Рішення № 30038022, 11.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/657/13 11.03.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БОСМ»ДоПриватного підприємства «Ремторгустаткування Сервіс»Простягнення 153678,25 грн.Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Тертичний Ю.І.

від відповідача Тирлеш О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БОСМ» до Приватного підприємства «Ремторгустаткування Сервіс» про відшкодування збитків в сумі 153678,25 грн.

Відповідачем вимоги відхилені з посиланням на їх безпідставність та недоведеність, оскільки як зазначає відповідач, його вина відсутня у понесенні позивачем збитків.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

26.04.06р. позивачем було придбано у відповідача реєстратор розрахункових операцій типу Марія 301 МТМ, версія програмного забезпечення «М 301 ТЗ+» (надалі РРО № 1), що підтверджується видатковою накладною № 00095 від 26.04.06р.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.06р. відповідачем здійснено введення в експлуатацію та опломбування РРО № 1, що підтверджується актом № 0072 та довідкою про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 13.11.06р.

14.11.06р. РРО № 1 зареєстровано в Державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києва, про що видано реєстраційне посвідчення № 2654004252 від 14.11.06р.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі був укладений договір № 0072 на технічне обслуговування та ремонт торгового обладнання від 01.01.06р.

Відповідно до умов даного договору, відповідач взяв на себе зобов'язання щодо централізованого технічного обслуговування (додаток № 1) та ремонту торгового обладнання (РРО), електронних та механічних вагів, комп'ютерно-касових систем відповідача, внесених до державного реєстру.

Відповідно до викладеного в договорі розділу «додаток № 1», при щомісячному здійсненні централізованого технічного обслуговування відповідач виконує наступний перелік робіт: тестування, технічний огляд, перевірка роботи клавіатури, принтера, консультації з експлуатації, комплекс робіт, передбачений експлуатаційними документами, які виконуються з метою підтримки працездатності торгового обладнання, опломбування РРО засобами контролю (пломбами) згідно чинного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, відповідач, виконуючи умови договору, в жовтні 2009р. здійснив чергове щомісячне централізоване обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, зокрема РРО № 1, що підтверджується актом № ОУ - 0001258 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2009р. від 31.10.2009р.

Як зазначив позивач у своїй позовній заяві, 04.11.2009р. Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва за результатами перевірки дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари, послуги, вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій складено акт перевірки № 1048/26/23/19256908 від 04.11.09р.

Під час зазначеної перевірки ДПІ були виявлені порушення, серед яких зазначено, що розрахункові операції в аптеці на РРО № 1проводяться без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів, а саме: фіскальні чеки роздрукувань РРО № 1 не містять одного з обов'язкових реквізитів, а саме: «назву господарської одиниці».

На підставі Акта перевірки Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.11.09р. № 0009042305, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 153678,25 грн.

Платіжними дорученнями № 2156 від 14.11.2011р. позивачем було сплачено суму штрафу згідно рішення про застосування штрафних санкцій від 19.11.2009р.

Позивач вважає, що внаслідок порушення (неналежного виконання) відповідачем своїх зобов'язань за договором № 0072 від 01.05.2008р. щодо централізованого технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій від 01.05.2008р., позивачем понесені збитки у вигляді штрафу на суму 153678,25 грн., які відповідач зобов'язаний йому відшкодувати.

Вимоги позивача задоволенню не підлягають,виходячи з наступного:

П. 4.4. Договору № 0072 на технічне обслуговування та ремонт торгового обладнання від 13.11.2006р. та Договору №0072 на технічне обслуговування та ремонт торгового обладнання від 01.05.2008р., передбачено, що Виконавець не несе відповідальності за порушення Замовником законодавчих та нормативних документів по касовому та бухгалтерському обліку. Таким чином, Виконавець не має обов'язку, щодо перевірки відповідності наданих Замовником даних та їх повноти - нормам чинного законодавства.

У Договорах чітко зазначено перелік робіт, які виконує Виконавець, зокрема у Додатку №1 (у" тексті договору) міститься наступний перелік робіт при здійсненні централізованого технічного обслуговування (ЦТО) (щомісячно):

тестування;

технічний огляд;

перевірка роботи клавіатури, принтера;

консультації з експлуатації;

комплекс робіт, передбачених експлуатаційними документами, які виконуються з метою підтримки працездатності, які виконуються з метою підтримки працездатності торгового обладнання, опломбування РРО засобами контролю (пломбами) згідно чинного законодавства.

Тобто робота, яку здійснювали спеціалісти Виконавця щомісячно, полягала лише у підтримці працездатності та технічної справності реєстраторів.

Згідно з п. 3.1. обох Договорів сторони зобов'язані підписувати щомісяця акти виконаних робіт, що підтверджують факт належного виконання робіт Замовником. Акт містить зокрема наявність, або відсутність претензій щодо якості проведених Виконавцем робіт. У матеріалах справи є Акт №ОУ-0001258 за жовтень 2009р., у якому чітко зазначено: «Сторони претензій одна до одної не мають». Жодного разу, за весь період співпраці з Замовником, у Актах не було відображено жодної претензії до якості роботи Виконавця. Тобто, Замовник, не маючи претензій до Виконавця за договором, звернувся до суду за стягненням збитків, які Виконавець навіть не спричинив Позивачу.

Крім того, статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п. 3) ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення зобов'язань є завдання матеріальної шкоди особі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) та втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З вищенаведеного вбачається, що відшкодування збитків має характер уні версального засобу захисту цивільних прав, од ночасно відшкодування збитків є мірою відпо відності. Як у випадку виконання договору, так і за зобов'язанням, що виникають унаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка заподіяла шкоду.

При розгляді господарського спору, господарський суд вирішує заявлений спір в межах заявленими позивачем позовних вимог (за винятком окремих встановлених законом випадків виходу за межі позовних вимог), на підставі наведеного позивачем нормативного обґрунтування позовних вимог та наданих сторонами письмових доказів та пояснень.

Отже, за таких обставин сплачені позивачем штрафні санкції, по-перше, не є збитками, бо не підлягають під надане законодавством розуміння цього терміну, по-друге, згідно умов договору відповідач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання, про що свідчать акти виконаних робіт, по-третє, пунктом 4.4. договору передбачено, що Виконавець (відповідач) не несе відповідальність за порушення Замовником (позивачем) законодавчих та нормативних документів по касовому та бухгалтерському обліку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.03.13р.

Суддя І.О. Домнічева