Ухвала суду № 30034746, 11.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 р.Справа № 2а-11865/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2012р. по справі № 2а-11865/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Донснаб"

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000312223 від 25.06.2012р., № 0000322223 від 25.06.2012р..

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що ТОВ "ТД "Донснаб" за наслідками здійснення реальної господарської діяльності та на підставі належним чином оформлених первинних документів правомірно сформувало дані податкового обліку по взаємовідносинам з ТОВ НВП "Холодпроект". З цих підстав вважає помилковими висновки відповідача про порушення ТОВ "ТД "Донснаб" вимог податкового законодавства, які ґрунтуються виключно на результатах перевірки ТОВ НВП "Холодпроект", оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер. Наполягає на тому, що добросовісний платник податків не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язку щодо сплати податків іншими платниками податків, якщо інше прямо не передбачено законом. Стверджує, що акт перевірки, на підставі висновків якого відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не містить доказів порушення норм податкового законодавства саме ТОВ "ТД "Донснаб".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб".

Скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.06.2012 року №0000312223 та №0000322223, винесені Дергачівською МДПІ Харківської області ДПС.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації та зареєстрований Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області 24.11.2003 року, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 32612002, взятий на податковий облік в Дергачівській МДПІ від 10.12.2003 року за № 1338 як платник податків; зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом від 02.01.2004 року №27818730. Здійснює господарську діяльність з оптової торгівлі сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування, роздрібної торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів, діяльності вантажного автомобільного транспорту.

11.06.2012 року фахівцем Дергачівської МДПІ Харківської області ДПС на підставі п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб" з питання відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ НВП "Холодпроект" за березень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 209/22-104/32612002 від 11.06.2012р., згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ "ТД "Донснаб":

- ст. 203, 215, 216, 228, 627ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг);

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та, відповідно, до заниження податку на додану вартість за березень 2011р. на суму 1669000,00 грн.;

- п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення валових витрат на суму 8345000,00 грн. та, відповідно, до заниження податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011р. на суму 2086000, грн. (том1, а.с.48-а.с.70).

На підставі висновків акту перевірки та згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України Дергачівською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000312223 від 25.06.2012р., яким позивачу визначено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1669001,00 грн., з яких 1669000,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (том1, а.с.72); податкове повідомлення-рішення № 0000322223 від 25.06.2012р., яким позивачу визначено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 2086251,00 грн., з яких 2086250,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (том1, ас.73).

Позивач, не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 25.06.2012 р. № 0000312223 та № 0000322223, оскаржив їх в адміністративному порядку відповідно до приписів п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України шляхом послідового подання скарг до Державної податкової служби у Харківській області та Державної податкової служби України.

Рішеннями за результатами розгляду скарг ДПС у Харківській області від 07.09.2012 р. № 4487/10/10.2-17 (том1, а.с.31-а.с.34) та ДПС України від 08.10.2012р. № 3291/0/61-12/10-415 скарги ТОВ "ТД "Донснаб" залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 25.06.2012р. № 0000312223 та № 0000322223 - залишені без змін.

Також встановлено, що позивач у перевіряємий період мав господарські взаємовідносини з ТОВ НВП "Холодпроект".

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, ТОВ НВП "Холодпроект", використання товарів у власній господарській діяльності, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або відображення його у податковій звітності це тягне відповідальність та негативні наслідки саме до щодо цієї особи, що кореспондується з приписами ч.2 ст. 61 Конституції України, яка визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки акта перевірки Дергачівської МДПІ № 209/22-104/32612002 від 11.06.2012р. про неправомірне відображення ТОВ "ТД "Донснаб" в податковому обліку сум по взаємовідносинам з ТОВ НВП "Холодпроект" внаслідок порушень ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228, ст. 627 Цивільного кодексу України в частині вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, здійснених при придбанні та продажу товарів.

Висновки відповідача ґрунтувалися з посиланнями на результати проведених перевірок контрагента позивача - ТОВ НВП "Холодпроект", а також основних постачальників останнього - ПП "Соломея-2005" та ПП "Максітрейд": акт ДПІ у Шевченківському районі. Києва № 1951/23-11 від 01.09.2011р. за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ НВП "Холодпроект" по взаємовідносинам з ТОВ "Техногруп" за березень-квітень 2011р. та ПП "Роккі"за листопад 2010р., акти ДПІ у Дніпровському районі м. Києва за результатами невиїзних документальних перевірок ПП "Соломея-2005" від 14.07.2011р. № 3773/23-222-33481775 (том1, а.с.145-а.с.151) та ПП "Максітрейд" від 14.07.2011р. № 3772/23-222-36972432 з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.12.2010р. по 30.04.2011р. (том1, а.с.156-а.с.162).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Як свідчать письмові докази, між ТОВ "ТД "Донснаб" та ТОВ НВП "Холодпроект" укладено договір купівлі-продажу № 3 від 15.03.2011р., відповідно до умов якого ТОВ НВП "Холодпроект" (Продавець) зобов'язався передати (поставити) ТОВ "ТД "Донснаб" (Покупець), а останній - приймати та сплачувати товар, згідно Специфікацій до цього договору, які є частиною договору (том1, а.с.74-а.с.76).

За вказаним договором позивачем придбано запасні частини, комплектуючі та фурнітуру для сільськогосподарської техніки відповідно до специфікації від 15.03.2011р. (том1, а.с.77-а.с.83).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За правилом п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"не належать до складу валових витрат будь-яких витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто визначальним критерієм для формування валових витрат обігу та виробництва є причетність набутих у власність товарів, отриманих робіт, спожитих послуг до господарської діяльності суб'єкта господарювання як платника податку на прибуток.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів /послуг, що підтверджено податковою накладною.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Реальність здійснення умов вказаного договору підтверджується видатковими накладними податковими накладними № РН-0000005 від 15.03.2011р., № РН-0000007 від 16.03.2011р., № РН-0000008 від 17.03.2011р. (том2а.с.6-.9); податковими накладними № 16 від 15.03.2011р. на суму 3338000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 556333,33 грн., № 18 від 16.03.2011р. на суму 3338000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 556333,33 грн., № 19 від 17.03.2011р. на суму 3338000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 556333,33 грн. (том1, а.с.85-а.с.88).

За взаємною домовленістю сторін, що підтверджується додатком № 3 до договору № 3 від 15.03.2011р. (том 1, а.с. 84), обов'язок з доставки товару покладено на покупця - ТОВ "ТД "Донснаб", його транспортом та за його рахунок з місцем розвантаження по вул. Заводській, 49 в смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, де знаходяться орендовані площі позивача відповідно до договору оренди № 2а від 04.09.2009р. з громадянином ОСОБА_1 (том2, а.с.2-4).

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій товарно-транспортних накладних від 15.03.2011р., 16.03.2011р. та 17.03.2011р. (том1, а.с.89-91), транспортування придбаного у ТОВ НВП "Холодпроект" товару здійснювалось вантажним автомобілем МАЗ 437041-262, державний номерний знак НОМЕР_3, що належить на праві власності ТОВ "ТД "Донснаб" згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (том 2, а.с.5).

Як свідчать матеріали справи, приймання товару здійснювалось особисто генеральним директором ТОВ "ТД "Донснаб", в підтвердження чого надано копію наказу № 171-к від 14.03.2011р. про відрядження ОСОБА_1 до м. Києва та копію з журналу виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Розрахунки за придбаний товар здійснені шляхом перерахування грошових коштів в сумі 9673451,71 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ НВП "Холодпроект", що підтверджується копіями платіжних доручень (том1, а.с.92-110). Оприбуткування придбаного товару відображено за карткою бухгалтерського обліку 63 (том1, а.с.111-а.с.129).

Придбані у ТОВ НВП "Холодпроект" запасні частини, комплектуючі та фурнітура для сільськогосподарської техніки використані позивачем для виробництва комбайнів, що підтверджується карткою бухгалтерського обліку 201 (том2, а.с.12-а.с.53), забірними відомостями для збірки комбайнів "Донець-1500" (том2, а.с.54-245, том 3 а.с.1-60).

Матеріалами справи також підтверджено, що зібрані з придбаних, в тому числі у ТОВ НВП "Холодпроект", запасних частин, комплектуючих і фурнітури, комбайни "Донець-1500" продані сільськогосподарським підприємствам Харківської, Полтавської, Запорізької, Кіровоградської та Херсонської областей, про що свідчать належним чином оформлені копії заявок, договорів, специфікацій, видаткових та податкових накладних, актів приймання-передачі, договорів зберігання, довіреностей на отримання ТМЦ (том2, а.с.61-а.с.245, том3 а.с.1-а.с.250, том4 а.с.1-а.с.36).

Щодо наявності в матеріалах справи копій видаткових накладних № РН-0000005 від 15.03.2011р., № РН-0000007 від 16.03.2011р., № РН-0000008 від 17.03.2011р. (том2а.с.6-а.с.9) та податкових накладних № 16 від 15.03.2011р., № 18 від 16.03.2011р. та № 19 від 17.03.2011р. (том1, а.с.85-а.с.88), які не відповідають видатковим накладним № РН-0000005 від 15.03.2011р., № РН-0000007 від 16.03.2011р., № РН-0000008 від 17.03.2011р. (том1, а.с.173-а.с.176) та податковим накладним № 16 від 15.03.2011р., № 18 від 16.03.2011р. та № 19 від 17.03.2011р. (том1, а.с.169-а.с.172) в частині зазначення місцезнаходження ТОВ НВП "Холодпроект", колегія суддів зазначає, що така невідповідність обумовлена допущеною друкарською опискою при виписці вказаних документів податкового обліку, зокрема помилково зазначено попереднє місцезнаходження ТОВ НВП "Холодпроект", яке не відповідає офіційному місцезнаходженню ТОВ НВП "Холодпроект" за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 4 а.с.43-а.с.47) станом на час складання видаткових та податкових накладних від 15.03.2011р, 16.03.2011р. та 17.03.2011р.

В зв'язку з допущеною друкарською опискою ТОВ НВП "Холодпроект" на адресу позивача направив видаткові та податкові накладні від 15.03.2011р., 16.03.2011р. та 17.03.2011р. із зазначенням власного місцезнаходження, яке відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на час їх виписки, що підтверджується копіями листування між ТОВ НВП "Холодпроект" та ТОВ "ТД "Донснаб".

За таких обставин, колегія суддів вважає, що виключно вказана обставина (друкарська описка) не може бути єдиною і достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит та валові витрати. Відповідач не був обмежений в документах та необхідних поясненнях щодо обставин здійснення позивачем господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ "Холодпроект", про що свідчать листи ТОВ "ТД "Донснаб" на адресу Дергачівської МДПІ.

Відповідно до змісту акту перевірки № 209/22-104/32612002 від 11.06.2012р. (том 1 а.с.59-а.с.60), відповідачем досліджені всі первині документи позивача по взаємовідносинам з ТОВ НВП "Холодпроект", які складаються в межах здійснення звичайної господарської діяльності, та будь-якої їх невідповідності вимогам законодавства не встановлено. Акт перевірки № 209/22-104/32612002 від 11.06.2012р. (том1 а.с.59-а.с.60) містить відомості про використання придбаних у ТОВ "Холодпроект" запасних частин, комплектуючих та фурнітури для виробництва сільськогосподарської техніки -комбайнів, що вказує на необґрунтованість доводів відповідача про те, що здійснене придбання не обумовлене потребами господарської діяльності, а придбані товари не були використані в оподатковуваних операціях.

Крім того, про необґрунтованість та безпідставність висновків акту перевірки Дергачівської МДПІ № 209/22-104/32612002 від 11.06.2012р. щодо нереальності господарських операцій ТОВ "ТД "Донснаб" по взаємовідносинам з ТОВ "Холодпроект" свідчить також те, що за наявності у відповідача однакових відомостей про фактичні обставини здійснення вказаних операцій такі відносини були раніше підтверджені актом Дергачівської МДПІ за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТД "Донснаб" від 11.08.2011р. № 685/23-104/32612002, а також довідкою Дергачівської МДПІ від 24.11.2011р. № 238/23-104/32612002 про результати зустрічної звірки ТОВ "ТД "Донснаб" по взаємовідносинам з ТОВ "Холодпроект" за березень 2011р.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарські операції з придбання у ТОВ НВП "Холодпроект" товару (запасні частини, комплектуючі та фурнітуру для сільськогосподарської техніки) повністю підтверджена первинними документами, оформленими належним чином відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також податковими накладними, заповненими у відповідності до вимог ст.201 ПК України, а придбаний товар використано позивачем у власній господарській діяльності.

На момент складання податкових накладних на адресу позивача, його контрагент - ТОВ НВП "Холодпроект" зареєстрований в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрований в установленому порядку платником податку на додану вартість.

З приводу викладеного в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочину, колегія суддів зазначає що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

З 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, є виключною компетенцією судових органів.

З огляду на приписи наведених вище норм права, до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Згідно ч. 1 ст. 244 - 2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так, Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень) зазначено, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Колегія суддів звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень - рішень № 0000312223 від 25.06.2012 р., № 0000322223 від 25.06.2012 р., що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2012р. по справі № 2а-11865/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.