Рішення № 30037415, 18.03.2013, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області)

Кіровський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 232/439/ 13-ц

Провадження №2/232/ 113 /13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року Кіровський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді Волкової Н.Ю.

при секретарі Мігаліній Л.Ю.

за участю представника позивача Голубович А.А.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Кіровське Донецької області цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, -

в с т а н о в и в :

ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» 19 лютого 2013 р. звернулося до Кіровського міського суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення з них солідарно заборгованості по сплаті за постачання теплової енергії у квартиру АДРЕСА_1 за період з 1 листопада 2006 р. до 31 січня 2013 р. у розмірі 9958 грн. 57 коп., які вони, незважаючи на попередження, не сплатили. В позові також поставлене питання про стягнення з відповідачів індексу інфляції у сумі 698,03 грн., 3% річних у сумі 566,50 грн. та судового збору у розмірі 229,40 грн. Позивач вказав, що відповідачі проживають в квартирі АДРЕСА_1 та фактично користуються тепловою енергією, а виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» постачає теплову енергію в дану квартиру з 01 липня 2006 р. до теперішнього часу внаслідок реорганізації ВО «Кіровськтепломережа», котра постачала теплову енергію в дану квартиру до цих пір та приєдналася до ВО «Жданівкатепломережа» на підставі наказу ОКП «Донецьктеплокомуненерго» №124 від 18 квітня 2006 р., що є правонаступником всіх прав та обов'язків ВО «Кіровськтепломережа».

Ухвалою Кіровського міського суду від 18 березня 2013 р. закрите провадження по справі за позовом ОКП "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Жданівкатепломережа" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, - в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_3.

У судовому засіданні 18 березня 2013 р. представник позивача Голубович А.А. змінила свої позовні вимоги, просила стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по сплаті за постачання теплової енергії у квартиру АДРЕСА_1 у розмірі 9958 грн. 57 коп. за період з 01 листопада 2006 р. до 31 січня 2013 р. При цьому представник позивача просила не застосовувати строк позовної давності та стягнути з відповідачки індекс інфляції у сумі 698,03 грн., 3% річних у сумі 566,50 грн. та судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Відповідачка ОСОБА_2 повідомлялася належним чином рекомендованою судовою повісткою про дату, час та місце розгляду справи 18 березня 2013 р.; отримала судову повістку, що підтверджується повернутим до суду повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, відповідно до якого адресат особисто завчасно, а саме 11 березня 2013 р., отримала судову повістку, копію ухвали про відкриття провадження по справі, копію позову з доданими копіями документів, проте в судове засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, не надіслала заяву з просьбою перенести розгляд справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справі, суд вважає, що остаточні позовні вимоги повинні бути задоволені частково.

Згідно із ст. ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, каналізація, теплова енергія ) наймачами повинна проводиться щомісячно. Це ж положення міститься в ст. ст. 815, 816, 820 ЦК України 2004 р. та у п.14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковою територією, затверджених Постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. Згідно зі ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором , а відповідно до ст. 816 ЦК України саме наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним.

Разом з тим відповідно до ст. 64 ЖК України, що є спеціальною нормою закону щодо житлових прав та обов'язків, повнолітні члени сім»ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обов'язкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.

Відносини з приводу теплопостачання фізичними особами регулюються: ЦК України,

Законами України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,

"Про теплопостачання" №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,

Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.

Згідно ст. 1, 19, 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач - фізична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору, зобов'язаний щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману (спожиту) теплову енергію.

Таким чином, у відсутності договору на споживання послуг, суд вважає потрібно користуватися доведеністю фактичного споживання послуг, що є єдиною підставою (у відсутності договору) на стягнення заборгованості за фактично спожиті послуги, тобто за фактичну поставлену до квартиру споживачів теплову енергію.

ОСОБА_2 , 1958 року народження є наймачем квартири АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою ОСББ, вона фактично користується послугами позивача, оскільки теплова енергія надходить до квартири АДРЕСА_1, а вона проживає та зареєстрована за даною адресою, повинна нести відповідальність по виконанню обов'язків по сплаті за спожиту теплову енергію.

Відповідачка фактично користувалася послугами ВО "Жданівкатепломережа" з 01 листопада 2006 р. до 31 січня 2013 р., на цей час має заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання , надані до квартири АДРЕСА_1 Донецької області з 01 листопада 2006 р. до 31 січня 2013 р., яка складає за вказаний період 9958,57 грн., бо на протязі всього цього часу за постачання теплової енергії за вказану квартиру кошти вносилися лише частково, хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири.

На відміну від імперативної норми ст. 75 ЦК УРСР 1963 р., яка передбачала обов'язковість застосування позовної давності, ч.3 ст. 267 ЦК України 2004 р. передбачає можливість застосування даного правового інституту лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення судом рішення. Оскільки в судовому засіданні під час розгляду справи судом і до моменту винесення рішення по суті заявлених вимог ні однією із сторін не була зроблена заява про застосування строку позовної давності, то у суду нема підстав для його застосування. Дане положення є додатковою гарантією захисту прав кредитора та законодавчо закріпленим підтвердженням того, що навіть в разі спливу строку позовної давності суб'єктивне право продовжує існувати. При цьому суд бере до уваги, що факт необізнаності боржника про закінчення строку позовної давності юридичного значення не має.

Оскільки цей борг визнавався відповідачкою при часткових оплатах нею заборгованості в 2007, 2008, 2009, 2011 роках, трьохрічний строк загальної позовної давності (ст. 257 ЦК України) був перерваний визнанням відповідачем боргу, в зв'язку з чим по даній справі строк позовної давності застосований бути не може навіть при наявності такого клопотання сторін, оскільки він неодноразово переривався сплатою певних сум відповідачем, що свідчило про визнання відповідачем боргу.

Проте, до суду не одна із сторін і не звернулася із клопотанням про застосування строку позовної давності. Відповідачка не направила до суду письмової заяви про застосування строку позовної давності, за викликом суду у судове засідання не з'явилася.

Оскільки відповідачка не провадила сплату за спожиті послуги з теплопостачання,

підлягає стягненню з ОСОБА_2 , 1958 року народження на користь позивача підтверджена випискою із особистого рахунку заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 листопада 2006 р. до 31 січня 2013 р. у сумі 9958 грн. 57 коп.

Відповідачкою не оспорені тарифи на житлово-комунальні послуги, не оспорений розмір жилої площі.

Виробник, тобто позивач по справі , надав послуги з централізованого опалення до вводу у будинок відповідача, що також відповідачкою не оспорюється.

Заборгованість відповідачки підтверджено витягом з особистого рахунку відповідачки, копія якого надана суду позивачем та не спростована в суді іншими доказами.

Стаття 625 ЦК України передбачає обов'язок боржника, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В обґрунтування заявлених вимог стягувачем не надано суду договір, укладений між сторонами, яким було б передбачено обов'язок боржника, встановлений ст. 625 ч.2 ЦК України; відсутні і докази попередження боржника про можливе нарахування індексу інфляції та 3% річних. Копія наданого суду особистого рахунку свідчить про те, що між сторонами існують лише фактичні договірні відносини, які регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,

"Про теплопостачання" №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,

Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.,

ні одним з яких не передбачений обов'язок споживача сплачувати заборгованість за послуги теплопостачання з нарахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних на суму заборгованості, отже матеріальним правом за несплату послуг з теплопостачання нарахування індексу інфляції та 3% річних не передбачено, а процесуальне право є лише засобом застосування матеріального права.

Додані до заяви розрахунки індексу інфляції та 3% річних не мають посилання на законодавчо обґрунтований механізм нарахування цих виплат, відсутнє попередження споживача про нарахування та стягнення цих виплат. В зв'язку з викладеним в позові в частині стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 698,03 грн., 3% річних - 566,50 грн. слід відмовити за необґрунтованістю позовних вимог в цій частині.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у сумі 229 грн. 40 грн. (що є мінімальним розміром судового збору у позовах, що мають ціну) підлягає стягненню на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» з ОСОБА_2, що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 815, 816, 820 , 257 , 267 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. , Законом України "Про теплопостачання", ст. ст. 88,212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Остаточні позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» (одержувач ОКП «Донецьктеплокомуненерго» ВП ВО «Жданівкатепломережа» п/р № 26006962494214 ПАО «ПУМБ» в м. Донецьк, МФО 334851 ОКПО 26221744 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 листопада 2006 р. до 31 січня 2013 р. у квартирі АДРЕСА_1, у сумі 9958 грн. 57 коп. (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім грн. 57 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» понесені ним судові витрати на сплату судового збору в сумі 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп.) в Донецьке РУ ПАО КБ ПриватБанк код ЕДРПОУ 38311234, МФО 335496, п/р 26001051812893.

В позові про стягнення з ОСОБА_2 індексу інфляції у розмірі 698,03 грн., 3% річних - 566,50 грн. по квартирі АДРЕСА_1 ОКП «Донецьктеплокомуненерго» відмовити через необґрунтованість даних позовних вимог.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарга , якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя : Н.Ю. Волкова