Справа № 1570/4888/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2013 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Дубовик Г.В.,
за участі:
представника позивача - Федорончука І.В. (довіреність від 22.06.2012 року),
представника відповідача - Кирилюка В.О. (довіреність від 03.03.2012 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Ольвія» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання неправомірними дії відносно проведення планової виїзної перевірки, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2011 року № 0001152301, суд -
В С Т А Н О В И В :
Приватне підприємство "ВКФ Ольвія" (далі - ПП "ВКФ Ольвія") звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2011 року № 0001152301. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка ПП"ВКФ Ольвія" з питань взаємовідносин з ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп" за лютий 2011 року. Перевіркою встановлено порушення ПП "ВКФ Ольвія" ст. ст. 198.1, 198.2, 201.4, 201.6, 201.10 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 121434,00 грн. На підставі висновків перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2011 року № 0001152301. Позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та зазначає, що до перевірки були надані первинні документи, які свідчать що господарські операції здійсненні позивачем у межах укладених ним з зазначеним контрагентом договорів щодо придбання послуг з усунення неплотності водо-стокових труб, з організації прибирання території приміщення та проведення робіт по утриманню приміщення та прямо пов'язана з господарської діяльністю позивача. За таких обставин, позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у адміністративному позові.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що була проведена невиїзна документальна перевірка ПП "ВКФ Ольвія" з питань взаємовідносин з ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп " за лютий 2011 року, за результатами якої складений акт №2444/23-1/22482123 від 31.05.2011р. Перевіркою встановлено порушення ст. ст. 198.1, 198.2, 201.4, 201.6, 201.10 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "ВКФ Ольвія" занижено податок на додану вартість на загальну суму 121434,00 грн. за лютий 2011 року, у зв'язку з чим було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Заслухавши пояснення учасників процесу, свідчення свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення законодавства, суд встановив наступне.
31.05.2011 року інспектором ДПІ у Суворовському районі м.Одеси було проведено невиїзну позапланову перевірку ПП "ВКФ Ольвія" з питань взаємовідносин з ТОВ «Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп» за лютий 2011 року, за результатами якої був складений акт №2444/23-1/22482123 від 31.05.2011р. (т.1 а.с.12-24). В висновках зазначеного акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення ст.ст. 198.1, 198.2, 201.4, 201.6, 201.10 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "ВКФ Ольвія" занижено податок на додану вартість на загальну суму 121434,00 грн. за лютий 2011 року.
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м.Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2011 року № 0001152301, яким ПП "ВКФ Ольвія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 121434,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 30359,00 грн. (т.1 а.с.11)
Перевіркою було встановлено, що ПП "ВКФ Ольвія" у перевіряємий період було включено до податкового кредиту ПДВ у сумі 121434,00 грн. по господарським операціям з ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп". При цьому, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси було отримано акт ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя від 29.04.2011 року №645/2302/35460610 "Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп" з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибкуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року" (т.2 а.с.3-12), відповідно до якого ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп", перебуває в них на обліку, проте листом №2110/7/26-31 від 08.04.2011 року ВПМ ДПІ у Жовтневому районі повідомив, щодо проведених заходів направлених на встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп", а саме: за результатами виходу встановлено відсутність підприємства ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп" за податковою адресою підприємства. Також щодо ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп" встановлено, що за даним підприємством автотранспорт не зареєстрований, також відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Так, відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.4 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Проте податкова накладна не є документом, на підставі якого можливо дійти висновку про використання придбаних послуг у межах господарської діяльності платника податку та отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
При цьому, суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів.
Також, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з вищезазначеними нормами Податкового кодексу України.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини як рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.
Так, за нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.
В статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити виконання договору та, відповідно, реальність здійснюваних операцій.
Так, між ПП "ВКФ Ольвія" (замовник) та ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп" (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 04 лютого 2011 року №010211 (т.1 а.с.32-35) відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по надання послуг по організації прибирання у внутрішніх приміщеннях об'єкта замовника, загальною площею 7200 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Дальницька, 46, послуг по організації прибирання території за адресою: м.Одеса, вул.Дальницька, 46, відповідно до умов договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити дані послуги.
Судом встановлено, що також між ПП "ВКФ Ольвія" (замовник) та ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп" (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 04 лютого 2011 року №020211 (т.1 а.с.36-42) відповідно до умов якого, виконавець зобовязується виконати на умовах цього Договору роботи по утриманню будівлі, а сааме: роботи, повязані із заміною та профілактикою деяких участків водопровідної та каналізаційної системи, вентиляційної системи за адресою: м.Одеса, вул. Дальницька, буд.46, а замовник зобовязується прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість виконавцю на умовах, визначених цим Договором.
ПП "ВКФ Ольвія" на підтвердження реальності виконання умов зазначених вище договорів з ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп" про надання послуг, наддало до суду акти здачі-прийняття робіт (т.1 а.с.40-45).
Однак зазначені вище акти здачі-прийняття робіт, суд не приймає до уваги в якості належних доказів на підтвердження виконання господарських операцій між позивачем та вказаним вище контрагентом, оскільки, давши їм належну оцінку, суд встановив, що акти здачі-прийняття робіт не містять обовязкових реквізитів, передбачених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні», а саме: не зазначене місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особи, відповідальні за здійснення господарської операції та будь-які дані, що дають змогу ідентифікувати особи, які брали участь у здійснені господарської операції.
Також позивачем надано податкові накладні (т.1 а.с.46-51). Однак, зазначені податкові накладні не можуть бути прийняті у якості беззаперечних доказів реальності виконання зазначених договорів, оскільки податкові накладні самі по собі не можуть свідчити про дійсне виконання господарської операції. Крім того, на зазначених копіях податкових накладних не вбачається підписів відповідальної особи від ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп".
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що за адресою: м.Одеса, вул.Дальницька, 46 знаходиться будівля, приміщення в якій здаються іншим суб'єктам господарювання в оренду для використання в якості офісних приміщень. Яким чином фактично здійснювалося прибирання приміщень та території, та яким чином виконувалися роботи, повязані із заміною та профілактикою деяких участків водопровідної та каналізаійної системи, вентиляційної системи, які особи безпосередньо здійснювали зазначені роботи, та в якому графіку вказані роботи виконувалися, яким чином здійснювався облік наданих послуг представник позивача у судовому засіданні на вимогу суду не надав пояснень та відповідних доказів. Свідок - ОСОБА_3, який у перевіряємому періоді працював у ПП "ВКФ Ольвія" головним інженером, також з приводу вказаних питань не наддав чітких пояснень, а також не зміг пояснити, працівниками якої сааме фірми чи організації здійснювалося прибирання приміщень, заміна труб, вентилязійної системи та інше, скільки працівників виконували дані роботи та як здійснювалося позивачем приймання виконаних робіт.
Інших документів на підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій з ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп" на пропозицію суду ПП "ВКФ Ольвія" надано не було. Крім того, не було надано доказів погодження документації щодо проведення робіт із власником приміщень, що передбачено п.п. 5.2.3. договору оренди №001 від 10.04.2003р. укладеного позивачем з власником приміщень ТОВВКФ "Ювікс" (т.1 а.с.205-207).
Також, судом встановлено, що відповідно до Довідки АА №478222 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1 а.с.185) місцезнаходження ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп": 69000, м.Запоріжжя, вул. Юності, буд.26, дані про наявність у ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп" відокремлених підрозділів відсутні, видами діяльності якими може займатися ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп" визначено: будівництво будівель; інша поліграфічна діяльність, інші види оптової торгівлі, діяльність автомобільного вантажного транспорту, консультування з питань комерційної діяльності та управління, надання інших комерційних послуг.
Даних про залучення до виконання вказаних робіт ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп" субпідрядних організацій до суду не надано.
Позивачем на підтвердження здійснення розрахунків за вказаними договорами з ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп", надано до суду платіжні доручення (т. 1 а.с.188-196), однак, переведення коштів не може свідчити безпосередньо про реальність господарської операції. Крім того, надані платіжні доручення не містять відміток банку про проведення зазначеної операції.
Враховуючи зазначені обставини, встановлені судом у ході офіційного з'ясування обставин справи, суд вважає, що ПП "ВКФ Ольвія" не підтверджено відповідними первинними документами реальність господарських операцій з ТОВ "Торгово-будівельна компанія „ОБС-Групп" у лютому 2011 року, що свідчить про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, а тому право зазначеного платника на податковий кредит не можна вважати законним.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, щодо правомірності встановленого податковим органом порушення ПП "ВКФ Ольвія" ст. ст. 198.1, 198.2, 201.4, 201.6, 201.10 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "ВКФ Ольвія" занижено податок на додану вартість на загальну суму 121434,00 грн. за лютий 2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС податкове повідомлення-рішення від 14.06.2011 року № 0001152301 прийнято правомірно та підстави для його скасування відсутні, а тому позовні вимоги ПП "ВКФ Ольвія" задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Ольвія» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання неправомірними дії відносно проведення планової виїзної перевірки, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2011 року № 0001152301 - відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 19 березня 2013 року.
Суддя Вовченко O.A.
Судове рішення № 30043537, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 19.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1570/4888/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: