Рішення № 30026511, 14.03.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/3906/12

2/119/543/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Мурзенка М. В.

при секретарі Маричевій С. В.

за участю позивача ОСОБА_1

прокурора Карпової Є. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Феодосійського міського відділу ГУМВС України в АР Крим, Державної казначейської служби України, третя особа ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Феодосійського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 19 березня 2010 року вони були незаконно доставлені у Феодосійський міський відділ ГУ МВС України в АР Крим, де знаходилися з 1 год. до 23 год. Робітники міліції знущалися над ними, причинили тілесні ушкодження. По даному факту була порушена кримінальна справа відносно оперуповноваженого Феодосійського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_3 за злочин, передбачений ст. 365 КК України. Винними діями ОСОБА_3, який знаходився у службових відносинах з відповідачем, їм заподіяні моральні страждання й завдано матеріальної шкоди, просять стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди- на користь ОСОБА_1 3425 грн, на користь ОСОБА_2- 200 грн., моральної шкоди на користь ОСОБА_1 350000 грн., на користь ОСОБА_2 - 150000 грн.,

Ухвалою суду від 05.02.2013 за клопотанням позивачів до участі у справі як співвідповідача було залучено Державну казначейську службу України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, пояснивши, що в кримінальному процесі він заявляв позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди. У ході судового розгляду кримінальної справи матеріальна шкода, заподіяна йому і ОСОБА_2, була відшкодована підсудним ОСОБА_3. Вироком суду від 26.09.2011 року з ОСОБА_3 на його користь стягнуто у рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн., на користь його фактичної дружини ОСОБА_2 - 6000 грн. В цій частині вирок суду скасовано. Близько 23 годин він знаходився у приміщенні міськвідділу, де робітники міліції знущалися над ним, били, катували, з метою отримання в нього неправдивих зізнань у скоєнні злочинів. Також незаконно була затримана його фактична дружина ОСОБА_2 Він витерплював побої з боку співпрацівників міліції, йому на обличчя ставили ногу, душили. Його рідні не знали, де він тривалий час знаходиться, шукали його. Свої моральні страждання оцінює в 350000 грн., просить стягнути вказану суму з відповідача.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутність не надходило, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку, проти чого позивач не заперечує.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, відбуває покарання в містах позбавлення воли, заперечення проти позову не представив, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що вироком Ленінського районного суду АРК від 26.09.2011р. ОСОБА_3 визнаний винним у здійсненні злочину, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України та йому призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення воли з позбавленням права займати посади у правоохоронних органів і на державної службі строком 3 років. У відшкодування моральної шкоди з нього на користь ОСОБА_1 стягнуто 10000 грн., на користь ОСОБА_2 - 6000 грн., в задоволенні позовних вимог до Феодосійського МВ ГУМВС України в АР Крим відмовлено (ар.с. 24-29).

Постановою колегії суддів судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду АР Крим від 29.11.2011 року зазначений вирок в частині прийнятого рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Феодосійського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим скасовано, справа передана на новій розгляд (ар.с. 30-34).

Частиною 4 статті 61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальної справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та вчинені вони цією особою.

Вироком Ленінського районного суду АРК від 26.09.2011 року встановлено, що відносно позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мали місце протиправні дії з боку старшого оперуповноваженого оперативно-розшукового відділу карного розшуку Феодосійського МВ ОСОБА_3, який перевищуючи владу та службові повноваження, порушуючи право ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на повагу їх достоїнства, свободу та особисту недоторканність, піддавав їх жорстокому, нелюдяному та принижуючому їх гідність поводженню, утримував вказаних осіб у кабінетах Феодосійського МВ ГУ МВС України в АРК з 01-30 год. до 23 год. 19.03.2010 року. ОСОБА_3 позбавив ОСОБА_1 і ОСОБА_2 можливості задоволення їх природних потреб: їжі, пит'і, користування туалетом, зв'язку з родичами, можливості користуватися послугами адвоката і вимагати перевірки прокурором і судом правомірності їх затримання. Крім того, ОСОБА_3 незаконно застосував до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 погрози позбавлення волі, згвалтування, застосування фізичного насильства, а також застосував фізичне насильство у виді завдання ударів, побоїв, задушення ОСОБА_1 за допомогою шнура, спричинення йому тілесних ушкоджень.

Факт спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень підтверджується висновком медичної експертизи. Він знаходився на лікуванні у Феодосійської лікарні з 21.03.2010 року по 16.04.2010 року.

По висновку медичної експертизи у ОСОБА_2 встановлено ушиб м'яких тканин голови.

У відповідності зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення його прав. Моральна шкода полягає, у тому числі, і в стражданнях, що фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, в зв'язку з протиправним поводженням у відношенні його самого.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основних свобод гарантує основоположне право на свободу та особисту недоторканність.

Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Перелік винятків, встановлених цим пунктом, є вичерпним.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивачі мають право на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 2 зазначеного закону, право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках встановлення в обвинувальному вироку суду факту незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», У випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також у разі, якщо причетність до правопорушення особи, щодо якої здійснювались оперативно-розшукові заходи, не підтвердилась, Міністерство внутрішніх справ України зобов'язане невідкладно поновити порушені права і відшкодувати заподіяні матеріальні та моральні збитки в повному обсязі.

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відшкодування моральної шкоди в цих випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

Враховуючи, що моральну шкоду позивачам було завдано незаконними діями ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого оперативно-розшукового відділу карного розшуку Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, при здійсненні ним оперативно-розшукових заходів, направлених на встановлення осіб, які вчинили крадіжки на території, що обслуговується Феодосійським МВ ГУМВС України в АР Крим, незаконність дій встановлена вироком Ленінського районного суду АР Крим від 26.09.2011, що набрав законної сили, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивачів заподіяної їм внаслідок таких дій моральної шкоди за рахунок держави. Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується той факт завдання позивачам моральних страждань, що виразились у фізичному болю, приниженні людської гідності в результаті тривалого безпідставного затримання у Феодосійському відділу міліції, де відносно них застосовувалися незаконні міри примушення, їх здоров'ю була спричинена шкода різного ступені тяжкості.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер неправомірних дій особи, діями якої завдано моральної шкоди, її поведінку, глибину фізичних, душевних та психічних страждань позивачів, порушення нормального ритму їх життя, тяжкість вимушених змін, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи вище викладене, з урахуванням положень п. 3, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд приходить до висновку, що заявлена позивачами до відшкодування сума моральної шкоди в розмірі не відповідає обставинам справи й ступіню їх моральних страждань, у зв'язку з чим підлягає стягненню в меншому розмірі, а саме на користь ОСОБА_1- в сумі 100 000 грн., на користь ОСОБА_2- 50 000 грн.

Водночас, суд приходить до висновку про відмову в позові в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів факту її спричинення та розміру.

Керуючись ст. 1176 ЦК України, ст. 1, 2, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ст. 10, 11, 14, 60, 61, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України (м.Київ, вул.Бастіонна, буд.6, код ЄДРПОУ 37567646) за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Державної казначейської служби України (м.Київ, вул.Бастіонна, буд.6, код ЄДРПОУ 37567646) за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. В. Мурзенко

Суддя /підпис/

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя: Секретар: