Вирок № 30050240, 18.03.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1045/13-к

Провадження № 1-кп/361/66/13

18.03.2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Кічинської О.Ф.

при секретарі - Лобко А.С.

з участю прокурора - Остапець Т.С.

потерпілого - ОСОБА_1

захисника адвоката - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120121001300000526 від 21.11.2012 року, про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ялта АР Крим, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, такого, що має малолітню дитину, фізичної особи-підприємця, жителя АДРЕСА_1, не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

30.11.2012 року ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем марки «Ford Escort», реєстраційний номер НОМЕР_1, який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, належить ОСОБА_4, з належним ОСОБА_5 причепом марки ПВ-01Б, реєстраційний номер НОМЕР_2, і рухався по проїзній частині вул. Кутузова в м. Бровари Київської області. Проїжджаючи близько 14 години в районі розташування домоволодіння № 108 по вул. Кутузова, обвинувачений проявив злочинну недбалість, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, який у цей час в напрямку з права вліво відносно руху автомобіля перетинав пішохід ОСОБА_1, у порушення вимог п.п. 2.3 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України не був уважним і не стежив за дорожньою обстановкою, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_1

Результатом необережних злочинних дій ОСОБА_3 стало спричинення пішоходу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, закритої черепно-мозкової травми у вигляді рваної рани в лівій скроневій області, множинних саден і різаних ран на голові, перелому потиличної кістки, внутрішньомозкових гематом лобних долей і лівої тім»яно - потиличної ділянки, забою головного мозку з розвитком правобічного гемипареза, а також відкритого перелому кісток лівого передпліччя в нижній третині, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 184 від 04.01.2013 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Допущені ОСОБА_3 під час руху грубі порушення вимог п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов»язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі, та п. 18.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби - зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, перебувають у прямому причинному зв»язку з дорожньо-транспортною пригодою і наслідками у виді спричинення ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Показав, що, рухаючись 30.11.2012 року з м. Прилуки в м. Бровари Київської області автомобілем марки «Ford Escort», д/н НОМЕР_1 з причепом, при в»їзді до вказаного населеного пункту близько 14 години заздалегідь побачив чоловіка похилого віку, який, незважаючи на відсутність транспортних засобів, стояв на тротуарі перед нерегульованим пішохідним переходом, не переходячи його, тому спокійно продовжив рух у тому ж напрямку з тією ж швидкістю. Коли відстань до переходу становила близько 5 м, пішохід несподівано почав перетинати дорогу вліво відносно руху автомобіля, він загальмував і вивернув кермо ліворуч, однак уникнути зіткнення не зміг. Внаслідок допущеної ним злочинної недбалості ОСОБА_1 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, останній переніс оперативне втручання, потребує постійної сторонньої допомоги й тривалої реабілітації. Про себе обвинувачений повідомив, що проживає з донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, і дружиною, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, єдиним джерелом доходів сім»ї є його підприємницька діяльність, пов»язана з автоперевезеннями, родина в жовтні 2013 року очікує народження другої дитини, його матір близько двох місяців самостійно здійснювала догляд за постраждалим внаслідок ДТП ОСОБА_1, крім того, він сплатив потерпілому близько 50 000 грн. на відновлення здоров»я його батька, оскільки понад 19 000 грн. було витрачено на проведення операції та придбання ліків, 31 000 грн. сплачено до розгляду справи по суті в рахунок відшкодування понесених у подальшому матеріальних витрат і моральної шкоди.

Враховуючи те, що обвинуваченим і потерпілим не оспорюються фактичні обставини справи, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви в добровільності їх позицій, суд за згодою учасників судового провадження, роз»яснивши обвинуваченому ОСОБА_3 і потерпілому ОСОБА_1 положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, які характеризують винну особу, тобто розглянув провадження за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, тому засуджує його за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, думку потерпілого ОСОБА_1, який жодних претензій до обвинуваченого не має в зв»язку з відшкодуванням останнім завданих матеріальних збитків і моральної шкоди, від заявленого по справі позову відмовився, вважає доцільним не ізолювати винного в ДТП від суспільства; дані про особу ОСОБА_3, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується за місцем мешкання в садівницькому товаристві «Березовий Гай», на обліку лікарів психіатра й нарколога не перебуває, будучи фізичною особою-підприємцем та використовуючи автомобіль марки «Ford Escort», д/н НОМЕР_1, здійснює доставку продуктів харчування до торгівельних закладів у м. Бровари та Броварському районі, самостійно утримує сім»ю - доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, і вагітну дружину, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

Обставинами, що, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, пом»якшують покарання ОСОБА_3, суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінює вчинене і висловлює готовність понести за нього передбачене законом покарання, і добровільне відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків у розмірі 50 000 грн. Обставин, які, згідно зі ст. 67 КК України, обтяжують покарання винної особи судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов»язків, передбачених ст. 76 КК України.

З огляду на те, що обвинувачений під час вчинення кримінального правопорушення з необережності в стані алкогольного сп»яніння не перебував, самостійно утримує родину виключно за рахунок підприємницької діяльності, пов»язаної з використанням автомобіля, заборона керування транспортним засобом на певний період позбавить сім»ю джерел існування, суд не застосовує до ОСОБА_3 передбачену санкцією ст. 286 ч. 2 КК України додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Від заявленого по справі цивільного позову про відшкодування 17 861 грн. 65 коп. матеріальних збитків і 75 000 грн. моральної шкоди потерпілий ОСОБА_1 відмовився, про що надав суду відповідну заяву.

Речові докази: автомобіль марки «Ford Escort», реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки ПВ-01Б, реєстраційний номер НОМЕР_2, що зберігаються на майданчику для тимчасового тримання транспортних засобів Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області, підлягають безоплатному поверненню ОСОБА_3

Передбачені ст. 118 КПК України процесуальні витрати по справі в розмірі 980 грн. 80 коп. за проведення судово-автотехнічної експертизи № 40 від 16.01.2013 року підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід відносно ОСОБА_3, під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувалися, в обранні вказаній особі до набрання вироком законної сили запобіжного заходу суд передбачених ст. 177 КПК України підстав не вбачає.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки, у період якого зобов»язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекції про зміну місця проживання, періодично з»являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази: автомобіль марки «Ford Escort», д/н НОМЕР_1, причеп марки ПВ-01Б, д/н НОМЕР_2, які зберігаються на майданчику для тимчасового тримання транспортних засобів Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області - повернути засудженому ОСОБА_3 безоплатно.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області (р/р 31250272210700, код ЗКПО 25574713, МФО 821018, УДК у Київській області) процесуальні витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи в розмірі 980 (дев»ятсот вісімдесят) грн. 80 коп.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Броварський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку; копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя О. Ф. Кічинська