Постанова № 30025976, 13.03.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/605/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

при секретарі - Ковальові Д.О.,

за участю:

представника позивача - Смольського Ю.С.,

представника відповідача - Чирви Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними (скасування) податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2013 року Відкрите акціонерне товарство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними (скасування) податкових повідомлень-рішень від 28 січня 2013 року № 0000071600/18 та № 0000091600/19.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що не погоджується із висновками акту перевірки та прийнятими за його наслідками податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки при подачі декларацій з податку на додану вартість та заявляючи до відшкодування з бюджету сум ПДВ позивач не порушив норм податкового законодавства та мав всі правові підстави для формування податкового кредиту.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. Письмові заперечення обґрунтовані тим, що в ході проведення перевірки податкового кредиту встановлено включення до додатку 8 декларації з ПДВ незареєстрованих податкових накладних з періодом виписки, що не відповідає звітному періоду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що 04.01.2013 року державним податковим інспектором Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Про результати перевірки складено акт від 04.01.2013 року № 1/15-321/00191282 у висновках якого відображено встановлене в ході перевірки позивача порушення ВАТ «Полтавський ГЗК» пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 10, 11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, внаслідок чого: завищено податковий кредит за жовтень 2012 року в сумі 18 172 та за листопад 2012 року в сумі 484 333 грн.; завищено суму заявлену до бюджетного відшкодування за листопад 2012 року в сумі 12 622 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2012 року в сумі 5550 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 28.01.2013 року № 0000071600/18, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2012 року в розмірі 12622 грн. та № 0000091600/19, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2012 року в розмірі 5550 грн. та 484 333 грн.

Позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку із чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України/.

Пунктом 200.4 статті 200 цього ж Кодексу встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Позивачем до матеріалів справи в повному обсязі надані документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких сформований склад податкового кредиту ВАТ "Полтавський ГЗК" за жовтень 2012 року в розмірі 18 172 грн. за листопад 2012 року в розмірі 484 333 грн., які повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідно до положень статей 1-3, 9 якого дія Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством, при цьому протилежне податковим органом не доводилось.

Кременчуцькою ОДПІ не встановлено фактів, які б ставили під сумнів наявність господарських операцій між позивачем та ДП «Дніпропетровський НВК «Електровозбудування», ПП «Макстрой-ВМ», ДП «Східний експертно-технічний центр Держгірпромнаглядуц України», ТОВ «ВП «Нафтохімобладнання», ТОВ «Сервіс-Корал», ТОВ «Черкаський дерево просочувальний комбінат», ТОВ «Дніпропромрегіон», ТОВ «Компанія «Просвіт» ЛТД», ТОВ "Метінвест холдинг", ТОВ "Імпульс - Дон", не виявлено обставин, які б спростовували фактичне здійснення, чи товарність таких господарських операцій. Кременчуцькою ОДПІ не надано жодного доказу, який би спростовував правильність документального оформлення операцій, за проведення яких ВАТ "Полтавський ГЗК" сформований податковий кредит, не доведено відсутність товарів (робіт, послуг) чи відсутність об'єктивних можливостей поставки товарів (робіт, послуг) постачальниками на користь позивача.

В акті перевірки відсутні посилання на обставини, які б свідчили про протиправний характер діяльності позивача та його контрагентів. В ході судового розгляду представники відповідача також не повідомляли фактів, які б вказували на проведення господарських операцій ВАТ "Полтавський ГЗК"з метою незаконного заволодіння державним майном у вигляді безпідставного відшкодування ПДВ.

Включення до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ за жовтень, листопад 2012 року сум податку на додану вартість 505505 грн. здійснено ВАТ "Полтавський ГЗК" за операціями із ДП «Дніпропетровський НВК «Електровозбудування», ПП «Макстрой-ВМ», ДП «Східний експертно-технічний центр Держгірпромнаглядуц України», ТОВ «ВП «Нафтохімобладнання», ТОВ «Сервіс-Корал», ТОВ «Черкаський дерево просочувальний комбінат», ТОВ «Дніпропромрегіон», ТОВ «Компанія «Просвіт» ЛТД», ТОВ "Метінвест холдинг", ТОВ "Імпульс - Дон".

У відповідності до пункту 201.8 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію та реєстрацію платника податку на додану вартість ДП «Дніпропетровський НВК «Електровозбудування», ПП «Макстрой-ВМ», ДП «Східний експертно-технічний центр Держгірпромнаглядуц України», ТОВ «ВП «Нафтохімобладнання», ТОВ «Сервіс-Корал», ТОВ «Черкаський дерево просочувальний комбінат», ТОВ «Дніпропромрегіон», ТОВ «Компанія «Просвіт» ЛТД», ТОВ "Метінвест холдинг", ТОВ "Імпульс - Дон", на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; продавці знаходилися в Єдиному державному реєстрі.

До матеріалів справи ВАТ "Полтавський ГЗК" надане документальне підтвердження оплати за придбаний товар (роботи, послуги) у вигляді платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, позивач, який фактично сплатив своїм контрагентам у попередньому податковому періоді суми ПДВ, за умови, що господарські операції мали реальний характер, за наявності у попередньому та наступному податковому періодах від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, мав право включити до складу бюджетного відшкодування ПДВ у листопаді 2012 року сплачені суми ПДВ в розмірі 12 622 грн.

Тобто, з наведеного слідує, що всі господарські операції позивача з ДП «Дніпропетровський НВК «Електровозбудування», ПП «Макстрой-ВМ», ДП «Східний експертно-технічний центр Держгірпромнаглядуц України», ТОВ «ВП «Нафтохімобладнання», ТОВ «Сервіс-Корал», ТОВ «Черкаський дерево просочувальний комбінат», ТОВ «Дніпропромрегіон», ТОВ «Компанія «Просвіт» ЛТД», ТОВ "Метінвест холдинг", ТОВ "Імпульс - Дон" проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання активів та розрахунки з постачальниками таких активів, таким чином податковий кредит правомірно відображено в податкових деклараціях з ПДВ.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, заява зі скаргою на постачальників подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України контрагенти ВАТ "Полтавський ГЗК" не зареєстрували, виписані ними на користь позивача податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, разом з деклараціями з ПДВ за жовтень, листопад 2012 року позивачем подано додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)", а також всі документи, що підтверджують факт придбання товарів у вказаних вище контрагентів.

Посилання податкового органу на невірне заповнення платником податків реєстру отриманих податкових накладних за жовтень, листопад 2012 року суд не бере до уваги, оскільки платник податків виконав всі вимоги статті 201.10 Податкового кодексу України, а саме: подав заяву з додатками, що є достатньою підставою для оформлення податкового кредиту згідно з вказаною нормою закону.

Таким чином, зменшення позивачеві задекларованої ним суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2012 року в розмірі 12622 грн., розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2012 року в сумі 5550 грн. та 484 333 грн. є протиправним.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 10, 11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Враховуючи викладене, виходячи з положень частини 2 статті 11, пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 28 січня 2013 року № 0000071600/18 та № 0000091600/19.

Таким чином, позовні вимоги ВАТ "Полтавський ГЗК"є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними (скасування) податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 28 січня 2013 року № 0000071600/18 та № 0000091600/19.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ 00191282) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 294 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 березня 2013 року.

Суддя А.Б. Головко