Ухвала суду № 30032387, 14.03.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

14.03.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Демченка С. М. (головуючий), Дідика В. М., Мишинчук Н. С., за участю прокурора Данканича В. М., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями старшого прокурора прокуратури Мукачівського району, захисника ОСОБА_3 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2012 року, яким ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, який не має судимості, засуджено за ч. 1 ст. 358 КК України на 1 рік і 6 місяців обмеження волі, за ч. 4 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_4 призначено покарання у виді 1 року і 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 року та покладено на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця свого проживання чи роботи.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 залишено підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 470.40 грн. судових витрат.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_4, обвинувачується у тому, що працюючи на посаді майстра лісу філії «Мукачівдержспецлісгосп» Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства «Закарпатагроліс», умисно, з корисливих спонукань, під час проведення санітарно-вибіркової рубки лісу в кварталі 40, ділянці 11, в урочищі «Брестово», склав фіктивний договір оренди коней від 25 серпня 2001 року №53 від імені гр.ОСОБА_5 для проведення трелювальних робіт на вищевказаній ділянці.

У подальшому ОСОБА_4 склав на підставі фіктивного договору акт виконаних робіт від 30 вересня 2011 року на суму 863,28 грн., який подав в бухгалтерію філії «Мукачівдержспецлісгосп» та отримав замість ОСОБА_5 кошти в сумі 840.00 грн., які привласнив.

В апеляції прокурор просить вирок скасувати, а справу направити на новий розгляд, вказуючи на невідповідність мотивувальної частини вироку вимогам ст. 334 КПК України, оскільки у вироку не наведено обвинувачення, яке доведено в суді і в якому ОСОБА_4 суд визнав винним.

В апеляції захисник ОСОБА_3 просить вирок скасувати, а справу щодо ОСОБА_4 закрити. Наголошує на тому, що трелювальні роботи ОСОБА_4 були виконані і ніякої шкоди його діями філії «Мукачівдержспецлісгосп» не спричинено.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який просив вирок скасувати, а справу направити на новий розгляд, заперечив проти апеляції захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляцію захисника ОСОБА_3 слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу скоєння та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

В цій частині вироку викладається весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним, а також обставини, які визначають ступінь винності підсудного, а після цього - докази покладені судом в обґрунтування своїх висновків.

Ці вимоги закону судом не виконанні. Суд не вказав в мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, пославшись в цій частині вироку на ті обставини, які саме органи досудового слідства, а не суд вважають злочинними і доведеними.

Колегія суддів вважає, що порушення вимог ст. 334 КПК України в даному випадку є суттєвим, свідчить про незаконність вироку і є підставою для його скасування відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України.

При цьому, колегія суддів вважає, що рішення суду, про перекваліфікацію дій ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358 КК України є однобічним, непереконливим, оскільки прийнято всупереч вимогам закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, відповідні мотиви для такої перекваліфікації не наведено.

Суд першої інстанції, засуджуючи ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358 КК України на порушення вимог ст. 334 КПК України не сформулював у мотивувальній частині вироку обвинувачення визнане доведеним, не з'ясував та не відобразив сукупності всіх обставин вчиненого діяння, а саме: способу злочину, суб'єктивного ставлення підсудного до вчинення винних дій, не розкрив наслідків злочинних дій, форми вини, не охарактеризував об'єктивної та суб'єктивної сторін вчиненого суспільно-небезпечного діяння. Відтак судом допущено неповноту судового слідства, оскільки не встановлено обставин, які впливають на правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, мають значення при вирішенні питання щодо спрямованості умислу винного, доказів на підтвердження цього обвинувачення не наведено.

Згідно ст. 334 КПК України суд при обґрунтуванні висновку про доведеність вини підсудного повинен навести у вироку та проаналізувати всі докази, досліджені в судовому засіданні, та дати їм належну оцінку. У цій справі зазначених вимог закону не було додержано. Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4, обмежившись лише зазначенням прізвищ свідків, наведенням письмових доказів у справі, не розкриваючи їх змісту та не аналізуючи такі.

За таких обставин доводи апеляцій заслуговують на увагу. Допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінально-процесуального закону перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок, що відповідно до ст. 367, ч. 2 ст. 374 КПК України є підставою для скасування вироку і повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду належить вжити заходів для повного, всебічного дослідження обставин справи, дати належну оцінку зібраним доказам, врахувати і ретельно перевірити усі доводи, на які посилаються прокурор та захисник в апеляціях, залежно від чого постановити у справі законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

апеляцію прокурора задовольнити, апеляції захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2012 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд.

Судді: