Рішення № 30027002, 19.03.2013, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/322/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 року Волочиський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Чорного С.Б.,

при секретарі Кошонько Н.С.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Волочиськ справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, заподіяної злочином,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 11.02.2013 року звернувся до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_3 4739 грн. шкоди, заподіяної самовільним зрізуванням п'яти дерев, які належать йому і 731 грн. моральної шкоди, заподіяної цими діями.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав повністю і пояснив, що в березні 2011 року відповідач без його дозволу зрізав дерева, які росли на його земельній ділянці, після чого обіцяв дати йому за зрізані дерева 500 грн., а через деякий час відмовився давати гроші, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідач позов не визнав повністю і пояснив, що зрізав ясени, оскільки вони давали тінь на дорогу та на його господарство, тому на дорозі постійно було мокро, в його господарстві згнив забор, хата сиріла. Він не знав точно, кому належать ці дерева, ОСОБА_1 чи сільській раді, тому не запитавши сільського голови він запитав ОСОБА_1 і попереднього власника про можливість зрізки дерев, на що ті дозволили, що він і зробив за допомогою ОСОБА_4 в березні 2011 року, після чого використав їх на паливо. Через декілька днів позивач прийшов до нього і почав вимагати у нього сплатити йому по 1000 грн. за кожне дерево, на що він відмовився.

Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Свідок ОСОБА_5 - сільський голова с.Маначин пояснив, що до нього звернувся позивач, повідомивши, що були зрізані його дерева. Він зробив обхід і вияснив, що на рові, який прилягає з однієї сторони до земельної ділянки ОСОБА_1, а з другої до проїзжої частини, росли дерева, які зрізав відповідач, який повідомив, що ОСОБА_1 дав свою згоду на зріз дерев, на що той відповів, що письмового дозволу не давав, а устний не рахується, однак він на дерева не претендував. Видана ним довідка від 17.07.2011 року та акт обстеження від 16.11.2011 року (а.с.8,9) не відповідають дійсності, оскільки в сільській раді відсутні документи по приватизації земель, тому їх видавали та складали без врахування цього, а дерева в межі державного акта позивача не входять, бо прилягають до земельної ділянки позивача та проїзжої частини, тобто розміщені за земельною ділянкою позивача на землях сільської ради. На виконання запиту суду він взяв в земельному відділі копії державних актів позивача та з участю двох депутатів сільської ради 13.03.2013 року вийшли на місце і склали план-схему земельних ділянок позивача та місця розташування зрізаних дерев, згідно якої підтвердилося, що зрізані дерева росли поза межами земельної ділянки позивача і відповідно є власністю територіальної громади села. Він не вживав заходів щодо відшкодування збитків за зрізані дерева ОСОБА_3, однак буде виносити це питання на сесію сільської ради.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що навесні 2011 року до нього прийшов відповідач і попросив зрізати дерева, однак на його запитання чи його це дерева, той відповів, що ні і пішов питати дозволу у ОСОБА_1 і бувшої господарки, які прийшовши у його присутності дозволили зрізати дерева, що він і зробив, після чого він допоміг відповідачу занести на його подвір'я зрізані дерева.

Позивач на обгрунтування своїх позовних вимог посилається на положення ст.28 КПК України 1960 року та ст.128 КПК України 2012 року, які регулюють питання щодо відшкодування збитків в кримінальному провадженні під час розгляду кримінальної справи в суді або після цього в порядку цивільного судочинства. Враховуючи, що постановою органу досудового слідства від 10.11.2012 року (а.с.12) було відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ст.ст.185,194 КК України на підставі пункту 2 ст.6 КПК України 1960 року, тобто за відсутністю складу злочину та на підставі частини 2 ст.11 КПК України, яка дає перелік дій або бездіяльності, які не є злочином, тому відсутні підстави для застосування цих норм при розгляді цієї цивільної справи.

Відповідно до ст.ст.1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Статтями 57,58 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів, речових доказів; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ч.2 ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами ст.60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що зрізані дерева росли на землях сільської ради, тобто не належать позивачу, що підтверджується поясненнями сільського голови в суді та постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, план-схемою від 13.03.2013 року земельних ділянок позивача та місця розташування зрізаних дерев, згідно якої підтвердилося, що зрізані дерева росли поза межами земельної ділянки позивача і відповідно є власністю територіальної громади села, а не позивача, а надані позивачем довідка від 17.07.2011 року та акт обстеження від 16.11.2011 року (а.с.8,9) суперечать їм і не приймаються до уваги судом, виходячи з пояснень сільського голови та вказаних вище документів, тому вимоги позивача є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 27, 57-65, 212-215, 222, 293 ЦПК України, ст.ст.1166,1167 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, заподіяної злочином.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Волочиський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційних скарг, якщо їх не було подано.

Суддя