Постанова № 30051793, 11.03.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

11 березня 2013 року Справа № 823/332/13-а

14 год. 25 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Лисенко С.С.,

за участю:

представників позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-логістік» Бевза Я.В., Карманнікова М.О. - за довіреностями,

представника відповідача державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби Радченко О.П. - довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-логістік» до державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-логістік" звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Державної податкової служби від 22.10.2012 р. за № 0000611504.

В судовому засіданні по суті заявлених вимог представники позивача пояснили, що операція із видачі векселя не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Відповідно, зменшення сум податкового кредиту за операцією, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, прямо суперечить принципам податкового законодавства. Позивачем на підставі отриманої податкової накладної відображено податковий кредит у квітні 2008 року за придбаним нерухомим майном згідно договору в розмірі 5600000 грн., що відповідає вимогам діючого податкового законодавства, а відповідно до вимог статті 198 Податкового Кодексу України та Наказу Мінфіну від 25.11.2011 р. № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" у квітні 2012 року відображено суму податкового кредиту в розмірі 2 730 840,00 грн. за придбаними (виготовленими) товарами.

Крім того, на думку позивача строк позовної давності за векселем не сплинув, оскільки ТОВ "Богдан-логістік" вчинило дії, що свідчать про визнання боргу, а відтак, має місце переривання перебігу позовної давності. Доводом в обґрунтування такої позиції є твердження про те, що переривання перебігу позовної давності Уніфікованим законом не визначено, а тому в даному випадку застосовуються положення статі 264 Цивільного кодексу України, де вказано, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Так, позивачем протягом 2009 - 2012 років здійснено погашення векселя. Останню суму в розмірі 5 895 185,00 грн. перераховано векселедержателю 01.11.2012 р. З цих підстав представники позивача позов підтримали у повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Представник відповідача просила відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, зазначивши при цьому, що в ході проведення перевірки правомірно встановлено порушення, оскільки норми Цивільного кодексу України до правовідносин, пов'язаних з вексельним обігом, можуть бути застосовані лише у тій частині, яка не врегульована нормами вексельного законодавства. При цьому представник відповідача послалася на норму статті 70 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі, запровадженого Женевською Конвенцією від 07.06.1930 р. (надалі - Уніфікований закон), де встановлені строки для пред'явлення позовних вимог за векселем, які не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню. Після їх закінчення припиняється дія матеріального права вимоги платежу від зобов'язаних за векселем осіб. Таким чином, згідно позиції відповідача, спеціальними нормами врегульовані питання застосування позовної давності у правовідносинах, пов'язаних із використанням векселів, тому саме вказані норми підлягають застосуванню у спірних правовідносинах. Оскільки вказаний вище вексель міг бути пред'явлений до платежу не пізніше 11.04.2009 р., термін позовної давності закінчився 11.04.2012 р. В такому випадку платник податків повинен був відкоригувати суму податкового кредиту шляхом внесення коригуючих записів до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, а також до податкових декларацій з ПДВ.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-логістік" зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 04.03.2008 р., ідентифікаційний код 35755009, та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Черкасах як платник податків і зборів. Зокрема, відповідач згідно свідоцтва від 12.03.2008 р. № 100104159 зареєстрований як платник податку на додану вартість.

ДПІ у м. Черкасах згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова перевірка ТОВ "Богдан-логістік" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності формування залишку від'ємного значення податкової декларації з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 по 31.08.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 09.10.2012 р. № 1244/15-4/35755009.

За висновками вказаного акту ТОВ «Богдан-логістік» порушено вимоги пункту п. 198.3 ст.198 ПК України та зазначено, що позивачу зменшується сума податкового кредиту за квітень 2012 року на 2 730 840,00 грн., збільшується позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за квітень 2012 року на 2 730 840,00 грн., зменшується залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 декларації) за квітень 2012 року на 2 730 840,00 грн.

Згідно акту перевірки у зв'язку із закінченням терміну позовної давності по простому векселю серії АА 0211294, який сплинув у квітні 2012 року, позивач мав здійснити коригування до зменшення суму податкового кредиту на 2 730 840,00 грн. (16 385 037,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 730 840,00 грн. - кредиторська заборгованість станом на 01.05.2012 р.).

22 жовтня 2012 року на підставі виявлених актом перевірки порушень відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення за № 0000611504, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 730 840,00 грн.

По суті спірних правовідносин судом встановлено наступне.

ТОВ «Богдан-Логістик» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03.04.2008 р. з ТОВ «Автомобільна група «Богдан», код ЄДРПОУ 32347815, яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 74.

Відповідно до умов договору ціна майна становить 33 600 000 грн. з урахуванням ПДВ 5 600 000 грн. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів протягом 10 календарних днів з дня укладення та нотаріального посвідчення цього договору. В якості оплати покупець може протягом 10 календарних днів видати продавцю простий вексель на суму 33600000 грн. зі строком платежу за пред'явленням, який передається за актом прийому передачі векселя.

11.04.2008 р. ТОВ «Богдан-Логістик» для ТОВ «Автомобільна група «Богдан» на підставі акта приймання-передачі векселя виданий простий вексель серії АА 0211294 номінальною вартістю 33 600 000 грн.

Місце складання векселя: м. Київ, підлягає сплаті (місце платежу за векселем) в м. Київ ВАТ ВТБ, Банк м. Києва, р/р 26000301004018, МФО 321767; строк платежу - за пред'явленням. Вексель пред'явлений до платежу згідно акту від 06.04.2009 р.

Вказаний вексель пред'явлено векселедержателем до оплати 06.04.2009 р. відповідно до акту пред'явлення векселя до платежу.

З картки рахунку 621 бухгалтерського обліку вбачається, що станом на 01.05.2012 р. кредиторська заборгованість по вищезазначеному векселю складала 16 385 037 грн.

Згідно тверджень позивача, його грошові зобов'язання щодо платежу за договором припинились відповідно до приписів статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2374-11, де вказано, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. А зазначене, у свою чергу, вказує на відсутність зв'язку між відображеним позивачем податковим кредитом за придбаним згідно договору нерухомого майна, грошові зобов'язання щодо платежу за яким припинилися, та коригуванням податкового кредиту внаслідок закінчення строку позовної давності (за твердженням, наведеним на с.7 акту перевірки) за векселем, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Стосовно викладеної позиції позивача суд звертає увагу на слідуючі норми законодавства.

В силу Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168), чинного на момент виникнення спірних відносин, а зокрема, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 даного Закону, не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності.

Водночас, згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На думку суду, у спірних правовідносинах датою виникнення права платника податку на податковий кредит є саме дата виписки відповідного документа, за яким позивач узяв на себе платіжні зобов'язання за договором - простого векселя серії АА 0211294 номінальною вартістю 33 600 000 грн.

В даному випадку видача ТОВ «Богдан-Логістик» векселя обумовлена виконанням ним зобов'язань за укладеним з контрагентом договором, що вказує на безпідставність тверджень позивача про відсутність зв'язку між відображеним ним податковим кредитом за наведеним договором та коригуванням податкового кредиту внаслідок закінчення строку позовної давності за векселем, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Законом, що визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, є Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2374-III (далі по тексту - Закон № 2374).

Відповідно до статті 4 Закону № 2374 видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі.

Згідно Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), переказний вексель може бути виданий з таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними (стаття 33 Уніфікованого закону).

Статтею 34 Уніфікованого закону визначено, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років із дня терміну платежу (стаття 70 Уніфікованого закону).

Згідно зі статтею 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, це стосується положення щодо строку платежу, позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що дата видачі векселя - 11.04.2008 р. Таким чином, дата закінчення терміну позовної давності припадає на 11.04.2012 р.

У зв'язку із закінченням терміну позовної давності у квітні 2012 року по простому векселю серії АА 0211294 ТОВ «Богдан-Логістик» було зобов'язане відкоригувати до зменшення суму податкового кредиту на 2 730 840,0 грн. (16 385 037,0 грн., в т.ч. ПДВ 2 730 840,0 грн. - кредиторська заборгованість станом на 01.05.2012 р.).

ТОВ «Богдан-Логістик» невірно визначило період виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість, чим порушило також вимоги Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. за № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» з наступними змінами.

Адже у випадку, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податків необхідно відкоригувати суму податкового кредиту шляхом внесення коригуючих записів до розділу II реєстру виданих та отриманих податкових накладних, до рядка 10.1 та у відповідних випадках до рядка 15 податкових декларацій з ПДВ.

Статтею 9 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - Кодекс) податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків, які є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На основі викладеного суд приходить до висновку про правомірність визначеного податковим органом порушення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-логістік» щодо скасування спірного податкового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 18 березня 2013 року.