Постанова № 30040352, 15.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2013 р. (09:44) Справа №801/972/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є. представників сторін:

від позивача - Мустафаєва Е.Т.,

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась з адміністративним позовом Інспекція з питань захисту прав споживачів в АР Крим (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення штрафу в розмірі 1700,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем були порушені вимоги Закону України «Про рекламу», у зв'язку з чим на підставі рішення №75 - р від 15.05.2012 застосований штраф за порушення законодавства про рекламу у сумі 1700,00 грн., який на даний час відповідачем не сплачений, що і стало підставою для звернення до суду з зазначеними позовними вимогами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, позивач звільнений від сплати судового збору, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2013 року визнані поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, надав пояснення по суті спору.

Відповідач у судових засіданнях проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що порушення законодавства про рекламу ним були усунути та позивачем порушений порядок проведення перевірки.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, відповідача, вивчивши чинне законодавство та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і наданням послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України "Про захист прав споживачів" в редакції від 16.10.2012 № 5463-VI (далі - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Частиною 3 статті 5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Статтею 26 Закону визначено, що Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; 2) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.

13.04.2012 року посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим було складено протокол № 91 про порушення законодавства про рекламу, в якому було вказано, що в ході перевірки дотримання законодавства про рекламу у м. Євпаторія, вул. Інтернаціональна,71 було виявлено порушення, а саме:

- розміщення зовнішньої реклами (типу стопер) наступного змісту: «Стоматологическая клиника Дента-Люкс Безболезненное лечение Художественная реставрация Все виды протезирования» без дозволу виконачого органу міської ради в порушення п.44 Постанови Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 року "Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами", тобто на спеціальних конструкціях відсутнє маркування з зазначенням власника конструкцій, номеру дозволу та строку його дії, що є також ознакою порушення ч. 1 ст. 16 закону України «Про рекламу»

- розміщення на печатної продукції формату А-8 реклами лікування наступного змісту: «Стоматологическая клиника Дента-Люкс Профилактическая чистка зубов Современные методы лечения Все виды протезирования Художественная реставрация зубов Возможность оплати по безналичному расчету» , на якому відсутній текст попередження наступного змісту: «Самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров'я», який займає не менше 15% площі всій реклами, що є ознакою порушення ч. 4 ст. 21 Закону України «Про рекламу»

17.04.2012 за вихідним № 302 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим було направлено вимогу про надання інформації та документів стосовно вартості розповсюджуваної реклами, свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_2, дозволу на розміщення рекламного носія із встановленим строком надання до 05.05.2012. Крім того, згідно вказаного листа відповідач також був повідомлений про дату, час та місце розгляду питання про накладання штрафу - 15.05.2012.

Листом від 20.04.2012р. ФОП ОСОБА_2 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що розміщення зовнішньої реклами здійснено 10 років тому, у зв'язку з чим не має можливості встановлення маркування з зазначенням власника конструкції, номеру і строку дії дозволу і неможливо надати акт виконаних робіт, рахунки, платіжні документи щодо вартості реклами. Відповідач також повідомив про демонтаж конструкції та про усунення порушення на вже існуючої печатної продукції формату А-8 доданням інформації методом штампа.

Рішенням від 07.05.2012 було розпочато розгляд справи про порушення законодавства про рекламу.

На комісії Інспекції 15.05.2012 було прийняте рішення № 75-р про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким було вирішено згідно ч. 7 ст. 26 Закону України «Про рекламу»:

- за порушення вимог ч.1 ст. 16 и ч. 4 ст. 21 Закону України "Про рекламу", накласти на ФОП ОСОБА_2 штраф в розмірі 1700,00 гривень;

Зазначене рішення було підписано виконуючим обов'язки начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим, та направлено рекомендованою кореспонденцією відповідачу

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 штраф не сплатив та витребувану Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим інформацію та документи стосовно розповсюджуваної реклами не надав.

Також суд зазначає, що відповідач повідомлений про те, що у разі невиконання рішення сума штрафу стягується у судовому порядку.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996, № 270/96-ВР (далі Закон № 270).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону у рекламі забороняється вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім'я без письмової згоди цієї особи.

Відповідно до абз 5 ст. 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 ст. 21 Закону України «Про рекламу» встановлено, що реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити, зокрема, текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами.

З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення контролю дотримання законодавства про рекламу було встановлено саме порушення вимог ч. 1 ст. 16, ч. 4 ст. 21 Закону України «Про рекламу».

Факт наявності вказаних порушень не заперечував відповідач під час розгляду справи, зазначивши, що на даний час рекламний носій демонтований. Крім того, він також зазначив про неможливість надання документів, які свідчить про вартість виготовленої реклами.

Щодо посилання відповідача на порушення порядку проведення перевірки суд вказує на наступне.

Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень відповідно до частини 1 статті 26 Закону №270: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - щодо спорудження житлового будинку.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №465/2011, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Згідно п. 7 вказаного Положення Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Наказом Міністра економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 р. №206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 р. за №1337/20075 затверджено Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (надалі Положення).

Згідно пп. 4.1. п. 4 Положення Інспекції відповідно до покладених на них завдань: здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим), рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.

Відповідно до пп. 6.1.12. пп. 6.1. п. 6 Положення Інспекції у сфері захисту прав споживачів мають право вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення інспекціями повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу.

При цьому одержувати в установленому порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб ( пп. 6.8. п. 6 Положення).

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм законодавства, контроль за дотриманням, зокрема, законодавства про рекламу відноситься до повноважень Держспоживінспекції України та її територіальних органів на місцях.

А відтак, на позивача законодавством покладений обов'язок здійснення контролю за дотриманням Закону України "Про рекламу" суб'єктами господарювання.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу встановлено постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004р. (далі Порядок).

Відповідно до п.1 Порядку цей Порядок регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживстандарту і його територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Згідно абз. 11 пп. 2 п. 4 Порядку штрафи накладаються на рекламодавців, якщо реклама розповсюджується ними самостійно, і на розповсюджувачів реклами, винних у таких порушеннях порядку розповсюдження та розміщення реклами, зокрема, за розміщення реклами тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються, на транспорті, а також реклами алкогольних напоїв, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену.

Пунктом 8 зазначеного Порядку передбачено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції.

Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів. (п. 9 Порядку)

Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення (п. 10 порядку). Протокол розглядається у місячний строк.

Суд зауважує, що на виконання своїх повноважень позивач здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу. Контроль полягає у виявленні і фіксації ознак порушення законодавства про рекламу, які безпосередньо направлені та впливають на споживача реклами. З моменту фіксації ознак порушення здійснюються певні дії (запити, приписи), спрямовані на підтвердження виявлених ознак порушень, отримання необхідної інформації для встановлення суб'єктів господарювання, які допустили порушення. Такі дії регламентуються також Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.04р. №693 "Про затвердження порядку накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу".

Таким чином, виходячи з наведених норм законодавства, враховуючи спірні правовідносини, фіксація порушення законодавства про рекламу здійснюється протоколом, а відтак на спірні правовідносини не розповсюджуються норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в частині складання акту перевірки, зокрема у присутність суб'єкта господарювання, надання наказу, направлення на перевірку та повідомлення про вид вчиненого заходу (планова, непланова перевірка) та інш., оскільки здійснення контролю дотримання законодавства про рекламу встановлено спеціальними нормами, а саме: нормами Закону України «Про рекламу», Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.04р. №693 "Про затвердження порядку накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу".

А відтак, посилання відповідача на порушення позивачем норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме: відсутність підстав, визначених законом для здійснення державного нагляду (контролю), та порушення порядку проведення перевірки є необґрунтованими.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону № 270 рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.

Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду. Доказів оскарження прийнятого позивачем рішення про накладення штрафу відповідачем не надано.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що позивач при винесенні рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу діяв відповідно до наданих йому повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А відтак вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1700,00 грн. фінансових санкцій на підставі рішення від 15.05.2012 № 75-р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.03.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено та підписано 20.03.2013.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути с Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн. до державного бюджету м. Сімферополя.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Л.Тоскіна