Постанова № 30058032, 12.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2013 р. Справа №801/253/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кисельової О.М., при секретарі -Беловій І.С.,

за участю представників: позивача - Краснорудцької О.М., Герасимова К.Л.,

відповідача - Шевцова В.Г..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Стройремдизайн"

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Стройремдизайн" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Стройремдизайн" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БК «Акрополь», Фірма «Капітель Плюс» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС складено акт №1165/22/25147135 від 04.12.2012 року, на підставі якого винесено податкові повідомлення - рішення від 14.12.2012 року №0009792301 та №0009782301, які вважає такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони суперечить нормам Податкового кодексу України.

Посилання податкового органу на неможливість проведення зустрічної перевірки контрагентів позивача не може бути достатньою причиною для донарахування відповідачем податкових зобов'язань та штрафних санкцій, оскільки у товариства в наявності є всі документи, які підтверджують реальність господарських операцій з його контрагентами.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином доведено у встановленому законом порядку, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БК «Акрополь», Фірма «Капітель Плюс» порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави. Без відповідних доказів зазначено про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентами.

Саме по собі припущення щодо можливості несплати постачальниками підприємства по ланцюгу постачання необхідних сум ПДВ до бюджету не може бути достатньою підставою для відмови підприємству в його праві на податковий кредит.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позов з підстав, які в ньому вказано.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснивши, що сумнівний податковий кредит, отриманий позивачем від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що правочини між ними та позивачем здійснені без мети настання реальних наслідків і не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупців, отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 3 ст.. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Таким чином, підприємства були зареєстровані з подальшою передачею в управління підставним особам та таким особам, що не мали наміру провадити фінансово - господарську діяльність або реалізовуючи повноваження, всупереч інтересам держави та з порушенням норм чинного законодавства, з метою ухилення від сплати податків.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Стройремдизайн" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БК «Акрополь», Фірма «Капітель Плюс» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт №1165/22/25147135 від 04.12.2012 року, яким встановлено порушення:

- п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 58067,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2009 року в сумі 5256,00 грн.; за 4 квартал 2009 року в сумі 14387,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 6373,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 1030,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 2796,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 5091,00 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 9438,00 грн.; за 2 квартал 2011 року в сумі 4620,00 грн.; за 3 квартал 2011 року в сумі 1364,00 грн.; за 4 квартал 2011 року в сумі 7712,00 грн.;

- пп. 7.2.1 п. 7.2, п.7.2, пп.7.2.3 п. 7.2, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 47405,00 грн., у тому числі по періодах: за вересень 2009 року на суму 4205,00 грн., за листопад 2009 року на суму 7062,00 грн., за грудень 2009 року на суму 4448,00 грн., за лютий 2010 року на суму 205,00 грн., за березень 2010 року на суму 4893,00 грн., за червень 2010 року на суму 824,00 грн., за липень 2010 року на суму 721,00 грн., за серпень 2010 року на суму 1516,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 1681,00 грн., за листопад 2010 року на суму 2117,00 грн., за грудень 2010 року на суму 274,00 грн., за лютий 2011 року на суму 6863,00 грн., за березень 2011 року на суму 687,00 грн., за квітень 2011 року на суму 2418,00 грн., за травень 2011 року на суму 1599,00грн., за вересень 2011 року на суму 1186,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 2443,00 грн., за листопад 2011 року на суму 750,00 грн., за грудень 2011 року на суму 3513,00 грн.

На підставі наведеного акту перевірки було винесено податкові повідомлення -рішення від 14.12.2012 року:

- №0009792301, за яким сума грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем склала 43200,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 7909,25 грн.;

- №0009782301, за яким сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем склала 52811,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 7420,25 грн.

Перевіряючи обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, на формування валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року мали вплив здійснення позивачем операцій з ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БК «Акрополь», Фірма «Капітель Плюс», в зв'язку з чим встановлено їх завищення на 237028,00 грн., у тому числі по періодах: за 3 квартал 2009 року на суму 21025,00 грн.,за 4 квартал 2009 року на суму 57548,00 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 25491,00 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 4118,00 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 11182,00 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 20364,00 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 37751,00 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 37751,00 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 20088,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 5931,00 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 33530,00 грн.

За цей же період встановлено завищення податкового кредиту в сумі 47405,00 грн., у тому числі по періодах: за вересень 2009 року на суму 4205,00 грн., за листопад 2009 року на суму 7062,00 грн., за грудень 2009 року на суму 4448,00 грн., за лютий 2010 року на суму 205,00 грн., за березень 2010 року на суму 4893,00 грн., за червень 2010 року на суму 824,00 грн., за липень 2010 року на суму 721,00 грн., за серпень 2010 року на суму 1516,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 1681,00 грн., за листопад 2010 року на суму 2117,00 грн., за грудень 2010 року на суму 274,00 грн., за лютий 2011 року на суму 6863,00 грн., за березень 2011 року на суму 687,00 грн., за квітень 2011 року на суму 2418,00 грн., за травень 2011 року на суму 1599,00грн., за вересень 2011 року на суму 1186,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 2443,00 грн., за листопад 2011 року на суму 750,00 грн., за грудень 2011 року на суму 3513,00 грн.,

При проведенні даної перевірки було використано матеріали перевірок ДПІ у м. Сімферополі АР Крим: від 11.04.2012 року №37/22/31263808 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ БВП «Строитель Плюс»; від 11.04.2012 року №38/22/31095815 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки фірми «Капітель Плюс»; від 06.04.2012 року №8/22/32841299 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ БК «Акрополь»; від 06.04.2012 року №29/22/361655679 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Бренд Строй», які свідчать, що

В зв'язку з чим зазначається, що в даних підприємствах відсутні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, які необхідні для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства, трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Фінансово - господарська діяльність здійснювалась поза межами правового поля, що свідчить про ненабуття належним чином цивільної право працездатності вказаними підприємствами, фінансово - господарські взаємовідносини між ними та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим не підтверджено наявність поставок товарів, робіт, послуг від ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БК «Акрополь», Фірма «Капітель Плюс» як підприємств - постачальників, в зв'язку з чим правочини між ними і Приватним підприємством "Стройремдизайн" здійснено без мети настання реальних наслідків і не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупців, отже, зазначені правочини є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Податковим органом зроблено висновок, що ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БК «Акрополь», Фірма «Капітель Плюс» здійснювали проведення безтоварних операцій і діяльність їх була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Також в акті перевірки позивача, по встановленим порушенням йдеться посилання на кримінальну справу №69-0146, яку порушено відносно директора ТОВ «Союз КДС» за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 ККУ та відносно директора ТОВ БВП «Строитель Плюс» ОСОБА_4, фізичних осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягла в сприянні директору ТОВ «Союз КДС» в мінімізації ним податкових зобов'язань, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Союз КДС», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст. 28, ч.2 ст. 205, ч. 2 ст. 206, ч.3 ст. 212 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012 року на території України діяла група осіб, яка згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організовувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань , які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Також, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, а саме: ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БК «Акрополь», Фірма «Капітель Плюс» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, вказана груп осіб документально оформлювала неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг виконання робіт, після чого вказані завідомо підроблені документи передавалися замовникам «послуг» із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податок на прибуток підприємства.

На підставі наведеного в акті перевірки позивача робиться висновок, що договори на поставку товарів, рахунки, накладні, акти наданих послуг, податкові накладні, видані на адресу ПП «Стройпромдизайн» від контрагентів - ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БК «Акрополь», Фірма «Капітель Плюс» складено та підписано не встановленою особою, такі документи не можуть бути підставою для формування валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та податкового кредиту позивача.

Таким чином, встановлені у висновках акту перевірки №1165/22/25147135 від 04.12.2012 року порушення позивачем вимог Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України визначено фактично за наявності порушеної кримінальної справи №69-0146 та актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Тоді як, суд звертає увагу, що невідповідність перевірених договірних, фінансово-господарських, бухгалтерських документів вимогам діючого законодавства внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі в розмірі 52811,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість в розмірі 43200,00 грн. не встановлено.

В акті перевірки йдеться посилання на здійснення поставки товарів між позивачем та контрагентами- ПП «Стройпромдизайн» від контрагентів - ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ТОВ БК «Акрополь», Фірма «Капітель Плюс», що встановлено на підставі первинних документів, і в подальшому йдеться посилання на податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт.

Як вбачається з акту перевірки, матеріалів справи, здійснення фінансово-господарських операцій за перевіряємий період позивачем з вищенаведеними контрагентами підтверджується укладеними між позивачем та зазначеними контрагентами договорами, виписаними на їх виконання податковими накладними, видатковими накладними, актами

Так, за перевіряємий період позивачем укладено з вищенаведеними контрагентами наступні договори.

Договір підряду між ТОВ БВП «Строитель-Плюс» та позивачем від 21.09.2009 року.

На виконання умов вказаного договору ТОВ БВП «Строитель-Плюс» складено акт прийомки виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року №21; акт прийомки виконаних підрядних робіт №556 від 02.12.2009 року; акт прийомки виконаних підрядних робіт №5390 від 30.11.2009 року та на адресу позивача виписано: податкові накладні №3067 від 28.09.2009 року на загальну суму 7045,20 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1174,20 грн.; №5390 від 30.11.2009 року на загальну суму 7705,19 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1284,20 грн., №5561 від 02.12.2009 року на загальну суму 9775,97 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1629,33 грн.; видаткова накладна №5390 від 30.11.2009 року на загальну суму 5875,20 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 979,20 грн.,

Договір підряду між ТОВ БВП «Строитель-Плюс» та позивачем від 01.09.2010 року, на виконання якого на адресу позивача виписано: податкові накладні: №6021 від 28.10.2010 року на суму 10086,67 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1681,11 грн., №6740 від 29.11.2010 року на суму 4200,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 700,00 грн.; складено акт прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року на суму 5363,86 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 893,98 грн.

Крім того, між позивачем та ТОВ БВП «Строитель-Плюс» за надані послуги та поставлені товари у 2010 році здійснено оплату з розрахунком, в підтвердження чого складено: податкові накладні - №1140 від 31.03.2010 року на суму 2772,12 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 462,02 грн., №1141 від 31.03.2010 року на суму 2256,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 376,00 грн.; №2561 від 25.06.2010 року на суму 1730,16 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 288,36 грн., №2280 від 07.06.2010 року на суму 1428,24 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 238,04 грн., №2847 від 09.07.2010 року на суму 846,77 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 141,13 грн.; видаткові накладні №1140 від 31.03.2010 року на суму 2772,12 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 462,02 грн., №2561 від 25.06.2010 року на суму 1730,16 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 288,36 грн., складено акт прийомки виконаних підрядних робіт №1141 від 31.03.2010 року на суму 2256,00, у тому числі ПДВ в розмірі 376,00 грн.

Договір підряду №04/1-28/656 між ТОВ БВП «Строитель-Плюс» та позивачем від 28.04.2011 року, на виконання якого на адресу позивача виписано: податкову накладну №559 від 31.05.2011 року на суму 3598,68 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 599,78 грн., складено акт прийомки виконаних будівельних робіт за травень 2011 року.

Крім того, між позивачем та ТОВ БВП «Строитель-Плюс» за поставлені товари у 2011 році здійснено оплату з розрахунком, в підтвердження чого складено: податкові накладні -№380 від 11.02.2011 року на суму 3129,76 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 521,63 грн., , №365 від 23.12.2011 року на суму 11465,08 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1910,85 грн. та видаткові накладні: №380 від 11.02.2011 року на суму 3129,76 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 521,63 грн., №365 від 23.12.2011 року на суму 11465,08 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1910,85 грн.,

Здійснення позивачем фінансово - господарських операцій з Фірмою «Капітель Плюс» підтверджується договором підряду № 2-1-5 від 11.11.2009 року та договором підряду № 2-3-7 від 01.12.2009 року.

Фірмою «Капітель Плюс» складено акт прийомки виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року на суму 7731,92 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1288,65 грн. та акт прийомки виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року на суму 15,2628 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2,5438 грн.; виписано податкові накладні: від 30.11.2009 року №2204 на суму 6872,08 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1145,35 грн., від 08.12.2009 року №2468 на суму 9516,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1586,00 грн.;

Крім того, між позивачем та Фірмою «Капітель Плюс» за поставлені товари у 2010 році, 2011 році здійснено оплату з розрахунком, в підтвердження чого складено: податкові накладні - від 10.11.2011 року №22 на суму 4499,71 грн., у тому числі ПДВ в сумі 749,95 грн.; від 28.10.2011 року №133 на суму 14658,42 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2443,07 грн.; від 29.09.2011 року №156 на суму 7117,08 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1186,18 грн.; від 26.05.2011 року №164 на суму 5997,43 грн., у тому числі ПДВ в сумі 999,57 грн.; від 11.04.2011 року №39 на суму 4810,92 грн., у тому числі ПДВ в сумі 801,82 грн.; від 04.04.2011 року №4 на суму 9698,22 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1616,37 грн.; від 28.02.2011 року №315 на суму 9059,28 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1509,88 грн.; від 03.02.2011 року №80 на суму 18202,80 грн., у тому числі ПДВ в сумі 3033,80 грн.; від 24.12.2010 року №2525 на суму 1646,08 грн., у тому числі ПДВ в сумі 274,35 грн.; від 19.11.2010 року №22605 на суму 8505,49 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1417,58 грн.; від 25.08.2010 року №1514 на суму 6701,27 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1116,88 грн.; від 07.06.2010 року №819 на суму 1783,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 297,20 грн.; від 09.07.2010 року №1022 на суму 3478,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 579,70 грн.; від 19.03.2010 року №316 на суму 24329,16 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4051,86 грн.;

видаткові накладні - від 10.11.2011 року №б/н на суму 4499,71 грн., у тому числі ПДВ в сумі 749,95 грн.; від 26.05.2011 року №б/н на суму 5997,43 грн., у тому числі ПДВ в сумі 999,57 грн.; від 28.10.2011 року №б/н на суму 14658,42 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2443,07 грн.; від 29.09.2011 року №б/н на суму 7117,08 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1186,18 грн.; від 11.04.2011 року №б/н на суму 4810,92 грн., у тому числі ПДВ в сумі 801,82 грн.; від 04.04.2011 року №б/н на суму 9698,22 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1616,37 грн.; від 28.02.2011 року №315 на суму 9059,28 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1509,88 грн.; від 03.02.2011 року №80 на суму 18202,80 грн., у тому числі ПДВ в сумі 3033,80 грн.; від 24.12.2010 року №2525 на суму 1646,08 грн., у тому числі ПДВ в сумі 274,35 грн.; від 25.08.2010 року №1514 на суму 6701,27 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1116,88 грн.; від 09.07.2010 року №1022 на суму 3478,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 579,70 грн.; від 07.07.2010 року №819 на суму 1783,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 297,20 грн.; від 19.11.2010 року №2260 на суму 8505,49 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1417,58 грн.; від 19.03.2010 року №316 на суму 24329,16 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4054,86 грн.

Здійснення позивачем фінансово - господарських операцій з ПП «Бренд Строй» підтверджується договором підряду №171 від 01.02.2011 року та договором підряду №377 від 10.03.2011 року.

На виконання вказаних договорів ПП «Бренд Строй» складено акт прийомки виконаних будівельних робіт за лютий 2011 року на суму 12607,75 грн., у тому числі ПДВ в сумі 303,44 грн. та акт прийомки виконаних будівельних робіт за березень 2011 року на суму 4756,04 грн., у тому числі ПДВ в сумі 527,87 грн. та виписано податкові накладні - від 28.02.2011 року за №246 на загальну суму 10787,10 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1797,85 грн., від 31.03.2011 року за №202 на загальну суму 4122,60 грн., у тому числі ПДВ в сумі 687,10 грн.,

Крім того, між позивачем та ПП «Бренд Строй» за поставлені товари у 2011 році, здійснено оплату з розрахунком, в підтвердження чого складено:видаткову накладну від 28.12.2011 року за №б/н на загальну суму 9612,60 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1602,10 грн. та податкову накладну від 28.12.2011 року за №255 на загальну суму 9612,60 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1602,10 грн.,

Здійснення позивачем фінансово - господарських операцій з ТОВ БК «Акрополь» 2009 році, 2010 році підтверджується виписаними ТОВ БК «Акрополь» податковими накладними: від 22.09.2009 року №1469 на суму 18184,61 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 3030,77 грн., від 30.11.2009 року №1948 на суму 27793,61 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 4632,27 грн., від 02.12.2009 року №2012 на суму 6368,64 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1061,44 грн., від 22.12.2009 року №2660 на суму 1026,36 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 171,06 грн., від 25.02.2010 року №26 на суму 1232,30 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 205,38 грн. та видатковими накладними: від 22.09.2009 року №1469 на суму 18184,61 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 3030,77 грн., від 30.11.2009 року №1948 на суму 23161,34 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 4632,27 грн., від 02.12.2009 року №2012 на суму 6368,64 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1061,44 грн., від 23.12.2009 року №2660 на суму 1026,36 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 171,06 грн., від 25.02.2010 року №26 на суму 1232,30 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 205,38 грн.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку(п.п. 139.1.9 п. 139 .1 ст. 139) .

Згідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу).

Суд вважає, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товарів податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість" існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.

При визначенні же оподатковуваного прибутку не можуть бути враховані, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відсутність таких документів не визначалася в акті перевірки, а навпаки такі документи перевірялися, але оцінку їм було надано відповідно до даних перевірки контрагентів позивача.

Та обставина, що податковим органом складено акти щодо неможливості проведення зустрічної перевірки контрагентів позивача, не свідчить, що на час виписки податкових накладних та здійснення господарської операції (за якими податкова інспекція встановила завищення податкового кредиту позивачем та заниження податку на прибуток) вони не знаходилися за юридичною адресою, а також не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та цими підприємствами.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до змісту ст. 204 та ст. 215 ЦК України укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Угоди з контрагентами позивача недійсними не визнавалися. Підстави вважати її нікчемними відсутні.

Актом перевірки відповідача також підтверджується факт оформлення зазначених документів між позивачем та його контрагентами на виконання укладених договорів, поряд з цим, акт перевірки не містить встановлення факту недоліків в оформленні даних документів.

З урахуванням положень вказаних вище норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість» , Податкового кодексу України суд зазначає, що обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат до складу матеріальних витрат є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких встановлена правилами ведення податкового обліку. Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій визначається склад витрат віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку.

Також суд зазначає, що вказані норми, за своїм змістом, у якості підстав для невключення до витрат, витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

Документи створені у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, які вказані вище, в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

З урахуванням того факту, що законодавцем прямо не визначено конкретні документи, а також їх кількість або індивідуальні ознаки, для виникнення у платника податку права на віднесення таких сум до витрат, суд, встановивши наявність оформлених внаслідок господарських операцій між позивачем та контрагентом документів, які вказані вище, робить висновок про наявність у позивача достатніх підстав для формування на основі таких документів матеріальних витрат.

Висновки акту відповідача щодо необґрунтованого формування матеріальних витрат та включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ від вартості товарів, робіт і послуг з вказаних контрагентів, заснована лише на факті порушення кримінальної справи, а також на підставі інформації, отриманої ревізорами з актів про неможливість проведення зустрічної перевірки вищезгаданих контрагентів з питань правомірності господарських відносин з контрагентами-покупцями і постачальниками з метою встановлення факту реальності здійснених взаємин. В акті перевірки відсутність фактичного постачання ТМЦ контрагентами позивача, а також не виконання робіт підрядними організаціями по конкретних об'єктах документально не доведено. Акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання позивачу товарів, робіт (послуг).

З метою встановлення фактичного здійснення господарських операції, наявності підстав для формування матеріальних витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість відповідачем, згідно акту перевірки, не були з'ясовані таки обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції, постановка на облік, експлуатація устаткування, використання матеріалів в господарський діяльності позивача. Тобто такі фактичні дані які підтверджують господарські операції.

Слід відзначити, що відповідно до положень ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

На час розгляду справи суду не надано вирок суду по вказаній кримінальній справі, отже обставини встановлені у ході досудового слідства судом не можуть бути прийняті в якості доказів.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що їх було прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, з порушенням закону, тому вони визнаються судом протиправними та підлягають скасуванню.

В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1113,41 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим ДПС від 14.12.2012 року №0009782301.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 14.12.2012 року №0009792301.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Стройремдизайн" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1113,41 гривень, шляхом списання органами Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.