Постанова № 30057012, 13.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушенко С.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року справа №2а/0570/16822/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Ханової Р.Ф.,

Яковенка М.М.,

за участю секретаря судового засідання Левченко Г.О.,

за участю

представника позивача Єрмакової Ю.І. (за довіреністю)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 р. у справі № 2а/0570/16822/2012 (головуючий І інстанції Ушенко С.В.) за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення податкового боргу на суму 16 179,21 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення податкового боргу на суму 16 179,21 грн. (а.с.2,3).

Постановою суду першої інстанції від 22.01.2013 року в задоволенні позовних вимог позивачу - Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби - відмовлено в повному обсязі. (а.с. 47-50)

Не погодившись з таким рішенням, позивач - Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. (а.с. 54-55)

Представник позивача у судовому засіданні наполягала на задоволенні апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції скасувати, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Органом стягнення, у відповідності до приписів пп. 14.1.137. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 41.5. ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Таким чином, позивач є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1) 31.03.2009р. зареєстрована як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області та взята на облік як платник податків до Жовтневої МДПІ м.Маріуполя 01.04.2009р. за №3049.

В позовній заяві позивачем зазначено, що Жовтневою МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС проведена позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ФО-П ОСОБА_4 за період з 01.04.2009 р. по 12.03.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 05.06.2012р. № 788/17-2.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- ст. 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»;

- п. 49.1., п. 49.2., п. 49.3., пп. 49.18.5. п. 49.18. ст. 49, п. 177.5. ст. 177, п. 179.1. ст. 179 Податкового Кодексу України в частині не надання податкової декларації про майновий стан і доходи за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р. по строку надання до 09.02.2012р.;

- п. 177.10. ст. 177 Податкового Кодексу України в частині ведення податкового обліку не за формою, встановленою Наказом ДПА України «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», що призвело до заниження валового доходу за 4 квартал 2011 рік у сумі 57 303 грн.;

- п. 177.2. ст. 177 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим встановлено заниження сукупного оподатковуваного доходу за період з 01.10.2011р. по 31.12.2011р. у сумі 57 303 грн., а саме: за жовтень 2011р. - 43466 грн., за листопад 2011р. - 12746 грн., за грудень 2011р. - 1091 грн. за результатами перевірки податок на доходи фізичних осіб розрахований на підставі пп.14.1.56. п. 14.1. ст. 14, п.163.1. ст. 163, п. 164.1. ст. 164, п. 167.1. ст. 167, п. 177.1. ст. 177 Податкового Кодексу України підлягає до сплати в бюджет у сумі 9343,29 гн.;

- пп. 267.1.1. п. 267.1. ст. 267 Податкового Кодексу України ФО-П ОСОБА_4 у періоді з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р. здійснювала за готівку реалізацію продуктів харчування без придбання торгових патентів. Сума непридбаного патенту складає 424,51 грн.;

- п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» ФО-П ОСОБА_4 у періоді з 01.10.2011р. по 31.12.2011р. отримала за готівку кошти у сумі 57 303 грн. від реалізації продуктів харчування без використання реєстратора розрахункових операцій;

- п. 49.1., п. 49.2., п. 49.3., пп. 49.18.1. п. 49.18. ст. 49 Податкового Кодексу України ФО-П ОСОБА_4 не надані податкові декларації з ПДВ за листопад 2011р. по строку надання до 20.12.2011р., за грудень 2011 по строку надання до 20.01.2012р., за січень 2012р. по строку надання до 20.02.2012р., за лютий 2012р. по строку надання до 20.03.2012р., за березень 2012р. по строку надання до 20.04.2012р.;

- п. 181.1. ст. 181, п. 183.1., п. 183.2., п. 183.10. ст. 183, п. 187.1. ст. 187, п. 200.1. ст. 200, п. 202.1. ст. 202 Податкового Кодексу України встановлено заниження податкових зобов'язань за 2011р. у сумі 7261,36 грн., у тому числі у сумі 6173,36 грн. за листопад 2011р., у сумі 1091 грн. за грудень 2011р.;

- п. 181.1. ст. 181, п. 183.1., п. 183.2. ст. 183 Податкового Кодексу України ФО-П ОСОБА_4 заява Приморського відділення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя на реєстрацію платником ПДВ не надавалась.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0000411720 від 15.06.2012 р. на суму 2666,09 грн. (за основним платежем - 1452,87 грн.; за штрафними санкціями - 1213,22 грн.);

- № 0000401720 від 15.06.2012 р. на суму 1,00 грн. за штрафними санкціями;

- № 0000421720 від 15.06.2012 р. на суму 170,00 грн. за штрафними санкціями;

- № 0000381720 від 15.06.2012 р. на суму 11 849,11 грн. (за основним платежем - 9343,29 грн.; за штрафними санкціями - 2505,82 грн.);

- № 0000391720 від 15.06.2012 р. на суму 849,02 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 58.3. ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення вважається узгодженим у разі його надіслання (вручення) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення та відсутності факту його оскарження платником податків.

В обґрунтування рішення про відмовлення в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції послався на те, що, як вбачається з матеріалів справи, на зазначених вище податкових повідомленнях-рішеннях є в наявності запис про їх направлення поштою 15.06.2012р., при цьому представником позивача під час розгляду справи без поважних причин не надано до суду і в усних поясненнях зазначено про відсутність доказів (оригіналів, на підставі яких судом засвідчується відповідність копії, і взагалі наявність документу) направлення на адресу відповідача податкових повідомлень-рішень, а отже, доказів їх узгодження в установленому законом порядку, акту про результати позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФО-П ОСОБА_4 від 05.06.2012 року №788/17-2/НОМЕР_1, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення, а також докази їх реєстрації в податковому органі. В зв'язку з цим суд першої інстанції дійшов до висновку, що рішення позивача не можуть судом вважатися направленими (врученими) відповідачеві, а відтак визначені в них суми грошових зобов'язань узгодженими і такими, що набули статусу податкового боргу, включеного до податкової вимоги та про недоведеність позивачем фактів наявності у відповідача податкового боргу, його розміру в межах якого позивач звертається до суду.

Однак, колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття доказів в адміністративному судочинстві, якими є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними доказами, у розумінні приписів ч. 1 ст. 70 КАС України, є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 4 ст. 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона, у відповідності до ст. 71 КАС України, повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

В даному випадку суд першої інстанції не скористався обов'язком, передбаченим частинами 3 та 4 ст.71 КАС України та не витребував у позивача оригінали документів: направлення на адресу відповідача податкових повідомлень-рішень, а отже, доказів їх узгодження в установленому законом порядку, акту про результати позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФО-П ОСОБА_4 від 05.06.2012 року №788/17-2/НОМЕР_1, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення, а також докази їх реєстрації в податковому органі.

Тільки після невиконання даної вимоги, суд першої інстанції міг застосувати частину 6 статті 71 КАС України щодо вирішення справи на підставі наявних доказів.

В даному випадку до суду апеляційної інстанції надані оригінали документів, які підтверджують направлення на адресу відповідача податкових повідомлень-рішень, а отже, доказів їх узгодження в установленому законом порядку, акту про результати позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФО-П ОСОБА_4 від 05.06.2012 року №788/17-2/НОМЕР_1, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення, а також докази їх реєстрації в податковому органі.

Тобто судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем дотримано вимоги пункту 58.3. ст. 58 ПК України та позовні вимоги про стягнення податкового боргу з відповідача на суму 16 179,21 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, якщо судом першої інстанції при ухваленні рішення допущено порушення норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення позовних вимог.

Керуючись ч.ч.1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 р. у справі № 2а/0570/16822/2012 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 р. у справі № 2а/0570/16822/2012 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення податкового боргу на суму 16 179,21 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 кошти в погашення податкового боргу в сумі 16 179 (шістнадцять тисяч сто сімдесят дев'ять) грн. 21 коп. в тому числі:

- з податку на додану вартість в сумі 2743,19 грн. (дві тисячі сімсот сорок три гривні 19 коп.) на користь державного бюджету на розрахунковий рахунок №31116029700055, код платежу 140101100, банк: ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016; ОКПО 37989721;

- з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 1 (одна) грн. на користь державного бюджету на розрахунковий рахунок №31116104700055, код платежу 21080900, банк: ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016; ОКПО 34686694;

- з адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 176 (сто сімдесят шість) грн. 06 коп. на користь державного бюджету на розрахунковий рахунок №31114106700055, код платежу 21081111, банк: ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016; ОКПО 34686694;

- з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12 409 (дванадцять тисяч чотириста дев'ять) гривень 94 коп. на користь місцевого бюджету Приморський район на розрахунковий рахунок №33213801700055, код платежу 11010500, банк: ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016; ОКПО 37989721;

- з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 849 (вісімсот сорок дев'ять) гривень 02 коп. на користь місцевого бюджету Приморський район на розрахунковий рахунок №31412541700055, код платежу 21080900, банк: ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016; ОКПО 37989721.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 18 березня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М. Яковенко