Ухвала суду № 30059182, 11.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2013 р. м. Київ К-14920/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2009

та постанову Господарського суду Львівської області від 27.02.2008

по справі № 3/1А

за позовом Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області № 0002191701/0/7174 від 04.07.2007.

Постановою Господарського суду Львівської області від 27.02.2008, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2009, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної планової перевірки Філії «Бродівський райавтодор»ДП «Львівський облавтодор»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.03.2007, складено акт № 120/23-0/26231257 від 21.06.2007, в якому зафіксовано порушення, зокрема, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, пп. пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. «а»п. 19.2 ст. 19, п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб, виплачених працівникам підприємства за роз'їзний характер робіт; застосовано соціальну пільгу до нарахованої заробітної плати працівників, з якими припинено трудові відносини, за період: березень, травень-червень, серпень, листопад 2005 року, березень, червень, серпень 2006 року, в зв'язку з чим занижено суму податку на загальну суму 22 290 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 04.07.2007 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002191701/0/7174 про нарахування прибуткового податку з громадян в розмірі 66 870 грн., в т.ч.: 22 290 грн. основного платежу та 44 580 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що Філія «Бродівський райавтодор»ДП «Львівський облавтодор»обслуговує сітку автомобільних доріг протяжністю 356,8 км.

У зв'язку із специфікацією діяльності, працівникам позивача виплачуються надбавки за роз'їзний характер роботи.

Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з надбавок, які виплачуються працівникам позивача за роз'їзний характер роботи не повинен сплачуватись податок з доходів фізичних осіб; службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженням, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).

Однак, висновки судів обох інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Так, суди попередніх інстанцій, скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, не надали правової оцінки доводам податкового органу щодо порушення позивачем вимог пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», хоча спірним податковим повідомленням-рішенням були також нараховані податкові зобов'язання і за це порушення.

При цьому, судам попередніх інстанцій слід врахувати, що в разі встановлення невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до відповідного суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2009 та постанову Господарського суду Львівської області від 27.02.2008 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний