Рішення № 30021699, 18.03.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

18.03.2013

227/731/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Любчик В.М.

при секретарі Сафроновій К.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Добропіллявугілля» відокремлений підрозділ «Шахта Добропільська» про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Добропіллявугілля» відокремлений підрозділ «Шахта Добропільська» та просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень.

Свій позов мотивує тим, що він знаходився в трудових відносинах з державним підприємством «Добропіллявугілля» відокремлений підрозділ «Шахта Добропільська», працюючи у шкідливих і небезпечних умовах праці. 06 листопада 2008 року о 13 год. 40 хв. під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав травму у вигляді забою головного мозку, субарахноїдальним крововиливом, постравматичною енцефолопатією з лікворно-судинною дисциркуляцією, вестибулярним сінlромом, рефлекторно-пірамідальною недостатністю в ногах, лівосторонньою гемианопсиєю, астеноневротичним синдромом. Про випадок керівництвом підприємства було складено акт форми Н-5 від 12 листопада 2008 року та акт форми Н-1 № 37 від 12 листопада 2008 року.

Згідно довідки МСЕК № 078342 від 03 березня 2009 року йому вперше встановлено 50 % втрати працездатності та третя група інвалідності.

Внаслідок травми на виробництві йому були заподіяні, фізичний біль, душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Внаслідок каліцтва він втратив 50 % професійної працездатності. З моменту отримання травми цілком порушена його нормальна життєдіяльність - він багаторазово лікувався амбулаторно та стаціонарно. При знаходженні в лікувальному закладі він позбавлявся домашнього затишку та звичайної обстановки. З причини необхідності в постійному спокою він змушений обмежити себе в спілкуванні з близькими, друзями та знайомими. Це сприяє загальній слабкості, розбитості, дратівливості, порушенню сна, невпевненості. Трудове каліцтво спричинило тривалі зміни та вимушені порушення його звичайних життєвих зв'язків, фактичну біль та психологічні страждання, неможливість продовження активного особистого життя.

Все вищезазначене дезорганізує його життя та негативно позначається на його нервовій системі.

Таким чином, вважає, що підприємством, з яким він знаходився в трудових відносинах.

спричинено йому моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 30 000 гривень.

Тому просить стягнути з відповідача державного підприємства «Добропіллявугілля» відокремлений підрозділ «Шахта Добропільська» моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача в відкритому судовому засіданні, ОСОБА_2, діючий на підставі договору про надання правової допомоги, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень

Представник відповідача, діюча на підставі довіреності ОСОБА_3 в судовому засіданні надала заперечення проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що обов'язок по встановленню факту спричинення моральної шкоди заподіяну працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків покладено на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). Крім того, позивач, укладаючи з відповідачем трудовий договір, був повідомлений під розпис про важкі, шкідливі та небезпечні умови праці, можливі негативні наслідки цих умов праці на стан його здоров'я та пов'язані з цими умовами праці пільги та компенсації. Ніщо не перешкоджало ОСОБА_1 відмовитися від укладення цього договору. Таким чином сама важкість, небезпечність та шкідливість технологічного процесу виробництва на підприємстві відповідача не є достатньою та самостійною підставою для відповідальності підприємства у вигляді моральної шкоди по професійному захворюванню чи іншому ушкодженні здоровя працівника при виконанні ним трудових обов'язків.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Свій висновок суд обґрунтовує наступним.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працював на державному підприємстві «Добропіллявугілля» відокремлений підрозділ «Шахта Добропільська». 03 січня 2012 року його було звільнено за власним бажанням. Даний факт підтверджується копією трудової книжки (а.с.9-11) та не заперечується відповідачем по справі.

06 листопада 2008 року при виконанні трудових обовязків з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого він отримав травму у вигляді «забою головного мозку, субарахноїдальним крововиливом, постравматичною енцефолопатією з лікворно-судинною дисциркуляцією, вестибулярним сінромом, рефлекторно-пірамідальною недостатністю в ногах, лівосторонньою гемианопсиєю, астеноневротичним синдромом», про що адміністрацією підприємства складено акт форми Н-5 від 12 листопада 2008 року та акт форми Н-1 № 37 від 12 листопада 2008 року (а.с.4-6). Висновком МСЕК № 078342 від 03 березня 2009 року позивачу встановлено 50 % втрати професійної працездатності, третя група інвалідності (а.с.20).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, страти нормальних життєвих звязків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Аналогічна правова позиція також зазначена в Рішенні Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 8 жовтня 2008 року, з якого вбачається, що обовязок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.

З набранням чинності ЦК України 2004 року позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю (п.3 ч.1 ст. 268 цього кодексу).

Щодо визначення розміру моральної шкоди, суд виходить з фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених позивачу моральних страждань, принципів справедливості та розумності, а також з того, що позивач має порушення здоровя з стійким розладом функцій організму, обумовленими травмою на виробництві, які призводять до обмеження життєдіяльності, моральним стражданням, втраті нормальних життєвих звязків. У звязку з цим, стягненню на користь позивача підлягає сума в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 (сімдесят) коп.

На підставі ст.ст. 233, 234, 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 5,10,60, 88,212 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Добропіллявугілля» відокремлений підрозділ «Шахта Добропільська» про відшкодування моральної шкоди,- задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Добропіллявугілля» відокремлений підрозділ «Шахта Добропільська», юридична адреса: Україна, 85000, Донецька область, м. Добропілля, пр-т Шевченко, 2, р/р 26001301571068 у АК ПІБ м. Добропілля МФО 334118 Код ЄДРПОУ №32186934, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії ВА 646507 виданий 20 лютого 1997 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, - відмовити.

Стягнути з державного підприємства «Добропіллявугілля» відокремлений підрозділ «Шахта Добропільська», юридична адреса: Україна, 85000, Донецька область, м. Добропілля, пр-т Шевченко, 2, р/р 26001301571068 у АК ПІБ м. Добропілля МФО 334118 Код ЄДРПОУ №32186934, на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано власноручно у нарадчій кімнаті в одному примірнику 18 березня 2013 року.

Головуючий суддя В.М. Любчик

18.03.2013