Постанова № 30043144, 19.03.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р.Справа № 5017/3205/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В. В.

суддів: Головея В.М., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю прокурора: Коломійчук І.О. прокурор відділу прокуратури Одеської області

та представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Крапівіна О.С. - за дорученням

від 3-ї особи: Наседкін О.І. - за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційні скарги заступника прокурора м. Одеси та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 21 лютого 2013 року

у справі № 5017/3205/2012

за позовом заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ атракціонів"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про розірвання договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути майно

Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 201 від 18.03.2013 р.

В С Т А Н О В И Л А:

08.12.2012 р. заступник прокурора м. Одеси (далі прокурор) з залученням до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі Департамент) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі Рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ атракціонів" (далі відповідач, ТОВ) про розірвання договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути майно.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між Радою та ТОВ договором купівлі-продажу № 184 від 11.12.2001 р. та до сьогоднішнього часу не здійснив реконструкцію об'єкта купівлі-продажу будівель і споруд колишнього "Зеленого театру", розташованого по вул. Маразліївська, 1Е в м. Одесі та не створив ані дитячого розважального центру, ані готельно-концертного комплексу, у зв'язку з чим заявлений позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги прокурора не визнав посилаючись на те, що судовим рішенням у справі № 30/166-07-4991 ще в 2007 році вже був вирішений спір за позовом Ради до ТОВ за участю третьої особи - Департаменту, яким позовні вимоги Ради щодо розірвання договору купівлі-продажу № 184 з підстави невиконання ТОВ п. 5.4.2. договору залишені без задоволення, у зв'язку з чим провадження у даній справі підлягає припиненню, так як є рішення господарського суду, що набрало законної сили, яким вже вирішений спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.02.2013 року (головуюча: Власова С.Г., судді: Желєзна С.П., Малярчук І.А.) провадження у справі припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України з посиланням на те, що судовим рішенням у справі № 30/166-07-4991, що набрало законної сили, вже вирішений спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

В апеляційних скаргах прокурор та Департамент просять ухвалу місцевого суду скасувати, оскільки вона не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалена з порушеннями норм матеріального і процесуального права та постановити судове рішення, яким скасувати ухвалу місцевого суду та повернути справу на розгляд до суду першої інстанції.

ТОВ апеляційні скарги прокурора та Департаменту вважав необґрунтованими та просив апеляційний суд оскаржену ухвалу залишити без змін, а названі апеляційні скарги без задоволення.

Рада була своєчасно та належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи, але не скористалась своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

До початку розгляду справи по-суті представником відповідача заявлено клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату з посиланням на те, що ТОВ не отримав копії апеляційних скарг, а тому не мав змоги ознайомитись з матеріалами справи та підготувати на них відзив.

Назване клопотання визнано колегією суддів необґрунтованим з огляду на те, що до апеляційних скарг прокурорам та Департаментом надані поштові квитанції про надіслання відповідачу копій цих скарг рекомендованими листами, а останній, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не надав доказів щодо неотримання ним цієї кореспонденції. Незважаючи на вищевикладене колегія суддів визнала за можливе та доцільне клопотання ТОВ задовольнити частково та оголосити у справі перерву з 11:38 до 14:00 для надання представнику відповідача можливості ознайомитись з матеріалами справи у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційних скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи предметом розгляду справи № 5017/3205/2012 є позовні вимоги прокурора, що заявлені в інтересах Ради до ТОВ щодо розірвання укладеного між останніми договору купівлі-продажу № 184 від 11.12.2001 р. не житлових будівель та споруд колишнього „Зеленого театру", загальною площею 4554,4 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська, 1Е та зобов'язання повернути це майно Раді.

Підставою для розірвання договору в цій справі є не виконання відповідачем своїх зобов'язань за названим договором купівлі-продажу, зокрема, не здійснення до сьогоднішнього часу реконструкції об'єкта купівлі-продажу та не створення ані дитячого розважального центру, ані готельно-концертного комплексу.

Припиняючи провадження у справі, місцевий суд виходив з того, що судовим рішенням господарського суду у справі № 30/166-07-4991, що набрало законної сили, вже вирішений спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Дослідивши матеріали цієї справи, а також справу № 30/166-07-4991 колегія суддів з вищенаведеними висновками суду першої інстанції погодитись не може, оскільки, у справах № 5017/3205/2012 та № 30/166-07-4991 дійсно є одні й ті ж самі сторони, а саме: позивач - Рада, відповідач - ТОВ та 3-я особа на стороні позивача - Департамент, а пред'явлення позову прокурором у справі № 5017/3205/2012 ніяким чином не змінило правовий статус ані Ради, ані ТОВ, ані Департаменту, внаслідок чого протилежні доводи скаржників є помилковими.

Предметом спору у справі № 30/166-07-4991 є вимоги щодо розірвання договору купівлі-продажу № 184 від 11.12.2001 року, а у справі № 5017/3205/2012 є вимоги не лише щодо розірвання названого договору купівлі-продажу, а ще й і вимоги щодо зобов'язання ТОВ повернути Раді об'єкт цього договору.

Різними у справах № 5017/3205/2012 та № 30/166-07-4991 є і підстави пред'явлених позовів.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи № 30/166-07-4991 підставою позову було невиконання ТОВ своїх зобов'язань за названим договором купівлі-продажу та не здійснення реконструкції об'єкта купівлі-продажу та не створення відповідачем дитячого розважального центру.

Відмовляючи у задоволенні позову Ради Одеський апеляційний господарський суд у постанові від 08.11.2007 р. у справі № 30/166-07-4991, що набрала законної сили, зазначив, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки сторонами погоджена зміна умов цього договору купівлі-продажу щодо мети реконструкції об'єкта купівлі-продажу та у 2007 році вона змінена з дитячого розважального комплексу на готельно-концертний комплексу.

Як слідує з тексту позовної заяви прокурора підставою позову у справі № 5017/3205/2012 є невиконання ТОВ до сьогоднішнього часу своїх зобов'язань за названим договором купівлі-продажу та не здійснення реконструкції об'єкта купівлі-продажу та не створення відповідачем ані дитячого розважального центру, ані готельно-концертного комплексу.

Оскільки, предмет та підстави пред'явлених позовів у справах № 5017/3205/2012 та № 30/166-07-4991 є іншими, то суд першої інстанції помилково припинив провадження у справі № 5017/3205/2012, внаслідок чого визнати оскаржену ухвалу законною та обґрунтованою - неможливо, а тому вона підлягає скасуванню, а справа поверненню на розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4.8 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 11113 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 49 ГПК, а тому підстави для здійснення розподілу сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційних скарг прокурора та Департаменту у апеляційного суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги заступника прокурора м. Одеси та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 21 лютого 2013 року у справі № 5017/3205/2012 - скасувати, а справу передати на розгляд зазначеного місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.03.2013 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Головей В.М.

Колоколов С.І.