Ухвала суду № 30065435, 12.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року м. Київ К/9991/58132/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на постанову та ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 рокуу справі№ 2а/1270/4109/2012за позовомПриватного підприємства «Лігохім»доДержавної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року у справі № 2а/1270/4109/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку від 18.05.2012 року № 0000982201, яким ПП «Лігохім»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 528 008,00 грн., у тому числі: за основним платежем -528 007,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку від 18.05.2012 року № 0001022201, яким ПП «Лігохім»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 669 759,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 669 758,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 18.05.2012 року № 0001032201, яким ПП «Лігохім»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510,00 грн., у тому числі: за штрафними (фінансовими) санкціями - 510,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийнявши нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема п. п. 138.1, 138.2, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. ст. 70, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Лігохім»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція», ПП «Поляріс-Лайт»та ТОВ «Оріал»за період з 01.12.2010 року до 30.09.2011 року складено акт від 28.04.2012 року № 296/22-31023122, в якому зафіксовано порушення: п. п. 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 528 007,00 грн., у тому числі за січень 2011 року у сумі 12 943,00 грн., за лютий 2011 року у сумі 100 878,00 грн., за березень 2011 року у сумі 109 919,00 грн., за квітень 2011 року у сумі 98 928,00 грн., за травень 2011 року у сумі 100 183,00 грн., за червень 2011 року у сумі 105 156,00; ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Інтенція»(код 37156804), ПП «Поляріс - Лайт»(код 37156789) та ТОВ «Оріал»(код 36917523) з ПП «Лігохім»про придбанні товарів, робіт, послуг.

Водночас, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Лігохім»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за взаємовідносинами з ПП «Інтенція», ПП «Поляріс-Лайт»та ТОВ «Оріал»за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами проведення якої складено акт від 28.04.2012 року № 297/22-31023122.

У висновках акта перевірки від 28.04.2012 року № 297/22-31023122 встановлені порушення позивачем : п. п. 138.1, 138.2, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 669 758,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 279 676,00 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 242 494,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року у сумі 390 082,00 грн.; ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України.

На підставі акта перевірки від 28.04.2012 року № 296/22-31023122 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.05.2012 року № 0000982201, яким ПП «Лігохім»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 528 008,00 грн., у тому числі: за основним платежем -528 007,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

На підставі акта від 28.04.2012 року № 297/22-31023122 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.05.2012 року № 0001022201, яким ПП «Лігохім»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 669 759,00 грн., у тому числі: за основним платежем -669 758,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 18.05.2012 року № 0001032201, яким ПП «Лігохім»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510,00 грн..

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.(пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Статтею 138 цього Кодексу визначені витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, і які складаються з витрат операційної діяльності та інших витрат.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій по договорам укладеним позивачем та ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція», ПП «Поляріс-Лайт»підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Податкові накладні, отримані ПП «Лігохім»від ПП «Інтенція», ПП «Поляріс-Лайт»та ТОВ «Оріал»включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за спірний період.

Кошти за отриманий товар та надані послуги від зазначених контрагентів ПП «Лігохім»сплатило у повному обсязі, що підтверджено копіями банківських виписок.

Також судами встановлено факт використання ПП «Лігохім»товарно-матеріальних цінностей та наданих послуг у подальшій господарській діяльності підприємства.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивачем податковий кредит та валові витрати у спірному періоді за фінансово-господарським операціям з ПП «Інтенція», ПП «Поялріс-Лайт»та ТОВ «Оріал»сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Посилання податкового органу на наявність порушень податкового законодавства з боку контрагентів ПП «Лігохім»- ПП «Інтенція», ПП «Поляріс-Лайт»та ТОВ «Оріал»обґрунтовано відхилені судами, оскільки порушення податкового законодавства з боку контрагентів платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Твердження відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних у ПП «Лігохім» як на доказ відсутності фактичного здійснення господарської операції, колегія суддів відхиляє, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за умовами договорів постачання, укладених між позивачем та ПП «Інтенція», ПП «Поляріс-Лайт» та ТОВ «Оріал», доставка товару на адресу покупця здійснювалася продавцями.

Отже, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку від 18.05.2012 року № 0000982201 та № 0001022201 підлягають скасуванню у зав'язку з їх неправомірністю.

Крім того, податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2012 року № 0001032201 ПП «Лігохім»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510,00 грн., у тому числі: за штрафними (фінансовими) санкціями - 510,00 грн. за порушення ним п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій до підприємства податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2012 року № 0001032201, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що втрата первинних документів сталася не з вини ПП «Лігохім», а через недотримання правоохоронними органами вимог закону щодо фіксування всіх вилучених документів. Платник податку у повній мірі виконав свій обов'язок щодо відновлення втрачених документів у термін, встановлений податковим органом.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 року у справі № 2а/1270/4109/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак