Ухвала суду № 30063122, 18.03.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/52/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Загреба І.В.

Категорія - Шахрайство з фінансовими ресурсами

Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Суржик М. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2013 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Суржика М.М.,

суддів: Кіселика С.А., Гончара В.М.,

за участю:

секретаря - Абрамової А.О.,

прокурора - Салюка С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 березня 2013 року, якою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нова Прага, Олександрійського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює будівельником у приватному підприємстві, зареєстрований в АДРЕСА_1 проживає: АДРЕСА_2, раніше не судимий, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 222 КК України,

продовжено строк тримання під вартою до трьох місяців, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 березня 2012 року продовжено строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 в межах строку досудового розслідування - до трьох місяців, тобто, до 29 березня 2013 року. Крім цього, слідчим суддею визначено розмір застави в сумі 100000 грн. та, в разі внесення застави, поклав на підозрюваного певні обов'язки. Продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 слідчий суддя зазначив, що по кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих дій. Також врахував, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів тощо, перешкоджати встановленню істини по справі, вчиняти нові злочини.

В апеляційній скарзі підозрюваний просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою змінити підозрюваному запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що його вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів не має, а також він раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та батьків пенсіонерів, має позитивні характеристики, постійне місце проживання, працює. Крім того, зобов'язується прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду, не відлучатись з м. Олександрії без дозволу слідчого, прокурора чи суду, повідомляти про зміну свого місця проживання та місце роботи, не спілкуватись з потерпілими та свідками по справі, допомагати встановленню істини у справі.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідача, прокурора та підозрюваного, перевіривши матеріали, зваживши доводи апеляції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 222 КК України, тобто, у привласненні чи розтраті чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади АРК чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності та завдало великої матеріальної шкоди.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному було застосовано 09.01.2013 року. Постановою прокурора строк досудового розслідування продовжено до 28.03.2013 року.

З подання слідчого вбачається, що по кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих дій, а саме: встановити особу - ОСОБА_4 та провести з ним слідчі дії; надати запити до Податкової служби в м. Кіровограді та отримати відповіді; повторно допитати в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та провести з ними інші слідчі дії, в проведенні яких виникне необхідність; встановити осіб ОСОБА_12 та ОСОБА_13 допитати їх в якості свідків та провести з ними інші слідчі дії, в проведенні яких виникне необхідність; надати запити до відділу інспекції Держтехнагляду Знам'янського району та отримати відповіді; встановити осіб, з якими ОСОБА_3 незаконно заволодів грошовими коштами та прийняти відносно них законне рішення; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Крім того, слідчий зазначає, що підозрюваний може переховуватись від органів слідства та суду, незаконно впливати на інших учасників процесу, перешкоджати кримінальному провадженню та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Розглядаючи подання, суддя з'ясовує обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу, а також умови, за яких продовження строку є можливим.

При обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статтей 177, 178 КПК України, статтей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції.

Однак, по даній справі не існує таких реальних ознак наявності справжнього суспільного інтересу, про що також не зазначено і в поданні слідчого про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою до трьох місяців.

Тому, саме національні, передусім судові органи мають забезпечувати, щоб строк тримання під вартою не перевищував розумних строків. Вони повинні, належно враховуючи принцип презумпції невинуватості, дослідити всі факти, що свідчать про наявність або відсутність згаданого суспільного інтересу, який може дозволити відступити від принципу поваги до особистої свободи та викласти їх у своїх рішеннях при вирішенні питання про взяття під варту або продовження строку тримання під вартою.

Існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину є необхідною умовою для законності подальшого тримання її під вартою, але з часом існування лише цієї умови вже є недостатнім обґрунтуванням для продовження строку тримання особи під вартою, що не враховано органом досудового слідства по даній кримінальній справі.

У цьому контексті необхідно зазначити, що підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою, як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду - ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне подання про продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, у поданні про продовження строку тримання під вартою підозрюваного органи досудового слідства не навели відповідного обґрунтування ризиків, посилаючись, головним чином на первісні підстави взяття ОСОБА_3 під варту, та не розглядали можливість застосування будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість взяття під варту.

Для обґрунтування продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою слідчий в поданні зазначив, що по справі необхідно виконати ряд слідчих дій, зазначених у поданні, а запобіжний захід не може бути змінений на більш м'який, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та, перебуваючи на волі, він може ухилятись від слідства і суду та від виконання процесуальних рішень.

Однак, як убачається із наданих апеляційному суду матеріалів кримінальної справи, слідчі дії у справі виконані, а тому під час проведення тих процесуальних дій, які зазначені в поданні (зробити запити та отримати відповідь, додаткові допити свідків, встановлення місцезнаходження інших осіб), ОСОБА_3 вже не може перешкодити встановленню істини у справі.

Разом з тим, як пояснив під час розгляду подання ОСОБА_3, з часу обрання йому міри запобіжного заходу тримання під вартою, слідчим за його участю було проведено лише одну слідчу дію - додатковий допит, що свідчить про недостатню ефективність розслідування слідчим кримінальної справи.

Крім того, як у поданні слідчого, так і в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про наміри ОСОБА_3 ухилятися від слідства і суду та від виконання процесуальних рішень, як про це безпідставно зазначено в поданні слідчого.

Тяжкість злочину, на яку посилається слідчий, хоча і є необхідною умовою для законності тримання під вартою, але наявність лише цієї умови є недостатнім обґрунтуванням необхідності продовження строку тримання під вартою. А тому, саме по собі посилання на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, не заслуговує на увагу.

Органом досудового слідства також безпідставно не враховані обставини, що характеризують ОСОБА_3, зокрема: він раніше не судимий, має постійне місце проживання, з'являвся за викликом до органів слідства та суду.

Таким чином, наведені дані свідчать про те, що подання слідчого про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою не має належного обґрунтування доцільності продовження строків тримання ОСОБА_3 під вартою в контексті обставин зазначеної кримінальної справи, як цього вимагає національне та міжнародне законодавство.

З огляду на викладене, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3, а також те, що подання слідчого про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_3 до трьох місяців не має достатнього обґрунтування того, що органи досудового слідства цілком виправдано з об'єктивною обумовленістю здійснюють тривале розслідування справи та обґрунтування необхідності збереження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді, така, як винесена на припущеннях, підлягає скасуванню, а у задоволенні подання слідчого слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 199, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 березня 2013 року, якою ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою, - скасувати.

В задоволенні клопотання слідчого СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 до трьох місяців відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Суржик М.М. Кіселик С.А. Гончар В.М.