Рішення № 30053279, 14.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.03.13 р. Справа № 5006/24/177/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, ЄДРПОУ 00131268

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Слов'янськ, ЄДРПОУ НОМЕР_2

про: стягнення 1 381,46 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Позняр С.В. - за дов. № 18-13 «Д» від 31.12.2012р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення за договором про постачання електричної енергії №2422 від 01.01.2000р. боргу у розмірі 1 381,46 грн., з яких: 1 013,30 грн. - борг за активну електроенергію за червень 2012р.; 294,42 грн. - вартість перевищення договірних величин споживання електричної енергії у червні 2012 року; 61,46 грн. - пеня, нарахована за період з 01.07.12 по 30.11.12 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електроенергії за червень 2012р.; 12,28 грн. - 3% річних, нарахованих з 01.07.12 по 30.11.12 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електроенергії за червень 2012р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 16, 258, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 174, 193, 231-232 Господарського кодексу України та ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією.

На підтвердження позовних вимог надано суду у копіях: договір про постачання електричної енергії №2422 від 01.01.2000р. з додатками та додатковими угодами, акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за травень та червень 2012 року, рахунки, повідомлення про перевищення договірних величин споживання № 3879 від 27.06.2012р. та відповідний рахунок на оплату, розрахунок позовних вимог, статутні документи підприємства.

На запит суду від Управління державної реєстрації Донецької міської ради надійшов витяг серії АА №255099 станом на 31.01.2013р., Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не знайдено.

04.03.2013р. від Слов'янської міської ради надійшов витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_3 у якому в графі «стан фізичної особи-підприємця» зазначено: зареєстровано, свідоцтво про державну реєстрацію недійсне.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні, що відбулось 14.03.2013р. позивач на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмового відзиву по суті спору не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

До приведення статутних документів у відповідність з Законом України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго».

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності Слов'янською міською радою 09.02.2000р. № 193-р, про що зроблено запис 15.02.2000р. у журналі обліку реєстраційних справ за № 0405282ІФ0020866, ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1. 17.09.2002р. до Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи було внесено зміни про зміну місця проживання - АДРЕСА_2

Згідно відомостей наданих Слов'янською міською радою, ОСОБА_1 зареєстрована у Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і має ідентифікаційний код у ЄДРПОУ № НОМЕР_1.

01.01.2000р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 2422 (а.с.11). За умовами цього договору позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу, а відповідач - оплачувати вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.2 додатку № 5 до договору (а.с.13), споживач 24 числа кожного місяця самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів та надає постачальнику звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії за встановленою формою (додаток № 5.1 до договору «Звіт про покази розрахункових приладів обліку за розрахунковий період»). Якщо розрахункові прилади обліку споживача встановлені на підстанції або ТП постачальника, зняття показань цих розрахункових приладів обліку здійснюється персоналом постачальника 24 числа місяця та фіксуються в додатку № 5.2 «Акт фіксації показань приладів обліку на ПС і ТП ВАТ «Донецькобленерго» до договору. Періодично уповноваженим представником електропередавальної організації проводиться контрольний огляд засобів обліку (не менш одного разу в шість місяців) та технічна перевірка (не менш одного разу в три роки). Показання розрахункових лічильників, що зафіксовані в акті контрольного огляду (додаток до договору № 19) або в акті технічної перевірки (додаток до договору № 20), враховуються в розрахунках за спожиту електроенергію (п. 2.2 додатку № 5).

Пунктом 7 додатку № 5 до договору встановлено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача.

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється «Акт прийняття-передавання товарної продукції». Для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. В разі неявки споживач для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

У пункті 4.3 договору сторони встановили наслідки несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, так за кожний день прострочки платежу стягується пеня в розмірі 0,19% простроченого платежу, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України.

Договір укладений до 31 грудня 2000р. та набирає чинності 01.01.2000р. та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодної зі сторін не буде подано заяви про відмову від договору чи його перегляді.

У додатку № 3.1 до договору (а.с.19) сторони погодили перелік місць встановлення електролічильників з урахуванням тарифної групи точок вводу, за якими здійснюється розрахунок за спожиту електроенергію.

У додатку № 13 до договору (а.с.20) сторони погодили договірні величини споживання електричної енергії на розрахункові періоди 2012 року, у тому числі на червень - 1,5 тис.кВт/год.

Договір № 2422 від 01.01.2000р. разом з додатками підписаний сторонами без розбіжностей.

Матеріали справи свідчать, що позивач постачав відповідачу електроенергію, а відповідач її отримував, що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за травень, червень 2012р., підписані та скріплені печатками обох сторін (а.с.22,24). Так, позивач за період червень 2012р. поставив відповідачу активної електроенергії в обсязі 1811 кВт/год, що підтверджується відповідним актом прийняття-передавання товарної продукції, а 27.06.2012р. ОСОБА_1 отримано рахунок за спожиту електроенергію за червень 2012р. на суму 1 013,30 грн., про що свідчить підпис відповідача (а.с. 23).

Відсутність з боку відповідача оплати виставлених рахунків стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу за спожиту у червні 2012р. електроенергію у розмірі 1013,30 грн., тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України). Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 ГК України.

Як вбачається, у пункті 4.3 договору сторони встановили наслідки несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, так за кожний день прострочки платежу стягується пеня в розмірі 0,19% простроченого платежу, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України.

Позивач просить стягнути з відповідача 61,46 грн. - пені та 12,28 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 01.07.12 по 30.11.12 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електроенергії за червень 2012р., виходячи з подвійної ставки НБУ, що відповідає умовам договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання».

Перевіривши наданий позивачем розрахунок (а.с. 26), суд вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Відповідач протилежного не довів.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 294,42 грн. вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії у червні 2012 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.277 ГК України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом. Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення Правил користування електричною енергією. Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 (з подальшими змінами і доповненнями) регулюються взаємовідносини, пов'язані з купівлею-продажем електричної енергії, які виникають між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією встановлено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до п. 6.14 Правил користування електричною енергією, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії. Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку. Перевищення договірної величини електричної потужності фіксується протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження та оформляється актом з контролю електричної потужності (п. 6.15 ПКЕЕ).

За приписами ч. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини; вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

В силу п. 6.16 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав активної електроенергії в обсязі 1811 кВт/год, відповідно до акту прийняття-передавання товарної продукції за червень 2012р., тоді як згідно з додатком № 13 до договору (а.с.20) договірна величина споживання електричної енергії у червні 2012р. - 1,5 тис.кВт/год, різниця між договірною та спожитою електричною енергією склала 311 кВт/год. Отже, з урахуванням тарифу 0,9467 грн. вартість перевищення договірної величини енергоспоживання, що підлягає сплаті ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» складає 294,42 грн.

Таким чином, розрахунок об'єму спожитої електроенергії за розрахунковий період червень 2012 року, проведений відповідно до умов договору та Правил користування електричною енергією за показниками приладу обліку на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної енергії у червні 2012 року, що є підставою до покладення на відповідача обов'язку здійснити її оплату за фактичними об'ємами споживання.

Згідно вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідачем не спростовано доводів позивача належними доказами, тому вимоги позивача підлягають задоволенню як обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 013,30 грн. - борг за активну електроенергію за червень 2012р.; 294,42 грн. - вартість перевищення договірних величин споживання електричної енергії у червні 2012 року; 61,46 грн. - пеня, нарахована за період з 01.07.12 по 30.11.12 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електроенергії за червень 2012р.; 12,28 грн. - 3% річних, нарахованих з 01.07.12 по 30.11.12 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електроенергії за червень 2012р. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка, пр.-т Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) 1 013,30 грн. - борг за активну електроенергію за червень 2012р.; 294,42 грн. - вартість перевищення договірних величин споживання електричної енергії у червні 2012 року; 61,46 грн. - пеня, 12,28 грн. - 3% річних, 1 609,50 грн. - судовий збір.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.03.2013р.

Суддя Величко Н.В.