Ухвала суду № 30046180, 12.03.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 127/745/13-ц Провадження № 22-ц/772/603/2013Головуючий в суді першої інстанції:Воробйов В.В.Категорія: 29Доповідач: Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

12 березня 2013 року м. ВінницяКолегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,

при секретарі Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

встановила:

В березні 2012 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, мотивуючи вимоги тим, що на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.11.2010 року відповідач отримав від неї грошові кошти в загальній сумі 33536 грн.

Проте Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначене рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 27.01.2011 року в частині стягнення з неї 31600 грн. завдатку змінив, та ухвалив нове рішення від 27.07.2011 року, яким стягнув на користь відповідача аванс в розмірі 15942 грн., та судові витрати в сумі 159,42 грн. В задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Тому ОСОБА_3 09.09.2011 року направила відповідачеві письмову вимогу про повернення їй грошових кошів в сумі 17354,58 грн.

Оскільки відповідачем проігноровано зазначену вимогу, вона просить стягнути з нього грошові кошти в сумі 17354,58 грн., 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати, що складаються із суми судового збору та витрат на правову допомогу.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 17354,58 грн., а також судовий

збір в розмірі 173,54 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав. Позивач ОСОБА_3 проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляції та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженими в судовому засіданні.

За змістом статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, а сторонами не заперечується те, що на виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.11.2010 року відповідачем ОСОБА_2 18 лютого 2011 року було отримано від позивача ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 31600 грн. матеріальної шкоди, 1500 грн. моральної шкоди, 436 грн. відшкодування судових витрат, що в загальній сумі складає 33536 грн.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 27.01.2011 року зазначене рішення Ленінського районного суду м. Вінниці залишено без змін.

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.07.2011 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.11.2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 27.01.2011 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 31600 грн. завдатку змінено, в частині стягнення 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено нове рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 авансу в розмірі 15942 грн. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відмовлено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 159,42 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У зв'язку з цим, 09 вересня 2011 року позивач ОСОБА_3 направила відповідачеві ОСОБА_2 вимогу про повернення їй в строк до 20.09.2011 року безпідставно одержаних останнім коштів в розмірі 17354,58 грн., повідомивши про наявність рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.07.2011 року.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 07.03.2012 року скасовано ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 23.01.2012 року про поворот виконання рішення суду та постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_3 про поворот виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.11.2010 року відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви про поворот виконання апеляційний суд виходив із того, що оскільки скасоване в подальшому рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17 листопада 2010 року було виконане поза межами процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», відсутні законодавчо врегульовані підстави для повороту виконання рішення суду.

Разом з тим, статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що підстава, на якій відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_3 спірну надлишкову грошову суму - відпала.

Вказані положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду /підпис/ Стадник І.М. /підпис/ Міхасішин І.В. /підпис/ Войтко Ю.Б. Стадник І.М.