19.02.2013 Справа № 2-189/13
справа № 2-189/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2013 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого - Рудюка О.Д.,
при секретарі Данько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Вишгорода цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що між позивачем та ОСОБА_1 (відповідач-1) 27.12.2007 року було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11278582000, відповідно до умов договору відповідач-1 отримав кредит у сумі 52 377,17 швейцарських франків, що дорівнює еквіваленту 232 554,64грн., строк/термін з 27.12.2007 року по 27.12.2014 року, із сплатою процентів за користування кредитом 8,49% річних.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 (відповідач-2) укладено договір поруки № 170218 від 27.12.2007 року, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед кредитором (позивачем) відповідати за виконання відповідачем-1 усіх його зобов'язань перед позивачем, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11278582000 від 27.12.2007 року, в повному обсязі як існуючи теперішній час, та і тих що можуть виникнути в майбутньому (п.1.1.).
У відповідача-1 виникла заборгованість перед позивачем, на час звернення до суду за кредитом та відсотками, нарахованих згідно з умовами кредитного договору, а саме: 53 523,93 швейцарських франків, що еквівалентно 459 898,60грн., з яких: 42213,22 швец. франків - заборгованість по кредиту, що еквівалентно 362 712,53грн.; 10 281,79 швец. франків - заборгованість по відсоткам, що еквівалентно 88 342,59грн.; 8 843,48грн. - пені.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідачів солідарно на підставі ст.ст. 543, 554, 1054 ЦК України заборгованість яка виникла на виконання зобов'язання кредитним договором.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, що зазначенні в позовній заяві.
Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань не надходило.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні в частині вимог до відповідача-2. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача-2 зазначив, що оскільки строк, встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України, для пред'явлення позову до відповідач-2 сплинув, а відтак на його думку зобов'язання поручителя за договором поруки вважаються припиненими.
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача-2, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд прийшов до наступного.
27.12.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11278582000, відповідно до умов договору відповідач-1 отримав кредит у сумі 52 377,17 швейцарських франків, що дорівнює еквіваленту 232 554,64грн., строк/термін з 27.12.2007 року по 27.12.2014 року, із сплатою процентів за користування кредитом 8,49% річних (п.п. 1.1.,1.2.1., 1.2.2., 1.3.1.).
В забезпечення своєчасного виконання та повного виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту, того ж дня, а саме 27.12.2007 року між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір поруки № 170218, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед кредитором (позивачем) відповідати за виконання відповідачем-1 усіх його зобов'язань перед позивачем, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11278582000 від 27.12.2007 року, в повному обсязі як існуючи теперішній час, та і тих що можуть виникнути в майбутньому (п.1.1.).
Згідно п. 1.4. договору поруки, відповідальність поручителя і боржника є солідарною.
Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором перед відповідачем-1, надав останньому грошові кошти в розмірі 52 377,17 швец. франків, що не заперечувалось в судовому засіданні.
Згідно умов кредитного договору, відповідач-1, який є позичальником, взяв на себе зобов'язання сплачувати банку платежі з повернення кредиту та нараховані проценти за користування кредитом, відповідно до наведеного у розділі 4 договору про надання споживчого кредиту.
Станом на час розгляду справи відповідач-1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав. У зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість, яка, як перевірено судом, нарахована позивачем станом на 20.09.2012 року і становить 53 523,93 швейц. франків, що еквівалентно 459 898,60грн., з яких: 42213,22 швец. франків - заборгованість по кредиту, що еквівалентно 362 712,53грн.; 10 281,79 швец. франків - заборгованість по відсоткам, що еквівалентно 88 342,59грн.; 8 843,48грн. - пені. Вказана обставина підтверджується розрахунком заборгованості та не заперечувалась в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу - ст. 526 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин 1, 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до п. 1.2. договору поруки, поручителю добре відомі усі умови основного договору, зокрема: термін виконання основного зобов'язання - 27 грудня 2014 року, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано терміни виконання такого зобов'язання.
Відповідно до п.п.1.3.-1.4 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями за основним договором включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісії, відшкодування можливих збитків пені та інших штрафних санкцій, передбачених основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.
Відповідно до п. 3.1 договору поруки сторонами встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором.
Частиною 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, та обставина, що відповідачі в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору і договору поруки взяті на себе зобов'язання з погашення заборгованості за основним договором станом на 20.09.2012 року і на момент розгляду справи не виконали, в судовому засіданні знайшла своє підтвердження, тому заборгованість, яка утворилась станом на 20.09.2012 року в розмірі53 523,93 швец. франків, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 20.09.2012року (1 швец. Франк - 8,592392000грн.) складає 459 898,60грн., підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача.
Що стосується доводів представника відповідача-2 про припинення зобов'язань відповідача ОСОБА_2 за договором поруки у зв'язку із спливом строку встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України для пред'явлення вимоги до поручителя, то по суті ці доводи суд вважає безпідставними, оскільки базуються на власному та суб'єктивному тлумаченні положень чинного законодавства.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Отже, пунктом 3.1. договору поруки № 170218 від 27.12.2007 року, сторонами визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором. В свою чергу відповідачу-2 було відомо про дату припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором, що підтверджується п. 1.2. договору поруки. Таким чином, договором поруки встановлено строк припинення самої поруки.
З огляду на те, що сторонами за договором поруки було встановлено строк припинення поруки, суд вважає, що зобов'язання відповідача-2 за договором поруки не припинилися.
Згідно зі ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем надано належний доказ про те, що він поніс судові витрати.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 527, 530, 543, 553, 554 610, 612, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 213, 215, 292, 294, 296 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, інд.ном. НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПО 09807750) заборгованість за кредитним договором № 11278582000 у розмірі 53 523,93 швейцарських франків, що еквівалентно 459 898,60 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, інд.ном. НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПО 09807750) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 219,00грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.Д. Рудюк
Судове рішення № 30043633, Вишгородський районний суд Київської області було прийнято 19.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-189/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: