Постанова № 30050889, 13.03.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р. Справа № 5010/1407/2012-19/72

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» за № 26/12 від 26.12.2012 р. (вх. № 105 від 14.02.2013 р.),

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2012 року

у справі № 5010/1407/2012-19/72 (суддя Т.В.Максимів),

порушеній за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ад-Шина», м. Київ,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД», м. Івано-Франківськ,

Про: стягнення 208 671,35 грн., в т.ч. 126 629,59 грн. - основного боргу, 3 115,09 грн. - 3% річних, 15 611,87 грн. - пені, 63 314,80 грн. - штрафу та стягнення судового збору.

За участю представників сторін

Від апелянта/відповідача: Підставська К.Є. - п/к за дов. вих. № 28/02 від 28.02.2013 р.,

Від позивача: Будіянський О.С. - п/к за довіреністю б/н від 28.01.2013 р.

Представникам сторін, які прибули в дане судове засідання, роз'яснено права та обов'язки сторін, визначені у ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представники, які прибули в судове засідання, подали спільне письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» від 14.02.2013 р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 5010/1407/2012-19/72 господарського суду Івано-Франківської області введено суддів - Давид Л.Л. та Юрченка Я.О.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 року скаржнику відновлено ТзОВ «Європа-Транс ЛТД» строк для подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» за № 26/12 від 26.12.2012 р. (вх. № 105 від 14.02.2013 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 06.03.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою з повідомленням про вручення (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи).

01.03.2013 р. за вх. № 05-04/136/13 від позивача через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду подано відзив-заперечення на апеляційну скаргу, в якій просить, рішення місцевого суду залишити без змін, а апляційну скаргу - без задоволення, також до відзиву-заперечення долучено документи, які витребовувались ухвалою Львівського апеляційного господарського суду.

06.03.2013 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 13.03.2013 р., про що сторін було належним чином повідомлено, під розписку (докази знаходяться в матеріалах справи).

13.03.2013 р. представник апелянта/відповідача прибув, доводи в апеляційній скарзі підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

Представник позивача прибув, проти апеляційної скарги заперечив, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві (запереченні) на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу скаржника/відповідача залишити без задоволення, рішення місцевого суду - без змін.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги по суті та не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 5010/1407/2012-19/72.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2012 року у справі № 5010/1407/2012-19/72 (суддя Т.В.Максимів) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ад-Шина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» про стягнення 82 041,76 грн. - задоволено частково (абзац перший резолютивної частини рішення). Вирішено: стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» (п. і. 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29/20, код ЄДРПОУ 32605152) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ад-Шина» (п. і. 02660, Лівобережна частина Києва, м. Київ, вул. Закревського, 16, код ЄДРПОУ 35974863) 3 115,09 грн. - 3 % річних, 9 684,12 грн. - пені та 63 314,80 грн. - штрафу, 3 871,89 грн. - судового збору (абзац другий резолютивної частини рішення). В частині стягнення основного боргу в сумі 126629,59 грн. провадження припинено (абзац п'ятий резолютивної частини рішення) (том ІУ, а.с. 55 - 57).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду скаржник/відповідач: (ТзОВ «Європа-Транс ЛТД») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2012 р. у справі № 5010/1407/2012-19/72 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі (том ІУ, а.с. 79 - 80).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, так як судом першої інстанції при прийнятті рішення, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Вважає, що місцевим судом неправомірно стягнуто пеню та штраф, які по суті є неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України, тому не можуть покладатися на іншу сторону одночасно в силу ст. 61 Конституції України, так як на думку апелянта, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності скаржником. З огляду на вказане стягнення місцевим судом 50% штрафу в сумі 63 314,80 грн. на користь позивача вважає незаконним. Крім того, скаржник посилається на те, що протягом місяця, від дня надсилання листа-вимоги ним було сплачено всю суму основного боргу, відтак, оскільки позивачем не було дотримано місячного строку від дня надсилання вимоги для врегулювання спору у претензійному порядку відповідно до ст. 7 ГПК України, вважає позов передчасним та таким, що не підлягає до задоволення.

Колегією суддів встановлено, що Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ад-Шина» (ТзОВ «Ад-Шина») є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 35974863, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 02217, м. Київ, Деснянський район, вул. Закревського, буд. 16, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АБ № 335516 (том ІV, а. с. 117), Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААВ № 764761 (том ІV, а. с. 118) та Статутом (нова редакція) (том ІV, а. с. 105-116).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» (ТзОВ «Європа-Транс ЛТД») є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 32605152, місцезнаходження: п. і. 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, буд. 29, квартира 20, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 494069 виданого станом на 22.10.2012 р. (том І, а. с. 29).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 01.12.2009 р. між ТзОВ «Ад-Шина» (Постачальник - за Договором, Позивач - у справі) та ТзОВ «Європа-Транс ЛТД» (Покупець - за Договором, Відповідач - у справі) було укладено Договір довгострокового постачання № 1122009 (далі за текстом - Договір) (том І, а. с. 27-28).

Зазначений Договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором поставки, відповідно до статті 712 ЦК України, з елементами договору надання послуг, а саме: «виконувати шиномонтажні послуги» (п. 1.1. Договору).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша ст. 901 ЦК України).

Вищезазначені обставини не суперечать чинному законодавству України.

Станом на час розгляду даної справи, зазначений Договір не розірвано, не змінено, не скасовано у встановленому законом порядку, таких доказів сторони суду не представили, в матеріалах справи такі докази відсутні, є правомірним правочином в силу ст. 204 ЦК України.

Відповідно до п. 1.1 вищевказаного Договору, Постачальник зобов'язався протягом (мовою оригіналу «на протязі») дії договору поставляти Покупцю товар за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, та, також виконувати шиномонтажні послуги, а Покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати на встановлених договором умовах.

Згідно п. 4.1. Договору, ціни товару вважаються остаточно визначеними сторонами в видатковій накладній на момент постачання (передавання) партії товару.

Покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару в термін 7 (сім) днів від дати зазначеної у видатковій товарній накладній (п. 4.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, на виконання умов вищевказаного Договору, Позивач за період з 01.12.2009р. по 29.11.2011 р. поставив Відповідачу товар зазначений у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1.) на загальну суму 5708644,59 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 846 від 02.03.2010р., № 1774 від 16.04.10р., № 1798 від 19.04.10 р., № 1954 від 23.04.2010р., № 2211, 2212 від 06.05.2010р., № 2679 від 01.06.2010р., № 2923 від 02.06.2010р., № 2945 від 03.06.2010р., № 3008 від 07.06.2010р., № 3342 від 17.06.2010р., № 3612, 3611, 3613 від 01.07.2010р., № 3707, 3755 від 05.07.2010р., № 3904, № 3095 від 12.07.2010р., № 4046 від 16.07.2010р., № 4289, № 4290 від 22.07.2010р., № 4198, № 4194 від 23.07.2010р., № 4239, № 4240 від 26.07.2010р., № 5138, № 5139, № 5149 від 02.09.2010р., № 5188 від 06.09.2010р., № 5357 від 10.09.2010р., № 5391 від 13.09.2010р., № 5655 від 22.09.2010р., № 5688 від 23.09.2010р., № 5894 від 30.09.2010р., № 6114 від 08.10.2010р., № 6292 від 15.10.10р., № 6359 від 18.10.10р., № 6411 від 19.10.2010р., № 6419 від 20.10.10р., № 6446 від 21.10.10р., № 6534 від 22.10.10р., № 6938, № 6928 від 08.11.2010р., № 7097, № 7028, № 7016 від 10.11.10р., № 7046, № 7047 від 11.11.2010р., № 7100 від 12.11.10р., № 7139 від 15.11.10р., № 7154 від 16.11.10р., № 7250, № 7248 від 18.11.10р., № 7233 від 19.11.10р., № 7487 від 30.11.10р., № 7581 від 03.12.10р., №№ 7731, 7713, 7703 від 13.12.10р., №№ 7730, 7759 від 14.12.10р., № 7794 від 15.12.10р., №№ 7814, 7833 від 17.12.10р., № 7854 від 20.12.10р., № 7889 від 22.12.10р., № 7967, № 7972 від 27.12.10р., № 157 від 14.01.11р., № 177, № 163 від 17.01.11р., № 202 від 18.01.11р., № 436 від 31.01.11р., № 516 від 04.02.11р., № 578 від 09.02.11р., № 765 від 21.02.11р., № 1300, №№ 1301, 1265 від 22.03.11р., № 793 від 23.02.11р., № 1335 від 22.03.2011р., № 1533 від 24.03.11р., № 1480 від 29.03.11р., № 1638 від 05.04.11р., № 1657, № 1684 від 06.04.11р., № 1925 від 15.04.11р., № 2026 від 20.04.11р., № 2210, № 2235 від 28.04.11р., № 2640, № 2639 від 12.05.11р., № 2551 від 13.05.11р., № 2773, № 2634, № 2637, № 2646 від 16.05.11р., № 2673, № 2787, № 2788 від 17.05.11р., № 2935 від 18.05.11р., № 3330, № 3386 від 08.06.11р., № 3500, № 3501 від 10.06.11р., № 3489, № 3491, № 3557, № 3539 від 14.06.11р., № 4400, 4395 від 12.07.11р., № 5026 від 04.08.11р., № 5788 від 30.08.11р., № 5794, № 5821 від 31.08.11р., № 5869 від 01.09.11р., № 5870, № 5913 від 02.09.11р., № 5900, 5932 від 05.09.11р., № 5942 від 06.09.11р., №№ 6066, 6068 від 08.09.11р., № 6097 від 09.09.11р., №№ 6128, 6137, 6106, 6154, 6155 від 12.09.11р., № 6202 від 13.09.11р., № 7654 від 25.10.11р., № 8071 від 10.11.11р., № 8587 від 28.11.11р., № 8692 від 29.11.11р.; Рахунками на оплату: № 913 від 02.03.2010р., № 1906 від 16.04.2010р., № 1953 від 19.04.2010р., № 2094 від 23.04.10р., № 2377, № 2378 від 06.05.10р., № 2868 від 01.06.2010р., № 3124 від 02.06.2010р., № 3158 від 03.06.2010р., № 3218 від 07.06.2010р., № 3554 від 17.06.2010р., № 3863, № 3862, № 3865 від 01.07.2010р., № 3956, № 4014 від 05.07.2010р., № 4165, № 4166 від 12.07.2010р., № 4301 від 16.07.2010р., № 4568, № 4567 від 22.07.2010р., № 4460, № 4446 від 23.07.2010р., № 4528, № 4530 від 26.07.2010р., № 5429, № 5431, № 5430 від 02.09.2010р., № 5485 від 06.09.2010р., № 5697 від 10.09.2010р., № 5707 від 13.09.2010р., № 5988 від 22.09.2010р., № 6032 від 23.09.10р., № 6163 від 29.09.10р., № 6296 від 04.10.2010р., № 6353 від 06.10.2010р., № 6487, № 6487 від 08.10.2010р., № 6733 від 18.10.10р., № 6750 від 19.10.10р., № 6465 від 21.10.10р., № 6904 від 22.10.10р., № 7012, № 7025 від 27.10.10р., № 7062 від 28.10.10р., № 7331, № 7342 від 08.11.10р., № 7450, № 7418 від 10.11.10р., № 7445 від 11.11.2010р., № 7615, № 7621, № 7617, № 7604 від 18.11.2010р., № 7971 від 03.12.10р., № 8045 від 08.12.10р., № 8148, № 8111 від 13.12.10р., № 8143, № 8142 від 14.12.10р., № 8219, № 8227 від 17.12.10р., № 8256 від 20.12.10р., № 8295 від 22.12.10р., № 8344 від 24.12.10р., № 8341 від 27.12.10р., № 187 від 14.01.2011р., № 209 від 17.01.11р., № 225 від 18.01.11р., № 472 від 31.01.11р., № 551 від 04.02.11р., № 626 від 09.02.11р., № 830 від 21.02.11р., № 1389, № 1390, № 1432, № 1435, № 1437, № 1393 від 22.03.11р., № 863, № 1421, № 1474 від 23.03.11р., № 1465 від 24.03.11р., № 1593 від 28.03.11р., № 1580, № 1628 від 29.03.11р., № 1791, № 1829, № 1832, № 1833 від 05.04.11р., № 1813, № 1814, № 1815, № 1817, № 1827, № 1841, № 1882 від 06.04.11р., № 1987 від 11.04.11р., № 2079 від 15.04.11р., № 2114, № 2115, № 2116, № 2117 від 18.04.11р., № 2226 від 19.04.11р., № 2194 від 20.04.11р., № 2289 від 21.04.11р., № 2411, № 2412 від 26.04.11р., № 2434 від 27.04.11р., № 2393, № 2417 від 28.04.11р., № 2630 від 10.05.11р., № 2748 від 12.05.11р., № 2786 від 13.05.11р., № 2856, № 2868, № 2870, № 2876 від 16.05.11р., № 2902, № 2904, № 2919, № 2935 від 17.05.11р., № 2952, № 2980, № 2981, № 2982 від 18.05.11р., № 2762, № 3620 від 08.06.11р., № 3711, № 3713, № 3735, № 3736 від 10.06.11р., № 3740 від 13.06.11р., № 3766, № 3770, № 3802, № 3804, № 3805, № 3807, № 3855 від 14.06.11р., № 4706, № 4710, № 4711, 4713 від 11.07.11р., № 4646, 4674 від 12.07.11р., № 5344 від 04.08.11р., №№ 6075, 6077 від 29.08.11р., № 6139 від 30.08.11р., №№ 6145, 6160, 6173 від 31.08.11р., № 6199 від 01.09.11р., №№ 6236, 6257 від 02.09.11р., №№ 6289, 6290 від 05.09.11р., № 6325 від 06.09.11р., №№ 6404, 6405 від 08.09.11р., № 6447 від 09.09.11р., №№ 6482, 6483, 6484, 6542, 6543 від 12.09.11р., №№ 6559, 6594 від 13.09.11р., №№ 6625, 6648 від 14.09.11р., № 7049 від 23.09.11р., № 7229 від 30.09.11р., №№ 7550, 7505 від 10.10.11р., №№ 7559, 7584 від 11.10.11р., № 8030 від 24.10.11р., № 8233 від 01.11.11р., № 8511 від 09.11.11р., № 9044 від 25.11.11р., № 9161 від 29.11.11р. та Актами здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг): № 1285, 1290, 1291 від 22.03.2011р. (том ІІ, а.с. 37, 39, 41), № 1324 від 23.03.11р. (том ІІ, а.с. 49), № 1440 від 28.03.11р. (том ІІ. а.с. 53), № 1461 від 29.03.11р. (том ІІ, а.с. 57), №№ 1660, 1664, 1665 від 05.04.11р. (том ІІ, а.с. 61, 63, 65), № 1694, 1695, 1697, 1699, 1719 від 06.04.11р. (том ІІ, а.с. 67, 69, 71, 73, 79), № 1810 від 11.04.11р. (том ІІ, а.с. 81), №№ 2001, 2002, 2003 від 18.04.11р. (том ІІ, а.с. 85, 87, 89), № 2011, № 2063 від 19.04.11р. (том ІІ, а.с. 91, 93), № 2121 від 21.04.11р. (том ІІ, а.с. 97), № 2222, № 2223 від 26.04.11р. (том ІІ, а.с. 99, 101), № 2250 від 27.04.11р. (том ІІ, а.с. 103), № 2785 від 17.05.11р. (том ІІ. а.с. 128), № 2810, № 2811, № 2812 від 18.05.11р. (том ІІ, а.с. 133, 135, 137), № 3507, № 3508 від 10.06.11р. (том ІІ, а.с. 147, 149), №№ 3537, 3538 від 14.06.11р. (том ІІІ, а.с. 8, 12), № 3541, № 3579 від 14.06.11р. (том ІІІ, а.с. 14, 16), №№ 4418, 4425, 4426, 4427 від 11.07.11р. (том ІІІ, а.с. 18, 20, 22, 24), №№ 5789, 5790 від 30.08.11р. (том ІІ, а.с. 32, 34), № 5856 від 31.08.11р. (том ІІ, а.с. 42), № 6333 від 13.09.11р. (том ІІІ, а.с. 74), №№ 6334, 6278 від 14.09.11р. (том ІІІ, а.с. 76, 78), № 6667 від 23.09.11р. (том ІІІ, а.с. 80), № 6853 від 30.09.11р. (том ІІІ, а.с. 82), №№ 7180, 7135 від 10.10.11р. (том ІІІ, а.с. 84, 86), №№ 7189, 7191 від 11.10.11р. (том ІІІ, а.с. 88, 90), № 7654 від 25.10.11р. (том ІІІ, а.с. 93), № 7872 від 01.11.11р. (том ІІІ, а.с. 95), № 8071 від 10.11.11р. (том ІІІ, а.с. 98), № 8587 від 25.11.11р. (том ІІІ, а.с. 101), № 8692 від 29.11.11р. (том ІІІ, а.с. 104), копії яких долучено до матеріалів справи (том І, а.с.30-149, том ІІ, а.с. 1-149, том ІІІ, а.с.1-104).

Однак, Відповідач, в порушення договірних зобов'язань (п. 4.2. Договору) не оплатив кошти в повному обсязі за отриманий ним товар та надані послуги в строк, встановлений договором, а саме: за отриману партію товару в термін 7 (семи) днів від дат, зазначених у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.1. Договору).

Колегією суддів встановлено, що за видатковою накладною № 846 від 02.03.2010р. + 7 днів (п. 4.2. Договору), з урахуванням приписів ст. 253 ЦК України та ч. 5. ст. 254 ЦК України, строк для оплати настав - 10.03.10р.; за видатковою накладною № 1774 від 16.04.2010р. + 7 днів наданих Договором для оплати, строк для оплати настав - 23.04.10р.; № 1798 від 19.04.2010 р. строк для оплати настав - 27.04.10р.; № 1954 від 23.04.2010р. строк для оплати настав - 03.05.10р.; за накладними № 2211, 2212 від 06.05.2010р. строк для оплати настав - 14.05.10р.; № 2679 від 01.06.2010р. строк для оплати настав - 09.06.10р.; № 2923 від 02.06.2010р. строк для оплати настав - 10.06.10р.; № 2945 від 03.06.2010р. строк для оплати настав - 11.06.10р.; № 3008 від 07.06.2010р. строк для оплати настав 15.06.10р.; № 3342 від 17.06.2010р. строк для оплати настав - 25.06.10р.; за видатковими накладними № 3612, 3611, 3613 від 01.07.2010р. строк для оплати настав -09.07.10р.; № 3707, 3755 від 05.07.2010р. строк для оплати настав - 13.07.10р.; № 3904, № 3095 від 12.07.2010р. строк для оплати настав - 20.07.10р.; № 4046 від 16.07.2010р. строк для оплати настав - 24.07.10р.; №№ 4289, 4290 від 22.07.2010р. строк для оплати настав - 30.07.10р.; № 4198, № 4194 від 23.07.2010р. строк для оплати настав - 31.07.10р.; № 4239, № 4240 від 26.07.2010р. строк для оплати настав - 03.08.10р.; за видатковими накладними № 5138, № 5139, № 5149 від 02.09.2010р. строк для оплати настав - 10.08.10р.; № 5188 від 06.09.2010р. строк для оплати настав - 14.09.10р.; № 5357 від 10.09.2010р. строк для оплати настав - 18.09.10р.; № 5391 від 13.09.2010р. строк для оплати настав - 21.09.10р.; № 5655 від 22.09.2010р. строк для оплати настав - 30.09.10р.; № 5688 від 23.09.2010р. строк для оплати настав - 01.10.10р.; № 5894 від 30.09.2010р. строк для оплати настав - 08.10.10р.; № 6114 від 08.10.2010р. строк для оплати настав - 16.10.10р.; № 6292 від 15.10.2010р. строк для оплати настав - 23.10.10р.; № 6359 від 18.10.2010р. строк для оплати настав - 26.10.10р.; № 6411 від 19.10.2010р. строк для оплати настав - 27.10.10р.; № 6419 від 20.10.10р. строк для оплати настав - 28.10.10р.; № 6446 від 21.10.10р. строк для оплати настав - 29.10.10р.; № 6534 від 22.10.10р. строк для оплати настав - 30.10.10р.; №№ 6938, 6928 від 08.11.2010р. строк для оплати настав - 16.11.10р.; за видатковими накладними № 7097, № 7028, № 7016 від 10.11.10р. строк для оплати настав - 18.11.10р.; №№ 7046, 7047 від 11.11.2010р. строк для оплати настав - 19.11.10р.; № 7100 від 12.11.10р. строк для оплати настав - 20.11.10р.; № 7139 від 15.11.2010р. строк для оплати настав - 23.11.10р.; № 7154 від 16.11.2010р. строк для оплати настав - 24.11.10р.; за видатковими накладними №№ 7250, 7248 від 18.11.2010р. строк для оплати настав - 26.11.10р.; № 7233 від 19.11.10р. строк для оплати настав - 27.11.10р.; № 7487 від 30.11.10р. строк для оплати настав - 08.12.10р.; № 7581 від 03.12.10р. строк для оплати настав - 11.12.10р.; за накладними № 7731, № 7713, № 7703 від 13.12.10р. строк для оплати настав - 21.12.10р.; №№ 7730, 7759 від 14.12.10р. строк для оплати настав - 22.12.10р.; № 7794 від 15.12.10р. строк для оплати настав - 23.12.10р.; № 7814, № 7833 від 17.12.10р. строк для оплати настав - 25.12.10р.; № 7854 від 20.12.10р. строк для оплати настав - 28.12.10р.; № 7889 від 22.12.10р., строк для оплати настав - 30.12.10р., за накладними № 7967, № 7972 від 27.12.10р. строк для оплати настав - 04.01.11р.; № 157 від 14.01.11р. строк для оплати настав - 22.01.11р.; №№ 177, 163 від 17.01.11р. строк для оплати настав - 25.01.11р.; № 202 від 18.01.11р. строк для оплати настав - 26.01.11р.; № 436 від 31.01.11р. строк для оплати настав - 08.02.11р.; № 516 від 04.02.11р. строк для оплати настав - 12.02.11р.; № 578 від 09.02.11р. строк для оплати настав - 17.02.11р.; № 765 від 21.02.11р. строк для оплати настав - 01.03.11р.; за накладними №№ 1300, 1301, 1265 від 22.03.11р. строк для оплати настав - 30.03.11р.; № 793 від 23.02.11р. строк для оплати настав - 03.03.11р.; № 1335 від 22.03.2011р. строк для оплати настав - 30.03.11р.; № 1533 від 24.03.11р. строк для оплати настав - 01.04.11р.; № 1480 від 29.03.11р. строк для оплати настав - 06.04.11р.; № 1638 від 05.04.11р. строк для оплати настав - 13.04.11р.; №№ 1657, 1684 від 06.04.11р. строк для оплати настав - 14.04.11р.; № 1925 від 15.04.11р. строк для оплати настав - 23.04.11р.; № 2026 від 20.04.11р. строк для оплати настав - 28.04.11р.; №№ 2210, 2235 від 28.04.11р. строк для оплати настав - 07.05.11р.; № 2640, № 2639 від 12.05.11р. строк для оплати настав - 20.05.11р.; № 2551 від 13.05.11р. строк для оплати настав - 21.05.11р.; за видатковими накладними №№ 2773, 2634, 2637, 2646 від 16.05.11р. строк для оплати настав - 24.05.11р.; № 2673, № 2787, № 2788 від 17.05.11р. строк для оплати настав - 25.05.11р.; № 2935 від 18.05.11р. строк для оплати настав - 26.05.11р.; за накладними №№ 3330, 3386 від 08.06.11р. строк для оплати настав - 16.06.11р.; за видатковими накладними №№ 3500, 3501 від 10.06.11р. строк для оплати настав - 18.06.11р.; за накладними №№ 3489, 3491, 3557, 3539 від 14.06.11р. строк для оплати настав - 22.06.11р.; №№ 4400, 4395 від 12.07.11р. строк для оплати настав - 19.07.11р.; № 5026 від 04.08.11р. строк для оплати настав - 12.08.11р.; № 5788 від 30.08.11р. строк для оплати настав з 07.09.11р.; за накладними №№ 5794, 5821 від 31.08.11р. строк для оплати настав з 08.09.11р.; № 5869 від 01.09.11р. строк для оплати настав - 09.09.11р.; за накладними № 5870, № 5913 від 02.09.11р. строк для оплати настав - 10.09.11р.; №№ 5900, 5932 від 05.09.11р. строк для оплати настав - 13.09.11р.; № 5942 від 06.09.11р. строк для оплати настав з 14.09.11р.; за накладними №№ 6066, 6068 від 08.09.11р. строк для оплати настав - 16.09.11р.; № 6097 від 09.09.11р. строк для оплати настав - 16.09.11р.; за видатковими накладними №№ 6128, 6137, 6106, 6154, 6155 від 12.09.11р. строк для оплати настав - 21.09.11р.; № 6202 від 13.09.11р. строк для оплати настав з 21.09.11р.; № 7654 від 25.10.11р. строк для оплати настав - 02.11.11р.; № 8071 від 10.11.11р. строк для оплати настав - 18.11.11р.; № 8587 від 28.11.11р. строк для оплати настав - 06.12.11р. та за видатковою накладною № 8692 від 29.11.11р. строк для оплати настав - 07.12.11р.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, на час звернення позивача з позовом до суду, Відповідач, частково, сплатив кошти за отриманий у Позивача товар, в сумі 5582015,00 грн., що підтверджується виписками з банку (том ІІІ, а. с. 139, 140, 141-149, том ІV, а. с. 1-35).

На час звернення Позивача з позовною заявою до господарського суду (09.11.12р.) (том І, а.с. 2-11) залишилася непогашеною Відповідачем сума 126 629,59 грн. основного боргу (5708644,59 грн. - 5582015,00 грн. = 126629,59 грн.).

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, Позивачем, з метою врегулювання спору, 18.10.2012р. направлено відповідачу лист - вимогу за № 18/10 «Про оплату поставлених товарів», з вимогою негайно погасити борг у розмірі 126 629,59 грн., яку надіслав Відповідачу по-пошті, що підтверджується копією поштової квитанції від 18.10.12 (том ІІІ, а.с. 121).

Однак, зазначена вимога позивача залишена відповідачем без реагування.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач, під час розгляду справи у місцевому господарському суді, Відповідач погасив решту заборгованості в сумі 126629,59 грн., що підтверджується банківськими виписками від 13.11.12р. борг погашено в сумі 30000,00 грн., від 14.11.12р. борг погашено в сумі 30000,00 грн., від 15.11.2012 р., борг оплачено в сумі 30000,00 грн. та 16.11.12р., борг погашено в сумі 37006,99 грн. (том ІІІ, а.с.135-138), заявою Позивача про уточнення позовних вимог (том ІІІ, а.с. 127-129) та не заперечується Відповідачем.

Відтак, місцевим судом правомірно було припинено провадження в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 126 629,59 грн. основного боргу за відсутністю в цій частині предмета спору, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, який станом на час ухвалення судового рішення у даній справі був оплачений.

Як вбачається з матеріалів даної справи, дата останньої поставки відбулася 29.11.2011р. (за видатковою накладною № 8692 від 29.11.11р.), отже, Відповідач зобов'язаний був остаточно розрахуватися - 07.12.2011р. Однак, як встановлено місцевим господарським судом, з 07.12.2011р. заборгованість Відповідача перед позивачем складала 126 629,59 грн. та була погашена лише 13.11.12р., 14.11.12р., 15.11.12р. та 16.11.12р., про що зазначено вище у цій постанові (докази про оплату знаходяться в томі ІІІ, а.с.135-138), .

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач, крім стягнення з Відповідача суми основного боргу, просив стягнути на свою користь пеню у розмірі 15611,87 грн., яка нарахована відповідно до 8.3 Договору.

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що при простроченні оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити пеню нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Як вбачається з вищезазначеного Договору, його умовами сторони не передбачили строку припинення нарахування штрафних санкцій, відтак в даному випадку належить застосовувати ч. 6 ст. 232 ГК України і, відповідно, перерахований розмір пені за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, від суми заборгованості, яка склалася станом на 08.12.2012р., тобто з наступного дня після останнього дня наданого Договором Відповідачу для оплати за поставлений товар, якою є дата - 07.12.2011р., відтак колегія суддів прийшла до висновку, що початком для нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкції триває протягом шести місяців (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі № 13/110-11), при ставці НБУ у період за який нараховується пеня станом на 08.12.11р. - 7,75%, з 23.03.12р. ставка НБУ - 7,5% (подвійна облікова ставка, відповідно, = 7,75%*2=15,50%, для розрахунку/100% = 0,155; 7,5%*2=15%, для розрахунку/100% = 0,15) та прийшов до висновку, що розмір пені складає 9684 грн. 80 коп., а не 15611,87 грн., як зазначив у заяві про уточнення позовних вимог Позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, при перерахунку розміру пені місцевий суд виходив із приписів ст.ст. 253, ч. 5 ст. 254, 549, 550, 551 ЦК України, частини 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 ГК України, статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10.01.2002р. № 2921-ІІІ), відтак задовольнив вимоги Позивача в частині стягнення пені частково в сумі 9684,12 грн. (абзац другий резолютивної частини рішення).

Разом з тим, не є підставою для зміни рішення місцевого суду в частині перерахованого ним розміру пені, враховуючи ту обставину, що місцевий господарський суд, помилково, визначив дату, з якої виникає у Позивача право на нарахування пені - 07.12.2011р., оскільки перерахувавши розмір пені в межах позовних вимог визначених Позивачем в цій частині, за 183 дні, тобто за період з 08.12.2011р. по 08.06.2012р., а не з 07.12.11р. по 26.10.2012р., як зазначив Позивач, і не з 07.12.11р. по 07.06.12р., як вказав місцевий суд, пеня складає 9684,12 грн. (126629,59 грн. боргу * 0,155/365 середньостатистичних днів року * 106 днів прострочення (за період з 08.12.11р. по 23.03.12р., 106 днів, діяла ставка НБУ - 7,75%) + (126629,59 грн. боргу*0,15/365 днів року* 77 днів прострочення (за період з 23.03.12р. по 08.06.12р. == 77 днів, діяла ставка НБУ -7,5%).

Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача на свою користь штраф у розмірі 63314,80 грн., який нараховано відповідно до п. 8.6. Договору.

У пункті п. 8.6 Договору № 1122009 від 01.12.2009 р. сторони передбачили, що при простроченні оплати більше одного місяця, постачальник має право, крім стягнення передбачених п. 8.3. Договору суми боргу та пені, додатково стягнути з покупця штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

Місцевим господарським судом встановлено прострочення Відповідача перед позивачем в частині оплати за отриманий товар понад один місяць від дати, коли зобов'язання мало бути виконано в повному обсязі (07.12.2011р. до 24 год. 00 хв.), і станом на 08.01.2012р. заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 126 629,59 грн., що підтверджується матеріалами справи. Відтак, 126629,59 грн. боргу*50% (розмір штрафу встановлений п. 8.6. Договору)/100% = 63314,80 грн.

З огляду на наведене, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог Позивача в цій частині в повному обсязі та стягнув з Відповідача на користь Позивача 63314,80 грн. штрафу.

Є необґрунтованим та безпідставним твердження апелянта про те, що стягнення неустойки у формі пені та штрафу є порушенням приписів ст. 61 Конституції України, виходячи з такого.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначено вище у цій постанові, пунктом 8.3 вищевказаного Договору сторони узгодили, що при простроченні оплати товару покупець зобов'язаний сплатити пеню нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, а п. 8.6. цього ж Договору передбачили право Позивача на стягнення штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості при простроченні оплати більше одного місяця.

Відповідно до ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України та в силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вищезазначена правова позиція щодо можливості одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено в частиною другою статті 231 ГК України, узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно із ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ЦК України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вказана вище правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. № 06/5026/1052/2011 та Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.07.2012р. № 01-06/908/2012 «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 «Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів».

Отже, нарахування суми штрафу у розмірі 63314,80 грн. була перевірена колегією суддів та відповідає розрахунку наведеному місцевим судом у рішенні, які оскаржується.

Не ґрунтуються на законі посилання апелянта на те, що Відповідач зобов'язаний був провести оплату в місячний строк з моменту виставлення претензії, відповідно до ст. 7 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, остання поставка товару відбулась 29.11.2011 р., початок перебігу строку на оплату розпочинається з 30.11.11р. + 7 днів наданих Договором (п. 4.2.) для оплати, відтак відповідач зобов'язаний був провести оплату - 07.12.2011 р. до 24 год. 00 хв., а не в місячний строк з моменту виставлення претензії.

Щодо обов'язку сторін досудового порядку врегулювання спору у претензійному порядку, то відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. № 15-рп/2002 зі справи 1-2/2002, це є право, а не обов'язок, суб'єкта господарювання чи іншої юридичної особи - учасника господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів звернутися до нього з письмовою претензією. Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. При цьому Конституційний Суд України вказав, що встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Відтак дотримання позивачем встановленого ст. 7 ГПК України порядку і строків розгляду претензії є його правом а не обов'язком.

Як встановлено місцевим судом з чим погоджується колегія суддів, факт проведення сторонами господарських операцій, що стосуються виконання ними зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

Твердження відповідача про те, що причиною виникнення заборгованості є невірно вказана адреса відповідача у видаткових накладних та рахунках спростовується положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Нормою статті 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відтак, місцевим судом, дослідивши первинні бухгалтерські документи, в яких належним чином зафіксовано та підтверджено здійснення господарської операції щодо отримання товару відповідачем, місцевий суд прийшов до вірного висновку, що наявні в матеріалах справи первинні бухгалтерські документи є доказом, що господарська операція виконана і має юридичну (доказову) силу.

Первинні документи, які долучені до матеріалів справи, підписані представниками двох сторін, скріплені печатками товариств. Зауваження щодо складення та вручення видаткових накладних відсутні.

Крім того, умовами договору не передбачено направлення покупцю первинних документів поштою, а чітко встановлений порядок розрахунків (п. 4.2 Договору).

Отже, колегія суддів не може погодитися із запереченням представника відповідача про неможливість виконання зобов'язання у зв'язку із неотриманням рахунків на оплату.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач також просить стягнути з Відповідача на свою користь 3 % річних в сумі 3115 грн. 09 коп., які нараховані за період з 07.12.2011 р. по 26.10.2012 р., відповідно до ст. 625 ЦК України.

Колегія суддів не погоджується з висновком, що початком перебігу строку для нарахування 3% річних визначено дату - 07.12.2011р., оскільки зазначена дата є днем, наданим Договором (п. 4.2.) Відповідачу для оплати. Отже початком для нарахування 3% річних за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано, тобто 08.12.2011р. по 26.10.2012р. = 324 дні прострочення (з 08.12.11р. по 31.12.11р. = 24 дні грудня 2011р. + 31 день січня 12р. + 29 днів лютого 12р. + 31 день березня 12р. + 30 днів квітня 12р. + 31 день травня 12р. + 30 днів червня 12р., + 31 день липня 12р. + 31 день серпня 12р. + 30 днів вересня 12р. + 26 днів жовтня 12р. = 324 дні).

В іншій частині щодо розрахунку 3% річних колегія суддів в повному обсязі погоджується з висновком місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, не суть тотожне неустойці (пені та штрафу) є самостійним видом відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань та застосовується незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» залишити без задоволення, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2012р. у справі № 5010/1407/2012-19/72 - без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2012 року у справі № 5010/1407/2012-19/72 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.