Ухвала суду № 30036544, 12.03.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-329/12/0170/17

12.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Папуша О.В. ) від 22.05.12 у справі № 2а-329/12/0170/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "УКпостач" (вул. Сєвєрная, 1-а,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2012, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "УКпостач" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК №0001980700 від 17.11.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість сумою 26 848 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 13 424 грн., податкове повідомлення - рішення від 17.11.2011р. №0001980700 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23 727 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2012, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що оскаржені до суду податкові повідомлення прийнято у відповідності норм Податкового кодексу України, внаслідок встановлених порушень податкового законодавства щодо завищення суми бюджетного відшкодування та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, про що вказано в акті, за результатами проведеної перевірки. Платником податків задекларовано суми податку на додану вартість, включеного до складу податкового кредиту, відповідно до взаємовідносин з контрагентами,які мають стан платника податків відмінний від "0". Декларуючи податкові зобов'язання по ПДВ, від таких контрагентів позивач завищує податковий кредит, що у свою чергу спричиняє завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ, а тому такі зобов'язання підлягають корегуванню - у даному випадку саме зменшенню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби.

У судове засідання 12.03.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

04.11.2011 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "УКпостач", код ЄДРПОУ - 30169718, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за серпень 2011 року, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим складено акт № 420/07-00/30169718, зокрема, висновками якого встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, ПрАТ "УКпостач" завищено суму бюджетного відшкодування у серпні 2011 року у сумі 26 848 грн. Також перевіркою враховано результати Акту перевірки ПрАТ "УКпостач" за серпень 2011 року відповідно якого значення рядку 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року збільшено на 92 133 грн., тим самим відповідна різниця у сумі 92 133 грн. залишається у складі рядка 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" Декларації з ПДВ за серпень 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 17 листопада 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001980700, яким, у зв'язку із порушенням п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, Приватному акціонерному товариству "УКпостач" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26 848 грн. та застосовано штрафні санкції розміром 13 424,00 грн. (а.с.75). Податковим повідомленням-рішенням від 17 листопада 2011 року № 0001990700, у зв'язку із порушенням п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, Приватному акціонерному товариству "УКпостач" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 23 737,00 грн. (а.с.76).

Податковий орган, перевіряючи достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року, зменшив відображене ПрАТ "УКпостач" у рядку 23 декларації за серпень 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 26 848 грн., з підстав того, що до складу податкового кредиту ПрАТ "УКпостач" у липні 2011 року віднесено податкові накладні контрагентів ПП "Об'єктив" та ТОВ "Транслайн Сервіс", по яким станом на 04.11.11р. не усунено ризикові стани. ПП "Обєктив", сума ПДВ по взаємовідносинам з яким складає 4 510,08 грн., має стан - "32", а ТОВ "Транслайн Сервіс", сума ПДВ по взаємовідносинам з яким, складає 22 337,55 грн. має стан - "9".

Відхилення у сумах податкового кредиту задекларованого ПрАТ "УКпостач" у Декларації з ПДВ за серпень 2011 року при перевірці податковим органом по контрагентам, в результаті співставлення декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів ПрАТ "Укпостач" складає 3 663,61 грн., з яких по взаємовідносинах з ТОВ "Євросервіс Укрсанаб" сумою 1 458,44 грн., по взаємовідносинах з ТОВ "Спецмонтажсервіс" сумою 500,00 грн., по взаємовідносинах з ТОВ "ВЦ Кримпродмаш" сумою 1 450,00 грн., по взаємовідносинах з ТОВ "ДНС Експрес Інк" сумою 255,17 грн.

Загальна сума завищення податкового кредиту ПрАТ "УКпостач" за рахунок наявності ризикових станів постачальників, внаслідок перевірки та співставлення показників, податковим органом встановлено на рівні 20 063,17 грн., а саме по взаємовідносинах з ТОВ "Югсталь" сумою 12 253,27 грн. та ТОВ "Транслайн Сервіс" сумою 7 809,9 грн.

При співставленні показників, податковим органом встановлено, що на порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, різниця між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з ПДВ (значення рядка 19) має від'ємне значення та складає по даним платника податків - 329 300 грн., по даним перевірки 305 573 грн. Контролюючим органом виключено зі складу податкового кредиту з ПДВ 23 727 грн., внаслідок безпідставного їх внесення, оскільки при перевірці правильності визначення від'ємного (позитивного) значення виявлено відхилення на зазначену суму.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.11р. регулює Податковий кодекс України від 02.12.10р. № 2755-VI, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З положень пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу - Податок на додану вартість.

Бюджетним відшкодуванням, за приписами пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5 304 687 грн., задекларована ПрАТ "УКпостач", відповідно до поданої декларації від 20.09.11р. № 9007952724, виникла в результаті провадження позивачем господарської діяльності.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що первинна документація позивача, яка була досліджена податковим органом під час перевірки, відповідає вимогам, установленим статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Посилання на невідповідність первинної бухгалтерської чи податкової документації акт перевірки не містить.

Розділ V Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011р., визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Зі змісту п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Визначені законодавцем приписами статей 187, 198 ПК України події та обставини, є правом платника податків на формування податкового кредиту та відображення відповідних відомостей у бухгалтерській та податковій звітності, обмеження якого, без достатніх на то правових підстав, за надуманих та штучних обставин, вказаних в акті перевірки, факт наявності яких не передбачено податковим законодавством, а також спростовується належними доказами, що містяться у матеріалах справи та досліджувались під час проведення перевірки, є протиправними діями відповідача - податкового органу, на який покладено обов'язок щодо забезпечення регуляції державної податкової політики на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлені обставини, надають платнику податку право на формування податкового кредиту за отриманими у відповідний податковий період податковими накладними, що засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та відповідають вимогам встановленим приписами ст. 201 ПК України, а також право відображення відповідних відомостей у податковій звітності.

Стаття 200 ПК України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 вказаної статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

На вимогу п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 статті 200 ПК України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з такого податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 207 ст. 200 ПК України).

Обравши повернення на рахунок, платник податку, додає до декларації заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (п. 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України).

Податковий орган протягом 30 календарних днів після закінчення граничного терміну подання декларації проводить камеральну перевірку заявленої інформації. За наявності достатніх підстав, які свідчать про порушення, орган податкової служби має право провести документальну позапланову виїзну перевірку протягом 30 календарних днів після закінчення терміну проведення камеральної перевірки (п. 200.10, п. 200.11 цього Кодексу).

Згідно п. 200.12, п. 200.13 ст. 200 ПК України після закінчення перевірки податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк подати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, до Держказначейства, яке протягом 5 операційних днів після отримання висновку перераховує таку суму на рахунок платника.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, (п. 200.14), яке можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку (п. 200.15, п. 200.16 с. 200 ПК України).

За таких підстав, податкове законодавство чинне на момент виникнення спірних правовідносин передбачає єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а п. 200.17 ст. 200 ПК України передбачено заборону щодо обмеження виплати відшкодування у зв'язку з наявністю або відсутністю надходжень ПДВ до бюджету.

Положення п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачають лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну на його вимогу, яка є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, що виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Приписи Податкового кодексу України передбачають лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даним Кодексом не передбачено.

Визначені відповідачем підстави для зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок відхилень у сумах податкового зобов'язання постачальників та задекларованих платником податків, за рахунок невідповідності станів контрагентів платника податків "0", зменшення суми від'ємного (позитивного) значення за різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року, приписами Податкового кодексу не передбачені.

Зазначені податковим органом обставини не є підставами для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідачем не доведено правомірність викладених в акті перевірки від 04.11.2011р. № 420/07-00/30169718 висновків щодо порушення позивачем порядку формування податкового кредиту та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві та поданих додатково поясненнях (т. 2 а.с. 174-189, т. 2 а.с. 194-198) наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами (т. 1 а.с. 125-252, т. 2 а.с. 1-43, т. 2 а.с. 50-173), що свідчить про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

У відповідності до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої названого статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки доказів, які б обґрунтовували та підтверджували зроблені ним висновки за результатами проведеної перевірки, покладені в основу оскаржених податкових повідомлень-рішень, відповідачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.05.12 у справі № 2а-329/12/0170/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко