Ухвала суду № 30057951, 29.06.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р.справа № 2а-6673/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Мельника В.В. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання: Мачихіні В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2009р.

у справі № 2а- 6673/09/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз"

до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання нечинними рішень Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.04.2009 р. за № 0000192240 та № 0000282240, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" на суму 53413грн. 35коп. та за порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" на суму 340грн. 00коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2009р. позов задоволено у повному обсязі.Рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.04.2009 р. за № 0000192240 та № 0000282240 скасовано, як такі, що суперечать діючому законодавству.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що імпортований товар вважається таким, що надійшов на територію України з моменту перетину митного кордону України, а не з моменту оформлення ВМД типу ІМ-40.На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що порушення строків, встановлених ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті",позивач не допускав. Суд також дійшов висновку, що у Позивача відсутні суми грошових коштів, перераховані за кордон, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни розрахунків в сумі 43024 доларів США, що повинні відображатися в рядку 13 Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами. Отже, застосування до Позивача штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення порядку декларування, на думку суду, є неправомірним.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову- відмовити .

На думку відповідача, норми Митного кодексу України та дають підстави вважати, що при проведенні імпортних операцій датою імпорту у випадку ввозу продукції на територію України, якщо така продукція підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт").

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу,у яких просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Позивач зазначає, що рішення суду відповідає нормам матеріального права, а також правовій позиції судів касаційної інстанції, викладеній, зокрема, у Постанові Верховного суду України від 01.07.2010р.( № судового рішення в ЄДРС 4308967).

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги, а також заперечень на неї. суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справ та підтверджено у судовому засіданні, Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ "Компанія "Агро-Союз" вимог валютного законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р.

За наслідками перевірки складено Акт № 116/232/25008215 від 29.04.09, в якому, з урахуванням повідомлення ВАТ КБ "Причорномор'я" № 3-52-545 від 30.10.2008 р. щодо порушення позивачем законодавчо встановлених строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності по імпортному контракту № 32-08/02 від 18.02.2008 р., укладеному з фірмою "Bueling Inc" (США), встановлено порушення ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю".

За результатами перевірки, на підставі Акту № 116/232/25008215 від 29.04.09 Дніпропетровською МДПІ прийняті:

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 квітня 2009 року

№0000192240, яким до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" на суму 53413грн. 35коп.

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 квітня 2009 року

№0000282240, яким до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" № 15-93 від 19.02.93 р. на суму 340грн.

В ході проведення перевірки первинних документів щодо здійснення операцій по імпортному контракту №32-08/02.08р.,укладеному позивачем з фірмою "Bueling Inc"(США) встановлено, що на виконання умов контракту нерезидентом здійснено поставку товару на користь ТОВ "Компанія "Агро-Союз" згідно ВМД типу ІМ 74 (ліцензійний склад): №110000003/8/331631 від 01.10.08р. на суму 1 025 808, 77 грн. ( в екв. 211 024, 00 дол.США).

На виконання умов контракту підприємством ТОВ "Компанія "Агро-Союз" здійснено передплату:

пл/ дор.№ 2 від 11.04.08 р. на суму 43024, 00 дол. США (екв. 217 271, 20 грн); Граничний термін надходження імпортного товару від нерезидента 08.10.08 р.;

пл./дор. №206 від 04.08.08р. на суму 168000,00 США (екв.813 976, 80 грн); Граничний термін надходження імпортного товару від нерезидента 31.01.09 р. Всього нараховано на користь нерезидента : 211 024, 00 дол. США (екв.1 031248, 00грн.)

За твердженням відповідача вантажна митна декларація типу IM 40 підприємством TOB "Компанія "Агро-Союз" в ході перевірки не надана, тобто митне оформлення товару не завершено, відповідно, імпортні операції не вважаються такими, що здійснені.

На сторінці 42 Акту перевірки зауважено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу України та митного режиму. При цьому єдиним митним режимом, в якому вважається завершеним митне оформлення, зазначається митний режим імпорту Також в п.3.6.6 Акту перевірки Відповідач посилається на те, що Позивач не здійснював декларування валютних цінностей та майна, які знаходяться за межами України, чим порушив п. 1 ст. 9 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання та валютного контролю".

На сторінці 51 Акту перевірки Відповідач зазначає: "Перевіркою встановлено, що станом на 31.12.2008року (01.01.2009) TOB "Компанія "Агро-Союз"-"Покупець", має за межами України валютні цінності в сумі 43024,00 доларів США, внаслідок здійснення передплати по контракту № 32-08/02 від 18.02.2008р. з фірмою "Bueling Inc"-США-"Продавець" з перевищенням законодавчо встановлених термінів розрахунків."

Такі твердження не відповідають чинному законодавству, що підтверджується наступним.

Позивач, відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 № 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція, у розумінні статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Так як імпорт у відповідності з вищенаведеним терміном може відбуватися як з ввезенням, так і без ввезення товарів на територію України, відповідно момент здійснення імпорту залежить від того, ввозилися товари на територію України чи ні, тобто:

- при ввезенні товарів на територію України моментом імпорту вважається момент перетину товарами митного кордону України,

- у випадку здійснення імпорту без ввезення товарів на територію України моментом імпорту є момент переходу права власності за придбаний товар від продавця до покупця.

Отже, моментом здійснення імпортної операції резидента у випадку імпорту із ввезенням товару на митну територію України у відповідності з чинним законодавством України є момент перетину товаром митного кордону України

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Таким чином, у Позивача також відсутні суми грошових коштів, перераховані за кордон, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни розрахунків в сумі 43024 доларів США, що повинні відображатися в рядку 13 Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, та постановив обґрунтоване рішення, що згідно ст.200 КАС виключає підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції

залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2009р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.А. Проценко