Постанова № 30048908, 07.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 березня 2013 р. (10:35)

Справа №801/1648/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим:

у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Кримському регіоні» (Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні)

до Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради

про стягнення 3400,00 грн. заборгованості,

Обставини справи: Відокремлений підрозділ «Держенергонагляд у Кримському регіоні» (Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради 3400,00 грн. заборгованості зі штрафних санкцій, нарахованих за порушення вимог законодавства про електроенергетику.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.02.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивачем 07.03.2013 року до суду було надано клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, 26.02.2013 року від нього надійшло заперечення на позовну заяву, в якому він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні. Позиція відповідача обґрунтована тим, що ухвалою Господарського суду АР Крим від 14.05.2010 року (справа №2-30/2634-2010) порушено справу про банкрутство КП ВКГ Щолкінської міської ради та введений в дію мораторій на задоволення вимог кредиторів. З огляду на це, штрафні санкції нараховані позивачем без урахування вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою заборонено нарахування неустойки (штрафу,пені) під час дії мораторію. Крім того, відповідач просив розглянути справу за відсутності його представника.

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити, враховуючи наступне.

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці та регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі передбачені Законом України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 року № 575/97-ВР (далі по тексту – Закон № 575).

Одними з головних засад державної політики в сфері електроенергетики відповідно до статті 5 Закону № 575 є створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики; додержання єдиних державних норм, правил і стандартів всіма суб'єктами відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії; забезпечення захисту прав та інтересів споживачів енергії; забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів.

Відповідно до статті 9 Закону № 575 державний нагляд (контроль) в електроенергетиці здійснюється центральним органом виконавчої влади з державного енергетичного нагляду.

Способом здійснення державного нагляду (контролю) в електроенергетиці є проведення центральним органом виконавчої влади з державного енергетичного нагляду відповідних обстежень, перевірок, оглядів, інспектування щодо енергетичного обладнання суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Центральний орган виконавчої влади з державного енергетичного нагляду під час здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії усунення виявлених порушень вимог законодавства; видавати суб'єктам електроенергетики та споживачам енергії обов'язкові для виконання розпорядження щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання; застосовувати відповідно до цього Закону штрафні санкції до суб'єктів господарювання за правопорушення в електроенергетиці.

В свою чергу, інспектори з державного енергетичного нагляду мають право: видавати суб'єктам електроенергетики та споживачам енергії обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, теплових, тепловикористальних установок та мереж, а також стосовно приведення технічного стану електричних, теплових, тепловикористальних установок та мереж, засобів обліку, контролю і регулювання виробництва, постачання та споживання енергії, організації їх експлуатації у відповідність із вимогами нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання споживачів енергії, теплових, тепловикористальних установок та мереж; вимагати від суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії додержання встановлених нормативно-правовими актами режимів постачання та споживання енергії.

Відповідно до Положення про Інспекцію Держенергонагляду у Кримському регіоні, затвердженому директором Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», метою й завданням «Держенергонагляду у Кримському регіоні» є сприяння забезпеченню належного функціонування об'єднаної енергетичної системи України, сфери теплопостачання, енергетичної безпеки держави й здійснення контролю за дотриманням суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання й споживачами електричної енергії, вимог нормативно-правових і нормативно-технічних актів у сфері виробництва, поставки й споживання електричної й теплової енергії.

Таким чином, судом встановлено, що ВП «Держенергонагляд у Кримському регіоні», реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами, є суб’єктом владних повноважень.

Статтею 25 Закону № 575 визначено, що захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються Законами України «Про електроенергетику», «Про захист прав споживачів», «Про захист економічної конкуренції», «Про енергозбереження», іншими нормативно-правовими актами.

Обов’язки і відповідальність споживачів електричної енергії передбачені ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».

Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність (стаття 27 Закону №575).

За ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду та порушення умов ліцензій до суб’єктів господарської діяльності застосовується відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, центральний орган виконавчої влади з державного енергетичного нагляду на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови або розпорядження про накладення штрафів за встановленою формою.

Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку.

Порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання передбачений відповідним положенням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 1999 року № 1312 (далі по тексту – Постанова №1312).

Згідно з пунктом 7 Постанови №1312 рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки суб'єкта господарювання, складеного посадовими особами НКРЕ, та акта перевірки (протоколу) суб'єкта господарювання, складеного посадовими особами Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж або Держенергонагляду.

Рішення про накладення штрафу оформляється постановою НКРЕ, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій та мереж і постановою (розпорядженням) Держенергонагляду.

Постанова або розпорядження про накладення штрафу складається у двох примірниках. Перший примірник постанови або розпорядження залишається в органі, який її оформив. Другий примірник у 3-денний термін після оформлення постанови або розпорядження надсилається (видається повноважному представнику) для сплати штрафу суб'єкту господарювання (пункти 8,9 Постанови №1312).

Судом встановлено, що позивачем 04.05.2012 року винесено припис № 04/07-45-026, яким відповідачу приписано в строк до 01.08.2012 року усунути порушення вимог чинного законодавства в галузі електроенергетики.

Посадовими особами позивача 14.09.2012 року було проведено позапланову перевірку відповідача щодо виконання вимог припису № 04/07-45-026 від 04.05.2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт (протокол) № 04/07-45-024 від 14.09.2012 року, в якому зафіксовано невиконання відповідачем вимог припису № 04/07-45-026 від 04.05.2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки 31.10.2012 року позивачем винесена постанова № 252кр про накладення на відповідача штрафу у розмірі 3400,00 грн. відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику» та статті 31 Закону України «Про теплопостачання».

Згідно з пунктом 10 Постанови №1312 суб'єкт господарювання сплачує штраф за порушення законодавства в галузі електроенергетики протягом 30 днів з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення, а за порушення законодавства у сфері теплопостачання - у 15-денний строк з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення.

Відповідно до пункту 11 Постанови №1312 рішення про накладення на суб'єктів господарювання штрафів може бути оскаржене в установленому законом порядку.

Заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач зазначив про те, що штрафні санкції застосовані позивачем без урахування вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою заборонено нарахування неустойки (штрафу,пені) під час дії мораторію.

Суд не погоджується з доводами відповідача в зазначеній частині, враховуючи наступне.

Законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів є Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Вирішуючи питання щодо правомірності застосування до відповідача штрафних санкцій під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд вважає за необхідне керуватися нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на момент прийняття позивачем постанови №252кр від 31.10.2012 року.

Відповідно до статті 1 цього Закону (в редакції, що діє з 17.05.2012 року) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Положеннями статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» було встановлено заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), стосуються вимог, зобов’язань, які охоплюються поняттям мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати з урахуванням визначення мораторію, наведеного у статті 1 цього Закону.

Таким чином, вказаною нормою закону передбачалась пряма заборона нарахування неустойки (штрафу, пені) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань, у тому числі поточних грошових зобов’язань, зобов'язань щодо сплати страхових внесків, зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) протягом дії мораторію.

Однак, суд звертає увагу на те, що штрафні санкції застосовані до відповідача не за невиконання перелічених вище зобов’язань, а за порушення вимог законодавства в галузі електроенергетики та теплопостачання. Такі штрафні санкції нараховуються в незалежності від зобов’язань, які виникли до введення в дію мораторію чи під час його дії, мають самостійний характер та іншу правову природу.

Позиція суду ґрунтується на тому, зокрема, що порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв’язку із чим у нього виникають права та обов’язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

Крім того, суд зазначає, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов’язань поточних кредиторів, то за цими зобов’язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

З огляду на зазначене вище, суд вважає правомірним застосування до відповідача на підставі постанови № 252кр від 31.10.2012 року штрафу у розмірі 3400,00 грн.

До матеріалів справи не додано доказів того, що постанова про накладення штрафу № 252кр від 31.10.2012 року була оскаржена відповідачем в адміністративному або судовому порядку, внаслідок чого штраф за порушення законодавства в сфері електроенергетики відповідач повинен був сплатити протягом 30 днів з дня прийняття постанови.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що у встановлений законодавством строк постанова позивача виконана не була.

Відповідно до пункту 10 Постанови №1312 у разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.

Приймаючи до уваги, що відповідачем у порядку статті 71 КАС України не було надано жодного доказу на підтвердження того, що постанова про накладення штрафу винесена з порушенням вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3400,00 грн. заборгованості.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 07.03.2013року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову оформлено та підписано 12.03.2013 року.

Керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради (98213, АР Крим, Ленінський район, м. Щолкіне, будинок,3; ЄДРПОУ 35457765; р/р№26001301331181 в філії Кримського центрального відділення ПАТ «Промінвестбанк», МФО324430) 3400,00 грн. штрафу за порушення вимог законодавства в галузі електроенергетики на р/р 31113106700164 в ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 37668945, отримувач коштів – УДКСУ у Ленінському районі, код платежу 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.