Ухвала суду № 30035414, 13.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2013 р.Справа № 2а/1570/8755/2011

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Верстатонормаль» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Верстатонормаль» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011р. ТДВ «Верстатонормаль» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення №0000631505 від 22.07.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у відповідача відсутні підстави стверджувати, що дані, які зазначені позивачем у податковій звітності за травень 2011 року не відповідають діючому законодавству або мають помилки. ДПІ в акті камеральної перевірки зазначила, що товариство має розбіжності між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки. На думку позивача, ці розбіжності не дають підстав податковому органу відмовити платнику податків у бюджетному відшкодуванні ПДВ, так як згідно п.3 додатку Постанови КМУ №1238 від 27.12.2010р., це є достатнім для проведення позапланової виїзної перевірки згідно пункту 200.11 розділу V ПК України, яка до відмови ТДВ «Верстатонормаль» у бюджетному відшкодуванні та прийняття податкового повідомлення-рішення не проводилася.

ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС проти позову заперечила, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки проведеною камеральною перевіркою ТДВ «Верстатонормаль» встановлено завищення товариством суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2011р. на 81758 грн. В задоволенні позову податкова інспекція просила відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2012р. позов ТДВ «Верстатонормаль» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТДВ «Верстатонормаль» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та винести нову постанову, якою його позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п.200.10 ст.200 ПК України, згідно п.п.75.1 ст.75 ПК України податковим інспектором ДПІ у Малиновському районі м.Одеси 12.07.2011р. проведено камеральну перевірку ТДВ «Верстатонормаль» податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011р. від 17.06.2011р. №9003989618 із заявленою сумою бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 81758 грн., за результатами якої складено акт перевірки №59/15-525 від 12.07.2011р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення товариством п.п. «а» п.200.4 ст.200 розділу V ПК України, п.4.6.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41, а саме: визначені розбіжності по заниженню податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту, які впливають на розрахунки з бюджетом, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 81758 грн. у травні 2011 року. Зокрема, у акті перевірки зазначено, що у Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 628989 грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) або до Державного бюджету України, а у разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобов'язань у декларації у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодах або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування становить 81758 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, становить 81758 грн.

Згідно Додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року (довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду складається із суми податку на додану вартість яка виникла у квітні 2011р., а саме 81758 грн.

Зазначено, що згідно бази даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на рівні ДПА України ТДВ «Верстатонормаль» рахуються розбіжності другої категорії за період березень 2008р. - травень 2011р. по заниженню податкових зобов'язань у сумі 51983,87 грн. та по завищенню податкового кредиту у сумі 64355,45 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 22.07.2011р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси винесено податкове повідомлення-рішення №0000631505, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 81758 грн.

У зв'язку з поданням 01.08.2011р. ТДВ «Верстатонормаль» до ДПА в Одеській області скарги на податкове повідомлення-рішення, у період з 14.09.2011р. по 27.09.2011р. податковим інспектором ДПІ у Малиновському районі м.Одеси проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТДВ «Верстатонормаль» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №90/23-310/00222321 від 28.09.2011р. Вказаною перевіркою фактично підтвердженні висновки акту ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №59/15-525 від 12.07.2011р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0000631505 від 22.07.2011р.

Відмовляючи в задоволенні позову ТДВ «Верстатонормаль» про визнання протиправними дій відповідача та скасування податкового повідомлення-рішення №0000631505 від 22.07.2011р. суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними первинними документами правомірність формування ним податкового кредиту. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідна до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. N88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та формуванням податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції судом було запропоновано ТДВ «Верстатонормаль» надати первинну документацію договори, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, тощо, однак представник позивача відмовився надати будь-які інші докази крім тих, що наявні в матеріалах справи, посилаючись на великий обсяг документів, які необхідно надати та просив суд розглядати позовні вимоги з урахуванням матеріалів, які він вже надав суду. Відмовляючи в задоволенні позову Одеський окружний адміністративний суд, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку про недостатність наявних в матеріалах справи первинних документів для підтвердження формування товариством податкового кредиту. Колегія суддів вважає, що при поданні апеляційної скарги апелянт не позбавлений був права надати відсутні у справі та наявні у нього первинні документи, які підтверджують заявлене ним бюджетне відшкодування, однак ТДВ «Верстатонормаль» таким правом не скористалося.

Як наслідок, товариством не доведено правомірність заявленої ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року в розмірі 81758 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, серед іншого, зазначає, що прийняти оскаржуване податкове повідомлення-рішення стосовно перевищення заявленої товариством суми бюджетного відшкодування ДПІ могла лише після проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку. Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта, оскільки п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено можливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки у випадку, коли платником податків подано у встановленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акту перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.

Зазначення ж в акті перевірки підставою її проведення п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 ПК України, на думку колегії суддів, є технічною помилкою органу державної податкової служби, яка сама по собі не являється достатньою підставою для скасування правильного по суті винесеного податкового повідомлення-рішення.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Верстатонормаль» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 15.03.2013р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.