Постанова № 30055771, 08.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. Справа № 5023/4138/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Потапенко В.І., суддя Россолов В.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача - Сосіної І.О., довіреність № 108/01-21/08-16 від 16.01.2012 р.

відповідача - Цимбалюка В.О., угода від 26.10.2012 р.

третьої особи-Сосницького В.В., директора

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 328 Х/1-44) на рішення господарського суду Харківської області від 27 листопада 2012 року по справі 5023/4138/12

за позовом Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м. Харків, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків,

до Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, с. Кулиничі Харківського району Харківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кулиничівське ВУЖХГ "Українка", с. Кулиничі Харківського району Харківської області ,

про стягнення 25488,02 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області про стягнення з останньої на користь місцевого та державного бюджетів 25488,02 грн. збитків, завданих скидом каналізаційних стічних вод у р. Немишля, які просить перерахувати за наступними реквізитами: р/р 33111331700439, код ЄДРПОУ 37999633 УДКСУ у Харківському районі, МФО 851011 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".

В обґрунтування позову Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері посилається на те, що проведеною Державною екологічною інспекцією у Харківській області перевіркою території Кулиничівської селищної ради було встановлено факт скиду у період з 10.08.2012 р. по 14.08.2012 р. неочищених стічних вод в р. Немишля з каналізаційного колектору, який належить Кулиничівській селищній рад, внаслідок чого державі було заподіяно збитки в розмірі 25488,02 грн., який розраховано на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27 листопада 2012 року у справі № 5023/4138/12 (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Кулиничівської селищної ради на користь місцевого та державного бюджетів збитки, завдані скидом каналізаційних стічних вод у р. Немишля у розмірі 25488,02 грн., які зазначено перерахувати за наступними реквізитами: р/р 33111331700439, код ЄДРПОУ 37999633 УДКСУ у Харківському районі, МФО 851011 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".

Відповідач із вказаним рішенням не погодився та подав на нього до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом Харківської області норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що Кулиничівська селищна рада не є належним відповідачем у даній справі, оскільки не наділена правом, повноваженнями чи обов'язками по здійсненню господарської діяльності у сфері водовідведення та каналізації.

Відповідач вважає, що належним відповідачем у даній справі є Кулиничівське ВУЖХГ "Українка", яке було створено відповідачем і яке не тільки наділено правом надавати послуги у сфері збирання, очищення та розподілення води згідно з КВЕД № 41.00.0, але й фактично надавало такі послуги відповідачу та отримувало за це плату з коштів місцевого бюджету.

Зважаючи на це, відповідач вважає, що господарський суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання відповідача про заміну Кулиничівської селищної ради належним відповідачем- Кулиничівським ВУЖХГ "Українка".

Крім цього відповідач посилається на те, що він є бюджетною організацією, у зв'язку з чим, на його думку господарський суд першої інстанції повинен був залучити до участі у справі органи Державної казначейської служби.

В судовому засіданні представник відповідача підтримує апеляційну скаргу.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти її задоволення заперечує, просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги ї відзиву на неї, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення прокурора представників сторін та третьої особи, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як правильно встановлено господарським судом першої інстанції на підставі матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Харківській області на виконання листа Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури №04-50-67-12 від 30.07.12 р. стосовно сумісної перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства за фактом скиду недостатньо очищених стічних вод в р. Немишля за зверненням народного депутата України Горіної І.А., було здійснено обстеження каналізаційного колектора та КНС, які знаходяться в смт. Кулиничі Харківської області.

За результатами даного обстеження позивачем було складено акт обстеження (дотримання вимог природоохоронного законодавства) №04-37-185 від 10.08.12 р., в якому зафіксовано скид стічних вод з каналізаційного колектору Кулиничівської селищної ради до р. Немишля (т. 1 а.с. 13). Також виявлено скид стічних вод з труб, які розташовані на відстані близько 10 м. від огорожі підприємства ТОВ "Нінель" (за інформацією Кулиничівської селищної ради). На скидах стічних вод до поверхневої водойми - р. Немишля відібрані проби.

В ході проведення обстеження, представниками відділу iнструментально - лабораторного контролю, з метою встановлення негативного впливу на водний об'єкт неочищених стічних вод, на виконання розгляду звернення народного депутата України Горіної І.А., виконано відбір проб зворотних вод - скид без очистки комунально-побутових вод від житлових багатоквартирних будинків, про що складені акти відбору проб вод №47/82-83 від 10.08.2012 р. та № 48/84-85 від 14.08.2012 р.(т. 1 а.с. 44-45).

Згідно з актом відбору проб вод від 10.08.2012 р. №47/82-83 відділом інструментально - лабораторного контролю проведено вимірювання показників складу та властивостей поверхневих та зворотних вод Кулиничівської селищної ради, смт. Кулиничі Харківської області, про що свідчить аналіз (протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод) №47/82-83 від 16.08.2012 р.(т. 1 а.с. 44).

Згідно з актом відбору проб вод від 14.08.2012 р. №48/84-85 відділом інструментально - лабораторного контролю проведено вимірювання показників складу та властивостей поверхневих та зворотних вод Кулиничівської селищної ради, смт. Кулиничі Харківської області, про що свідчить аналіз (протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод) №48/84-85 від 21.08.2012 р.(т. 1 а.с. 45).

Згідно з даними аналізів встановлено, що концентрація забруднюючих речовин у скиді зворотних вод з каналізаційної колектору перевищує норми ГДК (згідно СанПин № 4630-88 для культурно - побутових водойм) по азоту амонійному, ХСК, залізу загальному, БПКпов, фосфатам, нафтопродуктам, жирам, СПАР.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений каналізаційний колектор, з якого відбувся скид неочищених стічних вод до р. Немишля знаходиться у власності відповідача та перебуває у нього на балансі, що також підтвердив представник відповідача в судовому засіданні.

Так рішенням ІХ сесії Харківської районної ради Харківської області ХХІV скликання від 21 жовтня 2003 р. «Про передачу до комунальної власності Кулиничівської територіальної громади цілісного майнового комплексу дільниці виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Харківського району» було передано із спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Харківського району Харківської області цілісний майновий комплекс дільниці виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Харківського району, до якого входить вказаний каналізаційний колектор.

Рішенням 6 сесії ХХІV скликання Кулиничівської селищної ради від 25.10.2013 року «Про прийняття до комунальної власності Кулиничівської територіальної громади цілісного майнового комплексу дільниці виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Харківського району» було прийнято із спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Харківського району Харківської області до комунальної власності Кулиничівської територіальної громади цілісний майновий комплекс дільниці виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Харківського району, розташованої в сел. Кулиничі (п. 1 рішення)( т. 1 а.с. 93).

Також згідно з п. 2 вказаного рішення зазначений цілісний майновий комплекс було передано для експлуатації і обслуговування з 01 грудня 2003 р. Кулиничівському ВУЖХГ «Українка»(третя особа у справі).

Крім цього, відповідно до листа відповідача №1 від 17.08.12 р., надісланого на ім'я заступника начальника Державної екологічної інспекції А. Вінника (т. 1 а.с. 46 -47 ) та листа №139 від 20.11.12 р., надісланого Кулиничівською ВУЖКГ "Українка" на запит першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області В Бручикова, каналізаційні системи в смт. Кулиничі перебувають у комунальній власності територіальної громади і рахуються на балансі Кулиничівської селищної ради (т. 1 а.с. 120).

В листі Кулиничівської селищної ради №14 від 23.08.12 р. на ім'я заступника начальника Державної екологічної інспекції А. Вінника зазначено, що об'єм стічних вод скинутих за період з 10.08.2012 року по 14.08.2012 рік становить 1513 куб. м.(т. 1 а.с. 14)

У зв'язку з виявленими порушеннями посадовими особами державної екологічної інспекції в Харківській області було з урахуванням норм передбачених Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" (надалі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.09 р. та зареєстрованої в МЮУ 14.08.09 р. за №767/16783 (за формулою 17) із змінами до неї, які затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №220 від 30.06.11 р. та зареєстровані в Мін'юсті України 15.07.11 р. за №881/19619, розраховано розмір збитку, який складає 25488,02 грн.

Позивач надіслав відповідачу претензію №208 (4197/01-21/04-13) від 12.09.12 р. про добровільне відшкодування збитку, заподіяного державі на суму 25488,02 грн.(т. 1 а.с. 15), а також розрахунок шкоди, що підтверджується списками згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів з рекомендованим повідомленням (т.1 а.с. 16-18).

Вимоги даної претензії не були добровільно виконані відповідачем.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на наступні підстави.

Правові підстави відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди визначені ст. 22 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частин 4, 5 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 даного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до цієї статті, підставою цивільно-правової відповідальності за завдану майнову шкоду є склад цивільно-правового правопорушення, який складається з наступних елементів: наявність такої шкоди (її розмір); протиправної поведінки ( дії або бездіяльність) заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача; вина останнього в її заподіянні.

При цьому позивач повинен довести наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача, причинний зв'язкок між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача, а відповідач -відсутність своєї вини.

Відповідно до ст. 1 Водного Кодексу України водокористуванням є використання води (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Згідно ст. 1 Водного Кодексу України вода стічна - це вода, що утворюється в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадіння атмосферних опадів.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Водного Кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Водного Кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідно до ст. 44 Водного Кодексу України водокористувачі зобов'язані: дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин та санітарних вимог; здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними водами; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно зі ст. 49 Водного Кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається органами охорони навколишнього природного середовища. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміти скидання забруднюючих речовин.

Відповідно до ст. 70 Водного Кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Згідно ст. 110 Водного Кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод, недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 111 Водного Кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Як було наведено вище, відповідач-Кулиничівська селищна рада є власником та балансоутримувачем каналізаційного колектору, з якого відбувся скид неочищених стічних вод у р. Немишля.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується відповідачем та третьою особою, що скид неочищених стічних вод до р. Немишля відбувся через аварійний стан вказаного каналізаційного колектору, в якому він перебуває протягом кількох років, починаючи з 2002 р.

Відповідний ремонт чи реконструкція вказаного каналізаційного колектору з метою підтримання його в належному стані не проводились.

Про вказане зазначено також в листі селищного голови Кулиничівської селищної ради Кульбаки Д.О. № 1 від 17.08.2012 р. (т. 1 а.с. 46-47) та в його поясненнях Харківському міжрайонному природоохоронному прокурору (а.с. 31-32).

Також з матеріалів справи вбачається, що Харківською районною санітарно-епідеміологічною станцією протягом 2002-2012 років неодноразово проводились санітарно-епідеміологічні обстеження каналізаційних мереж та споруд селища Кулинині, за результатами яких посадові особи відповідача неодноразово притягувались до адміністративної відповідальності за порушення санітарного законодавства у зв'язку зі скидом неочищених стічних вод з наведеного каналізаційного колектору до р. Немишля.(т. 1 а.с. 33, т. 2 а.с. 41-68).

Згідно зі ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Статтею 143 Конституції визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлені повноваження місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища, відповідно до яких місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема, щодо здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Крім цього, відповідно до п. 5 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг віднесено управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації.

Згідно до п. 4 ст. 19 ст. 24 цього ж Закону, до обов'язків балансоутримувача, яким є відповідач належить забезпечення належної експлуатації та утримання майна, що перебуває на його балансі, а також забезпечення умов для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів, відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм і правил.

Зважаючи на наведені обставини та норми, протиправна винна поведінка відповідача полягає в тому, що в порушення вимог статей 44, 70, 95 Водного кодексу України він здійснив скид стічних вод з належної йому на праві власності споруди без наявності дозволу на спеціальне водокористування, без дотримання гранично лімітів скидання забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Крім цього, відповідач як уповноважений орган власника неналежно виконував покладені на нього чинним законодавством обов'язки зі здійснення належного утримання та ефективної експлуатації майна, яке перебуває у комунальній власності (каналізаційного колектору), щодо здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на своїй території.Відповідач протягом кількох років (з 2002 року) не здійснював ремонт каналізаційного колектору, який знаходиться в його власності та перебуває у нього на балансі.

Наявність збитків (шкідливого результату протиправної поведінки відповідача) підтверджується протоколом № 47/82-83 вимірювання складу та властивостей проб вод від 16.08.2012 р. (т. 1 а.с. 23-26) та актами відбору проб від 10.08.2012 р. № 47/82-83 та від 14.08.2012 р. № 48/84-85 (т. 1 а.с. 44-45).

Розмір збитків у розрахунку позивача (т. 1 а.с. 16-18) здійснено ним у відповідності до вимог Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783.

Прямий причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками полягає у тому, що внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків, які покладено на нього чинним законодавством, відбувся скид неочищених стічних вод у р. Немишля.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність шкоди в заявленому позивачем розмірі, протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною бездіяльністю відповідача та шкодою, вини останнього в її заподіянні.

При цьому колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо того, що Кулиничівська селищна рада не є належним відповідачем у даній справі, а належним відповідачем у даній справі є Кулиничівське ВУЖХГ "Українка"

Як було наведено вище, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що власником та балансоутримувачем каналізаційного колектору, з якого відбувся скид неочищених стічних вод у р. Немишля, був саме відповідач.

Будь-яких доказів вибуття вказаного каналізаційного колектора з власності відповідача чи передання його на баланс Кулиничівського ВУЖХГ "Українка" відповідач не надав, хоча господарський суд Харківської області ухвалою від 07.11.2012 р. (т. 1 а.с. 99-100) витребовував у нього докази такої передачі.

Окрім того, що Кулиничівська селищна рада є належним відповідачем у даній справі, колегія суддів також зазначає, що відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України заміна первісного відповідача належним відповідачем здійснюється лише за згодою позивача, тоді як згоди позивача на таку заміну матеріали справи не містять.

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги відповідача, що оскільки він є бюджетною організацією господарський суд першої інстанції повинен був залучити до участі у справі органи Державної казначейської служби.

Згідно зі статтею 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права чи обов'язки щодо однієї із сторін.

Однак, враховуючи функції, повноваження та завдання органів Державної казначейської служби України, які передбачені Положенням про Державну казначейську службу України, затв. Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 460/2011, в даному випадку не вбачається, що рішення з даного спору може вплинути на права чи обов'язки Державної казначейської служби України щодо сторін у даній справі.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні, у зв'язку з чим це рішення підлягає залишенню без змін.

Зважаючи на наведене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27 листопада 2012 року по справі 5023/4138/12 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Постанову складено в повному обсязі 12.02.2013 р.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Потапенко В.І,

Суддя Россолов В.В.