Ухвала суду № 30049160, 11.03.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3918/10/2770

11.03.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представнику позивача - Закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта"- Майстренко Ігор Євгенович, довіреність № 3 від 15.01.13

представник позивача - Закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта"- Фрідман Володимир Олександрович, довіреність № 4 від 15.01.13

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя - Дерябкіна Вікторія Любомирівна, довіреність № 1837/9/10-0 від 26.06.12

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Дудкіна Т.М. ) від 03.02.11 у справі № 2а-3918/10/2770

за позовом Закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" (вул. Приморська 2-Г,Севастополь,99016)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74,Севастополь,99001)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000722310/0 від 25.11.2010

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 03.02.2011 року задоволено адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000722310/0 від 25.11.2010 року.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя №000722310/0 від 25 листопада 2010 року про визначення Закритому акціонерному товариству "Стівідорна компанія "Авліта" податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 779 936,10 грн., у тому числі 583 862,00 грн. - основний платіж, 196 071,10 грн. - штрафні санкції.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 03.02.2011 року та ухвалити нову постанову.

У судовому засіданні представники позивача проти апеляційної скарги заперечували та просили залишити постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 03.02.2011 року без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 03.02.2011 року та прийнятті нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи. На думку відповідача податкове повідомлення-рішення №000722310/0 від 25.11.2010 року про визначення суми податку податкового зобов'язання з податку на прибуток є правомірним.

Закрите акціонерне товариство «Стівідорна компанія «Авліта» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000722310/0 від 25.12.2010.

Посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Стівідорна компанія «Авліта» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2010.

За результатами перевірки складений акт №3833/10/23-123/30628382/186 від 12.11.2010 (т.1, а.с. 10-79). Перевіркою встановлено наступні порушення позивачем:

- п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5, п.п. 8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у 3 кварталі 2009 року до складу валових витрат віднесено попередню оплату (аванс) на придбання об'єкта основних фондів - підвісного конвеєру, у сумі 800 040,00 грн., перераховану Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізькій машинобудівний завод» внаслідок чого занижений податок на прибуток підприємств за 9 місяців 2009 року на суму 200 010,00 грн.

- п.п. 5.3.2 пп5.3 стп5, п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» включення до складу валових витрат у першому півріччі 2010 року витрат на послуги з питань будівництва перевантажувального комплексу, у розмірі 1 535 410,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року - у розмірі 771 948,00 грн., за 2 квартал 2010 року - у розмірі 763 462,00 грн., перерахованих Товариству з обмеженою відповідальністю «Астар Інжиніринг», внаслідок чого занижений податок на прибуток підприємств за перше півріччя 2010 року на суму 383 852,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року - на 192 987,00 грн., за 2 квартал 2010 року - на суму 190 865,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №000722310/0 від 25.11.2010 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 779 936,10 грн., у тому числі 583 862,00 грн. - Основний платіж, 196 071,10 гри. - штрафні санкції (т.1, а.с.81).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2009 між Закритим акціонерним товариством «Стівідорна компанія «Авліта» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький машинобудівний завод» (Виробник) укладений договір №236/09 на виготовлення та монтування підвісного конвеєру із завантажувальною трубою та механізмом зміни її положення (т. 1, а.с. 160-165).

Предметом вказаного Договору є:

- розробка проектної документації на підвісний конвеєр виробничою потужністю 1 200,00 т/година зі швидкістю стрічки 3 м/с із завантажувальною трубою та механізмом зміни її положення;

- виготовлення підвісного конвеєру виробничою потужністю 1 200,00 т/година зі швидкістю стрічки 3 м/с із завантажувальною трубою та механізмом зміни її положення; - розробка та передача Замовнику документації на Вироб: паспорт, інструкцію з монтування та експлуатації з рекомендаціями з технічного обслуговування;

- здійснення контрольного монтування Виробу та проведення його заводського випробування на підприємстві Виробника;

- доставка Виробу на територію Замовника;

- Монтування Виробу на території Замовника, здійснення налагоджування Виробу та введення його до експлуатації (розділ 1 Договору).

На виконання умови пункту 6.2 Договору Закрите акціонерне товариство «Стівідорна компанія «Авліта» платіжним дорученням №4123 від 02.09.2009 перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізький машинобудівний завод» авансовий платіж у розмірі 800 040,00 грн.

Згідно абзац 1 підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

З урахуванням чого, відповідач дійшов висновку, що позивачем, у рамках договору від 15.06.2009 №236/09 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький машинобудівний завод», придбаний окремий об'єкт основних фондів, витрати на придбання якого за правилами абзацу 1 підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підлягають амортизації й відповідно до положення підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 того ж Закону, до складу валових витрат не включаються.

З письмових пояснень позивача вбачається, що Договір був укладений з метою створення механізму, який є складовою частиною існуючого об'єкта основних фондів - лінії навантаження на судна, а не окремим об'єктом основних фондів. Згідно інвентаризаційного опису основних засобів, на обліку у позивача у якості основного засобу перебуває лінія навантаження на судна (т.1, а.с.82-84, 113-115).

З Керівництва по експлуатації та обслуговуванню підвісного конвеєру вбачається, що його експлуатація як такого без інших механізмів не передбачена. За своїм технічним призначенням підвісної конвеєр використовується із козловим (портальним) краном, на який й монтується, тобто виконує певну окрему функцію у складі цілого механізму (т.2, а.с.61 -73).

Вказане підтверджується й Технологічною схемою лінії навантаження на судна (т.2, а.с.74-75).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства.

Позивач зазначає, що його облікова політика застосовується протягом суттєвого періоду часу, зауваження щодо неї з боку відповідача відсутні.

Відповідно до пункту 3.1.4 Облікової політики позивача капіталізуватися можуть наступні види витрат, понесених відносно основних засобів, після першого визнання основних засобів (критерії капіталізації): витрати, у результаті яких передбачається отримати майбутні економічні вигоди, які перевищують первісно розраховані нормативні показники об'єкта основних засобів; витрати на капітальні ремонти, які відповідають критеріям капіталізації капітальних ремонтів; значне (більш 5%) збільшення виробничої потужності порівняно з первісним; збільшення строку служби (більш 10%) порівняно з первісно установленим строком; значне поліпшення якості продукції, яка виробляється, порівняно з первісною якістю, або значне (більш 5%) скорочення виробничих витрат порівняно з первісно розрахованими витратами.

Позивач вказав, що сума авансового платежу у розмірі 960 048,00 грн., (з урахуванням податку на додану вартість) перерахована стороні договору за підвісний конвеєр, виготовлення якого обумовлене необхідністю проведення ремонтних робіт - поліпшення основного засобу - лінії навантаження на судна. Такі ремонті роботи не відповідають вищевказаним критеріям капіталізації, отже, не є витратами на виготовлення чи придбання окремого основного засобу. Наведені доводи позивача відповідачем не спростовані.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Зауважень щодо розміру віднесеної у 3 кварталі 2009 року до складу валових витрат суми - 840 040,00 грн., стосовно розміру сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, відповідачем в акті перевірки №3833/10/23-123/30628382/186 від 12.11.2010 року не висловлено.

З урахуванням чого, позивачем правомірно до складу валових витрат у 3 кварталі 2009 року віднесена сума авансового платежу у розмірі 840 040,00 грн. за виготовлення підвісного конвеєру.

Стосовно заниження податкового зобов'язання у 1 півріччі 2010 року внаслідок віднесення до складу валових витрат суми у розмірі 1 535 410,00 гри., сплаченої за отримання послуг з питань будівництва перевантажувального комплексу.

З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2009 між Закритим акціонерним товариством «Стівідорна компанія «Авліта» (Замовник) та ТОВ «Астар Інжиніринг» (Виконавець) укладений договір №490/09 про надання послуг (т.1, а.с. 116-123).

Відповідно до п.1.1, 1.2 вказаного Договору виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з питань будівництва універсального перевантажувального комплексу, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Приморська, 2-Г, за направленнями: ризик невідповідності проектної документації; ризик зриву строків будівництва; юридичне супроводження; контроль організації робіт на будівельному майданчику та звітність; охорона праці та пожежна безпека, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити отримані послуги.

На виконання умови пункту 2.3 Договору від 11.12.2009 №490/09 Виконавцем представлені Замовнику звіти з наданих послуг за січень - червень 2010 року (т.1, а.с. 128-151) та сторонами договору оформлені і підписані акти здавання-приймання робіт (надання послуг) (т. 1, а.с. 152-159).

У зв'язку з тим на думку відповідача, у періоді, який перевірявся, універсальний перевантажувальний комплекс в експлуатацію не введено - його будівництво не завершене, витрати з будівництва (виготовлення), придбання і поліпшення об'єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об'єктів в експлуатацію вважаються незавершеними капітальними інвестиціями й до складу валових витрат не відносяться.

Пунктом 48 Методичних рекомендацій бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. №561визначено, що затрати з будівництва (виготовлення), придбання і поліпшення об'єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об'єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом). Затрати на будівництво, виготовлення, придбання і поліпшення об'єктів (капітальні інвестиції) групуються за такими напрямками робіт (витрат): проектно-вишукувальні роботи; будівельні роботи; роботи з монтажу устаткування; придбання устаткування, що потребує монтажу; придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю; інші капітальні роботи І затрати.

До інших капітальних робіт і затрат включаються, зокрема, витрати з відведення земельних ділянок, вирощування багаторічних культур (садів, виноградників), формування основного стада, транспортування устаткування (пункт 51 Методичних рекомендацій).

Тобто Методичними рекомендаціями витрати з придбання консультаційних послуг з будівництва певного об'єкта основних засобів до капітальних інвестицій не віднесені.

Стаття 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» також не має посилання щодо збільшення балансової вартості певної групи основних фондів чи окремого об'єкта основного засобу на вартість консультаційних послуг щодо будівництва (утримання, використання) певного основного засобу. Отже, відповідні витрати амортизації не підлягають.

За правилами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Судовою колегією встановлено, що надані позивачем документи - Договір про надання послуг від 11.12.2009 №490/09, звіти з наданих послуг за січень - червень 2010 року, акти здавання-приймання робіт (надання послуг) складені та оформлені у відповідності до вимог законодавства, внаслідок чого є підставою для відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Сумуючи наведене позивачем правомірно включені до складу валових витрат у першому півріччі 2010 року витрати на отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю «Астар Інжиніринг» послуги з питань будівництва перевантажувального комплексу, у розмірі 1 535 410,00 гри., у тому числі у 1 кварталі 2010 року - у розмірі 771 948,00 грн., у 2 кварталі 2010 року - у розмірі 763 462,00 грн.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Стівідорна компанія «Авліта» є обґрунтованими, а всупереч ч.2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведені факти порушення податкового законодавства позивачем, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000722310/0 від 25.11.2010 року.

Зазначений висновок також підтверджується проведеною по справі судово-економічною експертизою. Відповідно до висновку №62 від 22.01.2013 року:

- не підтверджуються висновки акту перевірки щодо неправомірного віднесення ЗАТ "СК "Авліта" до складу валових витрат, вартість послуг з питань будівництва перевантажувального комплексу, отриманих від ТОВ "Астар Інжиніринг" у розмірі 1535410,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року на суму 771948,00 грн. та за 2 квартал 2010 року на суму 763462,00 грн.;

- не підтверджуються висновки акту перевірки щодо неправомірного віднесення у 3-му кварталі 2009 року до складу валових витрат передплати на придбання основних фондів (підвісного конвеєру із завантажувальною трубою та механізмом) у сумі 800040,00 грн., перераховану на адресу ТОВ "Запорізькій машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 33528556);

- не підтверджуються висновки акту перевірки щодо заниження ЗАТ "СК "Авліта" податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств яке відбулось за результатом наведених вище питань;

наданими до дослідження документами підтверджується, що авансовий платіж в сумі 800040 грн. відноситься до валових витрат за 3-й квартал 2009 року по договору між ЗАТ "СК "Авліта" та ТОВ "Запорізькій машинобудівельний завод" від 15.06.2009 № 236/09;

Висновкам викладеним у акті відповідача №3833/10/23-123/30628382/186 від 12.11.2010 року, не підтверджується експертним висновком №62 від 22.01.2013 року.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 03.02.11 у справі №2а-3918/10/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 березня 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко