Ухвала суду № 30065499, 04.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" березня 2013 р. м. Київ К/9991/78036/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

за участю секретаря Зозулі Ю.В.

представника позивача Костюка В.Б., Рака В.Л.

представника відповідача Тимів С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Івано-Франківської митниці

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.02.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012

у справі №2а-1600/11/0970 (№76858/12/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»

до Івано-Франківської митниці

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.02.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Івано-Франківської митниці форми «Р»за № 33 від 27.04.2011. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Карпатнафтохім»судовий збір у сумі 3,40 грн.

Івано-Франківської митниця подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.п. 14, п.п. 17 п. 1.3 Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.09.2003 № 609 (у редакції наказу від 06.08.2009 № 727) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.10.2003 за № 897/8218, наголошуючи на тому, що метано-воднева суміш має бути віднесена до супутніх продуктів переробки, оскільки вона використовується як вторинний енергетичний ресурс.

Заступник прокурора Івано-Франківської області заявою приєднався до касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачеві за податковим повідомленням форми «Р»за № 33 від 27.04.2011 податкового зобов'язання з податку на додану вартість слугували висновки невиїзної документальної перевірки дотримання вимог законодавства з питань митної справи під час здійснення митного оформлення товарів, ввезених для переробки на митній території України за період з 19.08.2010 по 28.02.2011, викладені в акті від 29.03.2011 № Н0001/11/206000000/0033129683, про порушення позивачем вимог ст. 236 Митного кодексу України, Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.09.2003 № 609 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.10.2003 за № 897/8218.

Порушення полягало в тому, що позивач до закінчення терміну переробки (дев'яносто днів з моменту завершення митного оформлення товарів, що ввозяться для переробки) не задекларував метано-водневу суміш (супутній продукт переробки) у відповідний митний режим, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 18402553,80 грн. основного платежу. При цьому митний орган виходив з того, що позивач у ході переробки давальницької сировини, поставленої за контрактом на переробку давальницької сировини №А201000372 від 25.06.2010, одержав метано-водневу суміш як супутній продукт переробки давальницької сировини і, всупереч вимогам чинного законодавства та умовам контракту, використав її в якості палива для ведення процесу переробки.

25.06.2010 ТОВ «Карпатнафтохім»(виконавець) уклало контракт на переробку давальницької сировини за №А201000372 з фірмою SCO SA», 1205, Швейцарія (замовник).

За умовами контракту замовник зобов'язується щомісяця постачати виконавцю дизельне паливо, прямогонний бензин, бутан нормальний й іншу вуглеводневу сировину, а також добавки, реагенти, каталізатори і інші матеріали для переробки в готову продукцію, напівфабрикати та відходи.

Згідно із додатками до контракту № 12-Q-21-Q, № 06-S, № 07-S, № 08-S від 25.06.2010 та № 01-D/07 від 08.07.2010 до готової продукції належать: етилен, вінілхлорид мономер, пропілен, фракція бутилен-бутадієн, бензол, смола важка піролізу, рідкі продукти піролізу (фракція С9), поліетилени різних марок (HXF 4810H, HXB 5115H та HXB 5210Н).

Переробка сировини виконавцем проводилась у відповідності з вимогами, встановленими контрактом та дозволами, а саме: щодо технології переробки - згідно з п. 2.4 Контракту - за технологічною схемою, наведеною у додатку до контракту № 02-Р від 25.06.2010. Технологічна схема складена згідно з вимогами «Технологічного регламенту цеху піролізу, компримування і поділу пірогазу виробництва етилену і поліетилену ТР 33129683.116:2100», затвердженого генеральним директором ТОВ «Карпатнафтохім».

Згідно з вказаним Технологічним регламентом в результаті проведення піролізу вуглеводневої сировини, в тому числі і піролізу Сировини на установці ЭП-250, утворюються етилен, пропілен, фракція С6-С8(бензол), фракції С4, С5, С9, тяжка смола піролізу.

У відповідності до розділу ІІІ Регламенту на проміжних технологічних етапах піролізу вуглеводневої сировини утворюється біля 200 різних речовин циклічних вуглеводнів, в тому числі і метано-воднева суміш.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на що вказує відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правову оцінку на підставі норм законодавства, що підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 236 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) якщо умовами переробки на митній території України товарів, що походять з інших країн, передбачено проведення розрахунків частиною продуктів їх переробки, такі продукти мають бути оформлені як ввезені на митну територію України в режимі імпорту зі справлянням усіх належних податків і зборів та застосуванням відповідних заходів нетарифного регулювання відповідно до законодавства.

За наведеною нормою Митного кодексу України мають бути оформлені як ввезені на митну територію України в режимі імпорту ті продукти переробки, які умовами переробки на митній території України товарів, що походять з інших країн, передбачені як частина розрахунків за переробку товарів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, оплата послуг виконавця з переробки сировини піролізу проводиться грошовими коштами в доларах США.

Пунктом 5.3 контракту передбачено, що за згодою сторін оплата послуг виконавця може бути здійснена в іншій формі, у тому числі сировиною або продукцією, що оформляється відповідним доповненням до контракту.

Проте, доповнень до контракту щодо проведення оплати замовником послуг з переробки сировини піролізу сировиною чи продукцією сторони не укладали і зазначені послуги замовник оплачував виключно грошовими коштами.

Можливість проведення розрахунків шляхом передачі позивачу супутніх продуктів переробки також не була передбачена контрактом.

Судами попередніх інстанцій належним чином досліджені доводи митного органу щодо належності метано-водневої суміші, що утворюється в процесі переробки, до супутнього продукту переробки, до якого застосовується митний режим переробки на митній території України, в результаті чого останні дійшли правильного висновку про те, що така суміш не є супутнім продуктом переробки у розумінні п.п. 17 п. 1.3 Розділу І Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.09.2003 № 609 (у редакції наказу від 06.08.2009 № 727) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.10.2003 за № 897/8218 (далі Порядку).

Відповідно до п.п. 14 п. 1.3 розділу І Порядку продукти переробки - товари, що утворюються внаслідок переробки товарів, розміщених у режимі переробки: товарна продукція, супутні продукти переробки, відходи переробки, залишки переробки.

Згідно із п.п. 17 п. 1.3 розділу І Порядку супутні продукти переробки - продукти переробки, що за своїми властивостями придатні для подальшого використання, але утворення яких у процесі переробки не є предметом зовнішньоекономічного договору.

В результаті безпосереднього дослідження належних та допустимих доказів - висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів щодо операцій з переробки давальницької сировини, одержаної позивачем за контрактом на переробку давальницької сировини № А2010000372 від 25.06.2010, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із залученням фахівців Державного Українського науково-дослідного інституту нафтопереробної промисловості «МАСМА», зробленого в результаті детального вивчення експертами технологічної установки фірми «Лінде», наданих в судовому засіданні пояснень експерта вищого класу Степанова А.В. та завідувача лабораторією процесів нафтопереробки і нафтохімії УкрНДІНП Кочірка Б.Ф. судами встановлено, що утворювана в процесі переробки сировини піролізом метан-воднева фракція, не є товаром, тому що вона повністю використовується в технологічному процесі, який є замкнутим циклом. Вона не виходить не тільки за межі виробничого обладнання, але навіть за межі етиленової установки, тобто метан-воднева фракція в технологічній установці фірми «Лінде»(Німеччина) позивачем як окремий продукт не виробляється.

Зважаючи на дотримання судами норм матеріального та процесуального права, надану судами правову оцінку встановленим обставинам, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без задоволення, а законні та обґрунтовані оскаржувані судові рішення -без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло