, які, на думку відповідача, були допущені позивачем, призвели до заниження ТОВ "Енергія-95" податку на прибуток всього у сумі 257817 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0000170043 від 21.06.2012 р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 139525,25 грн., з них за основним платежем 116 286,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 23239,25 грн., було прийнято відповідачем на підставі висновків Акту перевірки про порушення ТОВ "Енергія-95" п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.3, п.п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань на загальну суму 116286 грн.

У свою чергу, висновок про порушення ТОВ «Енергія-95» п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 135.1, пп.135.4.1 ст. 135 Податкового кодексу України зроблено відповідачем виходячи з твердження про те, що ТОВ "Енергія-95" безоплатно передані для використання суб'єкту господарювання ДСД (договір про спільну діяльність) № 3 від 03.11.2004 р. результати робіт (послуг), а саме: науково-технічна продукція по "геолого-економічній оцінці запасів ВВ Денисівського ГКР України", науково-технічна продукція "підготовка матеріалів і обґрунтування приросту запасів газу і конденсату по Денисівському ГКР за результатами пошуково-розвідувальних робіт за 2007-2010 р.р.", "техніко-економічне обґрунтування коефіцієнтів вилучення вуглеводнів для підрахунку запасів Денисівського родовища", експертиза геологічної моделі та запасів вуглеводнів Денисівського родовища (на загальну суму 323800 грн. (в т.ч. ПДВ), витрати понесені за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2011 р.); науково-технічна продукція по "геолого-економічній оцінці запасів ВВ Денисівського ГКР України", державна експертиза щодо геолого-економічної оцінки запасів Денисівського ГКР, "Проект промислової розробки Денисівського родовища" (на загальну суму 373918,81 грн. (в т.ч. ПДВ), витрати понесені в період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р.), вартість яких підлягає включенню до складу валових доходів ТОВ "Енергія-95" (стор. 9, 14 акту перевірки).

На думку відповідача, вищезазначені обставини призвели також до порушення позивачем п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.3, п.п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, та, як наслідок - до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки підприємством не були нараховані податкові зобов'язання на вартість безоплатно наданих послуг (стор. 30, 31 акту перевірки).

Колегія суддів вважає такий висновок відповідача хибним, з огляду на таке.

Згідно п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Підпунктом 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Як встановлено підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

У відповідності до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Положеннями абзацу 3 пункту 1.4. статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивач здійснює діяльність у сфері добування природного газу, розвідувального буріння, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах.

Згідно ст. 24 Кодексу України про надра від 27.07.1994 р. № 132/94-ВР (далі - Кодекс про надра), ст. 20 Закону України "Про нафту і газ" від 12.07.2001 р. № 2665-III (далі - Закон України "Про нафту і газ"), власник спеціального дозволу на користування надрами зобов'язаний забезпечити, зокрема, повноту геологічного вивчення, раціональне комплексне використання та охорону нафтогазоносних надр.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про нафту і газ", геологічне вивчення нафтогазоносності надр - це комплекс робіт (геологічне знімання, геофізичні, геохімічні, аерокосмогеологічні дослідження, прямі пошуки, буріння і випробування свердловин, дослідно-промислова розробка, науково-дослідні і тематичні роботи, їх аналіз та узагальнення), що проводяться з метою вивчення геологічної будови і нафтогазоносності надр на певній території.

При цьому, дослідно-промисловою розробкою родовища нафти і газу є стадія геологічного вивчення родовища, на якій здійснюється видобуток з родовища обмеженої кількості нафти і газу з метою визначення його промислової цінності, уточнення гірничо-геологічних та технологічних параметрів, необхідних для підрахунку запасів нафти, газу і супутніх компонентів та обґрунтування вибору раціонального методу (технології) промислової розробки родовища.

За змістом ст. 37, п. 4 ч. 1 ст. 38 Кодексу про надра, геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. При геологічному вивченні надр повинні забезпечуватися, зокрема, достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на позивача як власника Спеціального дозволу на користування надрами Денисівського родовища № 1419 від 24.03.2000 р., було покладено обов'язок щодо здійснення геолого-економічної оцінки родовища корисних копалин, підрахунку запасів та представлення до ДКЗ а також складання проекту розробки та затвердження його на ЦКР Мінпаливенерго. Зазначене підтверджується Угодою про умови користування надрами від 24.12.2009 р., що є невід'ємною частиною Спеціального дозволу на користування надрами Денисівського родовища № 1419 від 24.03.2000 р., та Переліком робіт з геологічного вивчення надр за формою 3-ГР, зареєстрованих ДНВП "Геоінформ України" (лист № 02 від 18.01.2010 р.) (т.2, а.с.20-27).

На виконання вимог діючого законодавства позивачем за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р. як власником Спеціального дозволу на користування надрами №1419 від 24.03.2000 р. Денисівської площі (строк дії до 24.03.2012 р., вид користування надрами: геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислова розробка) з метою проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин на Денисівському родовищі було замовлено виконання таких робіт: "Геолого-економічна оцінка запасів ВВ Денисівського ГКР України" (договір № 60-нтп від 15.01.2010 р. (т.1, а.с.204-205), "Підготовка матеріалів і обґрунтування приросту запасів газу і конденсату по Денисівському ГКР за результатами пошуково-розвідувальних робіт за 2007-2010 р.р." (договір № 61-нтп від 17.09.2010 р. (т.1, а.с.217-218), "Техніко-економічне обґрунтування коефіцієнтів вилучення вуглеводнів для підрахунку запасів Денисівського газоконденсатного родовища" (договір № 36/10 від 22.09.2010 р. (т.1, а.с.220-222), "Експертиза геологічної моделі та запасів вуглеводнів Денисівського газоконденсатного родовища" (договір № 807 від 06.09.2010 р. (т.1, а.с.214), "Державна експертиза щодо геолого-економічної оцінки запасів Денисівського ГКР" (договір № 148 від 24.06.2011 р. (т.1, а.с.230), "Проект промислової розробки Денисівського газоконденсатного родовища" (договір № 11/09/01 від 01.09.2011 р. (т.1, а.с.233-235).

Фактичне виконання вищевказаних робіт підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі науково-технічної продукції, актами прийому-передачі робіт, протоколами погодження договірної ціни на науково-технічні послуги, технічним завданням (т.1, а.с.206-213, 215-216, 219, 223-229, 231-232, 236-237), та не заперечується відповідачем по справі.

Відповідно до пункту 28 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 р. № 865 (далі по тексту - Положення № 865), надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Пунктом 7 Положення № 865 встановлено, що державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).

Пунктом 9 Положення № 865 передбачено, що матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин повинні містити: характеристику геологічної будови покладів корисних копалин, їх технологічних властивостей, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання в обсязі, достатньому для прийняття обґрунтованих проектних рішень щодо способу й системи видобутку та схеми комплексної переробки корисних копалин і визначення граничних показників (параметрів) кондицій; техніко-економічне обґрунтування кондицій для підрахунку запасів корисних копалин, що забезпечують найповніше, економічно раціональне й комплексне вилучення з надр запасів основних та тих, що спільно залягають, корисних копалин, а також корисних компонентів шляхом використання сучасних промислових технологій видобутку й переробки мінеральної сировини з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища; характеристику методики й результатів випробовування і підрахунку запасів корисних копалин; прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації родовища за одним або кількома варіантами показників (параметрів) кондицій з визначенням прогнозних результатів підприємницької діяльності гірничопереробного комплексу в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування подальших робіт; документи, що засвідчують право на користування надрами.

Крім того, пунктом 13 Положення № 865 визначено, що матеріали техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахунку запасів корисних копалин розробляються за дорученням користувачів надр спеціалізованими проектними і науково-дослідними інститутами, геолого-економічними підрозділами підприємств, іншими суб'єктами підприємництва, які можуть забезпечити кваліфіковане проведення цих робіт.

Таким чином, відповідно до покладених на позивача обов'язків у період з 01.10.2010 р. по 31.03.2011 р. позивачем було понесено витрати по придбанню робіт (послуг), необхідних, в свою чергу, для отримання Спеціального дозволу на промислову розробку Денисівського родовища на загальну суму 323800 грн. (в т.ч. ПДВ), у період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. на загальну суму 373918,81 грн. (в т.ч. ПДВ).

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що результати вказаних робіт були використані у господарській діяльності позивача в процесі отримання Спеціального дозволу на користування надрами № 5640 від 18.09.2012 року з метою видобування вуглеводнів Денисівського родовища.

Зазначені обставини підтверджуються листами ТОВ «Енергія-95» до ДКЗ України за вих. № 49 від 21.06.2011 р., вих. № 63 від 16.08.2011 р., до Територіального управління Держгірпромнагляду України по Харківській області вих. № 70 від 19.09.2011 р., до Харківської обласної ради вих. № 74 від 04.10.2011 р., Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області вих. № 11 від 05.03.2012 р., Міністерства екології та природних ресурсів України вих. № 33 від 08.06.2012 р., до Центральної комісії з питань розробки нафтових, газових та нафтоконденсантих родовищ Міненерговугілля України вих. № 45 від 25.06.2012 р., до Державної служби геології та надр України вих. № 48 від 06.07.2012 р., Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України вих. № 89 від 17.10.2012 р., довідкою вих. № 107 від 11.12.2012 р., Спеціальним дозволом № 5640 від 18.09.2012 р. на користування надрами з метою видобування вуглеводнів Денисівського родовища (т.2, а.с.52-64).

Відповідно до ст.ст. 31, 32 Закону України "Про нафту і газ", ст.39 Кодексу України про надра, роботи, пов'язані з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку, що провадяться у встановленому законодавством порядку відповідним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. Матеріали для реєстрації таких геологорозвідувальних робіт надає користувач нафтогазоносними надрами. Користувач нафтогазоносними надрами, який здійснює роботи з геологічного вивчення нафтогазоносності надр, після їх завершення складає геологічний звіт про виконані роботи та їх результати і передає його до Державного інформаційного геологічного фонду України. Розвідувальні роботи на родовищах нафти і газу завершуються шляхом затвердження спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр геолого-економічної оцінки запасів нафти і газу та супутніх компонентів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Звіт про геолого-економічну оцінку запасів передається до Державного інформаційного геологічного фонду України.

Згідно з п. 4 Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 р. № 423 «Про затвердження положення про порядок розпорядження геологічною інформацією» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), геологічна інформація, створена (придбана) на власні кошти юридичних та фізичних осіб, є їх власністю. Реалізація цієї інформації здійснюється її власником за погодженням з Мінприроди.

Як вбачається з матеріалів справи, Звіт "Геолого-економічна оцінка запасів вуглеводнів Денисівського родовища України" було замовлено позивачем в рамках процедури отримання Спеціального дозволу на користування надрами № 5640 від 18.09.2012 року та передано на постійне зберігання до Державного науково-виробничого підприємства "Геоінформ України", що підтверджується Повідомленням № 63141 від 22.12.2011 р., отже, використано у власній господарській діяльності (т.1, а.с.237).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження факту безоплатної передачі ТОВ "Енергія-95" для використання суб'єкту господарювання: Договору про спільну діяльність № 3 від 03.11.2004 р. робіт по геолого-економічній оцінці запасів, техніко-економічному обґрунтуванню коефіціентів вилучення вуглеводнів для підрахунку запасів Денисівського родовища.

Відповідно до абз.3 п 1.31 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), продаж результатів робіт (послуг) - будь які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно із пп. 14.1.185. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору; б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку; в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі; г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності; ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг; д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Як свідчать матеріали справи, у перевіряємому періоді позивачем, як власником Спеціального дозволу на користування надрами № 1419 від 24.03.2000 р. було укладено договір про спільну діяльність № 3 від 03.11.2004 р. Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору, предметом цього Договору є спільна інвестиційна та виробнича діяльність Учасників щодо здійснення геологічного вивчення Денисівського газоконденсатного родовища шляхом дослідно-промислової експлуатації пошукової свердловини № 2; спільна інвестиційна та виробнича діяльність Учасників щодо здійснення геологічного вивчення Денисівського газоконденсатного родовища шляхом будівництва розвідувальних свердловин № 3 та № 4, а в разі отримання промислового припливу вуглеводів - їх дослідно-промислова експлуатація; інша діяльність учасників, направлена на отримання прибутку (т.2, а.с.28-49).

Відповідно до ч. 6 ст. 16 Кодексу України про надра, ч.4 ст. 14 Закону України "Про нафту і газ" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.

При цьому, статтею 49 Закону України "Про нафту і газ" визначено, що у разі, якщо діяльність, пов'язана з користуванням нафтогазоносними надрами, здійснюється на умовах договору про спільну інвестиційну діяльність, спільне виробництво, виробничу кооперацію, один із учасників цього договору зобов'язаний мати відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами.

Тобто, законодавством передбачено здійснення господарської діяльності, пов'язаної з користуванням нафтогазоносними надрами надрокористувачем з використанням спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами.

Як встановлено статтею 13 Кодексу України про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

Зазначеним положенням Кодексу України про надра кореспондують норми ст. 1 Закону України "Про нафту і газ", якими визначено, що користувач нафтогазоносними надрами - юридична або фізична особа, що має спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами з метою пошуку та розвідки родовищ нафти і газу, видобутку нафти і газу або їх зберігання, повернення (захоронення) супутніх і стічних вод, інших відходів, що видобуваються в процесі розвідки і розробки родовищ нафти і газу.

Таким чином, з огляду на наведені норми, в межах договору про спільну діяльність № 3 від 03.11.2004 р. неможливо використання робіт по геолого-економічній оцінці запасів, техніко-економічному обґрунтуванню коефіціентів вилучення вуглеводнів для підрахунку запасів Денисівського родовища, оскільки обов'язок здійснення цих робіт покладено законодавством на юридичну особу позивача.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, всі отримані ТОВ "Енергія-95" роботи (послуги) по геолого-економічній оцінці запасів, техніко-економічному обґрунтуванню коефіціентів вилучення вуглеводнів для підрахунку запасів у період з 01.10.2010 р. по 31.03.2011 р. на загальну суму 323800 грн. (в т.ч. ПДВ), у період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. на загальну суму 373918,81 грн. (в т.ч. ПДВ) стосуються виключно господарської діяльності Позивача та були спрямовані на отримання Позивачем спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин Денисівського ГКР, та жодним чином не пов'язані з Договором про спільну діяльність № 3 від 03.11.2004 р., який, як зазначено вище, здійснювався з використанням належного позивачеві Спеціального дозволу на користування надрами № 1419 від 24.03.2000 р.

Оскільки відповідачем, який за визначенням КАС України є суб'єктом владних повноважень, в порушення вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено факту використання в межах Договору про спільну діяльність № 3 від 03.11.2004 р. робіт по геолого-економічній оцінці запасів, техніко-економічному обґрунтуванню коефіціентів вилучення вуглеводнів для підрахунку запасів Денисівського родовища, колегія суддів вважає висновки відповідача про порушення ТОВ «Енергія-95» п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 135.1, пп.135.4.1 ст. 135 Податкового кодексу України, хибним та таким, що не є підставою для збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на прибуток на 139127 грн. (за основним платежем).

Також, колегія суддів зазначає, що в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду будь-яких доказів для доведення факту безоплатної передачі ТОВ "Енергія-95" для використання суб'єкту господарювання: Договору про спільну діяльність № 3 від 03.11.2004 р. результатів робіт по геолого-економічній оцінці запасів, техніко-економічному обґрунтуванню коефіціентів вилучення вуглеводнів для підрахунку запасів Денисівського родовища, а відтак, висновок відповідача про порушення ТОВ "Енергія-95" п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.3, п.п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань на загальну суму 116 286 грн. у зв'язку із тим, що підприємством не були нараховані податкові зобов'язання по податку на додану вартість на вартість безоплатно наданих послуг, є безпідставним та не повинен тягнути за собою збільшення податкового зобов'язання з ПДВ на суму 116286 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 23239,25 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у перевіряємому періоді на балансі позивача на бухгалтерському рахунку 121 "Права на використання природних ресурсів" обліковувалися нематеріальні активи : Спеціальний дозвіл на користування надрами Мар'їнського родовища № 3462 від 15.10.2004 р. (термін дії - 20 років), Спеціальний дозвіл на користування надрами № 1419 від 24.03.2000 р. Денисівської площі (строк дії до 24.03.2012 р.), про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про основні засоби вих. № 73 від 19.09.2012 р. (т.1, а.с.238).

Колегією суддів з'ясовано, що підставою для висновку відповідача про порушення ТОВ «Енергія-95» п. 138.10.2. п. 138.10. ст. 138, п. 144.1. ст. 144 Податкового кодексу України та завищення адміністративних витрат в частині амортизаційних відрахувань по нематеріальним активам у сумі 516 045 грн., слугувало твердження про те, що оскільки вищезазначені спеціальні дозволи не використовуються у власній господарській діяльності позивача, то витрати на їх придбання не підлягають амортизації відповідно до п. 144.1. ст. 144 Податкового кодексу України, та відповідно, формування складу адміністративних витрат за рахунок нарахованої амортизації є неправомірним.

Колегія суддів вважає такий висновок відповідача помилковим, з огляду на таке.

Згідно пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.

Як встановлено підпунктом 145.1.1. пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу України нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у підпункті 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу, протягом таких строків: група 1 - права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище) - відповідно до правовстановлюючого документа.

У відповідності до п.2.5 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку спільної діяльності без створення юридичної особи, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 30.12.2011 р. № 1873 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку спільної діяльності без створення юридичної особи», амортизація об'єктів, право користування якими передано у спільну діяльність, відображається в бухгалтерському обліку учасника та враховується при визначенні результатів його власної господарської діяльності.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Положеннями ч. 4 ст. 176 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети, без утворення єдиного суб'єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем як власником спеціальних дозоволів № 3462 від 15.10.2004 р. на користування надрами Мар'їнського родовища та №1419 від 24.03.2000 р. на користування надрами Денисівської площі укладено договори про спільну діяльність №10-03/2002 від 16.01.2002 р. та № 3 від 03.11.2004 р. відповідно (т.2, а.с.28-49).

Від участі у вказаних договорах про спільну діяльність №10-03/2002 від 16.01.2002 р., № 3 від 03.11.2004 р. у перевіряємому періоді позивачем отримано прибуток, що не заперечується відповідачем по справі, про що свідчать дані, наведені фахівцями відповідача в додатку № 26 до Акту перевірки від 15.05.2012 р. № 113/43-1/24186185.

Крім того, Державною податковою службою в Харківській області в рамках розгляду скарги позивача самостійно встановлено, що ТОВ "Енергія-95" не надавались послуги з використання дозволів, які належать ТОВ "Енергія-95" іншим суб'єктам господарювання, у відповідності до ст. 14 Закону України "Про нафту і газ", про що свідчить наявна в матеріалах справи копія Рішення ДПС у Харківській області № 4486/10/10.2-17 від 07.09.2012 р. (т.1, а.с.86).

Як зазначалось вище, згідно з ч. 6 ст. 16 Кодексу про надра, власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.

Відповідачем по справі не було надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження того, що здійснення господарської діяльності позивачем в межах договорів про спільну діяльність не є власною господарською діяльністю позивача.

З огляду на викладене, як вірно зазначено судом першої інстанції, спеціальні дозволи на користування надрами Мар'їнського родовища № 3462 від 15.10.2004 р., Денисівської площі № 1419 від 24.03.2000 р. самостійно використовуються позивачем у власній господарській діяльності, що здійснюється на умовах договорів про спільну діяльність, а тому ТОВ «Енергія-95» у 2011 р. правомірно здійснювалося нарахування амортизації власних нематеріальних активів у сумі 516045,00 грн. та відображено цей показник у рядку 06.2.6 додатка АМ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011 р. у складі адміністративних витрат підприємства.

Отже, висновок відповідача про порушення позивачем п. 138.10.2. п. 138.10. ст. 138, п. 144.1. ст. 144 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Енергія-95" завищено адміністративні витрати в частині амортизаційних відрахувань по нематеріальним активам, що не використовувались у власній господарській діяльності товариства у сумі 516045 грн., не підкріплений належними доказами, є необґрунтованим та не може слугувати підставою для донарахування позивачеві грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Відповідно до частини другої 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення від 21.06.2012 р. № 0000160043 про визначення ТОВ "Енергія-95" суми податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 268432,50 грн., з них за основним платежем 257817,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 10 615,50 грн., та № 0000170043 про визначення ТОВ "Енергія-95" суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 139525,25 грн., з них за основним платежем 116286,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 23239,25 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

За таких обставин, факти викладених в акті перевірки від 15.05.2012 р. № 113/43-1/24186185 порушень слід вважати недоведеними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.06.2012 р. № 0000160043 та № 0000170043. - протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2012р. по справі № 2а-11403/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 19.03.2013 р.