Ухвала суду № 30059158, 11.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2013 року м. Київ К-38609/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2009

та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2008

по справі № 2-а-11853/08

за позовом Приватного підприємства «Лікувально-діагностичний центр «Здоров'я»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Лікувально-діагностичний центр «Здоров'я»звернулось до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 08.09.2008 № 0002572301/0/2548, № 0002562301/0/2549.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2008, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2009, позов задоволено; визнано нечинними спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПП «ЛДЦ «Здоров'я»вимог податкового законодавства, складено акт № 2399/23-210/35414098 від 29.08.2008, в якому зафіксовано порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: завищення валових витрат у 2007 році на суму придбаних товарно - матеріальних цінностей (стільців, столів та шафи), які не призначені для використання у господарській діяльності на суму 2 168 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в І кварталі 2008 року на суму 542 грн.; пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», а саме: несплата комунального податку в розмірі 68 грн., виходячи з наказу ПП «ЛДЦ «Здоров'я»№ 1 від 10.09.2007.

На підставі результатів вказаної перевірки, 08.09.2008 відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0002562301/0/2549 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 726 грн., в т.ч.: 556 грн. основного платежу та 170 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0002572301/0/2548 про визначення суми податкового зобов'язання з комунального податку в розмірі 190 грн., в т.ч.: 20,40 грн. основного платежу та 170 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.8 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону).

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону передбачено, що датою збільшення валових витрат вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податків на оплату товарів (робіт, послуг), що підтверджується відповідними розрахунковими або платіжними документами; або дата фактичного отримання платником податку результатів послуг, що підтверджується актами виконаних робіт. Таким чином, підставою для збільшення валових витрат є або здійснення оплати меблів або фактичне їх отримання позивачем в залежності від того, що сталося раніше.

Наявність у позивача первинних документів, що підтверджують витрати з придбання товарно-матеріальних цінностей (стільців, столів та шафи) на суму 2 168 грн. відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи.

Однак, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено факту щодо придбання позивачем вищезазначених товарно - матеріальних цінностей не з метою підготовки, організації, ведення виробництва, продажу продукції (робіт, послуг).

Слід також зазначити, що відповідно до вимог п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Враховуючи наявність у позивача відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що у сенсі пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», надає право платнику податку віднесення таких витрат до складу валових витрат виробництва, є протиправним нарахування податкового зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням № 0002562301/0/2549.

Щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з комунального податку, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56-93 «Про місцеві податки і збори» комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Наказом Державної податкової адміністрації від 24.12.2003 № 625 «Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку» затверджено форму податкового розрахунку комунального податку. Приміткою до форми податкового розрахунку комунального податку щодо порядку визначення кількісного складу працівників (рядок 01) визначено, що кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період дорівнює показнику середньооблікової кількості штатних працівників, визначеному відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286 (зареєстровано в Мін'юсті України 30.11.2005 за № 1442/11722).

Пунктом 2.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286, встановлено, що в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Як встановлено судами, наказом ПП «ЛДЦ «Здоров'я»№ 1 від 10.09.2007 призначено на посаду директора -засновника ПП «Лікувально-діагностичного центру «Здоров'я»ОСОБА_2. Наказ не містить відомостей щодо призначення ОСОБА_2 заробітної плати як директору приватного підприємства «Лікувально - діагностичний центр «Здоров'я». Інших доказів, які свідчать про отримання ОСОБА_2 заробітної плати на приватному підприємстві «Лікувально - діагностичний центр «Здоров'я»суду не надано.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Зважаючи на вищезазначене, за відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2009 та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний