Рішення № 30025630, 12.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2013 р. Справа № 911/463/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" про стягнення у порядку регресу,

за участю представників:

позивача : Лавренка Н. О. (дов. № 29/12-12_Л від 29.12.2012р.),

відповідача: Снігура Д.С. (дов. № 02-02/2 від 02.01.2013).

СУТЬ СПОРУ:

У лютому 2013 Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (далі - відповідач) про стягнення у порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у зв'язку із здійсненням страхової виплати за страховим випадком отримав право, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки - в даному випадку до відповідача як особи, що застрахувала цивільну відповідальність винної у дорожньо-транспортній пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2013 порушено провадження у справі № 911/463/13-г та призначено її до розгляду на 26.02.2013.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 26.02.2013 представника відповідача та неподанням ним витребуваних доказів суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.03.2013.

В судовому засіданні 12.03.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач поти позову заперечив, про що зазначив у письмовому відзиві (Вх. № 4290 від 12.03.2013).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

05.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіДі-Лізинг" (далі - страхувальник за договором) та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (далі - страховик за договором) укладений договір добровільного страхування транспорту № АС 005170 (далі - договір), відповідно до умов якого, об'єктом страхування є транспортний засіб (далі - ТЗ) Ford Fusion, № кузова (шасі) - WFOUXXGAJU8G08817, рік випуску 2008, державний реєстраційний номер - АІ 4809 ВХ (п. 1 договору). Одним із передбачених договором страхових випадків є ДТП (п. 3 договору). Строк дії договору з 11.09.2011 по 10.09.2012 (п. 5 договору).

20.03.2012 на вул. С.Сосніних, 17 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю ТЗ Ford Fusion, державний реєстраційний номер - АІ 4809 ВХ, що належав Товариству з обмеженою відповідальністю "ВіДі-Лізинг", під керуванням водія Свириденка Сергія Олексійовича та ТЗ "Opel", державний реєстраційний номер - 45658 КЕ, під керуванням водія Ігнатія Дмитра Олексійовича, що підтверджується довідкою № 8980438 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 24).

В результаті ДТП ТЗ Ford Fusion, державний реєстраційний номер - АІ 4809 ВХ отримав механічні пошкодження, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Державтоінспекції ГУМВС в м. Києві (а.с. 23).

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 09.04.2012 у справі (ун. 2608/5310/12, пр. № 3/2608/2476/12) Ігнатія Дмитра Олексійовича визнано винним у скоєнні ДТП, яке сталося 20.03.2012 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн).

У п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 року № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" зазначається, що преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів.

Відтак, проаналізувавши обставини, за яких було заподіяно шкоду ТЗ Ford Fusion, державний реєстраційний номер - АІ 4809 ВХ та наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що саме дії водія Ігнатія Дмитра Олексійовича, який керував ТЗ "Opel", державний реєстраційний номер - 45658 КЕ, знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, а відтак і в спричиненні матеріальної шкоди ТЗ Ford Fusion, державний реєстраційний номер - АІ 4809 ВХ, що підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 09.04.2012 у справі (ун. 2608/5310/12, пр. № 3/2608/2476/12).

21.03.2012 до позивача звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіДі-Лізинг" з заявою про настання страхового випадку.

З метою визначення розміру матеріальної шкоди завданої ТЗ Ford Fusion, державний реєстраційний номер - АІ 4809 ВХ, заподіяного внаслідок ДТП, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція "Експертиза та оцінка" про визначення вартості матеріального збитку КТЗ.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи звіту про визначення вартості матеріального збитку від 02.04.2012, оцінка була проведена Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція "Експертиза та оцінка", сертифікат № 9680/10 субєкт оціночної діяльності від 17.06.2010, строк дії сертифікату до 17.06.2003.

Так, за результатами проведеного дослідження було складено висновок за яким матеріальний збиток завданий внаслідок ДТП власникові ТЗ Ford Fusion, державний реєстраційний номер - АІ 4809 ВХ складає - 22545,58 грн.

20.04.2012 до позивача звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіДі-Лізинг" з заявою щодо виплати страхового відшкодування у зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов договору.

Страховик керуючись договором страхування та обставинами страхової події визнав дану ДТП страховим випадком, про що складено страховий акт № АС - 004504 Регрес від 24.05.2012 та вирішив виплатити страхове відшкодування відповідно до розрахунку та акту виконаних робіт № АДСА-0003615 від 03.07.2012 Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Край Моторз" у сумі 25065,90 грн (копія акту та розрахунку містяться в матеріалах справи) (а.с. 59-66).

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і, з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Таким чином, у результаті ДТП, скоєного 20.03.2012 за вини Ігнатія Дмитра Олексійовича, що керував ТЗ "Opel", державний реєстраційний номер - 45658 КЕ, настав страховий випадок у страхувальника позивача.

Господарським судом встановлено, що на виконання своїх договірних зобов'язань позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю "Віді Край Моторз" суму страхового відшкодування у розмірі 25065,90 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 6133 від 24.05.2012.

Підставою позову, як зазначає позивач, є те, що виплативши страхове відшкодування, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" набуло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

При цьому, позивач вважає, що відповідальною особою за заподіяні збитки є Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", оскільки цивільно-правова відповідальність Ігнатія Дмитра Олексійовича була застрахована у відповідача за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5497889.

Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктами 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6 передбачено, що під джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Одночасно, згідно ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 наведеного вище Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як визначено абз. 1 п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, до Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування", як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів".

Так, на виконання вимог ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" позивач звернувся з заявою до відповідача про перерахування на рахунок першого коштів у розмірі 25065,90 грн понесених страховиком, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копії в матеріалах справи) (а.с. 70-72), яка залишена без задоволення.

Однак, суд погоджується із запереченнями відповідача щодо стягнення з останнього сум у розмірі страхового відшкодування на підставі рахунку № АдС-00002088 від 23.03.2012, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіДі Край Моторз", оскільки позивач при розрахунку стягуваної суми розраховував шкоду не на підставі звіту суб'єкта оціночної діяльності а на підставі розрахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіДі Край Моторз" в супереч Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність України", Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспорнтих засобів.

Відтак, загальний розмір підтверджених (оцінених) фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 22545,90 грн, згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку від 02.04.2012 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція "Експертиза та оцінка".

Водночас, як вбачається із зазначеного вище полісу № АА/5497889, франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) становить 500 грн.

Згідно ч. 1 ст. 12.1. Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Отже, страхове відшкодування повинно бути зменшено на суму франшизи (500 грн).

Статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, на яких законом покладено обов'язок відшкодувати завдані Товариству з обмеженою відповідальністю "ВіДі-Лізинг" збитки, у даному випадку є Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, лімітів передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5497889 в сумі 22045,58 грн (22545,58 грн - 500 грн, де 500 грн франшиза відповідача) та Ігнатій Дмитро Олексійович, відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта".

З огляду на викладене, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспорту № АС 005170 від 05.09.2011, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіДі-Лізинг" мала до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" як особи, на яку законом покладено обов'язок відшкодувати завдані збитки в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № № АА/5497889 та Ігнатій Дмитро Олексійович в тій частині, що не підлягає відшкодуванню Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" як страховиком.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду, повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" витрат, понесених за страховим відшкодуванням у межах відповідальності страхової компанії за завдані збитки, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5497889 в розмірі 22045,58 грн є доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (код ЄДРПОУ 31704186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (код ЄДРПОУ 35429675) 22045,58 грн та 1543,99 грн судового збору.

3. В частині стягнення 2520,32 грн відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Черногуз А.Ф.