Ухвала суду № 30066966, 06.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року Справа № 26559/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року по справі за позовом дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

дочірнє підприємство «Рівненський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось в суд першої ін станції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Рівне в якому просило, з урахуванням уточнень (а.с.33 т.1) визнати частково нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000991742/1/17-123 від 14 травня 2008 року в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 44648,73 грн., в тому числі за основним платежем - 14882,91 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29765,82 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено, податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000991742/1/17-123 від 14 травня 2008 року визнано нечинним та скасовано в частині визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 44648,73 грн., в тому числі за основним платежем - 14882,91 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29765,82 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у м. Рівне оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що податковим органом, проведено позапланову документальну перевірку дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»" в особі філії «Рівненська ДЕД» за період з 01.07.2006р. по 31.12.2007р. про що складено акт від 10.04.2008 року № 456/23-400/26206466 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.2008 р. №0000991742/0/17-123, в якому визначена сума податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 47212,29грн. в тому числі основний платіж - 15737,43 гри. та штрафна санкція - 31474,86 грн.

Перевіркою правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб встановлено порушення: п.3.1 ст. 3,. п.7.1 ст. 7. пп. 8.1.1. пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме, не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2007 році по одному особовому рахунку в сумі 7,80 грн., з доходів приватного нотаріуса; п.3.4 ст. 3 пп. «є», ч.2 пп. 4.2.9 п.4.2 ст. 4, п.7.1 ст. 7. пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8, п.19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме, не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 846,32 грн. у 2007 році, у випадку коли працівникам надавались додаткові блага за рахунок підприємства, у випадку, коли за рахунок коштів підприємства надано додаткове благо у вигляді оплати навчання .

Згідно пп. 4.3.20 п4.20 ст. 20 зазначеного вище Закону до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються зокрема такі доходи: сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку па кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи. Якщо така наймана особа припиняє трудові відносини з таким працедавцем впродовж такого навчання або до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, то сума, сплачена у компенсацію вартості такого навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такій найманій особі протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

Що стосується доходів платника податку у вигляді додаткових благ, отриманих від осіб, визначених Законом податковими агентами, то їх вартість включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу такого платника податку. Податковий агент проводить оподаткування зазначених доходів за ставкою, визначеною п. 7.1 ст. 7 з урахуванням вимог статті 3, статті 8 та статті 16 цього Закону.

Встановлено також неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 14882 грн. 91 коп. у 2006-2007 роках при виплаті доходів у вигляді надбавок за роз'їзний характер робіт без оподаткування. Нарахування надбавок за роз'їзний характер робіт проводиться згідно табелів, та обліковується на рах. 685 «Розрахунки з іншими дебіторами та кредиторами».

Надбавки за роз'їзний характер робіт виплачувались працівникам з каси підприємства згідно платіжних відомостей та видаткових касових ордерів на загальну суму 102009,11 грн.: Відповідно до частини першої загальних положень Інструкції про службові відрядження в межах України та. за кордон (далі - інструкція N 59), яка затверджена наказом: Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.06.99 р. № 146) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.98 р. № 218/2658, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням, керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Частиною другою загальних положень Інструкції встановлено, що службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).

Статтею 13 Кодексу законів про працю України передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, нормування і оплати праці. встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.99 р. № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт. та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер» підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Згідно пункт 2 цієї постанови підприємством самостійно визначено доцільність встановлення надбавок працівникам, - робота яких має роз'їзний (пересувний) характер, тобто службові поїздки вказаних працівників не є відрядженнями, про що зазначається у колективному договорі з встановленням переліку відповідних посад та. професій, розміру вказаних надбавок, який не повинен перевищувати граничних розмірів надбавок (польового забезпечення) працівникам за день, встановлених цією постановою для поїздок в межах України та за межами України.

Розділом 2. «Оплата праці, підвищення рівня доходів» Колективного договору між адміністрацією та об'єднаного профспілковою організацією працівників ДП «Рівненський облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України» на 2006-2007р., який схвалено на обласній конференції трудового колективу згідно постанови від 29.06.200б р. та зареєстровано в управління праці і соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому № 2042/124 від 24.07.2006 р. передбачено встановлення надбавок за роз'їзний характер робіт. Підпунктом 2.4.1 розділу 2 Колективного договору зазначено, що для стимулювання підвищення професійного рівня працівників, ефективності і якості їх праці, зацікавленості у кінцевих результатах роботи, а також у виконанні робіт у стислі терміни підприємством встановлено: преміювання; виплати заохочень за виконання важливих завдань; виплати винагороди за вислугу років; надбавки за роз'їзний характер робіт; інших видів виплат, передбачених законодавчими і нормативними актами з питань оплати праці.

При цьому апелянт зазначає, що згідно з пунктом 3 згаданої вище постанови уряду витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також на наймання житлового приміщення вищезазначеним працівникам відшкодовуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України і за кордон.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Частиною третьою пункту 1.1 статті 1 цього Закону встановлено, що для цілей вище вказаного Закону під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються(надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Враховуючи вищенаведене, з метою оподаткування податком з доходів фізичних осіб надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником:, включаються в склад заробітної плати і оподатковуються в її складі відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 вказаного Закону за ставкою, встановленого пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, тобто 15 % в 2007 році або 13 % в 2004 - 2006 роках.

Пунктом 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не передбачено, що доходи у вигляді надбавок за роз'їзний характер робіт не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку. Згідно пп. «а» п.19.2 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані : своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок. Особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент (пп. «а» пп. 20.3.1 п.20.3 ст. 20 Закону)

Згідно пп. 20.3.2 п.20.3 ст. 20 вказаного Закону у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Фактично суд погоджується із доводами відповідача, що податок по спірних операціях має бути сплачений, однак на думку суд такий обов'язок щодо сплати податку позивача припиняється у зв'язку з поданим роз'яснення ДПА України від 25.05.2004 р. № 5131/5/17-3116. яке надане на запит Державної служби автомобільних доріг України (органу, до сфери управління якого належить позивач), а також роз'яснення ДПА в Рівненській області № 8403/31 -27 віл 11.06.2004 Року.

Суд дійшов безпідставного висновку, що у вищеназваних роз'ясненнях викладається позиція податкового органу, згідно якої надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів вищезгаданих працівників, що виплачуються у розмірах. передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником:, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат). встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 цього Закону.

Судом не вірно застосовано норму пункту «г», «д» пп. 4.4.2. п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції. Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв

відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень

з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки

на підставі того, що в подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

На підставі вище викладеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.04.2008 року посадовими особами відповідача проведено виїзну планову перевірку філії «Рівненська дорожня експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.12.2007 року, про що складено акт №456/23-400/26206466 згідно якого позивачем порушено, зокрема, пп. 1.1 ст. 1, абз «д» пп. 1.3 ст. 1, пп. 2.1 ст. 2, пп. 3.1.1, пп. 3.1.3 п.3.1, п.3.4 ст. 3, пп. «є», ч.2 пп. 4.2.9, пп. 4.2.1 п.4.2 ст. 4, п.7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19, пп. «а» п.20.2, пп. «а» пп. 20.3.1, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20, п.22.3 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що проявилось в неутриманні і неперерахуванні до бюджету податку з доходів фізичних осіб б в загальній сумі 15737,43 грн. за 2006-2007 р.р. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000991742/0/17-123 від 22 квітня 2008 року, яким позивачу за назване порушення визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 47212,29 грн. в тому числі, 15737,43 грн. за основним платежем, штрафні (фінансові) санкції у подвійному розмірі від суми зобов'язання відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, однак скаргу залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Податкове повідомлення-рішення №0000991742/1/17-123 від 14 травня 2008 року в частині визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 44648,73 грн., в тому числі за основним платежем - 14882,91 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29765,82 грн. винесено без дотримання вимог чинного законодавства, а тому, підлягає до скасування відповідно до наступного.

Розглядаючи спір судом першої інстанції правильно враховано, що згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 р. № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер» підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України. Позивачем та головою об'єднаної профспілкової організації працівників ДП «Рівненський облавтодор» у 2006 році затверджено у складі додатку № 15 до колективного договору «Положення про порядок встановлення і виплати надбавки працівникам позивача за роз'їзний характер робіт». Виплату такої надбавки передбачено працівникам філій позивача зайнятих будівництвом, ремонтом, утриманням автомобільних доріг та дорожніх споруд, а також контролем їх якості на об'єктах віддалених від місця знаходження філій. Надбавка за роз'їзний характер робіт нараховується робітникам та фахівцям, які виконують роботи на підставі табеля обліку часу знаходження в роз'їздах, який ведеться виконавцем робіт або майстром, що очолює дільницю. Працівникам апарату управління надбавка нараховується на підставі маршрутних листів. Витрати на виплату названих надбавок відшкодовуються за рахунок коштів передбачених у вартості виконаних робіт згідно методичних рекомендацій, затверджених наказом Держбуду України від 05.06.2005 року №106. Обумовленні надбавки встановлено у розмірі 6 грн. за один день.

З врахуванням зазначеного судом першої інстанції правильно вказано, що надбавки за роз'їзний характер роботи виплачувались працівникам позивача правомірно та у повній відповідності з чинним законодавством, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 р. № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер» та постановою Кабінету Міністрів України № 663 від 23.04.1999 р. «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування доходів фізичних осіб» платниками податку з доходів фізичних осіб є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи. Згідно п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 зазначеного Закону об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Відповідно ч. 3 п.п. 1.1 ст. 1 цього ж Закону під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. У відповідності до вимог п. 3.16 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713, не належать до фонду оплати праці надбавки (за польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах не вище граничних норм витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України. З огляду на це суд правильно вважав, що надбавки за роз'їзний характер роботи, що виплачуються працівникам позивача, не включаються до фонду оплати праці, а тому не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Крім того суд першої інстанції підставно відхилив доводи відповідача про те, що надбавки за роз'їзний характер роботи повинні оподатковуватись податком з доходів фізичних осіб через те, що роз'їзди таких працівників не оформлені як відрядження, бо абз. 2 «Загальних положень» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. № 59 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 р. № 218/2658, відповідно до якої службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).

З огляду на викладене суд підставно задовольнив позовні вимоги.

Враховуючи вище зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівне - залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року у справі № 2а-4693/08/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Гуляк

Н.М. Судова-Хомюк