Ухвала суду № 30065353, 12.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року м. Київ К/9991/62275/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 рокуу справі№ 2а-4156/12/2670за позовомЗакритого акціонерного товариства «Порцелакінвест»доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду від 09.07.2012 року у справі № 2а-4156/12/2670 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року апеляційну скаргу ЗАТ «Порцелакінвест»задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2012 року скасовано. Позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 18.11.2011 року № 0008102303 визнано протиправним та скасовано.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального права, зокрема п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

В заперечення на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржене судове рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва перевірки ЗАТ «Порцелакінвест»щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «РІП»за період березень 2011 року складено акт 11.08.2011 року № 1826/2303/23162662, яким зафіксовано порушення п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 статті 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України та п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено ПДВ за березень 2011 року на суму 175 800,00 грн.

В подальшому відповідачем проведено перевірку позивача та складено акт від 31.10.2011 року № 2282/2303/23162662 про результати виїзної позапланової перевірки в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «РІП» за період: березень 2011 року, яким зафіксовано аналогічні порушення.

11.11.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008102303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ всього на суму 175 801,00 грн. в тому числі штрафні (фінансові) санкції -1,00 грн..

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено правомірності формування сум податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про задоволення позову у зв'язку з неправомірністю спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

У відповідності до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що реальність господарських операцій по договорам укладеним позивачем та ТОВ «Ріп»від 20.05.2011 року та 14.02.2011 року № 01-200510, № РІ-14/02/2011. предметом яких є виконання монтажних робіт зі створення (складання) зерносушильних комплексів SD-20 та SD-16, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Кошти за надані послуги від зазначеного контрагента ЗАТ «Порцелакінвест»сплатило частково, що підтверджується відповідними виписками з рахунків, а саме: за договором № 01-200510 від 20.05.2010 року -175 000,00 грн., а також за договором № РІ-14/02/2011 від 14.02.2011 року -125 000,00 грн.

Відносно іншої частини коштів за договірними зобов'язаннями, апеляційним судом встановлено, що ЗАТ «Порцелакінвест»був переданий в якості оплати у відповідності із умовами вказаних договорів на користь ТОВ «Ріп»простий вексель на суму 754 800,00 грн., з оформленням відповідного акту прийняття-передачі векселя від 08.07.2011 року.

В порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено висновки, викладені в акті перевірки відносно нікчемності правочинів між позивачем і вказаним контрагентом та відсутності мети на реальне настання правових наслідків.

Докази визнання недійсними вчинених правочинів також відсутні.

Посилання податкового органу на пояснення директора ТОВ «РІП», щодо його причетності до діяльності підприємства, підлягають відхиленню, оскільки такі пояснення не є доказом в розумінні ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про задоволення позову у зв'язку з правомірним формуванням позивачем сум податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «Ріп».

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року у справі № 2а-4156/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак