Ухвала суду № 30049156, 11.03.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-10241/12/0170/30

11.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В.) від 12.12.2012 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термосвіт" (Московське шосе, 11 км, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2012 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Термосвіт" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0017271702 від 04 вересня 2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженною відповідальністю "Термосвіт" суму сплаченого судового збору в розмірі 107,30 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2012 року та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи. Заявник апеляційної скарги наполягає на обґрунтованості висновків перевірки позивача викладених в акті №4822/17-2/32966362 та законності податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0017271702 від 04 вересня 2012 року.

ТОВ "Термосвіт" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми «Р» № 0017271702 від 04 вересня 2012 року про донарахування податкових зобов'язань з податку на доходи найманих працівників у сумі 6767,88 грн., з якої 5212,50 грн. основного платежу та 1555,38 грн. штрафних санкцій.

20 серпня 2012 року посадовими особами відповідача проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Термосвіт» з питань правильності повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманого податку на доходи фізичних осіб.

За результатами перевірки складено акт №4822/17-2/32966362 відповідно до якого встановлено наступні порушення позивачем: ст. 4 п.4.2 пп. 4.2.1, ст. 7 п.7.1, ст.8 пп.8.1.1. «а», ст.19 п.19.2 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 164 п.164.2 пп. 164.2.2, ст. 167 п. 167.1, ст. 176, п. 176.2 Податкового Кодексу України, щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 5212,50 грн., а також не включення сум доходів, отриманих фізичними особами до податкового розрахунку ф. № 1-ДФ за 1 квартал 2010 року, 2 квартал 2010 року, 3 квартал 2010 року та 1 квартал 2011 року. (а.с.19-23)

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0017271702 від 04 вересня 2012 року про донарахування податкових зобов'язань з податку на доходи найманих працівників у сумі 6767,88 грн., з якої 5212,50 грн. основного платежу та 1555,38 грн. штрафних санкцій. (а.с.18)

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно матеріалів справи ТОВ «Термосвіт» зареєстровано юридичною особою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 07.05.2004 року згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 434039 та Довідки з ЄДР підприємств та організацій України від 12.03.2009 р. (а.с 16,17)

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.04.2012 року позивачу належать нежитлові будівлі з господарсько-побутовими будівлями, загальною площею 6070,4 м2, розташованих в м. Сімферополь, 11 км Московського шосе (а.с. 62) Відповідно до договорів оренди № 05-01/09-5 від 05 січня 2009 року, № 05-01/09-2 від 05.01.2009 року, № 01-10/10-1 від 01.10.2010 року ТОВ «Термосвіт» передало в оренду нежитлові приміщення, розташовані в м. Сімферополі, 11 км. Московського шосе, контрагентам - ТОВ «Навикас», ТОВ «Аеростар», ТОВ «Амис - Групп». (а.с.39-40, 47-48, 56-57)

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується податковим органом, що на підставі укладених договорів та додаткових угод, ТОВ «Навикас», ТОВ «Аеростар», ТОВ «Амис - Групп» користуються приміщенням ТОВ «Термосвіт». З урахуванням чого, за адресою: м. Сімферополь, 11 км. Московського шосе знаходяться підприємства: ТОВ «Термосвіт», ТОВ «Навикас», ТОВ «Аеростар», ТОВ «Амис - Групп».

З акту перевірки вбачається, що у письмових поясненнях ОСОБА_4 вбачається його намір працевлаштуватися на роботу у травні 2012 року сторожем у ТОВ «Термосвіт» та прийняття його на роботу з випробувальним строком. Заробітну плату ОСОБА_4 отримав готівкою від касира в розмірі 1400,00 грн. (а.с.21)

20 серпня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до начальника ДПІ в м. Сімферополі із заявою не враховувати раніше надані пояснення, оскільки він ніколи не працював у ТОВ «Термосвіт», а з липня 2012 року працює охоронцем у ТОВ «Амис - Групп». (а.с.24)

Працевлаштування ОСОБА_4 з 03 липня 2012 року сторожем у ТОВ "Амис-Груп" підтверджується наказом № 5-КП від 03 липня 2012 року. (а.с. 32)

З акту перевірки вбачається 19 липня 2012 року від ОСОБА_5 отримані пояснення в яких записано зі слів ОСОБА_5 про його роботу сторожем у ТОВ «Термосвіт» з 2007 року по 2012 рік та отримання заробітної плати від 450,00 грн. о 2007-2009 р.р. зі збільшенням розміру заробітної плати до 1150,00 грн. з січня 2010 року, яку отримував до травня 2012 року. (а.с.21)

На підставі зазначених вище пояснень відповідачем нараховані податкові зобов'язання ТОВ «Термосвіт» з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5212,50 грн., зокрема, податок на доходи ОСОБА_4 - 210,00 грн., податок на доходи ОСОБА_5 - 5002,50 грн..

На нараховані податкові зобов'язання в сумі 5212,50 грн. застосовані штрафні санкції на суму 1555,38 грн. по яким прийнято податкове повідомлення - рішення № 0017271702 від 04.09.2012 року.

Відповідач приймаючи податкове повідомлення - рішення на підставі акту перевірки № 4822/17-2/32966362 від 20.08.2012 р. встановив порушення ст. 4 п. 4.2 пп. 4.2.1, ст. 7 п.7.1, ст.8 пп. 8.1.1. «а», ст.19 п.19.2 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 164 п.164.2 пп. 164.2.2, ст. 167 п. 167.1, ст. 176, п. 176.2 Податкового Кодексу України, які діяли на той час.

У податковому повідомленні рішенні застосований абз. «б» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», ст. 49 п.49.18 пп. 49.18.2, ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України.

Статтею 4 п.4.1 пп. 4.1.11 ПК України вказано на єдиний підхід до встановлення податків та зборів що є визначенням на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

Відповідно до статті 23 п.23.2. ПК України, база оподаткування і порядок її визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо.

Згідно статті 37 пункту 37.2. ПК України податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Відповідно до статті 164 пункту 164.1. Податкового Кодексу України, базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Пунктом 164.6 статті 164 ПК України, встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

З розрахунку податкових зобов'язань викладених в акті перевірки вбачається, що податок на доходи фізичних осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складається з суми вказаної ними у поясненнях із застосування 15% ставки податку, без зменшення суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших відрахувань, вказаних у п. 164.6 ст. 164 ПК України.

З урахуванням наведеного податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб нараховані з порушенням положень ст. 164 п. 164.6 Податкового Кодексу України.

Відповідно до ст. 164 п. 164.2 пп. 164.2.1, 164.2.2 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Податковим Кодексом чітко встановлені підстави нарахування податку, виходячи з положень трудового договору (контракту) або цивільно-правового договору.

Аналогічні положення містилися у ст. 4 п.4.2 пп. 4.2.1, ст. 7 п.7.1, ст.8 пп.8.1.1. «а», ст.19 п.19.2 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно акту перевірки у податкових розрахунках сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, і сум утриманих з них податку форми № 1 - ДФ позивача за 1,2,3,4 квартали 2010 року, 1,2,3,4 квартали 2011 року, 1,2 квартали 2012 року відсутні відомості про нарахування та обчислення податку на доходи працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що вказує на відсутність укладених з цими особами будь - яких трудових або цивільно-правових договорів.

Судова колегія не приймає письмові пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в якості доказів та вважає їх неналежними, виходячи з наступного.

Статтею 21 КЗпП України вказано, що трудовий договір є угодою між робітником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженого органу.

Трудовий договір укладається як правило в письмовій формі. Дотримання письмової форми обов'язково при організованому наборі робітників (ст.24 КЗпП України).

До матеріалів справи додано штатний розклад позивача, яким підтверджується організований набір робітників у ТОВ «Термосвіт». (а.с. 64)

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже враховуючи відсутність письмових договорів ТОВ «Тремосвіт» з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також інших доказів наявності трудових відносин, підстав для нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб не існує.

Судова колегія звертає увагу, що при проведенні перевірки відповідачем застосований непрямий (косвений) метод нарахування податкових зобов'язань, який не передбачений нормами Податкового Кодексу України. Такий спосіб був передбачений ст. 4.3.3. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», згідно якого методика визначення сум податкових зобов'язань за косвеним методом затверджується законом та є загальним для всіх платників податків.

Судова колегія дійшла висновку, про порушення відповідачем ПК України зокрема норм передбачених ст.7 ПК України з урахуванням чого відсутні підстави законного нарахування податкових зобов'язань.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко