Постанова № 30024336, 13.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2013 р. № 2-а- 820/1162/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Горшковій А.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Аргунов В.В.,

представника відповідача - Байбак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення № 0002362311, № 0002342311, № 0002352311 від 02.11.2012 року.

В обґрунтовування позову зазначив, що актом перевірки, на підставі якого були винесені податкові повідомлення-рішення, встановлено, що на думку контролюючих органів підприємство допустило порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України та п. 198.2, 198.3, 198.6 та 138.2 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 12545,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість наступного періоду у сумі 441,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 30930,00 грн. Проте, єдиним аргументом на підтвердження позиції податкового органу є висновки актів перевірок щодо контрагентів позивача про відсутність реального вчинення господарських операцій, та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку. Реальність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ "Інтехліс", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Промтехсервіс", ТОВ "Зондполітех", ТОВ "Інвітек ТТК" підтверджується належними первинними документами, тому висновок Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби щодо нереальності цих правочинів є неправомірним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про отримання інформації щодо визнання іншими органами державної податкової служби нікчемними угод укладених з ТОВ "Інтехліс", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Промтехсервіс", ТОВ "Зондполітех", ТОВ "Інвітек ТТК", у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Чугуївській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області Державної податкової служби.

Судом встановлено, що фахівцями Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби була проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" під час здійснення фінансово-господарських операцій з платниками податків ТОВ "Зондполітех" за січень 2011 року -березень 2011 року, ТОВ "Промтехсервіс" за квітень 2011 року, ТОВ "Інтехліс" за жовтень 2011 року, ПФ "Агроіндустрія"за березень 2012 року, ТОВ "Інвітек ТТК" за липень 2012 року, за результатами якої складено акт № 720/221/32858847 від 19.10.2012року(т. 1 а.с.8-46).

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ "Малинівський склозавод" ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Малинівський склозавод" з ТОВ "Зондполітех" за січень 2011 року - березень 2011 року, ТОВ "Промтехсервіс" за квітень 2011 року, ТОВ "Інтехліс" за жовтень 2011 року, ПФ "Агроіндустрія"за березень 2012 року, ТОВ "Інвітек ТТК"за липень 2012 року; п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на 12545,0 грн., в т.ч. у жовтні 2011 року в сумі 2955,0 грн., березень 2012 року у сумі 2790,0 грн., липень 2012 року у сумі 6800,00 грн., та завищення залишку від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 441,0 грн., у т.ч. квітень 2011 року у сумі 441,0 грн.; п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 30930,0 грн., у т.ч. 1 квартал 2012 року у сумі 30930,0 грн.

На підставі акту перевірки від 19.10.2012 р. за №720/2211/32858847 винесено податкове повідомлення - рішення № 0002352311 від 02.11.2012 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 30930,0 грн., податкове повідомлення-рішення № 0002342311 від 02.11.202 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 18817,0 грн., з яких 12545,0 грн. за основним платежем, та 6272,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та податкове повідомлення-рішення № 0002362311 від 02.11.202 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 441,0 грн. (т. 1 а.с. 47-49).

На вказані податкові повідомлення-рішення ТОВ "Малинівський склозавод" подало до Державної податкової служби у Харківській області скаргу № 942 від 08.11.2012 року (т. 1 а.с. 50-53).

28.12.2012 року ТОВ "Малинівський склозавод" отримало відповідь Державної податкової служби у Харківській області на скаргу № 942 від 08.11.2012 року, відповідно до якої податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0002362311, № 0002342311, № 0002352311 від 02.11.2012 року. залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т. 1 а.с. 54-58).

11.01.2013 року ТОВ "Малинівський склозавод" звернулося до Державної податкової служби України з повторною скаргою на вказані податкові повідомлення-рішення (т. 1 а.с. 59-62).

01.02.2013 року ТОВ "Малинівський склозавод" отримало відповідь Державної податкової служби України № 1611/6/10-2115, відповідно до якої податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0002362311, № 0002342311, № 0002352311 від 02.11.2012 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т.1 а.с. 63-65).

З дослідженого акту перевірки від 19.10.2012 р. за №720/2211/32858847 судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість та завищення залишку від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток і винесення спірного податкового повідомлень -рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з з ТОВ "Інтехліс", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Промтехсервіс", ТОВ "Зондполітех", ТОВ "Інвітек ТТК".

Даний висновок зроблений відповідачем на підставі інформації щодо визнання іншими органами державної податкової служби нікчемними угод, укладених контрагентами ТОВ "Інтехліс", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Промтехсервіс", ТОВ "Зондполітех", ТОВ "Інвітек ТТК".

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 серпня 2011 року між ТОВ "Малинівський склозавод" (покупець) та ТОВ "Інтехліс" (постачальник) було укладено договір поставки № 03/8/11. Відповідно до договору № 03/8/11 постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення в узгоджені строки, а покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити його вартість (т.1 а.с. 71-72).

На підставі вказаного договору № 03/8/11 позивачем отримано податкову накладну від 04.08.2011 року №253 на загальну суму з ПДВ 17730,03 грн. (т.1 а.с.74). та видаткову накладну № 1953 від 04.08.2011 року на загальну суму з ПДВ 17730,03 грн. (т.1 а.с.73), рахунок на оплату № 1953 від 03.08.2011 року (т.2 а.с. 10), актами списання № 501 від 31.08.2011 року (т. 2 а.с. 21), № 347-851 від 30.12.2011 року (т.2. а.с. 22), № 358-102 від 21.02.2012 року (т.2 а.с. 24), актом виготовлення № 19 від 31.07.2012 року (т.2. а.с. 23), подорожній лист від 04.08.2011 року (т. 2 а.с. 18-19), довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 04.08.2011 року.

Оплата за договором поставки № 03/8/11 від 03.08.2011 р. між ТОВ "Малинівський склозавод" та ТОВ "Інтехліс" проводилась в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 2 а.с 11-13).

Також, між ТОВ "Малинівський склозавод" (покупець) та ПФ "Агроіндустрія" (продавець) було укладено договір №19/03 від 19.03.2012 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити продукцію (т.1 а.с.83-86).

На виконання умов договору № 19/03 від 19.03.2012 року були виписані податкові накладні від 19.03.2012 року № 173 та № 174 (т.1 а.с. 89-90), видаткові накладні від 19.03.2012 року № РН-1903-01 та № РН-1903-02 (т.1 а.с.87-88), рахунок-фактура № 1903-09 від 19.03.2012 року ( т.2 а.с. 51), рахунок-фактур № 1903-07 від 19.03.2012 року (т. 2, а.с. 53), подорожній лист від 19.03.2012 року (т. 2 а.с. 61), виробничим звітом за березень 2012 року (т. 2 а.с. 63), довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностец від 19.03.2012 року.

Розрахунки по договором №19/03 від 19.03.2012 року між ТОВ "Малинівський склозавод" та ПФ "Агроіндустрія" проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с 91-92).

Також, між ТОВ "Малинівський склозавод" (покупець) та ТОВ "Інвітек ТТК" (постачальник) було укладено договір поставки № 001005 від 10.05.2012 року, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця товар, а покупець зобов'язаний прийняти його та сплатити (т.1 а.с.95-98).

На виконання умов договору № 001005 від 10.05.2012 року були виписані податкові накладні від 14.06.2012 року № 138 (т.2 а.с. 39) та № 23 від 03.07.2012 року (т.2 а.с. 43), видаткові накладні від 15.05.2012 року № 15089 (т.2 а.с.33) та від 16.05.2012 № 160510 (т.2 а.с.34), від 06.06.2012 року № ВП-0000005 (т.2 а.с. 36), від 14.06.2012 року № РН-14/06 (т.2 а.с. 38), від 03.07.2012 року № РН-03/07 (т. 2 а.с. 41), специфікація № 1 від 110.05.2012 року (т. 1 а.с. 99), рахунок-фактура № СФ-15/05 від 15.05.2012 року (т. 1 а.с.104), виробничим звітом за червень 2012 року та за липень 2012 року (т. 2 а.с. 45-46).

Розрахунки по договором № 001005 від 10.05.2012 року між ТОВ "Малинівський склозавод" та ТОВ "Інвітек ТТК" проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с 105-106).

Також у позивача з ТОВ "Зондполітех" були правовідносини щодо поставки товару на підставі укладеного в усній формі договору поставки, на підтвердження виконання якого надано до суду податкові накладні № 201 від 24.03.2011 року (т.1 а.с. 108), № 113 від 21.01.2011 року ( т.1 а.с. 110), видаткові накладні № РН-00136 від 25.01.2011 року (т. 2 а.с. 75), № РН-00595 від 24.03.2011 року (т. 2 а.с. 82), рахунок-фактуру № СФ-0101 від 17.01.2012 року (т.2 а.с. 73), рахунок-фактуру № СФ-0699 від 21.03.2011 року (т.2 а.с. 80), подорожніми листами від 25.01.2011 року (т. 2 а.с. 78) та від 24.03.2011 року (т. 2 а.с. 85), актами списання № 27, 61, 283-111, 101, 128, 208, 274, 299-252, 295-251,419 (т. 2 а.с. 88-97), довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 24.01.2011 року

Оплата за договором поставки між ТОВ "Малинівський склозавод" та ТОВ "Зондполітех" проводилась в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 2 а.с 74, 81).

Також матеріалами справи підтверджується, що у позивача з ТОВ "Промтехсервіс" були правовідносини щодо поставки товару на підставі укладеного в усній формі договору поставки, на підтвердження виконання якого надано до суду податкова накладна № 91 від 29.03.2011 року (т.2 а.с. 67), видаткова накладна № РН-0000233 від 29.03.2011 року (т. 2 а.с. 66), рахунок-фактуру № СФ-0000304 від 24.03.2011 року (т.2 а.с. 64), подорожнім листом від 29.03.2011 року (т. 2 а.с. 69-70) та актом списання № 274 від 30.04.2011 року (т. 2 а.с. 72), довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 29.03.2011 року.

Оплата за договором поставки між ТОВ "Малинівський склозавод" та ТОВ "Промтехсервіс" проводилась в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученням (т. 2 а.с 65).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.1 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання угод між позивачем та ТОВ "Інтехліс", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Промтехсервіс", ТОВ "Зондполітех", ТОВ "Інвітек ТТК" підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, виписками з банку, подорожніми листами, актами списання, рахунками-фактурами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, договори укладені між позивачем та ТОВ "Інтехліс", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Промтехсервіс", ТОВ "Зондполітех", ТОВ "Інвітек ТТК" виконані кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ "Інтехліс", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Промтехсервіс", ТОВ "Зондполітех", ТОВ "Інвітек ТТК" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, на момент складання податкових накладних, ТОВ "Інтехліс", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Промтехсервіс", ТОВ "Зондполітех", ТОВ "Інвітек ТТК" були офіційно зареєстрований платником ПДВ та мали право складання податкових накладних. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Щодо посилання відповідача на те, що угоди укладені між позивачем та ТОВ "Інтехліс", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Промтехсервіс", ТОВ "Зондполітех", ТОВ "Інвітек ТТК" є нікчемними, з посиланням на вимоги ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, тобто як такі, що порушують публічний порядок, та які укладені із порушенням вимог щодо змісту правочину та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності контрагентів чи відносно їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не навів.

Навпаки, суд, дослідивши договори між позивачем ТОВ "Інтехліс", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Промтехсервіс", ТОВ "Зондполітех", ТОВ "Інвітек ТТК", вважає, що вони укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цих договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто роботи фактично були виконані, договори між позивачем і ТОВ "Інтехліс", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Промтехсервіс", ТОВ "Зондполітех", ТОВ "Інвітек ТТК" мали реальний характер, а надані послуги використані в господарській діяльності позивача.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень -рішень № 0002362311, № 0002342311, № 0002352311 від 02.11.2012 року, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень -рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Приватного підприємства "Куп'янський комбікормовий завод" є обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002362311, № 0002342311 та № 0002352311 від 02.11.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Чудних

Повний текст постанови виготовлено 18.03.2013р.