Рішення № 30044812, 01.03.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/13454/2012

н/п 2/640/305/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2013 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді: Ніколаєнко І.В.,

при секретарі: Газіній О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛЛИ» про визнання права власності, визнання дій незаконними та про заборону вчиняти певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2012 року позивач звернувся до суду з позовом з вимогою визнати за ним право власності на гараж АДРЕСА_1; визнати незаконними дії Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛЛИ» щодо руйнування його власності - гаражу АДРЕСА_1; заборонити Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю «СОЛЛИ» вчиняти будь які дії відносно його гаража АДРЕСА_1.

Згодом ОСОБА_1 надав до суду уточнення до позовної заяви, в якому просить стягнути з Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛЛИ» код 22686972 грошову компенсацію за вилучення у нього земельної ділянки та неможливості використовувати та розпоряджатися його гаражем АДРЕСА_1 за призначенням у сумі 19200 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги в повному обсязі, просив суд цивільний позов задовольнити та пояснив, що 22.09.1997 року між позивачем та ВК ТОВ «СОЛЛИ» укладено договір НОМЕР_1 про надання ділянки під гараж та виконання підрядних робіт.

Відповідно до договору ОСОБА_1 є замовником, а ВКТ «СОЛЛИ» виконавцем.

Згідно п.п. 1 розділу 1 Договору, виконавець відводить та надає в користування земельну ділянку НОМЕР_1 на автостоянці під будівництво загальною площею 18 квадратних метрів, згідно генерального плану розміщення автостоянки Виконавця; п. 1.2 розділу 1 Договору Замовник поручає, а виконавець зобов'язується виконати будівництво гаражу на ділянці, вказаному в п.п. 1.1 плану відводу ділянки.

Свої зобов'язання за договором від 22.09.1997 року сторони виконали в повному обсязі, ніяких претензій або зауважень щодо виконання сторонами своїх зобов'язань у сторін не було.

Відповідно п. 3.1 розділу 3 Договору, ОСОБА_1 кожного місяця до 15-го числа сплачувався вклад у сумі від 8,00 грн/місяць до 130 грн/місяць, на розрахунковий рахунок відповідача за «обслуговування» гаража.

В березні 2012 року позивачем було отримано по пошті лист від 02.03.2012 року в якому ТОВ ВКТ «СОЛЛИ» повідомило, що Товариством «СОЛЛИ» прийнято рішення про подальше використання земельної ділянки, на якій розташований гараж НОМЕР_1, який підлягає зносу для забудови паркування автотранспорту, у зв'язку з чим повідомило ОСОБА_1 про розірвання договору НОМЕР_1 та надало йому строк до 31.07.2012 року для звільнення гаража.

Договір про надання ділянки під гараж та виконання підрядних робіт від 22.09.1997 року стосовно надання земельної ділянки НОМЕР_1 під гараж укладався на невизначений строк.

На сьогоднішній день договір між сторонами не розірваний та не припинений. Повідомлень щодо розірвання даного договору на адресу позивача не надходило, відмови від користування земельною ділянкою позивачем не надавалося.

Листом від 02.03.2012 року б/н ВКТ «СОЛЛИ» повідомило позивача про розірвання договору НОМЕР_1 на експлуатацію гаража від 22.09.1997 року.

Даний договір відповідач розриває в односторонньому порядку, що не передбачено в умах договору від 22.09.1997 року, чим порушує норми діючого законодавства України.

Не зважаючи на те, що договір НОМЕР_1 є дійсним, ВК ТОВ «СОЛЛИ», без згоди позивача, вскрили та зруйнували гараж НОМЕР_1.

ОСОБА_1 зроблено незалежну оцінку гаража. Відповідно до звіту ТОВ Харківської інвестиційної агенції нерухомості» його вартість станом на травень 2012 року складає 19200,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що укладений між ОСОБА_1 та ВК ТОВ «СОЛЛИ» договір НОМЕР_1 на обслуговування його гаражу НОМЕР_1, який розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 не передбачав можливості виникнення у позивача права власності. ВК ТОВ «СОЛЛІ» прийняло на себе лише зобов'язання з поточного обслуговування гаражу, слідкувати за ремонтом під'їзних шляхів та організовувати пропускний режим. Крім того, у позивача ніколи не існувало права на використання земельної ділянки та будь - яких підстав для розміщення його гаражу, а отже гараж являється самовільно побудованим., адже його право власності на гаражі ніколи не реєструвалося, і на підтвердження цього позивач не надав довідки з БТІ. З зазначених підстав в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлення, що 22.09.1997 року між ОСОБА_1 та ВК ТОВ «СОЛЛІ» було укладено договір НОМЕР_1 на обслуговування гаражу НОМЕР_1, який розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п. 3.1, 3.2 умов зазначеного договору, ВК ТОВ «СОЛЛІ» прийняло на себе зобов'язання з поточного обслуговування гаражу, слідкувати за ремонтом під'їзних шляхів та організовувати пропускний режим.

Відповідно до ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Як вбачається з матеріалів справи та доданих до неї документів, позивач ОСОБА_1 не подав суду доказів тих обставин, що земля, на якій розташований гараж належить йому на праві власності.

Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони були збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи неналежно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Отже позивач в установленому законом порядку не набув права власності на побудоване нерухоме майно - гараж НОМЕР_1, який розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, а отже гараж являється об'єктом самочинного будівництва, а тому право на компенсацію витрат на самочинне будівництво від відповідача позивач може отримати лише в разі визнання за ним права власності на таке майно, оскільки при знесенні самовільних споруд забудовники не отримують право на компенсацію своїх витрат.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.376 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60,209, 212, 213 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Виробничо - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛЛІ» про визнання права власності, визнання дій незаконними та про заборону вчиняти певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги.

Суддя