Постанова № 30055778, 20.03.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.03.2013 р. справа №5006/4/120/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А.при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.за участю представників: від позивача: Кондратенко Т.В. за довіреністю б/н від 09.11.2012р. від відповідача:Потей І.Д. за довіреністю б/н від 09.11.2012р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуспільного Українсько-Російського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Вест ЛТД», м. Донецькна рішення господарського судуДонецької області від12.02.2013р. по справі№5006/4/120/2012 (суддя Гринько С.Ю.)за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Ромсат», м. Київдо спільного Українсько-Російського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Вест ЛТД», м. Донецькпростягнення 131282,09грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ромсат», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до спільного Українсько-Російського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Вест ЛТД», м. Донецьк про стягнення 131 282,09грн., з яких: 129999,90грн. - заборгованість та 1282,19грн. - 3% річних.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2012р., прийнятою за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.11.2012р., здійснена заміна позивача за первісним позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ромсат», м. Київ його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Ромсат», м. Київ.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.02.2013р. позовні вимоги задоволені, стягнуто з спільного Українсько-Російського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Вест ЛТД", м. Донецьк на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Ромсат", м. Київ заборгованість в сумі 129999,90грн., 1282,19грн. - 3% річних, 2625,57грн. судового збору.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального права. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом першої інстанції не враховано некомплектність поставленого товару, що позбавило можливості перевірити його якість, тому відсутні підстави для оплати такого товару.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити без змін рішення господарського суду Донецької області

Представник відповідача у судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

02.04.2012р. між сторонами укладений договір поставки обладнання № 051501, за пунктами 1.1, 2.1, 2.2, 4.1 якого постачальник (позивач) виконує поставку обладнання згідно з Специфікацією на суму 339909,06грн. протягом 30 робочих днів з моменту передплати покупцем 50% вартості обладнання, а покупець (відповідач) приймає обладнання, поставлене у відповідності до умов договору та оплачує його згідно накладної у сумі, що відповідає 50% його вартості протягом 3 робочих днів з моменту підписання договору, а решту 50% вартості - не пізніше, ніж протягом 5 робочих днів з моменту передачі обладнання постачальником.

Пунктом 9.6 договору встановлений строк його дії - з моменту підписання до 31.12.2012р., але у всякому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Відповідно до пункту 2.2 відповідач повинен був здійснити передоплату в розмірі 50% загальної вартості обладнання визначеного у додатку № 1 протягом 3-х робочих днів, тобто до 06.04.2012р.

Як вбачається з банківського кореспондентського рахунку 07.05.2012р. відповідач перерахував позивачу передоплату платіжним дорученням № 344 в розмірі 169954,58грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку.

Пунктом 4.1 договору визначено, що постачальник зобов'язався поставити обладнання, визначене у додатку № 1 протягом 30 робочих днів з моменту передоплати.

З матеріалів справи вбачається, що за накладною № К-051723 від 17.05.2012р. позивач передав, а представник відповідача на підставі довіреності № 238 від 17.05.2012р. отримав товар, визначений договором, всього на загальну суму 339909,06грн. Факт приймання-передачі обладнання не спростовується відповідачем.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що постачальник гарантує постачання якісного обладнання, технічні характеристики якого відповідають технічним характеристикам, наведеним в оригінальних інструкціях з використання обладнання.

Проте, умовами договору поставки обладнання № 051501 від 02.04.2012р. не передбачені умови щодо стандартів якості обладнання, не вказана яка саме технічна документація повинна бути передана продавцем при продажу обладнання.

Відповідно до пункту 6.2.1 договору в разі постачання неякісного обладнання, на території постачальника створюється комісія з представників покупця та постачальника, яка проводить дослідження цього обладнання, за висновками якого складається двосторонній акт. Якщо за висновками цього акту обладнання не буде відповідати вимогам пункту 5.1 даного договору, то постачальник забезпечує заміну неякісного обладнання якісним у термін 14 календарних днів.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що сторонами такий акт не складався.

Крім того, відповідач не вимагав від позивача усунення недоліків поставлених товарів. Ніяких заперечень стосовно поставки некомплектної продукції з боку відповідача продавцю не пред'являлося. Не доведено відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних документів прийнята на відповідальне зберігання, про що би продавець був належним чином повідомлений. Не доведено також і те, що покупець при наймі неотримання документів від продавця, які би підтверджували якісні чи комплектні показники обладнання, звертався з вимогою передачі цих документів до продавця.

Не доведено відповідачем й той факт, що приймання-передача обладнання відбувалась частинами, тобто відокремленими частинами єдиного обладнання, так як є накладна, яка є доказом поставки обладнання в цілому, єдиним комплексом.

Враховуючи, що відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, оскільки відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статтях 526, 530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено факт часткової оплати вартості отриманого за договором обладнання та передача цього обладнання позивачем відповідачу без будь-яких зауважень.

Судова колегія не приймає посилання відповідача на договір №1587 від 09.04.2012р. укладений між відповідачем та підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ДО-000120, як доказ заперечень проти позову, оскільки з матеріалів справи не вбачається пов'язаність цього договору саме з поставкою некомплектного товару за спірним договором.

Не є належним та допустимим доказом в розумінні статей 34, 36 Господарського процесуального кодексу України інформаційні довідки, підписані директором відповідача та начальником ІТ відділу підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія».

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, господарським судом правомірно не задоволені клопотання позивача про виклик в порядку статті 30 Господарського процесуального кодексу України для надання пояснень по справі щодо якості та комплектності поставленого обладнання працівників відповідача та товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія», про призначення судової технічної експертизи та витребування у відповідача додаткових доказів.

Відповідно до пункту 2.2 договору решта 50% вартості товару покупець повинен перерахувати не пізніше, ніж протягом 5 робочих днів з моменту передачі обладнання постачальником. До наступного часу оплата прийнятого обладнання відповідачем не здійснена.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок покупця оплатити отриманий товар після його прийняття.

Отже, відповідач повинен був оплати решту отриманого товару в сумі 169954,48грн. до 23.05.2012р. включно. Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення умов договору 14.09.2012р. оплатив отриманий товар лише на суму 39954,58грн., про що свідчить виписка по банківському рахунку, копія якої наявна в матеріалах справи, а на момент розгляду справи не оплаченим залишився товар на суму 129999,90грн.

Таким чином, господарський суд дійшов правильного висновку про стягнення суми заборгованості в розмірі 129999,90грн.

Стосовно стягнення 3% річних колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань за договором, господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних за період з 25.05.2012р. по 21.09.2012р. у розмірі 1282,19грн.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, скаржник не довів обставини, на які посилається в апеляційній скарзі.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 12.02.2013р. у справі №5006/4/120/2012 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення.

Водночас, правомірно задовольняючи позов на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Ромсат», м. Київ, господарським судом в резолютивній частині оспорюваного рішення припущено помилку щодо визначення реквізитів юридичної особи, але це, виходячи з приписів статті 104 Господарського процесуального кодексу України, не є підставою для скасування або зміни рішення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу спільного Українсько-Російського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Вест ЛТД», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 12.02.2013р. у справі №5006/4/120/2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 12.02.2013р. у справі №5006/4/120/2012 - залишити без змін.

В абзаці 2 резолютивної частини рішення визначити належні реквізити позивача: 03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37, офіс 301, р/р 26008700037645 ПАТКБ «Правекс-Банк» в м. Києві, МФО 380838, ЄДРПОУ 38271506.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано 5 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. У справу,

4. ДАГС,

5. ГСДО