Постанова № 30058027, 22.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2013 р. Справа №801/292/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кисельової О.М., при секретарі -Беловій І.С.,

за участю представника позивача - Трошиної Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський млин"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський млин" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський млин" з питань взаємовідносин з ТОВ «Кєол крим» за період з 01.01.2010 року по 31.07.2011 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС складено акт №5990/22-8/36915992 від 25.09.2012 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення від 11.10.2012 року №0004722204, яке вважає таким, що підлягає скасуванню, оскільки вони суперечить нормам Податкового кодексу України.

Посилання податкового органу на неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента позивача - ТОВ «Кєол крим» не може бути достатньою причиною для донарахування відповідачем податкових зобов'язань та штрафних санкцій, оскільки у товариства в наявності є всі документи, які підтверджують реальність господарських операцій з його контрагентом.

Посилання відповідача на «нікчемність» здійснення господарських операцій є безпідставними, оскільки фіктивний правочин може бути визнаний недійсним лише за рушенням суду.

Представники позивача в судовому засіданні підтримала позов з підстав, які в ньому вказано.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський млин" з питань взаємовідносин з ТОВ «Кєол Крим» за період з 01.01.2010 року по 31.07.2011 року, за результатами зазначеної перевірки складено акт №5990/22-8/36915992 від 25.09.2012 року, яким встановлено порушення:

- п. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3932,00 грн., у тому числі: за 1 квартал 2011 року в сумі 3932,00 грн.

На підставі наведеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення -рішення від 11.10.2012 року:

- №0004722204, яким сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем склала 3932,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримський млин" завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2010 року по 31.07.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Кєол Крим» у березні 2011 року на суму 15730,90 грн.,

При проведенні даної перевірки було використано матеріали акту від 04.05.2011 року №678/15-02/34372183 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Кєол Крим» з питань відображення сум ПДВ в податкових деклараціях за лютий 2011 року, березень 2011 року», висновком якого встановлено , що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, підприємством неправомірно сформовані податкові зобов'язання, а здійснені господарські операції є «нікчемними».

Відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності, системою автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ "Кримський млин" та його контрагентів встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, що мають стан, відмінний від «0».

Також, встановлено, що господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання та постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів.

Відповідно до п. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Внаслідок чого, в акті перевірки позивача робиться висновок, що ТОВ "Кримський млин" діяло без належної обачності і йому мав бути відомий фактичний адміністративно - майновий стан ТОВ «Кєол Крим», умови ведення його господарської діяльності та порушення, які ними допускалися, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

Таким чином, діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди. Крім того, позивач, працюючи в даному сегменті ринку, було обізнане щодо учасників цього ринку та налагоджених стабільних зв'язків.

Перевіркою позивача встановлено, що взаємовідносини ТОВ "Кримський млин" з ТОВ «Кєол Крим» у березні 2011 року мають ознаку фіктивного підприємства. Тобто, первинні документи, складені від імені ТОВ «Кєол Крим» мають формальний (фіктивний) характер та не мають бути прийняті для обліку господарської діяльності підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, здійснення фінансово-господарських операцій за перевіряємий період позивачем з ТОВ «Кєол Крим» підтверджується укладеним між позивачем та ТОВ «Кєол Крим» договором поставки паливно - мастильних матеріалів №7 від 09.03.2011 року, за яким постачальник - ТОВ «Кєол Крим» зобов'язаний за заявками покупця - ТОВ "Кримський млин", у встановлені строки, постачати та передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язаний приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Кєол Крим» складено специфікацію закупки паливно - мастильних матеріалів на 2011 рік для ТОВ "Кримський млин" від 15.03.2011 року, за якою кількість товару (бензин А-92) складає 2133,000 л., ціна за одиницю з ПДВ - 8,85 грн., загальна вартість товару (бензин А-92) складає 18877,06 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 3146,18 грн.

На адресу позивача, на виконання вказаного договору, також виписано: видаткову накладну №РН-0000034 від 15.03.2011 року на загальну суму 18877,06 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 3146,18 грн., податкову накладну №15 від 15.03.2011 року на загальну суму 18877,06 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 3146,18 грн.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п. 139.1.9 п. 139 .1 ст. 139) .

Та обставина, що податковим органом складено акт щодо неможливості проведення зустрічної перевірки контрагента позивача, не свідчить, що на час виписки податкових накладних та здійснення господарської операції воно не знаходилося за юридичною адресою, а також не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та цими підприємствами.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до змісту ст. 204 та ст. 215 ЦК України укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Угода з контрагентами позивача недійсною не визнавалася. Підстави вважати її нікчемними відсутні.

З урахуванням положень вказаних вище норм Податкового кодексу України суд зазначає, що обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат до складу матеріальних витрат є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких встановлена правилами ведення податкового обліку. Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій визначається склад витрат віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку.

Також суд зазначає, що вказані норми, за своїм змістом, у якості підстав для невключення до витрат, витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

Документи створені у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, які вказані вище, в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

З урахуванням того факту, що законодавцем прямо не визначено конкретні документи, а також їх кількість або індивідуальні ознаки, для виникнення у платника податку права на віднесення таких сум до витрат, суд, встановивши наявність оформлених внаслідок господарських операцій між позивачем та контрагентом документів, які вказані вище, робить висновок про наявність у позивача достатніх підстав для формування на основі таких документів матеріальних витрат.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що їх було прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, з порушенням закону, тому вони визнаються судом протиправними та підлягають скасуванню.

В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 107,30 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 11.10.2012 року №0004722204.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський млин" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 107,30 гривень, шляхом списання органами Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.