Рішення № 30046481, 20.02.2013, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 2703/13630/2012

Проевадження2/764/1497/2013

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі

головуючого судді - Кукурекіна К.В.

при секретарі - Рудакові Р.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ „Приватбанк" про визнання пунктів кредитного договору недійсними,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Севастополя з позовною заявою про визнання пунктів кредитного договору недійсними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до договору включені умови, що передбачають подвійну відповідальність за порушення умов договору позичальником, чим порушені вимоги ст. 61 Конституції України, Закону України "Про захист прав споживачів". Ставить питання про визнання недійсними пунктів кредитного договору, що передбачають відповідальність за порушення зобов'язань за кредитним договором, збільшення терміну позовної давності за домовленістю сторін недійсними на підставі ст.ст. 215, 217 ЦК України.

Представник позивача у судове засідання з'явився, на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача позов не визнала, пояснила суду, що договором сторони передбачили певні умови і позивачка погодилась з ними, що умови договору передбачають відповідальність у різному розмірі за різні види порушень зобов'язання, пов'язані з невиконанням умов договору, що відповідає вимогам ст. 1054 ЦК України, також зазначила про пропуск встановленого ст. 257 ЦК України терміну позовної давності для звернення до суду, просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16.11.2006 між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, укладений кредитний договір №00-4532M, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 280000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.11.2013 року.

У відповідності до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог зазначеного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 6 ЦК України виходячи з принципу диспозитивності цивільного права, сторони мають право врегулювати свої правовідносини на свій розсуд за умови відсутності у законодавстві прямої заборони, або вказівки, яким чином необхідно діяти у випадку односторонньої зміни умов договору цивільним законодавством чітко не врегульоване питання, з якого моменту відбувається зміна договору у випадку реалізації права на односторонню зміну.

Умови договору були відомі ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору, підписані нею та позивачці наданий екземпляр договору, в якому вказані відповідні умови.

Згідно з вимогами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, позичальниця вимоги договору не виконує, допустила порушення зобов'язань, що не заперечується представником позивача у судовому засіданні. Саме у зв'язку з порушенням вимог кредитного договору позичальницею відповідачем і застосовані фінансові санкції, передбачені договором.

Оскаржувані позивачкою пункти кредитного договору 2.2.2., 2.2.3, 2.2.8. 2.2.9 передбачають відповідальність за порушення умов кредитного договору щодо сплати процентів, дотримання термінів погашення та сум, що відповідає умовам ст. 1054 ЦК України в частині обов'язків позичальника щодо повернення кредитних коштів у терміни визначені договором та сплати відповідних процентів та інших виплат.

Вимога позивачки щодо недійсності умов кредитного договору в частині збільшення терміну позовної давності є такою, що не підлягає задоволенню, зважаючи на те, що дана умова включена до кредитного договору (пункт 4.7) та не суперечить вимогам ст. 259 ЦК України, згідно з якою позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно з вимогами ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України взаємні зобов'язання сторін мають виконуватися ними належним чином, відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Кредитний договір №00-4532M між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "Приватбанк" було укладено 16.11.2006 р., позову заяву було подано до суду 24 травня 2011 р., тобто зі спливом передбаченого ст. 257 ЦК України терміну позовної давності, що не заперечується представником позивачки в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення.

У судовому засіданні до винесення рішення представником позивача заявлено про сплив позовної давності за зверненнями про визнання недійсними пунктів кредитного договору.

Згідно з вимогами ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судові витрати суд, відповідно до ст.88 ЦПК України віднести за рахунок держави.

На підставі ст.ст. 1054, 215, 267 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,88,179,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ „Приватбанк" про визнання пунктів кредитного договору недійсними - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя - підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Ленінського районного суду

міста Севастополя К.В. Кукурекін