Ухвала суду № 30060153, 26.02.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/20674/2012

н/п 1-кп/640/13/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р.

Київський районний суд м. Харкова

головуючий суддя Золотарьова Л.І.,

за участю:

секретаря Бломберус С.А.,

прокурора Калюжка А.В.,

захисника адвоката ОСОБА_1

представника потерпілої адвоката ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання клопотання адвоката обвинуваченого у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 287 КК України, про визнання неприпустимими докази,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні адвокат обвинуваченого заявив клопотання, у якому просить визнати очевидно неприпустимими доказами такі відомості, наявні в матеріалах кримінальної провадження:

- виділені з кримінальної справи № 57080385 відносно ОСОБА_5 (л.д.7-57) на підставі постанови слідчого від 26.10.2010 року в окреме провадження матеріали, оскільки відповідно ч.5 ст.217 КПК України дане рішення може прийняти тільки прокурор,

- показання від 07.06.2011 року (л.д.61, 62) свідка ОСОБА_6

- показання від 07.06.2011 року (л.д.60) потерпілої ОСОБА_3

- висновок судово-медичної експертизи № 158 від 10.11.2010 року (л.д.85-96)

- укладення додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 296 від 11.09.2012 року (л.д.109-124)

- показання ОСОБА_4 в якості обвинуваченого від 13.11.2012 року (л.д.138-139)

Просив визнати неможливим їх дослідження в судовому засіданні.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що отримані докази є недопустимими, оскільки вони одержані за правилами КПК України в редакції від 1960 року, а кримінальне провадження було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.12.2012 року та здійснювалось за КПК України в редакції від 2012 року.

Прокурор проти задоволення зазначеного клопотання заперечував, зазначив, що оскільки вказані процесуальні (слідчі) дії проводились за правилами КПК України в редакції від 1960 року, то вказані докази є допустимими.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що відповідно до перехідних положень КПК України в редакції від 2012 року вказані докази є допустимими, оскільки були отримані у порядку встановленому КПК України в редакції від 1960 року, тому і оцінюватися повинні за КПК України, який втратив чинність.

Потерпілий підтримав думку свого представника.

Суд, вислухавши клопотання, вислухавши думку учасників справи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.12.2012 року за № 12012220140000602, з обвинувальним актом до суду надійшло 28.12.2012 року за правилами встановленими КПК України в редакції від 2012 року.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_4, постановою слідчого від 26.02.2010 року з матеріалів кримінальної справи №57080386 були виділені матеріали справи (а.с.7-62).

Процесуальні та слідчі дії, як вбачається з вказаних матеріалів здійснювались у період з 2008 року по 2011 рік.

Комісійна судово-медична експертиза була призначено постановою слідчого від 02.07.2012 року (а.с.106), допит ОСОБА_4 як обвинуваченого було проведено 13.11.2012 року (а.с.137-139).

Відповідно до п. 7 Перехідних положень КПК України в редакції від 2012 року, який набрав чинності 20.11.2012 року, слідчі та процесуальні дії, розпочаті до дня набрання чинності цим Кодексом, завершуються у порядку, який діяв до набрання ним чинності.

Відповідно до п. 8 Перехідних положень КПК України в редакції від 2012 року, допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Оскільки, всі процесуальні та слідчі дії щодо яких вказано адвокатом обвинуваченого у клопотанні, були вчинені до набрання чинності КПК України в редакції від 2012 року, то вони повинні здійснюватись за правилами КПК України від 1960 року, тому і докази отримані за вказаними слідчими і процесуальними діями визначається у порядку, що діяв при КПК України в редакції від 1960 року.

Оскільки зазначені у клопотанні процесуальні та слідчі дії ніким з учасників провадження не оскаржувались, не заперечувались у порядку встановленому КПК України в редакції від 1960 року, то підстав вважати, що їх отримано з порушеннями законодавства, немає.

Крім того, за правилами встановленими на час здійснення такої процесуальної дії як виділення матеріалів справи (постанова слідчого від 26.02.2010 року) здійснювалась за правилами ст. 26, 129,130 КПК України в редакції від 1960 року, де вказане рішення може прийняти слідчий самостійно.

У зв'язку з цим, посилання адвоката на те, що отримані докази є недопустимими на тій підставі, що вони одержані за правилами КПК України в редакції від 1960 року при розгляді справи за правилами КПК України від 2012 року, є безпідставними, тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 350 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника потерпілої адвоката ОСОБА_2 щодо визнання доказів недопустимими - відмовити

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського районного суду м. Харкова

Л.І.Золотарьова