Постанова № 30049066, 26.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/16705/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю представників:

позивача - Сергієнка Ю.Р.,

відповідача - Чоловян Г.М., Пікалова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання» до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 жовтня 2012 року № 0004441501/22941/15-112, -

в с т а н о в и в :

07 грудня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Технологічне і спеціальне обладнання» (далі - позивач, ПАТ «ТІСО») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 жовтня 2012 року № 0004441501/22941/15-112.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що в період з 24 вересня 2012 року по 24 вересня 2012 року відповідачем проведена камераль на перевірка поданої позивачем податкової декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2012 року. За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 24 вересня 2012 року реєстраційний № 1806/15-1-05744426. На підставі зазначеного акту, Відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 15 жовтня 2012 року № 0004441501/22941/15-112. Приймаючи вказане рішення відповідач констатував порушення позивачем пункту 153.8 статті 153, пункту 150.1 статті 150, пункту 152.1 статті 152, пункту 3 Підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодек су України з урахуванням внесених змін і доповнень, а саме: при визна ченні прибутку від операцій з цінними паперами не враховані зміни щодо порядку ві дображення від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, які рахувалися ста ном на 01 січня 2012 року. На думку відповідача у податковій декларації з податку на прибу ток за перше півріччя 2012 року необхідно було врахувати лише 25 відсотків суми такого від'ємного фінансового результату. Тобто, з позиції відповідача, у додатку ЦП «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі ЦП....» позивач повинен був відобразити наступні дані:

- дохід звітного (податкового) періоду у сумі 2914 032,00 грн. (код рядка 6.1);

- від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) пері оду у сумі 726 955,00 грн. (код рядка 6.3);

- прибуток від операцій з ЦП у сумі 2 187 077,00 грн. (код рядка 6).

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0004441501/22941/15-112 від 15 жовтня 2012 року не відповідає обставинам справи та винесено всупереч вимогам діючого законодавства України. Так, позивачем була подана декларація з податку на прибуток за перше півріччя 2012 року з відповідними додатками. У додатку ЦП «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі ЦП....» позивач задекларував:

- дохід звітного (податкового) періоду у сумі 2 914 032,00 грн. (код рядка 6.1);

- від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) пері оду у сумі 2 907 818,00 грн. (код рядка 6.3);

- прибуток від операцій з ЦП у сумі 6 214,00 грн. (код рядка 6).

На думку податкового органу, платники по датку на прибуток з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень і більше, мають право на врахування у 2012 році у цінно-паперовому обліку лише 25% суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються у них станом на 1 січня 2012 року. Решту від'ємного фінансового результату вони матимуть право врахувати у 2013, 2014 та 2015 роках - по 25% кожного року відповідно.

Позивач зазначив, що з такою позицією не погоджується. Від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток (збитки), на яке розповсюджуються по ложення Податкового кодексу щодо поступового врахування протягом 2012, 2013, 2014 та 2015 років, та від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами та дери вативами - це зовсім різні поняття. Тому застосування відповідачем 25% обмеження до цінно-паперового обліку є безпідставним.

Отже, приймаючи спірне рішення відповідач неправильно застосував норми діючого законодавства та підстави, які не передбачені діючим законодавст вом України.

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 жовтня 2012 року № 0004441501/22941/15-112 (арк. справи 3-6).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, а також додатково пояснив, що відповідач помилково ототожнює порядок обрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток та порядок обрахунку фінансового результату від операцій з цінними паперами. Відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховано те, що операції з цінними паперами є інші за економічним змістом і значенням показники при визначенні податкових зобов'язань, а обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування для врахування в наступних звітних періодах при застосуванні статті 150 Податкового кодексу України не передбачалось Законом № 4834 при застосуванні пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України для визначення прибутку від операцій з цінними паперами і ніяким чином не обмежувало право позивача враховувати повну суму від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами в наступних податкових періодах (арк. справи 31-33). Також представник позивача зазначив, що від'ємний результат, що задекларований позивачем у декларації за 1 півріччя 2012 року, є результатом операцій з цінними паперами, зокрема інвестиційними сертифікатами пайового венчурного інвестиційного фонду «РІМ-2» не диверсифікованого виду закритого типу ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Рейдер-Інвест». Зазначені цінні папери були придбані на підставі договорів купівлі-продажу № Д-18/І/2008 від 25 лютого 2008 року та № Б-183-1 від 25 лютого 2008 року. На момент придбання зазначених цінних паперів діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», правила якого за приписами пункту 4 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України повинні застосовуватися до даних правовідносин. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що діяла на момент придбання цінних паперів, не містить будь-яких обмежень щодо визначення та перенесення до наступного податкового періоду від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами (арк. справи 54). На підставі зазначеного просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення адміністративного позову, з підстав зазначених у письмових запереченнях (арк. справи 45), в яких зазначено, що ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року від 08 серпня 2012 року № 20193 та відповідних додатків платника податку на прибуток Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання». Камеральною перевіркою ПАТ «ТІСО» встановлено порушення пункту 153.8 статті 153, пункту 150.1 статті 150, пункту 152.1 статті 152 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, зі змінами та доповненнями, наказу Міністерства фінансів України від 28 вересня 2011 № 1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2011 року за № 1215/19953, що привело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2 квартал 2012 року на 457 981,00 гривень.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 жовтня 2012 року № 0004441501/22941/15-112, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі п'ятсот сімдесят дві тисячі чотириста сімдесят шість грн. 25 коп.: основний платіж - чотириста п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят одна грн. та штрафна санкція - сто чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто п'ять грн. 25 коп.

В порушення пункту 153.8 статті 153 та пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, який застосовується із врахуванням пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX, у редакції Закону України від 24 травня 2012 року № 4834-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» ПАТ «ТІСО» при визначенні прибутку від операцій з цінними паперами, не враховані зміни щодо порядку відображення від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, які рахувалися станом на 01 січня 2012 року та визначені пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, а саме: у Податковій декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року необхідно було врахувати лише 25 відсотків суми такого від'ємного фінансового результату у розмірі 726 955 грн., підприємство врахувало 100 відсотків -2 907 818 грн. Вищевказане порушення призвело до заниження об'єкту оподаткування від операцій з цінними паперами (рядок 03.20 додатка ІД «Інші доходи») та від усіх видів діяльності

(рядок 07 декларації) на суму 2 180 863 грн. та відповідно належного до сплати грошового зобов'язання за результатами 2 кварталу 2012 року (рядок 16 декларації) на 457 981,00 грн.

Виходячи з вищевикладеного, ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС вважає податкове повідомленні цілком законним та таким, що відповідає нормам діючого законодавства.

На підставі викладеного, представники відповідача просили суд відмовити у задоволені позовних вимог позивача у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі, згідно якої замінено Державну податкову інспекцію у м. Краматорську її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби (арк. справи 27).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Технологічне і спеціальне обладнання» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 27 січня 1997 року за адресою: 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Орджонікідзе, будинок 10 В, включено до ЄДРПОУ за номером 05744426, що підтверджується витягом № 15299961 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 481254 (арк. справи 16-17). ПАТ «ТІСО» перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС.

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби, що є правонаступником Державної податкової інспекції у м. Краматорську, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

У підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

24 вересня 2012 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС Гончаровою Тетяною Олександрівною у приміщенні ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС проведено камеральну перевірку Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року платника податку на прибуток - Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання» ЄДРПОУ 05744426, за наслідками якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 24 вересня 2012 року за № 1806/15-1-05744426 (арк. справи 7-10).

У висновку акта перевірки зазначено, що платником занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток за 2 квартал 2012 року на 457 981,00 грн. Порушено пункт 153.8 статті 153, пункт 150.1 статті 150, пункт 152.1 статті 152 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями та наказ Міністерства фінансів України від 28 вересня 2011 року № 1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2011 року за № 1215/19953.

Згідно з пунктом 123.1 статті 54, статті 123 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15 жовтня 2012 року № 0004441501/22941/15-112, яким за порушення пункту 153.8 статті 153, пункту 150.1 статті 150, пункту 152.1 статті 152, пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 28 вересня 2011 року № 1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2011 року за № 1215/19953, ПАТ «ТІСО» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 572 476,25 грн., з яких за основним платежем - 457 981,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 114 495,25 грн. (арк. справи 11).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням 17 грудня 2012 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 жовтня 2012 року № 0004441501/22941/15-112.

Прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України.

Спірною обставиною у справі є правомірність зазначення відповідачем у податковій декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у розмірі 100 % суми такого результату, а саме 2 907 818,00 грн. і, як наслідок, правомірність визначення відповідачем грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 457981,00 грн. Стосовно цього суд зазначає наступне.

При проведенні камеральної перевірки податковим органом використано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року від 08 серпня 2012 року № 20193 з додатками (арк. справи 38-44).

Згідно рядку 6 додатку ЦП до декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» позивач задекларував прибуток від операцій з іншими цінними паперами у сумі 6 214 грн. (від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду від операцій з іншими цінними паперами складає 2 907 818 грн.).

Судом встановлено, що цей від'ємний результат є наслідком операцій з цінними паперами, зокрема інвестиційними сертифікатами пайового венчурного інвестиційного фонду «РІМ-2» недиверсифікованого виду закритого типу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Рейдер-Інвест». Так, відповідно до договору № Д-18/1/2008 від 25 лютого 2008 року, укладеного між Акціонерним банком «Український Бізнес Банк» (продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Технологічне і спеціальне обладнання» (покупець), продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити іменні цінні папери - інвестиційні сертифікати пайового венчурного інвестиційного фонду «РІМ-2» недиверсифікованого виду закритого типу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Рейдер-Інвест». Загальна договірна вартість цінних паперів складає 6 557 375,00 грн. (арк. справи 55-61). Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промкапітал» (продавець) та Відкрите акціонерне товариство «Технологічне і спеціальне обладнання» (покупець) уклали договір № Б-183-1 від 25 лютого 2008 року, згідно якого на умовах, передбачених цим договором, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступні іменні цінні папери - іменні інвестиційні сертифікати пайового венчурного інвестиційного фонду «РІМ-2» недиверсифікованого виду закритого типу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Рейдер-Інвест». Загальна сума продажу пакету ІС - 6 438 150,00 грн. (арк. справи 62-64).

Вказані суми прослідковуються у поданих позивачем деклараціях з податку на прибуток починаючи з І кварталу 2008 року (арк. справи 120-134). Так, у додатку КЗ до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2008 року (рядок 7.2) позивачем задекларовані витрати звітного періоду від операцій з іншими цінними паперами у сумі 12 995 525 грн. та збиток від операцій з іншими цінними паперами у відповідній сумі (арк. справи 120). У декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2009 року зазначена сума перенесена до рядка 7.3 «від'ємний результат попереднього звітного року від операцій з іншими цінними паперами» (арк. справи 124).

Подальші операції з вищевказаними цінними паперами відображалися платником податку у звітних податкових деклараціях за звітні (податкові) періоди 2009-2012 років (арк. справи 74-118). Так, у додатку КЗ до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року (рядок 7.1) позивачем задекларовані доходи звітного періоду від операцій з іншими цінними паперами у сумі 10 087 707 грн. та збиток від операцій з іншими цінними паперами у сумі 2 907 818 грн. (арк. справи 92). Починаючи з декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2011 року сума в 2 907 818 грн. незмінно декларувалася позивачем у рядку «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду від операцій з іншими цінними паперами» додатку ЦП до рядку 03.20 додатка ІД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Як вже зазначалося судом, камеральною перевіркою позивача встановлено порушення ним пункту 153.8 статті 153, пункт 150.1 статті 150, пункт 152.1 статті 152 Податкового кодексу України (далі - ПК України) від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями та наказ Міністерства фінансів України від 28 вересня 2011 року № 1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2011 року за № 1215/19953. Так, в акті перевірки відповідачем зазначено, що у Податковій декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року необхідно було врахувати лише 25 відсотків суми такого від'ємного фінансового результату у розмірі 726 955 грн., підприємство врахувало 100 відсотків - 2 907 818 грн., що призвело до заниження об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07 декларації) на суму 2 180 863 грн. та відповідно належного до сплати грошового зобов'язання за результатами 2 кварталу 2012 року (рядок 16 декларації) на 457 981,00 грн. (арк. справи 8).

Відповідно до пункту 153.8 статті 153 ПК України платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Статтею 150 ПК України передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24 травня 2012 року № 4834-VI, що набрав чинності 01 липня 2012 року, пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено у наступній редакції. Пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012-2015 років. Таке від'ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Проаналізувавши вказані вище норми Податкового кодексу України, суд зазначає, що порядок визначення фінансових результатів від операцій з окремими видами цінних паперів як операцій особливого виду діяльності, викладений в пункті 153.8 статті 153 Кодексу, передбачає, що у разі отримання від'ємного фінансового результату (збитку) від проведення таких операцій за підсумками звітного податкового року збиток не враховується при визначенні об'єкта оподаткування платника податку, а переноситься на зменшення фінансового результату від операцій з цінними паперами у наступних звітних періодах.

Порядок зменшення фінансового результату (від'ємне значення враховується в наступних звітних податкових періодах до повного його погашення і одержання позитивного фінансового результату (прибутку) застосовується аналогічно порядку, передбаченому в статті 150 Кодексу.

У змінах до Податкового кодексу України, прийнятих Законом України від 24 травня 2012 року № 4834, запроваджено особливий порядок застосування статті 150 Кодексу в період 2012-2015 років, який передбачає обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого станом на 01 січня 2012 року, що враховується у витратах, при визначенні податкових зобов'язань платника податку у наступних звітних податкових періодах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування для врахування в наступних звітних періодах при застосуванні статті 150 Кодексу не передбачалось Законом № 4834 при застосуванні пункту 153.8 статті 153 Кодексу для визначення прибутку від операцій з цінними паперами і ніяким чином не обмежувало право платника податку враховувати повну суму від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами в наступних податкових періодах, оскільки це різні за економічним змістом і значенням показники при визначенні податкових зобов'язань.

З урахуванням встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку про відсутність у позивача порушень пункту 153.8 статті 153, пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

Зважаючи на викладене, об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності та належного до сплати грошове зобов'язання за результатами ІІ кварталу 2012 року визначені у декларації позивачем також у відповідності до чинного податкового законодавства. Таким чином, позивачем також не було порушено норм законодавства, викладених у пункті 152.1 статті 152 Податкового кодексу України та наказі Міністерства фінансів України від 28 вересня 2011 року № 1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2011 року за № 1215/19953.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 572 476,25 грн., з яких за основним платежем - 457 981,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 114 495,25 грн.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби не довела правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, таким чином позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 жовтня 2012 року № 0004441501/22941/15-112 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 2 146,00 гривень (арк. справи 2).

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання» до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 жовтня 2012 року № 0004441501/22941/15-112, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби від 15 жовтня 2012 року № 0004441501/22941/15-112.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання» (ЄДРПОУ 05744426, адреса: вул. Орджонікідзе, буд. 10 В, м. Кпаматорськ, Донецька область, 84313) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 лютого 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 01 березня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.