Ухвала суду № 30051908, 29.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р.справа № 2а-0870/1133/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадська В. М.

за участю представників:

позивача: - Кукурудз Р. О. (дов. від 18.05.12)

відповідача: - Радова С. О. (дов від 16.03.12 за № 84/10/10-017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року

у справі № 2а-0870/1133/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ременергосервіс»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ременергосервіс»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому з урахуванням уточнень просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0000182300/0 від 29.09.2010, №0000182300/1 від 10.12.2010 - про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 503533,50 грн. (основний платіж -223689,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 167844,50 грн.), податкові повідомлення-рішення №0000192300/0 від 29.09.2010, №0000192300/1 від 10.12.2010 - про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 629416,50 грн. (основний платіж -419611,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -209805,50 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про нікчемність договорів підряду, укладених з ТОВ «КЕН І КО», та фіктивність первинних бухгалтерських документів. Відсутність підприємства (ТОВ «КЕН І КО») за місцезнаходженням не є безумовним свідченням того, що це підприємство на час укладення договорів підряду з позивачем не мало реальної здатності виконувати прийняті на себе зобов'язання, набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2011 позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.181), в якій просить скасувати постанову суду, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини, викладені в запереченнях на позов. Відповідач зазначає, що послуги позивачу надавались підприємством, в штаті якого немає жодного працівника, тоді як позивач має у своєму штаті має достатню кількість кваліфікованих працівників. Підприємством необґрунтовано віднесено до складу валових витрат роботи, виконані субпідрядною організацією за договорами підряду, встановлені під час перевірки обставини не підтверджують зв'язок даних послуг з господарською діяльністю.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 29.09.2010 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000182300/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 503533,50 грн. (основний платіж -223689,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 167844,50 грн.), №0000192300/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 629416,50 грн. (основний платіж -419611,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -209805,50 грн.).

Означені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатами розгляду первинної скарги відповідачем скарга залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення -без змін.

10.12.2010 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000182300/1 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі в загальному розмірі 503533,50 грн.; №0000192300/1 від 10.12.2010 -про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 629416,50 грн.

Підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток стали висновки, зроблені відповідачем під час проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Ременергосервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010 (акт перевірки від 16.09.2010 № 2465/23/32363727 - а.с.10).

Перевіркою встановлено порушення підприємством:

пп.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 419611,00 грн. за 2008 рік, через безпідставне включення до складу валових витрат за 2008 рік вартості послуг по ремонту, наданих ТОВ «КЕН І КО»на суму 1678443,36 грн.;

пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 335689,00 грн. по операціях з надання послуг по ремонту ТОВ «КЕН І КО»., в т.ч. по періодам: жовтень 2008 року -208102,00 грн., листопад 2008 року -115580,00 грн., грудень 2008 року -12007,00 грн.

До такого висновку відповідач дійшов, виходячи з наступних обставин.

У періоді, який перевірявся, позивач мав взаємовідносини з ТОВ «КЕН І КО»(виконавець) відповідно до укладених договорів підряду від 06.10.2008 № 27-р/10-к, від 08.10.2008 № 28-р/10-к. від 08.10.2008 № 29-р/10-к, від 04.11.2008 № 31-р/11-к, від 12.12.2008 № 35-р/12-к щодо пошуку виконавця та виконання робіт на Криворізькій ТЕС, Запорізькій ТЕС, Придніпровській ТЕС.

У відповідності до умов вказаних договорів виконавець виконує власними або залученими силами обумовлені договорами роботи. Оплата робіт здійснюється замовником (позивачем) щомісячно на підставі актів виконаних робіт (Ф-КБ-2в) і довідки виконаних робіт і витрат, які надаються виконавцем одночасно з податковою накладною (п.3.1 договорів).

На виконання вказаних договорів виконавцем - ТОВ «КЕН І КО»виконано ремонті роботи в жовтні-грудні 2008 року на загальну суму 2014132,03 грн., в т.ч. ПДВ -335688,67 грн., про що складені акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти про витрату давальницьких матеріалів. По факту виконаних робіт ТОВ «КЕН І КО»виписані податкові накладні на загальну суму 2014132,03 грн., в т.ч. ПДВ -335688,67 грн.

Витрати по виконаних ТОВ «КЕН І КО»ремонтних робіт в межах вказаних договорів в сумі 1678443,36 грн. віднесені позивачем до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток за 2008 рік. До складу податкового кредиту позивачем у жовтні-грудні 2008 року віднесено загальну суму податку на додану вартість 335689 грн. за податковими накладними ТОВ «КЕН І КО».

Висновки про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток обґрунтовані тим, що наведені вище договори підряду між позивачем та ТОВ «КЕН І КО»є нікчемними, такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків.

При цьому податковий орган виходив з наявної у нього інформації щодо ТОВ «КЕН І КО», а саме: підприємство у 2008 році не мало найманих працівників, які б могли виконати роботи підряду; в ЄДРПОУ винесено запис про відсутність підприємства за місцезнаходженням.

Як зазначено в акті перевірки, в ході перевірки податковим органом з'ясовано, що операції по ремонту мали нереальний характер, не встановлено наявність розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів. Податковий орган посилається на відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Також зазначено, що ТОВ «КЕН І КО»використовував грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, є транзитерами .

При цьому ТОВ «Ременергосервіс»діяв без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-правовий стан ТОВ «КЕН І КО»та умови ведення ним господарської діяльності та порушення, які ним допускались.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зазначений період контрагент позивача ТОВ «КЕН І КО»у встановленому порядку був зареєстрований як суб'єкт господарювання, взятий податковим органом на облік як платник податків, в томі числі, податку на додану вартість. Укладені між позивачем та ТОВ «КЕН І КО»договори спрямовані на проведення господарської діяльності позивача, підтверджені відповідними первинними документами.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції.

Встановлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ «КЕН І КО», відображення позивачем операцій з виконання підрядних робіт у відповідних податкових (звітних) періодах, сторонами не спростовуються, підтверджені наявними в матеріалах справи документи.

Відповідно до пп.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону).

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно абз.1 п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення та реалізації договорів підряду контрагент позивача ТОВ «КЕН І КО» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Факт виконання обумовлених цими договорами підрядних робіт підтверджений складеними актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами про витрату давальницьких матеріалів. По факту виконаних робіт ТОВ «КЕН І КО»виписані податкові накладні на загальну суму 2014132,03 грн., в т.ч. ПДВ -335688,67 грн.

Наведені обставини підтверджені відповідачем під час перевірки, матеріалами справи не спростовуються.

Доводи відповідача про нікчемність договорів підряду колегія суддів вважає недоведеними та необґрунтованими.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), під час укладення договорів між позивачем та ТОВ «КЕН І КО»дотримані.

Також вказані вище договори не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо укладення договорів підряду без наміру створення правових наслідків, обумовлених цими договорами, або нікчемних договорів відповідачем не зазначені, суду не подані.

Дії позивача та його контрагента ТОВ «КЕН І КО», вчинені на виконання умов договорів підряду, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Виходячи з змісту наведених вище документів на підтвердження виконання договорів підряду, вбачається, що вони в повній мірі відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, є такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Посилання в акті перевірки на відсутність будь якої інформації щодо наявності у ТОВ «КЕН І КО»трудових ресурсів, складських приміщень і транспортних засобів, устаткування, необхідних для виконання договору підряду в даному випадку з огляду на приписи ст.528 ЦК України не свідчать про неможливість виконання договорів підряду та про відсутність ознак реальності операцій щодо виконання робіт.

Зв'язок між наведеними відповідачем в акті перевірки обставинами та недійсністю укладених позивачем з ТОВ «КЕН І КО» угод є лише припущенням податкового органу, належними доказами не підтверджений.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача - ТОВ «КЕН І КО», які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до валових витрат, податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на викладене, колегія судів вважає, що оскільки на момент здійснення господарських операцій з виконання підрядних робіт підрядник ТОВ «КЕН І КО»цивільної дієздатності та статусу платника податку на додану вартість позбавлений не був, валові витрати та податковий кредит у спірні періоди сформований позивачем на підставі належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, отриманих від особи, яка на момент їх видачі була належним чином зареєстрована платником податку на додану вартість, висновки відповідача щодо порушення позивачем правил податкового обліку є безпідставним.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, і ухвалено законне рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року у справі № 2а-0870/1133/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко