Постанова № 30056760, 04.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 року 810/601/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Адаменко Н.П.

представника відповідача: Боровика С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Управління житлово - комунального господарства» до Державної податкової інспекції у м. Славутич Київської області ДПС про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство «Управління житлово - комунального господарства» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутич Київської області ДПС про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000581502 від 13.05.2011.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивачу нараховано пеню за невчасну сплату податків та зборів, однак на підприємство поширюється дія Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги спожиті газ та електроенергію» від 20.02.2003 № 554-ІV (надалі - Закон № 554-ІV). Згідно ст. 5 вказаного закону на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів.

Вказує, що підприємство з метою виконання вимог Закону № 554-ІV станом на 01.05.2011 укладено 1310 договорів зі споживачами на загальну суму 3 278 273,14 грн. У зв'язку з цим вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення винесені протиправно.

Також позивач посилався на Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25.06.2012 згідно якої суд вважає, що відсутні підстави для стягнення пені, оскільки Конституція не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень вказав, що на позивача згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення було накладено штрафні санкції, а не пеня, як це було зазначено позивачем. Вважає, що поняття штрафної санкції та пені є різними та має законодавчо різне обґрунтування.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмоити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» зареєстровано виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 462355. Згідно п. 3.1 Статуту КП «Управління житлово-комунального господарства» (зареєстровано Виконавчим комітетом Славутицької міської рад 04.04.2001) головним завданням підприємства є:

- розвиток та утримання в належному технічному, санітарному і протипожежному стані житлового фонду, об'єктів соцкультпобуту, об'єктів спортивного призначення, життєвозабеспечуючих інженерних споруд і мереж;

- забезпечення всіх споживачів міста електричною енергією, питною водою, теплом встановлених параметрів і в необхідній кількості;

- відведення і очистка стічних і дощових вод.

Згідно ст. 5 Закону № 554-ІV на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів.

КП «Управління житлово-комунального господарства» з метою виконання вимог вказаного Закону станом на 01.05.2011 укладено 1310 договорів щодо реструктуризації заборгованості з громадянами на загальну суму 3 278 273,14 грн. Зазначені обставини відповідачем не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення, якими позивачу нарахована штраф у розмірі 1 096 963,95 грн. за порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У свою чергу п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Тоді як п.п. 14.1.165 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний прибуток для цілей розділу III цього Кодексу - податок на прибуток підприємств, платник податку на прибуток підприємств, оподаткування податком на прибуток підприємств, прибуток, який підлягає оподаткуванню.

Тобто можно зробити висновок про те, що пеня та штрафна санкція має різне законодавчого обґрунтоване значення та накладається за окреме порушення норм податкового законодавства.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкти владних повноважень довів суду правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення № 0000581502 від 13.05.2011.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 07 березня 2013 р.